ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ
04 жовтня 2023 року Справа № 280/7019/23 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., перевіривши матеріали за позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (провулок Тихий, 7 м. Запоріжжя 69063) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач), відповідно до якого позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року, 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», Постанови КМУ від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12 13, 14 до Постанови КМУ від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» для проведення з 01 лютого 2020 року, з 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року перерахунку основного розміру пенсії;
- зобов'язати Запорізький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року, 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови КМУ від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12 13, 14 до Постанови КМУ від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» для проведення з 01 лютого 2020 року, з 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року перерахунку основного розміру пенсії.
Ухвалою суду від 06 вересня 2023 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду із позовом.
14 вересня 2023 року позивачем до суду подано заяву, у якій, позивач посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10 січня 2023 року № 120/8682/21-а та зазначає, що саме з 10 січня 2023 року він набув право на проведення з 01 січня 2020 року щорічного перерахунку пенсії у зв'язку із зміною розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З огляду на той факт, що до відповідача із заявою про видачу оновлених довідок позивач звернувся 27 квітня 2023 року та отримав відмову у задоволенні вказаної заяви 19 червня 2023 року, строк звернення до суду із позовом в адміністративній справі № 280/7019/23 не пропущено.
Вказаною ухвалою судді позивачу, з метою усунення недоліків позовної заяви, запропоновано у десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали судді, надати до суду:
- заяви ро поновлення строків звернення до суду із позовом, із зазначенням у ній причин пропуску строку звернення до суду або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із доказами на підтвердження таких обставин.
19 вересня 2023 року на адресу суду надійшла уточнююча заява з уточненням щодо строку звернення до суду із позовом в якому зазначає про те, що судом неправомірно обчислено шестимісячний строк звернення до суду із позовом, оскільки позивач не зобов'язаний слідкувати за розміщення в загальному доступі інформації стосовно зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також, вказує про те, що право на проведення перерахунку пенсії у зв'язку із зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у нього виникло 10 січня 2023 року у зв'язку із набранням законної сили постани Верховного Суду по справі № 120/8682/21-а. Також, зазначає про те, що про порушення своїх прав позивач дізнався після одержання листів відповідача наприкінці квітня та серпня 2023 року. З огляду на вказане, вважає, що ним дотримано строк звернення до суду із позовом в адміністративній справі № 280/7019/23.
Суд не погоджується із доводами позивача щодо дотримання строку звернення до суду із позовом в адміністративній справі № 280/7019/23.
Згідно вимог статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28 серпня 2018 року у справі № 809/1087/17 та від 22 листопада 2018 року у справі №815/91/18.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Аналогічний висновок щодо початку перебігу строку шестимісячного строку звернення до суду із позовом викладено у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2023 року по справі № 380/14933/22.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом 11 вересня 2023 року, заявив позовні вимоги щодо оскарження дій відповідача щодо відмови у видачі довідок для перерахунку пенсії із 01 лютого 2020 року, із 01 січня 2021 року та із 01 січня 2022 року про розмір грошового забезпечення станом на 29 січня 2020 року, 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України:
«…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.».
Згідно частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, з наступними змінами та доповненнями, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
На виконання даної норми Кабінет Міністрів України Постановою від 13 лютого 2008 року № 45, з наступними змінами та доповненнями, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
За змістом пунктів 2 та 3 Порядку №45, видача довідки, як елемент в системній послідовності алгоритму дій визначених Порядком №45, пов'язується з моментом визначення Урядом України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, з наступними змінами та доповненнями, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Наведена норма вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовці повинно змінюватись щороку з 1 січня, у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як наслідок, саме з цією датою пов'язується визначення Кабінетом Міністрів України умов та розмірів перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 квітня 2023 року по справі № 380/14933/22.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що позивач повинен був дізнатися про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі згаданого перерахунку, 1 січня відповідного року.
При цьому, як вже було зазначено вище, позивач звернувся до суду 11 вересня 2023 року з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
Крім того, посилання позивача на отримання листів відповідача наприкінці квітня та серпня 2023 року у відповідь на його заяви не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку (Постанова Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19).
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Позивач, обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду, посилається на день набрання законної сили постановою Верховного Суду у справі № 120/8682/21-а, а саме 10 січня 2023 року, який на його думку пов'язується із днем, коли особа дізналася про порушення своїх прав та законних інтересів та одержала право на перерахунок пенсії.
В той же час, набрання законної сили постановою Верховного Суду не є обставинами, з якими позивач пов'язує виникнення у нього права та підстав для судового захисту, тому не можуть вважатись поважними причинами пропуску строку.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12 квітня 2023 року по справі № 380/14933/22.
Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Вищезазначене спростовує доводи позивача щодо своєчасного звернення до суду із позовом в адміністративній справі № 280/7019/23 та свідчить про неусунення позивачем недоліків позовної заяви згідно ухвали судді від 18 вересня 2023 року.
Відповідно до пунктів 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Згідно з частиною 5 статті 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись пунктом 1 частини 4 статі 169, статей 241, 248, 256 КАС України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Запорізького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви, згідно частиною 8 статті 169 КАС України, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її постановлення.
Ухвалу виготовлено та підписано 04 жовтня 2023 року.
Суддя Д.В. Татаринов