ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
25.09.2023м. СумиСправа № 920/269/23
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,
за участю секретаря судового засідання Гордієнко Ж.М.,
Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/269/23:
за позовом Першого заступника керівника Сумської окружної прокуратури (40000, м. Суми, вул. Магістратська, 12) в інтересах держави в особі Краснопільської селищної ради (42400, Сумська область, смт Краснопілля, вул. Мезенівська, 2),
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» (40004, м. Суми, вул. Реміснича, буд. 35),
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 61160 грн 68 коп.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Сахнов Д.А.;
прокурор: Васянович М.В.
1. Стислий виклад позицій сторін по справі.
1.1. 15.03.2023 до суду надійшла позовна заява (вх. № 950 від 15.03.2023), згідно якої Перший заступник керівника Сумської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача - Краснопільської селищної ради просить суд визнати недійсними додаткові угоди № 5 від 14.09.2022 та № 6 від 05.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 201118, укладеного 06.01.2022 між Краснопільською селищною радою Сумського району Сумської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Суми»; стягнути з відповідача на користь позивача 61160 грн 68 коп. безпідставно сплачених коштів.
1.2. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що внаслідок укладення додаткових угод, збільшилися ціни на електричну енергію на 20,69% порівняно з первинною ціною за договором про постачання електричної енергії споживачу № 201118 від 06.01.2022; спірні додаткові угоди були укладені без належних на те підстав та обґрунтованого документального підтвердження щодо підвищення ціни на електричну енергію, чим порушено норми Закону України «Про публічні закупівлі» та положення договору. Враховуючи безпідставність підписання спірних додаткових угод, відповідачу надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 61160 грн 68 коп., тому вказані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь Краснопільської селищної ради Сумського району Сумської області.
1.3. Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, вказує на те, що ні нормами Конституції України, ні нормами Закону України «Про прокуратуру» не передбачено повноважень прокурора на дії щодо вивчення стану дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель, що є проведенням фактичної перевірки в цій сфері. Такі повноваження належать органам, визначеним ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Рахунковій палаті, Антимонопольному комітету України, Державній аудиторській службі України. Враховуючи зазначене, відповідач вказує на те, що Сумська окружна прокуратура та її посадові особи, при вчиненні перевірки стану дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель, виявленні ймовірних порушень, зверненні до суду у даній справі, вийшли за межі своїх повноважень, чим порушено вимоги ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 19, 1311 Конституції України.
Крім того, відповідач вказує на те, що прокурором не доведено того, що у обрані ТОВ «Енера Суми» періоди для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку, не відбулось коливання ціни на електричну енергію, або воно відбулось в іншому відсотковому співвідношенні; не доведено, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та ст. 203 Цивільного кодексу України. Відповідач наголошує, що обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Також, відповідач вказує на те, що підвищення ціни при укладенні додаткової угоди № 5 до договору відбулось на 9,02% (з 4,254355 грн до 4,637930 грн), а не на 10,63%, як зазначив прокурор.
2. Заяви, які подавались учасниками справи. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
2.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2023, справу призначено до розгляду судді Жерьобкіній Є.А.
2.2. Ухвалою від 21.03.2023 Господарський суд Сумської області, прийняв позову заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/269/23; призначив підготовче засідання на 24.04.2023, 11:00; надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, відповідно до ст. 165 ГПК України; надав прокурору та позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив, відповідно до ст. 166 ГПК України; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, відповідно до ст. 167 ГПК України.
2.3. 12.04.2023 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 2252 від 12.04.2023), в якому вказує на те, що ні нормами Конституції України, ні нормами Закону України «Про прокуратуру» не передбачено повноважень прокурора на дії щодо вивчення стану дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель, що є проведенням фактичної перевірки в цій сфері. Такі повноваження належать органам, визначеним ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Рахунковій палаті, Антимонопольному комітету України, Державній аудиторській службі України. Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що Сумська окружна прокуратура та її посадові особи, при вчиненні перевірки стану дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель, виявленні ймовірних порушень, зверненні до суду у даній справі, вийшли за межі своїх повноважень, чим порушено вимоги ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 19, 1311 Конституції України.
