ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року м. Ужгород№ 260/2842/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Плеханова З.Б.
при секретарі Прокоп Т.Ю.
за участю:
позивача: ОСОБА_1 ,представник - Казак К.І.
відповідача: Військова частина НОМЕР_1 ,представник - Карунік С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , яким просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 окремої гірсько-піхотної бригади 4, код за ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди у відповідності до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за періоди з 29.09.2022 до 29.10.2022, з 21.12.2022 до 23.12.2022 та з 29.12.2022 до 28.01.2023.
2. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 окремої гірсько-піхотної бригади 4, код за ЄДРПОУ 07792042) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) збільшену до 100 000 грн. додаткову винагороду у відповідності до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за періоди з 29.09.2022 до 29.10.2022, з 21.12.2022 до 23.12.2022 та з 29.12.2022 до 28.01.2023.
3. Стягнути з військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 окремої гірсько-піхотної бригади 4, код за ЄДРПОУ 07792042) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) витрати на правову допомогу в сумі 15 000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень 00 копійок).
4.Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 окремої гірсько-піхотної бригади 4, код за ЄДРПОУ 07792042) подати до Закарпатського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду у строк один місяць з дня набрання рішенням суду першої інстанції законної сили.
1. Позиції сторін
Позов обґрунтований тим, що молодший сержант ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання бойового завдання у зв'язку з виконанням конституційного обов'язку щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, в районі населених пунктів Миролюбівка та Нововознесенське Бериславського району Херсонської області, виконуючи бойовий наказ в складі зведених оперативно-тактичних штурмових груп (бронегруп), здійснюючи штурмові заходи проти сил та засобів противника - російської федерації, отримав поранення та травмування різних ступенів (мінно-вибухова травма (МВТ), вогнепальне осколкове наскрізне поранення (ВОМП) лівого передпліччя, вогнепальне осколкове дотикове поранення (ВОДП) внутрішньої поверхні лівого стегна та калитки) та був евакуйований з поля бою до найближчого лікувального закладу.
У зв'язку з пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, Позивач перебував на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я 18 днів, а у відпустці за станом здоров'я для лікування після вищевказаного тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини - протягом 60 днів.
Однак, Військовою частиною НОМЕР_1 Позивачу не нараховано та не виплачено у належному розмірі додаткову грошову винагороду за період перебування на лікуванні 21-23 грудня 2022 року, а також у зв'язку з перебуванням Позивача у відпустці за станом здоров'я внаслідок поранення, отриманого при захисті Батьківщини. Відтак, останній 09 лютого 2023 року звернувся до командира із рапортом щодо виплати додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168. За результатами розгляду вказаного рапорту, листом Відповідача від 23 лютого 2023 року за вих. 146/53/346, Позивача повідомлено, що травма Позивача пов'язана із проходженням військової служби та відповідно до наданої довідки від 27 вересня 2022 року № 821 нібито має легкий ступінь тяжкості. На підставі викладеного. Відповідач повідомив Позивача, що відповідний перерахунок грошової винагороди збільшеної до 100 000,00 грн., буде здійснений лише за період перебування Позивача у лікувальному закладі з 21 по 23 грудня 2022 року. Однак, станом на день подання позову навіть визнана Відповідачем додаткова грошова винагорода за період з 21 до 23 грудня 2022 року (за період перебування в лікувальному закладі) не нарахована та не виплачена. Відтак, Позивач вважає, що відмова Відповідача у нарахуванні та виплаті додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень за період перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення та за період перебування в лікувальному закладі з 21 до 23 грудня 2022 року, є грубим порушенням його прав.
11 липня 2023 року від Відповідача представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву та матеріали, на підставі яких Позивачу у періоди з 29.09.2022 до 29.10.2022 і 29.12.2022 до 28.01.2023 не нараховано та не виплачено збільшену до 100 000 грн. додаткову винагороду. Військова частина НОМЕР_1 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає та просить суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі. Зазначено, що єдиними підставами для включення Позивача до наказу командира військової частини на виплату оспорюваної додаткової винагороди є виключно медичні документи, а саме - постанова ВЛК, і зазначені в ній висновки, одержані військовою частиною за результатами проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії.
