ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-кп/803/1856/23 Справа № 212/2901/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року м.Кривий Ріг
19.09.2023р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області у складі:
судді доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області апеляційну скаргу прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 , та захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.03.2023р., яким обвинуваченого
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, який фактично мешкає по АДРЕСА_1
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
за участю прокурорів ОСОБА_9 , ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
потерпілого ОСОБА_10
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним вироком обвинуваченого визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
Із вироком суду першої інстанції не погодився прокурор, подав апеляційну скаргу в якій:
- вважає, що вирок в частині призначення покарання є незаконним, необґрунтованим, невмотивованим, оскільки призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого;
- зазначає, що в порушення вимог ст. 65 КК України, ст. 370 КПК України, суд не врахував ставлення обвинуваченого до вчиненого, який при проведенні досудового розслідування та під час судового розгляду свою винуватість у вчиненому не визнав у повному обсязі, намагався перекласти відповідальність в ДТП на потерпілого, хоч обидві авто технічні експертизи не встановили порушення ПДР в діях потерпілого;
- підкреслює, що не зважаючи на те, що з часу вчинення правопорушення минуло більш двох років, обвинуваченим взагалі не здійснено заходів щодо відшкодування збитків потерпілому, що свідчить про відсутність у обвинуваченого розуміння наслідків, що настали, та бажання усунути завдану шкоду;
- вважає, що суд, не зважаючи на вказані вище факти, призначив обвинуваченому додаткове покарання на мінімальний строк, хоча потерпілий наполягав на призначенні обвинуваченому більш суворого покарання;
- прохає вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким визнати обвинуваченого винуватим за ч. 1 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 76500грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на три роки.
В апеляційній скарзі з доповненнями захисник ОСОБА_7 (далі - захисник):
- вважає, що вирок підлягає скасуванню із закриттям кримінального провадження у зв'язку з відсутністю в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, вирок не відповідає фактичним обставинам справи, суд допустив неповноту судового розгляду, не встановив всі обставини події ДТП і надав їм неправильну правову оцінку, у вироку наведені показання обвинуваченого та потерпілого, які суперечать обставинам справи;
- зазначає, що при проведенні досудового розслідування була проведена авто технічна експертиза за варіантом подій ДТП тільки на підставі показань потерпілого та слідчого експерименту за його участю, при цьому час руху по дузі автомобіля під керуванням обвинуваченого не був заданий експерту;
- вказує, що не згодний з висновками суду про часткове задоволення клопотання захисту при призначенні додаткової автотехнічної експертизи без дослідження події ДТП за варіантом потерпілого, оскільки експертиза проведена без врахування технічних характеристик транспортного засобу під керуванням обвинуваченого щодо його габаритних розмірів та мінімально можливого радіусу розвороту по зовнішньому передньому колесу, який дорівнює 9,9м.;
- вважає, що експерту для проведення експертизи були надані дані, які не суперечать протоколу огляду та схеми місця ДТП, оскільки в них були відсутні відомості про наявність у місці ДТП пішохідного переходу та відповідних дорожніх знаків та розмітки;
- вважає, що на слідчому експерименті за участю потерпілого він неправильно зазначив точку початку маневру ліворуч автомобіля обвинуваченого, фактично за збільшеним радіусом повороту, який не зміг би опинитись в місці зіткнення, яке зазначили потерпілий та слідчий;
- вказує, що не відповідають дійсності показання експерта ОСОБА_11 в суді, що неврахування технічних характеристик автомобіля під керуванням обвинуваченого, неспівпадіння траєкторії руху вказаного автомобіля на 1,2м не впливає на висновок експерта;
- зазначає, що експертним шляхом не було встановлено максимальної швидкості руху під керуванням обвинуваченого в момент зіткнення та мінімального часу його руху по дузі з моменту початку повороту ліворуч, не перевірені на спроможність з технічної токи зору показань потерпілого, не визначений експертами час тривалої небезпеки за показаннями потерпілого на шляху 21,9м, за показаннями обвинуваченого - 6,6 секунди, також, при проведенні експертизи не було враховано та задано експерту, що на місці події в напрямку руху мотоцикла перед перехрестям розташований нерегульований пішохідний перехід; місце зіткнення транспортних засобів було визначено слідчим тільки на підставі показань потерпілого та сліду юзу на місці зіткнення транспортних засобів, який міг бути залишений іншим транспортним засобом;