Крім того, відповідач у відзиві вказує на те, що прокурором не доведено того, що у обрані ТОВ «Енера Суми» періоди для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку, не відбулось коливання ціни на електричну енергію, або воно відбулось в іншому відсотковому співвідношенні; не доведено, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та ст. 203 Цивільного кодексу України. Відповідач наголошує, що обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Також, відповідач вказує на те, що підвищення ціни при укладенні додаткової угоди № 5 до договору відбулось на 9,02% (з 4,254355 грн до 4,637930 грн), а не на 10,63%, як зазначив прокурор.
2.4. 12.04.2023 до суду надійшла заява представника відповідача ТОВ «Енера Суми» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 1274 від 12.04.2023), відповідно до якої представник просить суд надати можливість участі у судовому засіданні 24.04.2023 об 11:00 та у всіх наступних судових засіданнях у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
2.5. Ухвалою від 13.04.2023 Господарський суд Сумської області задовольнив заяву представника відповідача ТОВ «Енера Суми» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 1274 від 12.04.2023), забезпечив участь представника відповідача ТОВ «Енера Суми», адвоката Сахнова Д.А. у судовому засіданні 24.04.2023 об 11:00 та у всіх наступних судових засіданнях у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
2.6. У судовому засіданні 24.04.2023 Господарський суд Сумської області, за участю прокурора та представника відповідача, постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 17.05.2023, 11:45; повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи в порядку ст. 120 ГПК України.
2.7. Сумська окружна прокуратура подала до суду відповідь на відзив (вх. № 1447 від 25.04.2023), в якій вказує, що порушенням інтересів держави у спірних правовідносинах є неправомірне підвищення цін на електричну енергію на підставі додаткових угод до договору, територіальна громада позбавлена можливості отримати електричну енергію у необхідній кількості, при цьому сплачуючи значні кошти з місцевого бюджету за набагато менші обсяги придбаного товару. Уповноважений орган місцевого самоврядування - Краснопільська селищна рада не вжила заходів реагування щодо усунення порушень законодавства при укладенні додаткових угод до договору про закупівлю у зв'язку зі зменшенням надходжень до бюджету селищної ради, пов'язаних з постійним веденням бойових дій на території громади, тому вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.
2.8. Краснопільська селищна рада направила суду лист № 02-27/1136 від 26.04.2023, в якому повідомила, що підтримує позов повністю та просить розглядати справу без участі представника селищної ради (вх. № 2590 від 27.04.23).
2.9. 03.05.2023 відповідач подав до суду заперечення (вх. № 2713 від 03.05.2023), в яких додатково обґрунтовує позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.
2.10. Сумська окружна прокуратура направила до суду письмові пояснення на заперечення (вх. № 2881 від 10.05.2023).
2.11. 15.05.2023 від ТОВ «Енера Суми» надійшло клопотання про зупинення розгляду справи (вх. № 1662 від 15.05.2023), в якому зазначає, що у даній справі відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача Краснопільської селищної ради, у зв'язку з чим є необхідність залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Відповідач у поданому клопотанні, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, просить суд зупинити провадження у справі № 920/369/23 до прийняття відповідного рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 905/1907/21, яку передано на розгляд згідно ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2022 № 905/1907/21.
2.12. У судовому засіданні 17.05.2023 Господарський суд Сумської області, за участю прокурора та представника відповідача, постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів, у порядку ст. 177 ГПК України; зобов'язання відповідача надіслати іншим учасникам справи клопотання про зупинення провадження у справі, докази такого направлення надати суду, прокурору та позивачу надати письмові пояснення на клопотання про зупинення; оголошення перерви в судовому засіданні до 25.05.2023, 14:30; повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи в порядку ст. 120 ГПК України.
2.13. Листом (вх. № 3018 від 17.05.2023) відповідач подав до суду докази направлення сторонам копій заяви про зупинення провадження у справі.
2.14. 23.05.2023 Сумська окружна прокуратура подала до суду заперечення проти клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 3144 від 23.05.2023).
2.15. Ухвалою від 25.05.2023 Господарський суд Сумської області зупинив провадження у справі № 920/369/23 до перегляду судового рішення у справі № 905/1907/21 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.
2.16. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 касаційну скаргу заступника керівника Черкаської обласної прокуратури задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 у справі № 905/1907/21 скасовано в частині залишення без розгляду позову заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Черкаської області, поданого в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради. Справу в цій частині передано до Господарського суду Донецької області для продовження розгляду. В іншій частині ухвалу Господарського суду Донецької області від 20.01.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.09.2022 у справі № 905/1907/21 залишено без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
2.17. Ухвалою від 14.07.2023 Господарський суд Сумської області поновив провадження у справі № 920/369/23; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 21.08.2023, 11:45.
