Справа № 165/3402/23
Провадження № 1-кс/165/1183/23
НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 року м. Нововолинськ
Слідчий суддя Нововолинського міського суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , яке погоджене прокурором Нововолинського відділу Володимирської окружної прокуратури ОСОБА_3 прозастосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Федеративної Республіки Німеччина, українець, громадянин України, освіта професійно-технічна, не одружений, не працює, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий,
у кримінальному провадженні №12023030520000013 від 05.01.2023 за ч.2 ст.307 КК України
встановив:
Старший слідчий СВ ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинські області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_6 підозрюється в тому, що він, діючи з прямим умислом, переслідуючи корисливий мотив, з метою збагачення за рахунок зайняття незаконною діяльністю,усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу психотропних речовин, ігноруючи вимоги ст.ст. 7, 12, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», за невстановлених достовірно в ході досудового розслідування обставин, місця та часу незаконно придбав та зберігав за адресою проживання: АДРЕСА_1 , з метою збуту кристалічні речовини в двох фольгових згортках, які містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, і, в подальшому, 17.01.2023 близько 11 год. 35 хв.,на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , під час проведення працівниками УБН у Волинській області ДБН НПУ оперативної закупки наркотичних засобів та психотропних речовин, незаконно збув вищевказані кристалічні речовини в двох фольгових згортках ОСОБА_7 (анкетні дані особи легендовані), продавши останньому за ціною 1 500 гривень, та які в покупця було вилучено працівниками УБН у Волинській області ДБН НПУ, поміщено в спецпакет №KIV1125374 та опечатано.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/103-23/681-НЗПРАП від 24.01.2023, кристалічні речовини в двох фольгових згортках, які ОСОБА_6 17.01.2023 за вищевказаних обставин незаконно збув ОСОБА_7 (анкетні дані легендовано), містять у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, масою відповідно 0,2644 г. та 0,1421 г., загальною масою 0,4065 г., обіг якої заборонено відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, оскільки особливо небезпечна психотропна речовинаPVPвіднесена до списку № 2 таблиці І Переліку, затвердженого вищевказаною Постановою.
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини,тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Крім того, ОСОБА_6 підозрюється в тому, що він, діючи з прямим умислом, переслідуючи корисливий мотив, з метою збагачення за рахунок зайняття незаконною діяльністю, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу психотропних речовин, ігноруючи вимоги ст.ст. 7, 12, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», за невстановлених достовірно в ході досудового розслідування обставин, місця та часу повторно незаконно придбав та зберігав за адресою проживання: АДРЕСА_1 , з метою збуту кристалічну речовину в фольговому згортку, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, і, в подальшому, 02.06.2023 близько 13 год. 06 хв., знаходячись на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , під час проведення працівниками Володимирського РВ УСБУ у Волинській області оперативної закупки наркотичних засобів та психотропних речовин, повторно незаконно збув вищевказану кристалічну речовину в фольговому згортку ОСОБА_8 (анкетні дані особи легендовані), продавши останньому за ціною 1 500 гривень, та яку в покупця було вилучено працівниками Володимирського РВ УСБУ у Волинській області, поміщено в прозорий поліетиленовий пакет та опечатано.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/103-23/6614-НЗПРАП від 19.06.2023, кристалічна речовина в фольговому згортку, яку ОСОБА_6 02.06.2023 за вищевказаних обставин повторно незаконно збув ОСОБА_8 (анкетні дані легендовано), містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, масою 0,2718 г., обіг якої заборонено відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, оскільки особливо небезпечна психотропна речовина PVP віднесена до списку № 2 таблиці І Переліку, затвердженого вищевказаною Постановою.