Відповідно до вимог пункту 1 Постанови КМ України №168, п. 7 Окремого доручення Міністра оборони №912/з/29 єдиною підставою для включення Позивача до наказу командира військової частини на виплату оспорюваної додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 гривень за періоди відпустки та відповідно набуття права на її нарахування, виплату є виключно Довідка ВЛК.
Тоді як Подання на проходження ВЛК не підлягає до врахування військовою частиною НОМЕР_1 . Таким чином, надані Позивачем медичні документи за результатами проходження військово-лікарської комісії не дають підстав військовій частині здійснити нарахування та виплат оспорюваної додаткової винагороди відповідно до вимог Постанови КМ України №168. Нарахування та виплата зазначеної винагороди всупереч вимогам нормативно- правових актів буде являти собою безпідставну розтрату бюджетних коштів та є підставою для відповідальності посадових осіб військової частини НОМЕР_1 .
Щодо виплати додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень, пропорційно періоду стаціонарного лікування ОСОБА_1 з 21 грудня 2022 року по 23 грудня 2022 року то з метою соціального захисту військовослужбовця станом па день подання відзиву військовою частиною НОМЕР_1 здійснено нарахування зазначеної додаткової винагороди.
21 липня 2023 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої ознайомившись з Відзивом, вважає його таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи та нормах діючого законодавства України, взагалі не спростовує жодного факту, наведеного у адміністративному позові. Зазначає, що всі надані позивачем медичні документи щодо лікування у відповідний період містять розділ щодо лікувальних рекомендації, в якому перераховано конкретні види лікування, необхідні для застосування після закінчення стаціонарного лікування, а тому всі надані за станом здоров'я відпустки фактично були відпустками для лікування, оскільки рекомендації щодо лікування передбачалися після кожної виписки з медичних закладів, які передували таким відпусткам. Єдиний вид відпустки, рішення про потребу в якій може прийняти ВЛК - відпустка за станом здоров'я, передбачена Положенням, є тотожним за своїм юридичним змістом відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, передбаченій Постановою № 168. Крім того зазначає, що станом на момент прийняття окремого доручення від 23.06.2022 № 912/3/29, жодна норма чинного законодавства не передбачала права Міністра оборони України обмежувати виплати додаткової винагороди, яка була встановлена підзаконним нормативно-правовим актом. Зазначає, що наявні всі підстави для виплати Позивачу Військовою частиною НОМЕР_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, за весь період його відпустки для лікування після тяжкого поранення.
02 вересня 2023 року від представника відповідача надійшли письмові заперечення, відповідно до військова частина НОМЕР_1 не погоджується із трактуванням обставин та нормативно-правових актів Позивачем, адже воно вкотре здійснене на власний розсуд та є помилковим з огляду на наведене у відзиві.
Представник позивача у судовому засіданні просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі за виключенням вимоги нарахування і виплати за період з 21.12.2022 до 23.12.2022 , яку він вже отримав.
Представник відповідача у судовому засіданні, проти задоволення позову заперечив та проси суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, звернувши уваги , що ефективним способом захисту для позивача є звернення з позовом до ВЛК , яка уповноважена вирішувати питання , про які зазначає позивач.
2. Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що з лютого 2022 року ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно виписки із медичної карти Позивача - стаціонарного хворого 2384 виданої Військово-медичним клінічним центром Південного регіону проведено обстеження та встановлено повний діагноз: «МВТ. Вогнепальне осколкове наскрізне поранення (10.09.22р.) м'яких тканин с/3лівого передпліччя, неврит ліктьового нерва. Дотичне поранення калитки. Акубаротравматичне ураження обох вух без пошкодження барабанних перетинок. Гостра двобічна нейросенсорна приглухість зі сприйняттям ШМ до 5,0 м. на ліве вухо, глухо та на праве вухо. Еритематозний гастрит. Дуадено-гастральний рефлюкс. Артроз правого колінного суглоба. Вторинна постгеморрагічна анемія середнього ступеню».
