ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
05 жовтня 2023 року Справа № 280/7335/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (69104, м. Запоріжжя, 69104, вул. Європейська, 16, ЄДРПОУ 35037364), третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправними та скасування постанов, -
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач), третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_2 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу постановлену державним виконавцем Рибалко О.С. Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у Виконавчому провадженні № 70162175 (постанова про накладення штрафу від 21 серпня 2023 року № 70162175);
- визнати протиправною та скасувати постанову ЗВП № 70848119 від 22 травня 2023 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесену державним виконавцем Рибалко О.С. Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у частині звернення стягнення на доходи боржника у сумі 3400 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що 26 серпня 2023 року позивачу стало відомо про винесення уповноваженою особою відповідача постанови про накладення штрафу від 21 серпня 2023 року № 70162175. Згідно постанови про накладення штрафу від 21 серпня 2023 року № 70162175, відповідно акту державного виконавця від 16 серпня 2023 року боржником ОСОБА_1 не виконується рішення суду, у зв'язку з чим на боржника накладається штраф у подвійному розмірі згідно ст. 64-1 ЗУ «Про виконавче провадження». Накладено на боржника ОСОБА_1 штраф на користь держави у розмірі 3400 грн. Представник позивача вказує про те, що з об'єктивних причин з'явитися 16 серпня 2023 року ОСОБА_1 разом із сином до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі для надання побачень ОСОБА_2 з онуком не мала можливості, оскільки до визначеного дня побачення у позивача відбулось листування з відповідачем ОСОБА_2 , щодо зустрічі з онуком, а саме узгодження іншого часу для зустрічі з онуком 16 серпня 2023 року, у після робочий час, оскільки позивач працює та запропонувала зустрітися о 18 год. 00 хв. При цьому, відкласти на кілька годин побачення ОСОБА_2 , відмовилась. Акт від 16 серпня 2023 року позивач не отримувала. Постанова від 21 серпня 2023 року № 70162175, на думку позивача та її представника, постановлена неправомірно і є абсолютно не вмотивованою. Також, вважає, що підстави для складання постанови про стягнення штрафу, були відсутні, такі дії порушують права та інтереси скаржника та дитини, а оскільки позивач повідомила поважні підстави у передбачений час неможливості навідати дитину, з об'єктивних причин - перебування на роботі станом на 16 год. 00 хв., у зв'язку з наявністю на виконанні відповідного рішення повідомила про своє рішення заздалегідь та запропонувала інший часу цей самий день 16 серпня 2023 року. З огляду на вказане, вважає, що накладення штрафу у розмірі 3400, 00 грн. за невиконання рішення є незаконним та безпідставним, оскільки факту невиконання рішення суду не було. Також, з огляду на те, що позивачем оскаржується постанова державного виконавця Комунарського ВДВС у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Рибалко О.С. від 21 серпня 2023 року № 70162175, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову у ЗВП № 70848119 від 22 травня 2023 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, винесену державним виконавцем Рибалко О. С. Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у частині звернення стягнення на доходи боржника у сумі 3400 грн, в межах суми, постанови, що, на думку позивача є логічним заходом у разі скасування постанови від 21 серпня 2023 року № 70162175. Враховуючи вищевикладене, позов просить задовільнити.
Ухвалою судді від 11 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку із її невідповідністю вимогам статей 160-161 КАС України.
26 вересня 2023 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою судді від 28 вересня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/7335/23, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення).
Також, вказаною ухвалою судді у Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), витребувано належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 70162175 (постанову державного виконавця від 21 серпня 2023 року та документи, що слугували підставою для її винесення в обов'язковому порядку), постанову ЗВП № 70848119 від 22 травня 2023 року та документи що слугували підставою для її винесення.
02 жовтня 2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву у якій відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає про те, що при винесені оскаржуваної постанови від 21 серпня 2023 року № 70162175 державним виконавцем повністю дотримано алгоритм дій, передбачених вимогами статті 64-1 ЗУ «Про виконавче провадження», та, застосувавши ті заходи, які передбачені вимогами частин 1-4 цієї норми, які нажаль і по сьогодні не мали дієвого впливу на боржника, бо рішення боржником систематично не виконується. Також, звертає увагу суду на відсутність підстав для скасування постанови у ЗВП № 70848119 від 22 травня 2023 року, оскільки оскаржувана позивачем в адміністративній справі № 280/7335/23 постанова про накладення штрафу від 21 серпня 2023 року у сумі 3400 грн. винесена державним виконавцем в рамках виконавчого провадження №70162175, яке не входить до складу ЗВП №70848119, а отже не включає на сьогоднішній день до стягнення з доходів боржника в межах постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. З огляду на вказане, у задоволенні позову просить відмовити.