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини, вчиненими повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Крім того, ОСОБА_6 підозрюється в тому, що він, діючи з прямим умислом, переслідуючи корисливий мотив, з метою збагачення за рахунок зайняття незаконною діяльністю, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки у вигляді порушення правового режиму обігу психотропних речовин, ігноруючи вимоги ст.ст. 7, 12, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», за невстановлених достовірно в ході досудового розслідування обставин, місця та часу повторно незаконно придбав та зберігав за адресою проживання: АДРЕСА_1 , з метою збуту кристалічну речовину в фольговому згортку, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, і, в подальшому, 12.09.2023 близько 13 год. 35 хв.,знаходячись на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , під час проведення працівниками Володимирського РВ УСБУ у Волинській області оперативної закупки наркотичних засобів та психотропних речовин, ОСОБА_6 , керуючись прямим умислом, повторно незаконно збув вищевказану кристалічну речовину в фольговому згортку ОСОБА_8 (анкетні дані особи легендовані), продавши останньому за ціною 1 500 гривень, та які в покупця було вилучено працівниками Володимирського РВ УСБУ у Волинській області, поміщено в прозорий поліетиленовий пакет та опечатано.
Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/103-23/10738-НЗПРАП від 22.09.2023, кристалічна речовина в фольговому згортку, яку ОСОБА_6 12.09.2023 за вищевказаних обставин повторно незаконно збув ОСОБА_8 (анкетні дані легендовано), містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, масою 0,3205 г., обіг якої заборонено відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, оскільки особливо небезпечна психотропна речовина PVP віднесена до списку № 2 таблиці І Переліку, затвердженого вищевказаною Постановою.
Таким чином, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні психотропні речовини, вчиненими повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
28.09.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаних злочинів поза розумним сумнівом підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування доказами, у тому числі: протоколами оперативних закупок психотропних речовин, протоколами аудіо-, відео контролю особи, протоколами зняття інформації з електронних комунікаційних мереж та протоколами додаткового дослідження інформації, отриманої в ході проведення НСРД, висновками судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, іншими зібраними по кримінальному провадженню доказами в їх сукупності та взаємозв'язку.
У даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від шестидо десяти років з конфіскацією майна.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства встановлені ризики, передбачені у п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема це можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, здійснювати незаконний вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
В обґрунтування ризику, передбаченому у п.1 ч.1 ст.177КПК України, слід зазначити, що підозрюваний працездатний, але ніде офіційно не працевлаштований, тяжкими захворюваннями не хворіє, неодружений, утриманців та міцних соціальних зв'язків за місцем постійного проживання немає, підозрюється у вчиненні трьох тяжких злочинів, пов'язаних із незаконним збутом особливо небезпечних психотропних речовин, йому загрожує безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, відтак, з високою вірогідністю у разі обрання менш суворого запобіжного заходу ОСОБА_6 буде переховуватись від органів досудового слідства та суду, задля уникнення кримінальної відповідальності, а наявні зв'язки з кримінальним середовищем можуть у цьому допомогти.
В обґрунтування ризику, передбаченому у п.3 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий зазначає, що в разі обрання менш суворого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, ОСОБА_6 буде мати можливість незаконно впливати на свідків, які ще не допитані, та які в ході судового провадження можуть дати проти нього викривальні показання,і показаннями яких суд може обґрунтовувати свої рішення лише у разі ії безпосереднього сприйняття в судовому засіданні, перешкоджаючи їх прибуттю до органу досудового розслідування та суду, з метою давання повних та достовірних показань. Також, з огляду на зазначені у врученому ОСОБА_6 повідомленні про підозру точні час та місце незаконного збуту психотропної речовини,йому можуть бути відомі анкетні дані особи, яка брала участь у проведенні оперативних закупок в якості закупника.
