ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 року Справа № 280/5027/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, Управління), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним рішення відповідача, щодо відмови позивачу у виплаті пенсії в розмірі 51715,16 грн, що підлягала виплаті його батьку, ОСОБА_2 , на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2020 у справі №280/4986/20, і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю;
- зобов'язати відповідача здійснити виплату позивачу пенсії в розмірі 51715,16 грн. (п'ятдесят одна тисяча сімсот п'ятнадцять грн 16 коп.), що підлягали виплаті ОСОБА_2 , на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2020 у справі №280/4986/20, і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Позовна заява подана представником позивача Малишем О.Д., який діє на підставі довіреності від 27.06.2023 №1526.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач є сином померлого ОСОБА_2 , який за життя перебував на обліку в Управлінні та отримував пенсію, призначену за нормами Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII). На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2020 у справі №280/4986/20 Управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , внаслідок якого сформувалась доплата в розмірі 51 715,16 грн, яка не була виплачена у зв'язку з відсутністю коштів в Державному бюджеті. У зв'язку зі смертю батька позивач звернувся до Управління із заявою щодо отримання суми пенсії, яка залишилася недоодержаною померлим батьком, на що відповідач листом від 08.06.2023 відмовив у виплаті вказаних коштів. Вважаючи протиправними дії Управління, просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 11.07.2023 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
24.07.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що відповідно до пп. 4 п. 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280, Пенсійний фонд України забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування виплат пенсій. З 01.04.2021 діє положення п. 14 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, відповідно до якого Пенсійний фонд України проводить протягом місяця перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій, через поточні рахунки одержувачів. Отже, з 01.04.2021 кошти на виплату пенсій, в тому числі за рішеннями суду, перераховуються безпосередньо Пенсійним фондом України на поточні рахунки пенсіонерів без їх зарахування до Головного управління. Таким чином, Управління не є розпорядником коштів на виплату пенсій за рішенням суду та не може здійснювати жодних розпоряджень коштами. З приводу визначення права позивача на отримання сум пенсії, які були нараховані, але недоотримані у зв'язку зі смертю пенсіонера, зазначає, що відповідно до статті 8 Закону № 2262-XII виплата пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок державного бюджету України. Згідно з частиною першою та другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявністю відповідного бюджетного призначення, встановленого Законом України про Державний бюджет. Виходячи з цього, сума доплати за минулий час підлягала виплаті після та за умови надходження до головного управління відповідного фінансування з Державного бюджету. Як вбачається з матеріалів справи №280/4986/20 саме відносно ОСОБА_2 було прийнято рішення, отже позивач набуде право на отримання нарахованої ОСОБА_2 суми пенсії лише у тому разі, коли на Управління буде покладено виконання відповідних зобов'язань в порядку, передбаченому чинним законодавством. Просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_2 перебував на обліку в Управлінні та отримував пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2020 у справі №280/4986/20, що набрало законної сили 15.10.2020, зобов'язано Управління здійснити перерахунок та виплату заборгованості ОСОБА_2 по пенсії, призначеній відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням основного розміру пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018.
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/4986/20 Управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , внаслідок якого сформовано доплату у розмірі 51 715,16 грн.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 01.05.2023, виданого Запорізьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькому районі Запорізької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 01.05.2023 складено відповідний актовий запис №1067.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином померлого ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 12.02.1973.
Позивач звернувся до Управління із заявою про здійснення йому виплати нарахованої ОСОБА_2 пенсії у сумі 51 715,16 грн, що залишилась недоодержаною у зв'язку зі смертю батька.
На відповідне звернення позивача Управління листом від 08.06.2023 №8830-7835/К-02/8-0800/23 повідомило, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/4986/20 Управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , внаслідок якого сформувалась доплата в розмірі 51 715,16 грн. Зазначену суму внесено до Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Відповідно до ст.8 Закону № 2262-XII виплата пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок державного бюджету України. Згідно з частиною першою та другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявністю відповідного бюджетного призначення, встановленого Законом України про Державний бюджет. Оскільки стороною у судовій справі виступав ОСОБА_2 , то визначення права позивача на отримання зазначених сум заборгованості з Державного бюджету після смерті батька може бути вирішено виключно в судовому порядку.
Не погодившись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Відповідно до частин 1-3 статті 61 Закону №2262-XII суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі №200/12094/18-а, такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсія у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону №1058-IV та частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина друга статті 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Таким чином, аналіз наведених норм у їх сукупності свідчить, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною 1 статті 61 Закону №2262-ХІІ.
Разом з цим частина 1 статті 61 Закону №2262-ХІІ містить перелік осіб, які можуть претендувати на отримання нарахованої, проте не отриманої за життя пенсії (доплати до пенсії) пенсіонером з числа військовослужбовців, а також умови, за яких такі особи можуть отримати право на виплату цих коштів.
Так, вищевказаними положеннями Закону №2262-ХІІ запроваджено спеціальне правило, в силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до абзацу 3 пункту 4 вказаного Порядку заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Отже, у визначених чинним законодавством випадках членам сім'ї та іншим особам можуть бути виплачені суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишились недоодержаними у зв'язку з його смертю. При цьому, виплаті підлягають лише нараховані, але не виплачені пенсіонеру, який помер, суми пенсії.
Як встановлено судом, на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2020 у справі №280/4986/20 Управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 , внаслідок якого була нарахована, але не виплачена сума пенсії в розмірі 51 715,16 грн за період з 01.01.2018 по 14.10.2020, яка залишилась недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Позивач є членом сім'ї (сином) померлого ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 12.02.1973.
ОСОБА_1 був зареєстрований та проживав разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , що вбачається із відомості Виконавчого комітету Біленківської сільської ради Запорізького району Запорізької області №2176/00201 від 11.11.2022.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 01.05.2023, ОСОБА_2 помер.
10.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до Управління із заявою про виплату недоотриманої пенсії померлого батька, отже, позивач звернувся в межах шестимісячного строку, встановленого статтею 61 Закону №2262-ХІІ.
Відповідачем не надано доказів того, що будь-які інші особи, з числа визначених частиною першою статті 61 Закону №2262-ХІІ, які мають відповідне право, звертались із заявою про виплату недоодержаних сум пенсії ОСОБА_2 .
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно відмовив ОСОБА_1 у виплаті недоодержаних сум пенсії померлого батька, оскільки позивач є особою, яка має право на отримання суми пенсії, яка підлягала виплаті ОСОБА_2 як пенсіонеру з числа військовослужбовців, і залишилась недоодержаною у зв'язку з його смертю, та звернувся до Управління з відповідною заявою до спливу шестимісячного строку, встановленого статтею 61 Закону №2262-ХІІ.
Підсумовуючи вищенаведене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд доходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах є визнання протиправним рішення відповідача, щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії ОСОБА_2 в розмірі 51715,16 грн, що залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю та зобов'язання відповідача здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії в розмірі 51715,16 грн, що підлягала виплаті ОСОБА_2 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2020 у справі №280/4986/20, і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що з урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем обґрунтовані судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1073,60 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії в розмірі 51 715,16 грн, що підлягала виплаті його батьку, ОСОБА_2 , на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2020 у справі №280/4986/20, і залишилася недоодержаною у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії в розмірі 51715,16 грн. (п'ятдесят одна тисяча сімсот п'ятнадцять гривень 16 коп.), що підлягала виплаті ОСОБА_2 на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.09.2020 у справі №280/4986/20, і залишилася недоодержаною у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012.
Повне судове рішення складено 05.10.2023.
Суддя М.О. Семененко