2.18. Ухвалою від 21.08.2023 Господарський суд Сумської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті з повідомленням сторін на 18.09.2023, 12:00.
2.19. 22.08.2023 від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення (вх. № 735 від 22.08.2023).
2.20. Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 12:01 до 12:39 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу «Тривога. Сумська область»), судове засідання у справі 18.09.2023 не відбулось.
2.21. З огляду на викладене, суд визначив іншу дату судового засідання. Ухвалою від 18.09.2023 Господарський суд Сумської області призначив справу до судового розгляду по суті з повідомленням учасників справи на 25.09.2023, 14:00.
2.22. У судовому засіданні 25.09.2023 прокурор підтримав позовні вимоги та просить суд задовольнити позов повністю, представник відповідача заперечує проти позову з підстав, викладених у відзиві та просить суд відмовити у задоволенні вимог прокурора.
2.23. Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
3. Щодо представництва прокурором у суді законних інтересів держави.
3.1. Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
3.2. Частиною 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право також звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
3.3. Згідно з ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
3.4. Відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
3.5. Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
3.6. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
3.7. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
3.8. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
3.9. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
3.10. Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.
3.11. Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».
3.12. У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
3.13. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
3.14. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).
3.15. Відтак, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
3.16. У даному випадку порушенням інтересів держави є те, що під час проведення закупівлі порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що є нераціональним та неефективним витрачанням коштів бюджету.
3.17. Закон України «Про публічні закупівлі» установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
3.18. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
3.19. Отже правильне, в порядку, визначеному законодавством, використання бюджетних коштів беззаперечно становить державний інтерес.
3.20. Суперечності, які виникають у бюджетних правовідносинах, зачіпають як інтереси держави, так і суспільні інтереси, тож порушення інтересів держави у цій сфері є порушенням загальнодержавних інтересів, що у відповідності до ст. 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов'язок представництва в суді.
3.21. Прокурор звернувся до Господарського суду Сумської області в інтересах Краснопільської селищної ради з огляду на наступне.
3.22. Відповідно до ст.19 Конституції України та ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
3.23. Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
3.24. Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
3.25. Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
3.26. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», одним із принципів місцевого самоврядування в Україні є судовий захист прав місцевого самоврядування.
3.27. Пункт 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» зазначає, що право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів.
3.28. Згідно з положеннями ст. 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.
3.29. Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб, (ст. 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
3.30. Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (ст. 63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
3.31. Відповідно до ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України, для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
3.32. Згідно з ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України, головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет).
3.33. Правовідносини, пов'язані з використанням бюджетних коштів, в тому числі і місцевих бюджетів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) угод, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає.
3.34. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 Бюджетного кодексу України бути дотримано принцип ефективності та результативності при складанні та виконанні бюджетів де усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
3.35. Таким чином, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, є Краснопільська селищна рада.
3.36. «Нездійснення захисту» полягає у тому, що уповноважений суб'єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
3.37. Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об'єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб'єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.
3.38. Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.
3.39. Зважаючи на вказані правові висновки Верховного Суду, лише звернення уповноваженого суб'єкта владних повноважень до суду з відповідним позовом можна вважати належним здійсненням захисту інтересів держави. Інші вжиті заходи, в тому числі, досудового врегулювання, які не призвели до реального усунення порушень інтересів держави, не відповідають вимогам чинного законодавства.
3.40. Прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист відповідних прав та інтересів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 920/121/19.
3.41. Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
3.42. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 826/15338/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18.
3.43. Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц висловив правову позицію, відповідно до якої наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними правами відповідної сторони процесу. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit сиrіа («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
3.44. Прокурор зазначає, що Краснопільською селищною радою не здійснюються надані їй повноваження, а тому інтереси держави у сфері публічних закупівель залишаються незахищеними.
3.45. Сумською окружною прокуратурою направлено до Краснопільської селищної ради лист № 54-1036вих-23 від 20.02.2023 разом з розрахунком суми, що необґрунтовано сплачена на рахунок постачальника, яким повідомлено Раду про наявність підстав та необхідність захисту інтересів держави, а також про необхідність надання інформації щодо наявності намірів, а також фактичного звернення Краснопільською селищною радою із позовною заявою до суду про визнання недійсними додаткових угод та стягнення надмірно сплачених коштів за договором публічної закупівлі або навести причини невжиття таких заходів (а. с. 110-113).