В обґрунтування ризику, передбаченому у п.5 ч.1 ст.177 КПК України слідчий зазначає, що ОСОБА_6 працездатний, але ніде офіційно не працевлаштований,визначивши для себе як джерело доходів вчинення злочинів, пов'язаних з незаконним обігом психотропних речовин, які мають високий рівень суспільної небезпеки, оскільки зумовлені тяжкими наслідками не лише для здоров'я конкретної особи, а також для здоров'я населення, у даному кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні трьох тяжких корисливих злочинів, пов'язаних з незаконним збутом психотропних речовин. Здобуті в ході проведення відносно підозрюваного НСРД відомості свідчать про вчинення ним вищевказаних протиправних дій на постійній основі. Відтак, підозрюваний ОСОБА_6 в разі обрання менш суворого запобіжного заходу, не пов'язаного з утриманням в місцях попереднього ув'язнення, з високою вірогідністю продовжити свою злочинну діяльність з метою незаконного збагачення, запобігти чому можливо лише шляхом застосування до нього виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
ОСОБА_6 в повній мірі усвідомлює кримінальну караність злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, оскільки раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення даних кримінальних правопорушень, у тому числі вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 15.11.2016 його засуджено за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від його відбування з іспитовим строком 1 рік, а також вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 11.06.2019 засуджено за ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від його відбування з іспитовим строком 2 роки. Таким чином, призначені судами покарання з прийняттям рішення про звільнення від їх відбування з випробуванням не мали позитивного впливу на поведінку ОСОБА_6 та не досягнули їх мети, визначеної ст. 50 КК України, яка полягає у виправленні засудженого та запобіганні вчиненню ним та іншими особами кримінальних правопорушень, оскільки у даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кількох тяжких злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України.
Неможливість запобігання вказаному ризику шляхом застосування будь-якого менш суворого запобіжного заходу,у тому числі у виді цілодобового домашнього арешту, підтверджується, серед іншого, також тим, що всі кримінальні правопорушення, у яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , вчинені саме за місцем проживання останнього, а будучи обізнаним про шляхи та джерела придбання особливо небезпечної психотропної речовини, підозрюваний може налагодити їх отримання та подальший незаконний збут, не залишаючи місця проживання.
Підстав та доцільності в застосуванні відносно ОСОБА_6 менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, немає, жоден з них не забезпечить в повній мірі запобігання заявленим ризикам, визначеним ст. 177 КПК України, та не гарантує належної поведінки підозрюваного під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження. Зокрема, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не може бути застосовано, так як підозрюваний не заслуговує на довіру та не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки. Особиста порука не може бути застосовано до підозрюваного, так як відсутня особа, яка б могла за нього поручитись. Домашній арешт не може бути застосовано, у зв'язку із тим, що він не здатен в повній мірі гарантувати законослухняну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 .
Разом з тим, за змістом п. 3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
ОСОБА_6 , усвідомлюючи високу прибутковість від вчинення злочинів, пов'язаних зі збутом особливо небезпечної психотропної речовини PVP, свідомо обрав дану діяльність як джерело доходу, систематично отримує прибуток у великому розмірі від її збуту, що підтверджується, зокрема, сумами коштів, виділених для проведення оперативних закупок, отриманими ОСОБА_6 , та з добутими під час проведення зняття інформації з електронних комунікаційних мереж з його абонентського номеру відомостями, які підтверджують отримання даного незаконного доходу в значних розмірах на постійній основі, відтак у органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що підозрюваний після внесення застави в розмірі, який передбачено п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, в подальшому, не переймаючись за стягнення даних грошових коштів в рахунок держави, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
У відповідності до ч.5 ст.182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у межах, передбачених п.п. 1-3 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З огляду на все вищевикладене в сукупності, для запобігання ризикам, вказаним у ст. 177 КПК України, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст.2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування та судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості підозрюваного, превалює над принципом поваги до свободи особистості, застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде виправданим, оскільки жоден інший більш м'який запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не здатен забезпечити повний контроль над поведінкою підозрюваного та не зможе запобігти зазначеним у клопотанні ризикам.
