Справа № 161/3123/15-ц
Провадження № 6/161/184/23
УХВАЛА
02 жовтня 2023 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Кихтюка Р.М.,
секретаря - Дмитрук Т.В.,
з участю представника заявника - Левчук О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька заяву акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа, -
ВСТАНОВИВ:
ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося в суд із заявою про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі за позовом до АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Вказує, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.11.2015 року частково задоволено позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № VOZ0GA00001533 від 11 липня 2007 року.
Рішенням апеляційного суду Волинської області від 14.01.2016 року скасовано рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.11.2015 року в частині вирішення питання щодо стягнення пені та штрафу та викладено другий абзац його резолютивної частини в новій редакції.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.05.2019 року виправлено описку у виконавчому листі, виданого на підставі рішення суду від 17.11.2015 року.
Зазначає, що 25.11.2019 року відповідальний працівник банку подав заяву на отримання вищевказаного рішення суджу та виконавчого листа, але вказані документи банком не отримані і відповідно виконавчий лист не був пред'явлений на примусове виконання в органи ДВС. При цьому, станом на 29.05.2023 року заборгованість за кредитом не погашена, рішення суду не виконано.
У зв'язку з чим, просить поновити строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання та видати дублікат виконавчого листа.
В судовому засіданні представника заявника заяву підтримала та просила її задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 видалений із зали суду згідно протокольної ухвали від 12.09.2023 року через неналежну поведінку. Разом з тим, від нього надійшло заперечення, у якому він просив відмовити АТ КБ «Приватбанку» у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа.
Заслухавши пояснення представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Як з'ясовано судом, 17.11.2015 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволено частково (т. 1 а.с. 206-207).
Рішенням апеляційного суду Волинської області від 14.01.2016 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17.11.2015 року в частині вирішення питання щодо стягнення пені та штрафу скасовано і викладено другий абзац резолютивної частини рішення в новій редакції (т. 1 а.с. 272-274).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 21.09.2016 року рішення апеляційного суду Волинської області від 14.01.2016 року скасовано та справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т. 2 а.с. 47-49).
В подальшому, рішенням апеляційного суду Волинської області від 29.11.2016 року змінено рішення Луцького міськрайонного суду від 17.11.2015 року в частині стягнення заборгованості (т. 2 а.с. 72-74).
Як слідує із матеріалів справи, виконавчий лист та копію рішення суду було отримано представником банку 13.11.2017 року, про що свідчить відповідна відмітка на заяві про видачу рішення суду та виконавчого листа (т. 2 а.с. 85).
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.05.2019 року виправлено помилку у виконавчому листі (т. 2 а.с. 102).
Крім того, ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.11.2019 року виправлено описку в ухвалі суду від 31.05.2019 року та викладено другий абзац її резолютивної частини у виправленій редакції (т. 2 а.с. 121).
Зазначену ухвалу суду було отримано уповноваженим працівником банку 25.11.2019 року, про що свідчить відповідна відмітка на додатковому листі до справи .
Звертаючись із заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання та видачу дубліката, АТ КБ «Приватбанк» посилається, що представником банку не було отримано копію рішення суду та оригінал виконавчого листа, тобто через неналежне виконання останнім своїх посадових обов'язків вказаний документ не був пред'явлений до виконання.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до вимог статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Частиною 1 статті 433 ЦПК України передбачено, що у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Згідно з частиною шостою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
За змістом зазначених статей закону строк пред'явлення виконавчого документа до виконання може бути поновлений судом за умови, якщо заявник доведе належними і допустимими доказами існування обставин, які об'єктивно перешкоджали йому вчинити процесуальну дію у встановлений законом строк.
Підпунктом 17.4 пункту 17 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
На переконання суду, єдиною підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документу до виконання є поважність причин пропуску строку та наявність необхідних доказів на підтвердження цього.
Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії та підтверджені належними доказами.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03) зазначено, що однією з підстав для поновлення строків може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З огляду на встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку, що твердження представника АТ КБ «Приватбанку» про неотримання рішення суду та виконавчого листа є безпідставними і не свідчать про існування поважних причин для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Поновлення строку для пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання за відсутності поважних причин, суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.
Отже, сам по собі факт пропуску строку пред'явлення до виконання та не пред'явлення виконавчого листа до виконання, а також відсутність у заявника оригіналів виконавчих листів, не є доказом поважності причин пропуску заявником строку пред'явлення їх до виконання, а тому він поновленню не підлягає.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про добросовісну реалізацію стягувачем АТ КБ «Приватбанк» своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення від 17.11.2015 року.
Відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26червня 2013 р. виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
Разом з цим, вказані норми Конституції України, а також позиція Європейського суду з прав людини щодо принципу обов'язковості судових рішень не скасовують обов'язку стягувача демонструвати заінтересованість в усіх питаннях, які стосуються заходів відновлення його порушеного права, зокрема і періодичного прояву інтересу щодо руху виконавчого провадження, як шляхом діалогу, зокрема і письмового, з відповідними органами виконавчої служби, так і за допомогою засобів дистанційного доступу до інформації про хід виконавчого провадження.
Будучи обізнаним про строки пред'явлення виконавчого листа до виконання, стягувач має проявити належну добросовісність та заінтересованість у виконанні судового рішення, зокрема з розумним інтервалом часу вживати заходів щоб дізнатись про стан відомих виконавчих проваджень та своєчасно вживати необхідні заходи.
Крім того, не підлягає задоволенню і вимога заявника про видачу дублікату виконавчого листа, оскільки такий дублікат може бути виданий лише у разі звернення стягувача або державного виконавця із заявою про це до закінчення строку , встановленого для пред'явлення виконавчого листа для виконання.
Згідно висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс 19), у разі пропуску стягувачем строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання не створює перешкод для задоволення заяви стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення такого документа до виконання. Тобто, якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який страчений , вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Відповідна правова позиція висловлена і в постанові Верховного Суду у складі колегії судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2020 року у справі № 0915/3021/12.
Таким чином, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви АТ КБ «Приватбанк» слід відмовити.
Керуючись ст. ст. ст. ст., 12, 81, 258-261, 443 ЦПК України, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про поновлення пропущеного строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складений 04 жовтня 2023 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Р.М. Кихтюк