3.46. У відповіді № 02-27/483 від 28.02.2023 Краснопільська селищна рада повідомила прокуратуру, що у зв'язку з постійним веденням активних бойових дій, що вплинуло на зменшення надходжень коштів до місцевого бюджету, селищна рада не подавала позову до суду. Щодо намірів, Рада звертається до прокуратури із проханням посприяти у поданні позову про визнання недійсними додаткових угод та стягнення надмірно стягнених коштів до місцевого бюджету (а. с. 114).
3.47. Вказане свідчить про нездійснення Краснопільською селищною радою, як органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, захисту інтересів держави у встановленому законом порядку.
3.48. Велика палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 виклала правову позицію щодо обґрунтування прокурором підстав для представництва інтересів держави в суді, зокрема, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
3.49. Таким чином, з наданих прокурором доказів вбачається, що прокурором направлений відповідний лист-повідомлення. З отриманої відповіді не простежується намір вжиття заходів щодо захисту інтересів держави в судовому порядку.
3.50. Враховуючи, що існуючі порушення не усунуті Краснопільською селищною радою, прокуратура листом № 54-1429вих-23 від 13.03.2023 повідомила про звернення з позовною завою до Господарського суду Сумської області в інтересах держави в особі Краснопільської селищної ради до відповідача ТОВ «Енера Суми» про визнання недійсними додаткових угод № 5 - 6 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 201118 від 06.01.2022 та стягнення надмірно сплачених коштів (а. с. 115).
3.51. На підставі викладеного, з урахуванням змісту позовної заяви, предмета спору, характеру спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду з позовом, у зв'язку із доведеною бездіяльністю компетентного органу, а також необхідністю невідкладного захисту інтересів держави в даному випадку.
3.52. Прокурор звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати недійсними додаткові угоди № 5 - 6 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 201118, укладеного 06.01.2022 між Краснопільською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» та стягнути з відповідача на користь позивача 61160 грн 68 коп.
4. Фактичні обставини, встановлені судом.
4.1. На вебпорталі публічних закупівель Prozorro Краснопільська селищна рада оприлюднила оголошення про намір здійснити закупівлю товару (електрична енергія); ДК 021:2015, код 09310000-5 обсягом 572725 кВт*год., з очікуваною вартістю 3092715 грн 00 коп.
4.2. Єдиним учасником вказаних відкритих торгів зареєструвалось Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Суми».
4.3. За результатами проведених торгів, переможцем вказаного аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Суми», з яким укладений договір про постачання електричної енергії споживачу № 201118 від 06.01.2022.
4.4. Відповідно до п. 2.1 договору, постачальник зобов'язується продати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
4.5. Відповідно до п. 3.1 договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до договору.
4.6. Заявою-приєднання визначено, серед іншого, що початок постачання електричної енергії - 01.01.2022.
4.7. Відповідно до п. 5.1 договору, споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.
4.8. Комерційною пропозицією № 4ВС визначено, що фактична ціна (тариф) купованої споживачем електричної енергії у розрахунковому періоді, яка зазначається в акті купівлі-продажу електроенергії, становить - 4,192303 з ПДВ, за 1 кВт*год.
Обсяг електричної енергії становить 572725 кВт*год, згідно з відповідним тарифом (ціною) на електроенергію на дату проведення процедури закупівлі.
Загальна вартість договору становить 2401036,42 грн 87 коп., в тому числі ПДВ 400172 грн 73 коп.
4.9. Відповідно до п. 13.1 договору, договір набуває чинності з дати його підписання і діє в частині постачання електричної енергії з 01.01.2022 до 31.12.2022 (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором.
4.10. Відповідно до п. 13.5 договору, всі зміни до договору оформлюються письмовими додатковими угодами, що стають невід'ємною частиною договору і мають переважаючу силу над положеннями договору.
4.11. Відповідно до п. 1.1 додатку 4 до договору про постачання електричної енергії споживачу, умови договору можуть змінюватися за взаємною згодою сторін відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з дотриманням вимог, визначених Законом України «Про публічні закупівлі».