У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задоволити.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечили щодо обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили обрати менш суворий запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічну пору доби. Адвокат ОСОБА_5 зазначив, що в даному випадку доцільним є застосування більш м'якого запобіжного заходу, адже підозра оголошена 28.09.2023 року. ОСОБА_6 не був затриманий і мав можливість переховатись від слідства з 28.09.2023 року по 02.10.2023, однак не зробив цього, що свідчить, що він не мав і не має намірів переховуватись від суду,або якось впливати на учасників процесу, або заважати судовому процесу щодо встановлення обставин справи. А за умови цілодобового домашнього арешту це й неможливо, і інше стороною обвинувачення не доведено. Пред'явлена ОСОБА_6 підозра не містить ознак обґрунтованості, a ґрунтується на припущеннях, домислах, спотворених та необ'єктивних даних з ознаками фальсифікації. Відсутність ризику переховування підтверджується тим, що 28.09.2023 року у помешканні ОСОБА_6 проводився обшук з 09:49 по 11:20. Під час якого ніяких заборонених в обігу речей виявлено не було. Однак зверну увагу на те, що ОСОБА_6 без повістки з'явився до відділу поліції для проведення слідчих дій, а саме вручення підозри 28.09.2023 о 12:50 год.; допиту 28.09.2023 о 12:55 год.; вручення клопотання про обрання запобіжного заходу 28.09.2023 року о 13:00 год.; допиту 28.09.2023 о 12:55 год. Крім цього, ОСОБА_6 28.09.2023 з 13:30 по 15:30 перебував біля приміщенні Нововолинського ВП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області очікуючи повідомлення коли буде проведений розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу. Однак після того, як йому повідомили, що розгляду справи не відбудеться він дочекався слідчої, яка йому видала повістку пор необхідність явки до поліції 02.10.2023 року на 10:00 год. ОСОБА_6 явився 02.10.2023 року на 10:00 год., де був майже дві години після чого слідча ОСОБА_4 його відпустила, оскільки в проведенні слідчих дій в цей день не було потреби. Після цього ОСОБА_6 пішов до Нововолинського міського суду для отримання повістки для явки на розгляд клопотання на 04.10.2023 року. Після цього, - 04.10.2023 року ОСОБА_6 явився на розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у Нововолинський міський суд. Тобто з моменту проведення обшуку і вручення підозри, тобто з 28.09.2023 року ОСОБА_6 чітко розумів, що розслідується справа, і мав можливість із цього моменту до 04.09.2023 (сім днів) переховатися від слідства та суду чи якось впливати на учасників провадження, якби мав такі наміри. Але він не робив цього, з'являвся для проведення слідчих(розшукових) дій. Дані факти свідчать про те, що ОСОБА_6 не буде переховуватись від слідства і суду, а навпаки сприяє розгляду справи та являється на всі слідчі дії як до слідчого так і до слідчого судді. А тому підстав стверджувати, що під час перебування під домашнім арештом існують якісь ризики, передбачені ст.177 KПK України, немає. Інше стороною обвинувачення не доведено. Зазначає, що слід врахувати особу ОСОБА_6 має стійкі соціальні зв'язки, постійне місце проживання та реєстрації. Проживає разом із матір'ю ОСОБА_9 , яка є особою похилого віку і потребує постійного стороннього догляду, оскільки має ряд хвороб та не може пересуватись самостійно оскільки отримала перелом ноги. Застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 призведе до того, що догляду за матір'ю буде нікому здійснювати, оскільки інших родичів хто міг би здійснювати такий догляд не має. Крім того ОСОБА_6 є не судимий, майнова шкода не завдана.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, беручи до уваги вагомість наявних доказів, що обґрунтовують підозру про вчинення кримінальних правопорушень підозрюваним ОСОБА_6 , враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, а також беручи до уваги існування на даний час ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України,слідчий суддя вважає, що їх можливо убезпечити більш м'яким запобіжним заходом і не знаходить правових підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , найбільш суворого запобіжного заходу у виді взяття під варту.
Об'єктивно оцінивши наведене, слідчий суддя дійшов до висновку, що прокурором не доведено недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_6 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст.178 КПК України.