- зазначає, що експертом також не визначена швидкість руху автомобіля під керуванням обвинуваченого, час руху автомобіля під керуванням обвинуваченого з моменту зміни ним напрямку руху і до моменту зіткнення, віддалення мотоциклу від місця зіткнення в момент виникнення небезпеки встановлені тільки на підставі показань потерпілого, без врахування фактичних обставин справи;
- вважає, що суд безпідставно відмовив у проведенні повторного експертного дослідження ДТП за варіантом потерпілого, але з врахуванням зупиночного шляху автомобіля під керуванням обвинуваченого;
- вважає, що під час апеляційного розгляду необхідно провести додаткову судову автотехнічну експертизу з урахуванням показань обвинуваченого в суді і на слідчому експерименті із зазначеними захисником похідними даними у трьох варіантах;
- наголошує, що суд першої інстанції позбавив сторону захисту можливості довести неправдивість показань потерпілого та безпідставно відмовив у проведенні експертизи з метою перевірки показань потерпілого з точки зору їх технічної неспроможності, та позбавив сторону захисту довести правильність показань обвинуваченого, оскільки при призначенні додаткової експертизи не поставив експертам питання, які стосуються механізму ДТП за показаннями потерпілого в суді та на слідчому експерименті;
- вказує, що суд безпідставно відмовив стороні захисту у виклику експерта ОСОБА_12 з метою роз'яснення свого висновку;
- вказує, що судом не надана оцінка показанням потерпілого про те, що він до моменту зіткнення не застосовував гальмування, що свідчить, на його думку, про те, що потерпілий не побачив завчасно автомобіль під керуванням обвинуваченого, а отже потерпілий не міг бачити принаймні всю траєкторію руху автомобіля під керуванням обвинуваченого та розташування цього автомобіля на проїзній частині;
- вважає, що суд зробив висновок про винуватість обвинуваченого виключно на підставі показань потерпілого, не перевіривши їх та не надав їм належним чином оцінки, так на місці ДТП відсутні сліди гальмування мотоцикла під керуванням потерпілого, потерпілий підтвердив, що гальмування мотоциклу не застосовував, а в суді потерпілий показав, що автомобіль під керуванням обвинуваченого до моменту зіткнення взагалі не бачив;
- вказує, що суд у вироку навів лише частину показань, які узгоджуються з обвинувальним актом, але не навів у вироку та не надав оцінку неправдивим показанням потерпілого при проведенні слідчого експерименту;
- вказує, що суд не навів у вироку та не надав жодної оцінки показанням потерпілого під час його допиту стороною захисту;
- вказує, що між показаннями потерпілого на слідчому експерименті та в суді про те, на якій відстані він перебував від місця зіткнення в момент початку маневру автомобіля під керуванням обвинуваченого, є суттєва різниця у 20,4м; між показаннями потерпілого на слідчому експерименті та в суді також є суттєві протиріччя, яким суд не надав жодної оцінки, проте обґрунтував на цих показаннях свій висновок про винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину;
- наголошує, що суд не надав належної оцінки висновкам інженерно транспортної експертизи від 30.03.2021р., яка була проведена під час досудового розслідування за варіантом подій ДТП на підставі показань потерпілого та його показань при проведенні слідчого експерименту;
- зазначає, що суд також не надав оцінки висновку експерта ОСОБА_13 від 26.10.2022р. та в порушення вимог ч. 2 ст. 84, ч. 2 ст. 94 ч. 1 ст. 101 КПК України, п. 17 Постанови ПВСУ від 30.05.1997р. № 8 «Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах» не з'ясував необхідних обставин при перевірці та оцінці вказаного експертного висновок, не врахував, що при призначенні та проведенні первинної експертизи фактично було порушено право обвинуваченого на захист;
- зазначає, що в ухвалі суду про проведення додаткової експертизи не була зазначена швидкість руху та віддалення від місця зіткнення мотоциклу під керуванням потерпілого, проте експерт у висновку розрахував, виходячи з показань потерпілого про швидкість руху мотоциклу, розрахував цю відстань, яка дорівнює 22,2м, що заборонено законодавством про проведення експертиз;
- вважає, що експерт ОСОБА_12 зробив два альтернативні висновки про причинний зв'язок між діями обвинуваченого та ДТП, не врахувавши його показання у судовому засіданні, що на початку його маневру повороту ліворуч пішоходи були тільки на проїзній частині вул. Світальського, і тільки після цього вони з'явились на пішохідному переході вул. Женевської.