Зміну умов договору сторони оформлюють шляхом підписання додаткової угоди, яка набуває чинності з моменту її підписання сторонами (якщо сторони не погодять інший термін (строк) набрання чинності додатковою угодою) та є невід'ємною частиною договору (п. 1.4 додатку 4 до договору).
Згідно п. 1.6 додатку 4 до договору, істотні умови про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання сторонами зобов'язань в повному обсязі, крім випадків, передбачених п. 1 - 8 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме, зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача та збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
4.12. Між ТОВ «Енера Суми» та Краснопільською селищною радою укладені додаткові угоди, якими збільшено первісну ціну товару в договорі, що була визначена за результатами переговорної процедури.
4.13. Зокрема, між сторонами укладені 3 додаткові угоди які стосуються збільшення фактичної ціни (тарифу) з одночасним зменшенням обсягу постачання:
- додатковою угодою № 1 від 20.01.2022 збільшено ціну за 1 кВт*год. електричної енергії до 4,254355 грн. з ПДВ, а обсяг постачання зменшено до 564371,43 кВт.*год. (відповідно до п. 4 додаткова угода № 1 від 20.01.2022 набирає чинності з дня її підписання сторонами та скріплення печатками сторін, застосовується до правовідносин, що виникли між сторонами з 01.01.2022 та діє протягом строку дії договору);
- додатковою угодою № 5 від 14.09.2022 збільшено ціну за 1 кВт.*год. електричної енергії до 4,637930 грн. з ПДВ, а обсяг постачання зменшено до 537 749,33 кВт.*год. (відповідно до п. 6 додаткова угода № 5 від 14.09.2022 набирає чинності з дня її підписання сторонами та скріплення печатками сторін, застосовується до правовідносин, що виникли між сторонами з 01.09.2022 та діє протягом строку дії договору);
- додатковою угодою № 6 від 05.10.2022 збільшено ціну за 1 кВт.*год. електричної енергії до 5,059824 грн з ПДВ, а обсяг постачання зменшено до 514 494,7 кВт.*год. (відповідно до п. 6 додаткова угода № 6 від 05.10.2022 набирає чинності з дня її підписання сторонами та скріплення печатками сторін, застосовується до правовідносин, що виникли між сторонами з 20.09.2022 та діє протягом строку дії договору).
4.14. Для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку відповідачем використана інформація з вебсайту Акціонерного товариства «Оператор ринку», раніше - Державне підприємство «Оператор ринку» (hhtps://www.oree.com.ua) щодо середньозважених цін на «ринку на добу наперед та «внутрішньодобовому ринку».
4.15. На виконання умов договору № 201118 від 06.01.2022, з урахуванням оспорюваних додаткових угод, Краснопільською селищною радою відповідно до видаткових накладних здійснені проплати на рахунок ТОВ «Енера Суми» (а. с. 83-106), зокрема:
- за актом прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії № 201118/145617/1 від 26.09.2022 у вересні 2022 року отримано електричну енергію на суму 75964 грн 67 коп., та сплачено платіжними дорученнями № 406 від 28.09.2022 на суму 25517 грн 87 коп., № 57 від 28.09.2022 на суму 31021 грн 25 коп., № 138 від 28.09.2022 на суму 1706 грн 76 коп., № 14 від 28.09.2022 на суму 16791 грн 18 коп. та № 191 від 28.09.2022 на суму 927 грн 60 коп.;
- за актом прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії № 201118/162406/1 від 26.10.2022 у жовтні 2022 року отримано електричну енергію на суму 129494 грн 99 коп., та сплачено платіжними дорученнями № 159 від 27.10.2022 на суму 2291 грн 40 коп., № 64 від 27.10.2022 на суму 29572 грн 34 коп., № 231 від 27.10.2022 на суму 1450 грн 13 коп., № 482 від 27.10.2022 на суму 77850 грн 84 коп. та № 16 від 27.10.2022 на суму 18330 грн 28 коп.;
- за актом прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії № 201118/176001/1 від 23.22.2023 у листопаді 2022 року отримано електричну енергію на суму 85207 грн 44 коп., та сплачено платіжними дорученнями № 550 від 29.11.2022 на суму 15472 грн 90 коп., № 77 від від 29.11.2022 на суму 30244 грн 77 коп., № 258 від 29.11.2022 на суму 15022 грн 67 коп., № 181 від 29.11.2022 на суму 1163 грн 75 коп., № 162 від 02.12.2022 на суму 66 грн 06 коп. та № 18 від 29.11.2022 на суму 23303 грн 35 коп.;
- за актом прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії № 201118/189515/1 від 21.12.2022 у грудні 2022 року отримано електричну енергію на суму 116649 грн 18 коп., та сплачено платіжними дорученнями № 194 від 22.12.2022 на суму 1421 грн 81 коп., № 278 від 22.12.2022 на суму 1366 грн 13 коп., № 83 від 22.12.2022 на суму 18665 грн 25 коп., № 616 від 22.12.2022 на суму 63642 грн 49 коп. та № 19 від 22.12.2022 на суму 31553 грн 50 коп.