12 вересня 2022 року ТВО командира в/ч НОМЕР_1 видано Довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) ОСОБА_1 , де зазначено , що 10 вересня 2022 року він одержав мінно-вибухову травму . Вогнепальне осколкове поранення лівого передпліччя , лівого стегна... "
Відповідно до Довідки № 821 від 27 вересня 2022 року, яка видана Військово-медичним клінічним центром Південного регіону, встановлено діагноз:
- стан після операції (20.09.2022) ПХО рани середньої третини лівого передпліччя, демонтажу ВАК системи, вторинних швів з приводу вогнепального осколкового наскрізного поранення (10.09.2022) м'яких тканин середньої третини лівого передпліччя, після травматичної невропатії ліктьового та серединного нервів лівого передпліччя, легкого ступеня;
поранення, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби; на підставі статті 81 графи II Розкладу хвороб. Потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
З 14.09.2022 до 28.09.2022 Позивач перебував на лікуванні у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону з діагнозом: «МВТ. Вогнепальне осколкове наскрізне поранення (10.09.22р.) м'яких тканин с/Злівого передпліччя, неврит ліктьового нерва. Дотичне поранення калитки. Акубаротравматичне ураження обох вух без пошкодження барабанних перетинок. Гостра двобічна нейросенсорна при глухість зі сприйняттям ШМ до 5,0 м. на ліве вухо, глухота на праве вухо. Еритематозний гастрит. Дуадено-гастральний рефлюкс. Артроз правого колінного суглоба. Вторинна постгеморрагічна анемія середнього ступеню».
З 21 грудня 2022 року по 23 грудня 2022 року перебував на лікуванні у КНП «Обласний клінічний центр нейрохірургії та неврології» (м. Ужгород), де провели хірургічну операцію: невроліз лівого ліктьового нерву у нижній 1/3 передпліччя.
Відповідно до довідки № 1835/4653 від 29 грудня 2022 року, яка видана Військовою частиною НОМЕР_4 , яка видана Військовою частиною НОМЕР_4 , травма Позивача, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби; на підставі статті 81 графи III Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
З 29.12.2022 до 28.01.2023 (30 (тридцять) календарних днів), за Довідкою (постановою) ВЛК в/ч НОМЕР_5 від 29.12.2022 р. № 1835/4653 знаходився у відпустці за станом здоров'я. Зазначеною постановою ВЛК встановлено діагноз: стан після операції (21.12.2022): невролізу лівого ліктьового нерву з приводу вогнепального осколкового наскрізного поранення лівого передпліччя (10.09.2022) у вигляді посттравматичної невропатії лівого ліктьового нерву з тимчасовим порушенням функції лівої верхньої кінцівки. Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби.
Згідно Подання па ВЛК (амб. №3424), в п.12 якого після описаного діагнозу зазначено: " травма , поранення відноситься до тяжких згідно Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості , затверджених Наказом МОЗ №370 від 04.07.2007 року ".
09 лютого 2023 року позивач звернувся до командира із рапортом щодо виплати додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168.
За результатами розгляду вказаного рапорту, листом Відповідача від 23 лютого 2023 року за вих. 146/53/346, Позивача повідомлено, що травма Позивача пов'язана із проходженням військової служби та відповідно до наданої довідки від 27 вересня 2022 року № 821 має легкий ступінь тяжкості. На підставі викладеного, Відповідач повідомив Позивача, що відповідний перерахунок грошової винагороди збільшеної до 100 000,00 грн., буде здійснений лише за період перебування Позивача у лікувальному закладі з 21 по 23 грудня 2022 року.
Судом встановлено, що військовою частиною НОМЕР_1 з метою належного соціально-правового захисту Позивача і відповідно до вимог Окремого доручення №912/з/29 здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 за період стаціонарного лікування з 21.12.2022 по 23.12.2022 саме на підставі Довідки про обставини травми від 12 вересня 2022 року №105-1ГШБ-Д/ЮС.Зазначене підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 10.07.2023 №2980/кп та Додатку 5 до Наказу, де відповідно до пункту 5 встановлено ОСОБА_1 виплатити додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень 00 копійок за період лікування з 21.12.2022 по 23.12.2022. Згідно картки особового рахунку військовослужбовця № НОМЕР_6 за 2023 рік, зазначено в Примітці, що у липні 2023 року була здійснена доплата додаткової винагороди в розмірі 6774, 19 грн. за перебування на лікуванні після поранення в період з 21.12.2022 по 23.12.2022 року. Факт зарахування коштів ОСОБА_1 підтверджується відомістю зарахувань заробітної плати (грошового забезпечення) за 12.07.2023 року, отриманою від АТ КБ "ПриватБанк".