У клопотанні слідчого не вмотивовано на підставі яких наявних у справі фактичних даних можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного, оскільки будь-яких даних щодо негативної характеристики та поведінки ОСОБА_6 матеріали клопотання не містять. Натомість матеріалами підтверджується, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання,
Чинним КПК України не передбачено, що при підозрі або обвинуваченні особи у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк більше шести років, єдино-можливим запобіжним заходом може бути лише тримання під вартою.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, ризик того, що обвинувачений буде перешкоджати належному відправленню судочинства, не може оцінюватись абстрактно, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами («Бекчиєв проти Молдови»).
Обгрунтованість підозри ОСОБА_6 за ч.2 ст.307 КК України підтверджується дослідженими у судовому засіданні матеріалами доданими до клопотання.
Прокурором та слідчим до клопотання не додано жодних доказів про можливість переховування підозрюваним ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та суду, а тому у судовому засіданні не встановлено ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
У судовому засіданні встановлено на підставі досліджених у судовому засіданні матеріалів доданих до клопотання ризики, передбачені п.3 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним тиску на свідків у даному кримінальному провадженні з метою їх не прибуття до органу досудового розслідування та суду, та можливість вчинення ОСОБА_6 інших кримінальних правопорушень.
На переконання слідчого судді, з урахуванням даних особи підозрюваного, вірогідність ухилення ним від процесуальних обов'язків не є надто високою, у зв'язку із чим стосовно ОСОБА_6 доцільним є застосування іншого, більш м'якого виду запобіжного заходу, не пов'язаного з тримання під вартою, у виді домашнього арешту. Таке рішення буде відповідати вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
А тому, слідчий суддя вважає, що у клопотанні слідчого про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно відмовити, при цьому слідчий суддя обирає підозрюваному запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, що буде достатньою гарантією для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків у даному провадженні, попередженню вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
При прийнятті такого рішення слідчий суддя враховує також і ті обставини, що матір підозрюваного ОСОБА_6 хворіє, і не здатна сама себе елементарно обслуговувати - без сторонньої допомоги пересуватись по житлу, готувати їжу та споживати її тощо, що підтверджується доданими до клопотання стороною захисту належними та допустимими доказами, та зважає на те, що інших осіб, які б могли здійснювати такий догляд відсутні.
Такі обставини на думку слідчого судді у разі обрання більш суворгого запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_6 можуть спричинити подальший розвиток хвороби його матері та ставлять під загрозу її життя.
За таких обставин та з врахуванням наявності постійного місця проживання у ОСОБА_6 , слідчий суддя вважає цілком обґрунтованим застосування до нього саме такого запобіжного заходу, як домашній арешт із забороною залишати місце проживання цілодобово, який зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та убезпечити від ризиків, передбачених п.3 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України. які були встановлені у судовому засіданні, оскільки сторона обвинувачення в достатньому обсязі довела обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_6 на свободу.
Керуючись ст. 176, ст.179, ст.183, ст.184, ст.186, ст.187, ст.193, ст.194, ст.196, ст.197 КПК України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, у кримінальному провадженні №12023030520000013 від 05.01.2023 за ч.2 ст.307 КК України, відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
прибувати до слідчих СВ відділення поліції №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, які визначені в групу слідчих у даному кримінальному провадженні, прокурора та суду за першою вимогою, а в разі неможливості з'явитись завчасно повідомляти про це орган (посадову особу), який здійснив виклик;
заборонити залишати житло цілодобово за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду;
утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для поїздок за кордон.
Строк дії ухвали суду про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту встановити з 03.10.2023 до 03.12.2023 включно.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 передати для виконання працівникам ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області за його місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно ч.4 ст.181 КПК України орган внутрішніх справ зобов'язаний негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту і повідомити про це старшого слідчого СВ ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 .
Копію ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_6 .
Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя підпис ОСОБА_1