5. Оцінка доказів з посиланням на норми права, якими керувався суд. Висновки суду.
5.1. Законом України «Про публічні закупівлі» встановлюються правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
5.2. Стаття 5 Закону України «Про публічні закупівлі» (чинна на час укладення договору) до принципів закупівлі відносить: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
5.3. Частиною 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (чинної на час укладення договору постачання природного газу) визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
5.4. Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
5.5. Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
5.6. Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
5.7. Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Положеннями ч. 2 ст. 189 Господарського кодексу України визначено, що ціна є істотною умовою господарського договору.
5.8. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 632 ЦК України).
5.9. Згідно ст. 185 Господарського кодексу України, до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.
5.10. Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар)у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
5.11. Згідно ч. 4, ч. 5 ст. 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
5.12. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
5.13. Відповідно до ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на час укладання додаткових угод), умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозицїї за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
5.14. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
5.15. Отже, Закон встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону, зокрема, - у випадку коливання цін товару на ринку чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку , не більше ніж на 10 % та не збільшуючи загальну суму договору.
5.16. Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» в Україні функціонує єдиний ринок «на добу наперед» (РДН) та внутрішньодобовий ринок (ВДР). Купівля-продаж електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку здійснюється за правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку.
5.17. Особливості проведення торгів, оприлюднення результатів, розрахунків та вказаних ринків визначаються Правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 308, відповідно до яких:
- розрахунковий період - мінімальний відрізок часу, щодо якого визначаються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії на РДН/ВДР (60 хвилин)
- торги на РДН - процес визначення обсягів та ціни на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на РДН
- торги на ВДР - процес визначення обсягів та цін на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання після завершення торгів на РДН та впродовж доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на ВДР.
5.18. Відповідно до частин 5 та 6 статті 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» визначається для кожного розрахункового періоду оператором ринку за принципом граничного ціноутворення на основі балансу сукупного попиту на електричну енергію та її сукупної пропозиції, а на внутрішньодобовому ринку - за принципом ціноутворення «по заявленій (пропонованій) ціні» відповідно до правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку. Ціни на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку є вільними (ринковими) цінами.
5.19. За результатами торгів відповідно до правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники.
5.20. На момент укладення договору № 201118 від 06.01.2022 вартість договору становила 2401036 грн 42 коп.
5.21. Укладеними додатковими угодами, вартість електричної енергії збільшилась загалом з 4,192303 грн з ПДВ за 1 кВт*год. до 5,059824 грн з ПДВ за 1 кВт*год.
5.22. Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що оспорювані додаткові угоди щодо підвищення ціни на предмет закупівлі укладені з порушенням вимог ст. 41 Закону «Про публічні закупівлі». Виявлений прокурором під час проведення перевірки факт порушення інтересів держави внаслідок незаконного підвищення ціни товару, визначеної у договорі про закупівлю товарів, на думку прокурора свідчить про наявність підстав для визнання недійсними додаткових угод № 5-6 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 201118 від 06.01.2022, та стягнення з ТОВ «Енера Суми» на користь Краснопільської селищної ради надмірно сплачених коштів в сумі 61160 грн 68коп.