Також, на виконання вимог ухвали судді від 11 вересня 2023 року відповідачем до суду разом із відзивом надано копії витребуваних документів.
Дослідивши матеріали справи, письмові докази, надані сторонами, суд встановив такі обставини.
В провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебувала цивільна справі № 331/7631/21 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з онуком, встановлення графіку спілкування з дитиною, третя особа Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування.
Рішенням позов ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задоволено частково.
Вказаним рішенням суду:
- встановлено бабусі ОСОБА_2 та дідусю ОСОБА_3 графік спілкування з онуком ОСОБА_4 , один раз на місяць третя субота з 10:00 до 18:00 годин неділі з ночівлею онука за місцем проживання баби та діда; щосереди з 16:00 до 20:00 години з можливістю забирати онука з дитячого садочка; протягом п'яти днів літнього відпочинку з можливістю за бажанням дитини відвідувати місця проживання бабусі та дідуся;
- зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_5 та ОСОБА_2 у вихованні онука ОСОБА_4 ;
- в іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись із висновками суду, викладеними у рішенні Комунарського районного суду від 12 серпня 2022 року по справі № 333/7631/21, ОСОБА_1 звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 29 листопада 2022 року у справі № 333/7631/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 серпня 2022 року у цій справі залишено без змін.
16 вересня 2022 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя Ткач В.І. видано виконавчі листи по справі № 333/7631/21.
14 жовтня 2022 року вищезазначені виконавчі листи пред'явлено до виконання до органів державної виконавчої служби.
26 жовтня 2022 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 70162175, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, а також постанову про стягнення виконавчого збору.
10 серпня 2023 року державним виконавцем засобами поштового зв'язку надіслано вимогу сторонам виконавчого провадження №70162175, в якій державний виконавець зобов'язав: 16 серпня 2023 року ОСОБА_1 , разом з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , з'явитись до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Європейська, буд. 16 об 16:00 год. для надання побачення бабусі та дідусю з дитиною за рішенням суду.
Вказаною вимогою, зокрема, ОСОБА_1 повідомлено про те, що у разі невиконання без поважних причин рішення державний виконавець буде вимушений скласти акт та винести постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження».
16 серпня 2023 року державним виконавцем складено акт, який містить інформацію стосовно невиконання ОСОБА_1 вимоги державного виконавця від 10 серпня 2023 року щодо виконання рішення суду №333/7631/21. Згідно вказаного акту, ОСОБА_1 дитину ОСОБА_4 у встановлений час у виконавчому документі для побачення з бабусею ОСОБА_2 не надано.
ОСОБА_2 , яка є стягувачем за виконавчим провадженням № 70162175, до органу державної виконавчої служби подано заяву, в якій остання зазначає про ненадання ОСОБА_1 дитини для спілкування у відповідності до рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя по справі № 333/7631/21. Також, державного виконавця повідомлено про те, що на пропозицію бабусі ОСОБА_2 , що вона сама під'їде за місцезнаходженням ОСОБА_1 та онука, на що ОСОБА_1 відмовилась надавати дитину для побачення.
21 серпня 2023 року державним виконавцем у виконавчому провадженні №70162175 винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу згідно акту державного виконавця від 16 серпня 2023 року.
Вважаючи протиправною постанову державного виконавця про накладення штрафу позивач звернувся до суду з даним позовом. Також, на думку позивача, у разі скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу від 21 серпня 2023 року № 70162175 автоматично скасуванню підлягає і постанова державного виконавця від 22 травня 2023 року у ЗВП № 70848119 частині звернення стягнення на доходи боржника у сумі 3400 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.
Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).
Право на судовий захист відображене і у частині першій статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно, у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду, адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приписами статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частиною 2 статті 129-1 Конституції України встановлено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Приписами пункту 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
У статті 63 Закону № 1404-VIII визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до норм статті 64-1 Закону № 1404-VIII, виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.