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу».
24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про ведення воєнного стану в України», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-1Х, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до пункту 2 цього Указу військовому командуванню разом з військовими адміністраціями, органами виконавчої влади, правоохоронними органами та за участю органів місцевого самоврядування запроваджувати і здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи правового режиму воєнного стану, реалізовувати повноваження, необхідні для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.
Види відпусток, що надаються військовослужбовцям Збройних Сил України чітко встановлені Законом №2011-ХІІ.
Відповідно до п. 11 статті 10-1 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ, у зв'язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання.
Відповідно до пункту 18 ст. 10 Закону №2011-ХІІ (в редакції чинній на момент існування спірних відносин) в особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися частина щорічної, основної відпустки, а також відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення. Кожна із зазначених відпусток може бути надана тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Частина щорічної основної відпустки може бути надана один раз протягом календарного року за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.
За змістом пункту 19 статті 10-1 вказаного Закону надання військовослужбовцям у період, передбаченим пунктом 18 цієї статті, інших видів відпусток припиняється, крім відпустки у зв'язку з хворобою або для лікування після поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.
Таким чином, спеціальною правовою нормою Закону №2011-ХІІ, який має вищу юридичну силу відносно постанов Кабінету Міністрів, наказів Міністерства оборони, передбачено надання відпустки для лікування після поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії.
Окрім того, згідно з частиною 4 статті 9 Закону № 2011-ХП, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
28 лютого 2022 року на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (в первісній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Пунктом 1 Постанови КМ України №168 встановлено, що виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько- експертної, медичної) комісії.
З аналізу наведених норм, станом на час виникнення спірних правовідносин, слідує, що в особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися, зокрема, відпустки у зв'язку з хворобою або для лікування після поранення за внсновком (постановою) військово-лікарської комісії, але додаткова винагорода, розмір якої збільшується до 100 000 гривень, виплачується на підставі наказів командирів (начальників) за підтвердженням таких обставин:
- у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини;
- перебуванням військовослужбовця у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної") комісії.
Тобто, Законом № 2011-ХІІ визначено випадки надання відпустки у період воєнного стану, а Постановою КМ України № 168 встановлено підстави та порядок виплати додаткової винагороди.
Отже, право особи на отримання додаткової винагороди за Постановою КМ України №168 у даному випадку пов'язується з:
- наявністю у військовослужбовця поранення (контузії, травми, катіцтва), пов'язаним
із захистом Батьківщини;
- перебуванням військовослужбовця у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
При цьому не зважаючи на те, що спеціальним законодавством врегульовано основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей ( Закон №2011-ХІІ), однак ним не врегульовано порядок виплати спірної додаткової винагороди. Оскільки порядок та підстави виплати спірної додаткової винагороди регулюється постановою КМ України № 168, саме його норми підлягають застосуванню у даному випадку.
Окрім того, згідно пункту 2-1 Постановою КМ України №168 встановлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.З мстою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди , Міністром оборони України видано окреме доручення № 912/з/29 від 23 червня 2022 року |
Відповідно пунктом 7 Окремого доручення № 912/з/29 визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень також, включати військовослужбовців, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько- експертної комісії).
Керівникам військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України при наданні рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікувальному закладі одночасно надавати висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.
Таким чином, єдиними підставами для включення Позивача до наказу командира військової частини на виплату оспорюваної додаткової винагороди є виключно медичні документи, а саме - постанова ВЛК, і зазначені в ній висновки одержані військовою частиною за результатами проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії.
Відповідно до ст. 70 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України "Про національну безпеку України".
Так, нормативно-правовим актом, який визначає порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України є Положення про військово - лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2022 року №402.
Відповідно до п. 2.1 Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово - лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій , травм каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до п. 6.11 Положення №402 постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров'я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК ( без затвердження).
Слід звернути увагу, що ні в Положенні №402, ні в будь-якому іншому нормативно- правовому акті, що стосується довідки (постанови) ВЛК, не затверджено заборони комісіям при зазначені в довідці ВЛК діагнозу здійснювати класифікацію травми, поранення залежно від ступеня тяжкості, керуючись вимогами Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого Наказом МОЗ №370 від 04.07.2007 року (далі - Наказ №370).