5.23. Прокурор вказує на те, що додатковою угодою № 1, ціну електричної енергії підвищено на 1,48%, у порівнянні з ціною, визначеною основним договором, тобто в межах максимального ліміту у 10%. Водночас, додатковими угодами № 5-6 фактичну ціну (тариф) електричної енергії збільшено на 20,69%, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
5.24. Документальним обґрунтуванням укладання додаткових угод № 5-6 до договору стали надані відповідачем Краснопільській селищній раді документи, а саме:
- Підставою укладення додаткової угоди № 5 від 14.09.2022 став лист ТОВ «Енера Суми» від 09.09.2022 та середньозважена ціна на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку по торговій зоні ОЕС України з 01.01.2022 до 31.01.2022 та з 27.08.2022 до 31.08.2022. Ціна зросла з 2,82779 грн./МВт.год. до 3,25454 грн./МВт.год.
- Підставою укладення додаткової угоди № 6 від 05.10.2022 став лист ТОВ «Енера Суми» від 29.09.2022 та середньозважена ціна на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку по торговій зоні ОЕС України з 27.08.2022 до 31.08.2022 - 3,25454 грн МВт.год,, з 10.09.2022 до 19.09.2022 - 3,59554 грн./МВт.год. Ціна зросла з до 5,059824 грн./МВт.год.
5.25. Разом з цим, ТОВ «Енера Суми», будучи постачальником електричної енергії, був обізнаний про ціни на електроенергію, на час укладення основного договору з Краснопільською селищною радою.
5.26. Підписавши договір, відповідач погодився з його умовами, в тому числі щодо ціни товару.
5.27. Відповідач мав право відмовитись від укладення відповідного договору, згідно з ч. 7 ст. 33 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин), однак цим правом не скористався.
5.28. Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
5.29. Тому, рішення переможця про підписання договору є його добровільним волевиявленням, про те, що він згоден на умови договору, в тому числі ціну за одиницю товару на день підписання договору.
5.30. Неухильним аспектом при застосуванні п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» при збільшені ціни за одиницю товару є підтвердження (наявність) факту коливання ціни такого товару на ринку та встановлення саме пропорції такого коливання.
5.31. Незважаючи на те, що Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме відповідного до зміни ціни в договорі факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.
5.32. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19.
5.33. На підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
5.34. Внесення таких змін до основного договору без належного обґрунтування коливання ціни на ринку є підставою для визнання правочинів, якими підвищується ціна, - недійсними.
5.35. У постанові № 927/491/19 від 18.06.2021 Верховний Суд зазначив, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод) (п. 123-124 постанови ВСУ від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).
5.36. Суд установив, що на момент підписання договору № 201118 від 06.01.2022 сторонами були погоджені його істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за договором.
5.37. Додатком 4 до договору сторони визначили, що умови договору можуть змінюватися за взаємною згодою сторін відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з дотриманням вимог, визначених Законом України «Про публічні закупівлі». Зміну умов договору сторони оформлюють шляхом підписання додаткової угоди, яка набуває чинності з моменту її підписання сторонами (якщо сторони не погодять інший термін (строк) набрання чинності додатковою угодою) та є невід'ємною частиною договору.
5.38. Згідно п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
5.39. Відповідач вказує, що з урахуванням специфіки торгівлі електричною енергією на «ринку на добу наперед» та «внутрішньодобовому ринку», підвищення ціни на електричну енергію неможливо передбачити і закласти в ціну на момент подання тендерної пропозиції наперед.
5.40. При розгляді справи судом встановлено, що додаткова угода № 1 до договору укладена сторонами, відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», за яким не існує обмежень щодо збільшення ціни.
5.41. Ціна в договорі № 201118 від 06.01.2022 збільшилась у зв'язку з прийняттям НКРЕКП змін до постанови № 2454 від 01.12.2021 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго» на 2022 рік - 0,34564 грн без ПДВ, та 0,414768 з ПДВ за 1 кВт.*год., що стало підставою укладення між сторонами додаткової угоди № 1.
5.42. Щодо тверджень прокурора про збільшення ціни за додатковою угодою № 5 від 14.09.2022 на 10,64 % від початкової ціни, суд зазначає наступне.
5.43. Оскільки додатковою угодою № 1 збільшено ціну за товар на підставі п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», то першим підвищенням ціни на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» є зміна ціни при укладенні додаткової угоди № 5 від 14.09.2022 та становить 9,02% (з 4,254355 грн з ПДВ до 4,637930 грн з ПДВ), що не перевищує 10% від вартості товару, визначеної додатковою угодою № 1 до договору.