У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.
Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.
Згідно зі статтею 75 Закону № 1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пункту 9 розділу ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зазначено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною третьою статті 64-1 Закону.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною четвертою статті 64-1 Закону.
При кожному наступному невиконанні боржником зазначеного рішення державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною четвертою статті 64-1 Закону.
Предметом спору у цій справі є правомірність 1 (однієї) постанови державного виконавця про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення у цивільній справі № 333/7631/21(постанова від 21 серпня 2023 року № 70162175, скасування якої, на думку позивача, є підставою для скасування іншої постанови (постанова ЗВП № 70848119 від 22 травня 2023 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у частині звернення стягнення на доходи боржника у сумі 3400 грн.)
Суд зазначає про те, що аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання (виконати судове рішення).
Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв'язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII.
Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об'єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
За приписами статті 64-1 Закону № 1404-VІІІ, у разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.
Повторним невиконанням судового рішення, в розумінні статті 64-1 Закону №1404-VІІІ, є встановлений відповідним актом факт кожного наступного невиконання боржником судового рішення після складення акту про невиконання такого рішення вперше та винесення відповідної постанови про накладення штрафу за невиконання судового рішення без поважних причин.
Так, приймаючи оскаржувану постанову про накладення штрафу від 21 серпня 2023 року № 70162175, відповідач керувався окрім Закону України "Про виконавче провадження" положеннями Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5.
Відповідно до статті 9 розділу ІХ Інструкції № 512/5, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною третьою статті 64-1 Закону. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною четвертою статті 64-1 Закону. При кожному наступному невиконанні боржником зазначеного рішення державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною четвертою статті 64-1 Закону.
Суд наголошує на тому, що нормами статті 64-1 Закону №1404-VІІІ визначено які дії має вчинити державний виконавець при невиконанні рішення та при повторному невиконанні рішення суду.
Так, судом встановлено, що на виконання рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 серпня 2022 року у справі № 333/7631/21 ОСОБА_2 видано виконавчий лист, який пред'явлено нею до виконання до органів державної виконавчої служби разом із заявою від 14 жовтня 2022 року, що слугувало підставою для винесення державним виконавцем 26 жовтня 2022 року постанов про відкриття виконавчого провадження № 70162175, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, а також про стягнення виконавчого збору.
Як зазначалось раніше, у відповідності до положень статті 64-1 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов'язаний здійснити перевірку виконання боржником рішення у час та місці побачення, визначених судовим рішенням.
З огляду на той факт, що рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 серпня 2022 року у справі № 333/7631/21 не встановлено місце побачення ОСОБА_2 із онуком ОСОБА_4 , перевірка виконання судового рішення здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.
Так, 10 серпня 2023 року державним виконавцем винесено вимогу, якою ОСОБА_1 , разом з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , зобов'язано з'явитись 16 серпня 2023 року до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Європейська, буд. 16 об 16:00 год. для надання побачення бабусі та дідусю з дитиною за рішенням суду.
Також, позивача повідомлено про складення акту та винесення постанови про накладення на боржника штрафу у разі невиконання судового рішення.
Вищезазначена вимога державного виконавця направлена, зокрема, на адресу позивача рекомендованим листом за адресою: АДРЕСА_3 . Обставини щодо направлення 11 серпня 2023 року вищезазначеної вимоги на адресу учасників виконавчого провадження № 70162175 підтверджуються реєстром поштових відправлень за формою 103, копія якого міститься в матеріалах справи.
Суд, зазначає, що адреса направлення вимоги співпадає із адресою, зазначеною ОСОБА_1 у позовній заяві.
З вищевикладеного вбачається, що державним виконавцем вчинялись активні дії щодо повідомлення позивача про необхідність прибуття разом із сином 16 серпня 2023 року до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Європейська, буд. 16 об 16:00 год.
Окрім того, з наданих позивачем до позовної заяви скріншотів із месенджера Viber вбачається, що позивачу було відомо про вимогу державного виконавця та про необхідність прибуття до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у встановлений державним виконавцем час.