В даному випадку має місце диспозитивний метод правового регулювання, відповідно до якого військово-лікарській комісії не заборонено, а отже дозволено під час здійснення військово-лікарської експертизи встановити ступінь тяжкості травми, поранення при встановленні конкретного діагнозу, керуючись вимогами чинного законодавства.
Більше того, саме на виконання імперативної вимоги пункту 7 Окремого доручення №912/з/29 керівниками військово-лікарських (лікарсько-експертних) комісій закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України надаються висновки про ступінь важкості поранення, травми для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100 000 гривень за час цієї відпустки.
Військовослужбовець, який дістав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язане із захистом Батьківщини, за весь час стаціонарного лікування отримує винагороду 100 000грн. При цьому, таку винагороду зберігають за час відпустки після лікування, якщо поранення було важким, а ступінь важкості поранення визначено ВЛК.
Під час стаціонарного лікування після поранення (без прив'язки до тяжкого), але обов'язково пов'язаного із захистом Батьківщини, військовослужбовці отримують і грошове забезпечення, і додаткову винагороду 100 000 грн, а під час відпустки за станом здоров'я (під час реабілітації") додаткову винагороду 100 000 грн. отримують лише ті військовослужбовці, у кого поранення визнано тяжким за висновком ВЛК.
В позовній заяві ОСОБА_1 посилається на копію Подання на ВЛК (амб. №3424), в п. 12 якого після описаного діагнозу зазначено: "травма, поранення відноситься до тяжких згідно Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затверджених Наказом МОЗ №370 від 04.07.2007 року".
Проте, саме відповідно до наданої Позивачем довідки ВЛК №821 від 27.09.2022р. ВМКЦ Південною регіону Міністерства оборони України встановлено, що поранення ОСОБА_1 легкого ступеня.
Таким чином, відповідно до вимог пункту 1 Постанови КМ України №168, п. 7 Окремого доручення Міністра оборони №912/з/29 єдиною підставою для включення Позивача до наказу командира військової частини на виплату оспорюваної додаткової винагороди у збільшеному розмірі до 100 000 гривень за періоди відпустки та відповідно набуття права на її нарахування, виплату є виключно Довідка ВЛК. Тоді як Подання на проходження ВЛК не підлягає до врахування військовою частиною НОМЕР_7 .
Довідкою ВЛК від 27 вересня 2022р. №821, довідкою ВЛК від 29.12.2022р. №1835/4653 солдата ОСОБА_1 чітко встановлено: Поранення, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" та "Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби".
Тоді як пунктом 1 Постанови КМ України №168 підставами для включення Позивача до наказу командира військової частини на виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень та відповідно набуття права на її виплату є:
- отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язаного із захистом Батьківщини;
- перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення, пов'язаного захистом Батьківщини, за висновком (постановою) військово-лікарської експертної, медичної) комісії.
Таким чином, надані Позивачем медичні документи за результатами проходження військово-лікарської комісії не дають підстав військовій частині здійснити нарахування та виплат оспорюваної додаткової винагороди відповідно до вимог Постанови КМ України №168., а тому без зміни висновків військово-лікарських комісій щодо поранення позивача та щодо отримання поранення саме під час захисту Батьківщини , а як встановлено судом , позивача до ВЛК з даного приводу не звертався.
Крім того , суд не може перебирати повноваження інших державних органів , а в даному виападку військово-медичного органу для аналізу медичних документів для надання висновків.
Судом вище встановлено, що військовою частиною НОМЕР_1 з метою належного соціально-правового захисту Позивача і відповідно до вимог Окремого доручення №912/з/29 здійснено нарахування та виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 за період стаціонарного лікування з 21.12.2022 по 23.12.2022 саме на підставі Довідки про обставини травми від 12 вересня 2022 року №105-1ГШБ-Д/ЮС.
Згідно з частинами 1-3 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приписами частини другої статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах повноважень, на підставі та у спосіб передбачений законодавством, що спростовує вимоги адміністративного позову як необґрунтованого та у задоволенні якого слід відмовити.
Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адмінсуду протягом тридцяти днів.
СуддяЗ.Б.Плеханова
Повний текст рішення виготовлено та підписано 05 жовтня 2023 року.