5.44. Додатковою угодою № 6 від 05.10.2022 сторони дійшли згоди внести зміни до договору щодо фактичної ціни (тарифу) купованої споживачем електроенергії у розрахунковому періоді, яка зазначається в акті купівлі-продажу електроенергії та становить 5,059824 грн, в тому числі ПДВ - 0,843304 за 1 кВт.*год., що становить 18,93% від тарифу, встановленого та погодженого сторонами при укладенні додаткової угоди № 1 від 20.01.2022.
5.45. Разом з цим, Краснопільська селищна рада мала беззаперечне право на отримання електричної енергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі, проте, підписала додаткову угоду № 6 від 05.10.2022, внаслідок чого ціна збільшилася більше ніж на 10%, що не відповідає п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
5.46. Таким чином, відбулось нівелювання результатів відкритих торгів, у той час, як метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
5.47. У постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 зазначено, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення більш як на 45 % шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.
5.48. Верховний Суд звернув увагу, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).
5.49. Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб'єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.
5.50. Враховуючи наведене, перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору про закупівлю з однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення додаткової угоди № 6 від 05.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 201118 від 06.01.2022 є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку відповідача.
5.51. Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
5.52. Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
5.53. Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
5.54. Згідно ч. 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
5.55. Відповідно до вимог ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
5.56. Згідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» № 11 від 29.05.2013, правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.
5.57. Враховуючи вищевикладене, оскільки сторонами всупереч інтересів держави без належного підтвердження підстав, в порушення вимог ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та положень укладеного договору № 201118 від 06.01.2022, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 20.01.2022, було укладено додаткову угоду № 6 від 05.10.2022, якою збільшено ціну за одиницю товару, що не відповідає вимогам тендерної документації та очікуванням замовника щодо економного витрачання бюджетних коштів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсною додаткової угоди № 6 від 05.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 201118 від 06.01.2022. В частині визнання недійсною додаткової угоди № 5 від 14.09.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 201118 від 06.01.2022, суд відмовляє за необґрунтованістю.
5.58. У разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
5.59. Відповідно до пунктів 5, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним, а виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.
5.60. Способом захисту порушеного права відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України є, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом застосування наслідків недійсності правочинів у вигляді реституції.
5.61. При цьому договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 Цивільного кодексу України (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 №6-100цс15, постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 № 3-11гс15 та від 24.09.2014 №6-122цс14, постанові ОП КГС Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19).
5.62. Статтею 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.
5.63. Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
5.64. Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.
5.65. Суд установив, що збільшення ціни, внаслідок укладення додаткової угоди № 6 від 05.10.2022 спричинило переплату бюджетних коштів в сумі 52344 грн 21 коп., що становить різницю між фактично сплаченою сумою та сумою, яка мала бути сплачена без зміни ціни за додатковою угодою № 6.
5.66. Таким чином, грошові кошти в сумі 52344 грн 21 коп. безпідставно одержані Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» та підлягають поверненню Краснопільській селищній раді, на підставі ст. 670 Цивільного кодексу України.
5.67. За таких обставин, вимога прокурора про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» на користь Краснопільської селищної ради зайво сплачених коштів підлягає задоволенню в сумі 52344 грн 21 коп. В іншій частині стягнення суд відмовляє за необґрунтованістю.
6. Розподіл судових витрат між сторонам.
6.1. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, шляхом стягнення на користь Сумської обласної прокуратури.
Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 05.10.2022 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 201118, укладеного 06.01.2022 між Кріснопільською селищною радою (42400, Сумська область, смт Краснопілля, вул. Мезенівська, буд. 2, код ЄДРПОУ 04390104) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» (40004, м. Суми, вул. Реміснича, буд. 35, код ЄДРПОУ 41884537).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» (40004, м. Суми, вул. Реміснича, буд. 35, код ЄДРПОУ 41884537) на користь Кріснопільської селищної ради (42400, Сумська область, смт Краснопілля, вул. Мезенівська, буд. 2, код ЄДРПОУ 04390104) 52344 грн 21 коп.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Суми» (40004, м. Суми, вул. Реміснича, буд. 35, код ЄДРПОУ 41884537) на користь Сумської обласної прокуратури (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33, р/р UA598201720343120001000002983 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03527891) 5368 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
5. В іншій частині позову - відмовити.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
7. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
8. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане суддею 05.10.2023.
Суддя Є.А. Жерьобкіна