При цьому, жодних доказів на підтвердження факту поважності причин невиконання ОСОБА_1 судового рішення у справі № 333/7631/21, які ускладнювали б або унеможливлювали б його виконання, державному виконавцю не надано. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
З приводу доводів позивача відносно того, що державний виконавець повідомлялась засобами телефонного про неможливість прибуття ОСОБА_1 до органу державної служби у встановлений державним виконавцем час судом до уваги не беруться, оскільки жодним чином не підтвердженні документально.
З приводу направлення позивачем 16 серпня 2023 року на електронну пошту органу державної виконавчої служби повідомлення щодо неможливості прибуття у встановлений державним виконавцем час у зв'язку із перебуванням на робочому місці суд зазначає, що ані державному виконавцю, ані суду не надано жодного документа на підтвердження факту перебування ОСОБА_1 в трудових правовідносинах, тим паче трудову зайнятість позивача у дні та час, встановлені судовим рішенням в цивільній справі № 333/7631/21 та вимогою державного виконавця від 10 серпня 2023 року.
Стосовно доводів позивача відносно того, що Акт державного виконавця від 16 серпня 2023 року, ОСОБА_1 не було одержано суд зазначає, що Законом №1404-VІІІ не встановлено вимогу щодо направлення державним виконавцем Акту на адресу учасників виконавчого провадження.
Окрім того, позивач мала право ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, внесеними до автоматизованої системи виконавчого провадження, за адресою в мережі Інтернет https://asvpweb.minjust.gov.ua/, де також забезпечена можливість онлайн-оплати за допомогою ідентифікатору для доступу (зазначається лише в постановах про відкриття виконавчого провадження, які направляються стягувачу та боржнику). ОСОБА_1 направлена постанова про відкриття виконавчого провадження №70162175, а отже з усіма постановами та матеріалами виконавчого провадження, в тому числі і з актами державного виконавця, ОСОБА_1 як сторона виконавчого провадження позивач мала можливість ознайомлюватись у будь-який зручний для неї час.
Більш того, суд акцентує увагу позивача на те, що рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 серпня 2022 року по справі № 331/7631/21, про існування якого позивач знала, набрало законної сили та з урахуванням положень статті 14 КАС України є обов'язковими до виконання, що, у свою чергу свідчить про необхідність його виконання як в добровільному, так і в примусовому порядку.
З огляду на вказане, у суду відсутні підстави вважати, що рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 серпня 2022 року по справі № 331/7631/21 невиконано ОСОБА_1 з поважних причин у строк, встановлений державним виконавцем.
Так, з урахуванням положень статті 64-1 Закону №1404-VІІІ, з огляду на те, що позивачем без поважних причин не виконано судове рішення в цивільній справі № 333/7631/21, державний виконавець правомірно склав акт та виніс 21 серпня 2023 року постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону.
Вказане, також свідчить про правомірність дій державного виконавця в частині звернення із заявою повідомленням - про вчинення кримінального правопорушення, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, відносно Боржника: ОСОБА_6 , оскільки такі дії чітко передбачені Законом №1404-VІІІ у разі невиконання судового рішення без поважних причин.
Також, позивачем заявлено вимогу про скасування постанови державного виконавця у ЗВП № 70848119 від 22 травня 2023 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у частині звернення стягнення на доходи боржника у сумі 3400 грн., яка на думку позивача, є логічним наслідком у разі скасування постанови про накладення штрафу від 21 серпня 2023 року № 70162175.
В той же час, з урахуванням наданого відповідачем пакету документів, судом встановлено, що постанова про накладення штрафу від 21 серпня 2023 року у сумі 3400 грн. винесена державним виконавцем в межах виконавчого провадження №70162175, яке входить до складу ЗВП №70848119, а отже не включено до стягнення з доходів боржника в межах постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 25 травня 2023 року.
Відтак, скасування постанови про накладення штрафу від 21 серпня 2023 року № 70162175 жодним чином не свідчить про наявність підстав для скасування постанови державного виконавця у ЗВП № 70848119 від 22 травня 2023 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у частині звернення стягнення на доходи боржника у сумі 3400 грн.
Частиною 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню.
Враховуючи той факт, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 242-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_7 про визнання протиправними та скасування постанов, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня проголошення судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 05 жовтня 2023 року.
Суддя Д.В. Татаринов