- зазначає, що є незрозумілим, з яких підстав експерт не зробив свої висновки, враховуючи зупиночний шлях автомобіля під керуванням обвинуваченого після зіткнення, який, на його думку, можливо встановити експертним шляхом, а також можливо розрахувати швидкість автомобіля за показаннями потерпілого та обвинуваченого;
- прохає оскаржуваний вирок скасувати, кримінальне провадження щодо обвинуваченого закрити за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Заслухавши доповідь судді доповідача, доводи прокурорів, які підтримали апеляційну скаргу прокурора, прохали її задовольнити, заперечували проти задоволення апеляційної скарги захисника, доводи обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу захисника із доповненнями, заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та дослідивши доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги захисника та часткове задоволення апеляційної скарги прокурора за таких підстав.
Вироком суду першої інстанції обвинуваченого визнано винуватим у тому, що він 12.10.2020р. приблизно о 13.00год. по сухому асфальтному покриттю вул. Миколи Світальського з боку вул. Едуарда Фукса в напрямку мікрорайону Індустріальний в Покровському районі м. Кривого Рогу керував автомобілем «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 . В цей час у зустрічному напрямку рухався мотоцикл «Prince ZS 150-19», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_10 (далі - потерпілий). В ході подальшого руху обвинувачений, перебуваючи на нерегульованому перехресті з вул. Женевська, проявив неуважність до дорожньої обстановки та не переконався, що це було безпечним і створить перешкоду або небезпеку іншим учасникам руху, не надав дорогу мотоциклу «Prince ZS 150-19», розпочав виконання маневру повороту ліворуч, таким чином порушив вимоги п.п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; п.п. 2.3 б) «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; п.п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; п.п. 16.13 «Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч».
Внаслідок порушення зазначених вимог ПДР України, виконання яких було необхідною та достатньою умовою для запобігання ДТП, обвинувачений, керуючи автомобілем «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 , допустив зіткнення з мотоциклом «Prince ZS 150-19», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Внаслідок ДТП потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді синців волосистої частини голови, по задній поверхні обох стегон, тильної поверхні правої стопи і 5 пальця, перелому основної фаланги 5 пальця правої стопи, крайового перелому голівки основної фаланги 5 пальця правої стопи, компресійно-уламкового перелому тіла 12-го грудного хребця, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 2003 від 15.12.2020 відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров'я більше 21 доби.
Згідно з висновком інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/104-21/10021-ІТ від 30.03.2021 в діях обвинуваченого по керуванню автомобілем «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вбачається невідповідність вимог п.п. 10.1, 16.13 ПДР України, що з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з даним ДТП.
Між порушенням обвинуваченим ПДР України і наслідками у виді спричинення потерпілому тілесних ушкоджень є прямий причинний зв'язок.
Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Суд першої інстанції за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості і достовірності сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
В суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції обвинувачений свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та показав, що 12.10.2020р. приблизно о 13.00год. він керував автомобілем, робив поворот ліворуч повертав на перехресті вул. Світальського і Женевської, перед яким в напрямку руху з мкрн. Індустріальний до 173 кварталу розташований нерегульований пішохідний перехід. При цьому він, наближаючись до зазначеного перехрестя, зменшив швидкість, прийняв лівий ряд, ввімкнув покажчик повороту, в цей час побачив, що по пішохідному переходу з обох сторін пішли пішоходи, і тому він, розуміючи, що перешкоди з тієї сторони немає, почав виконувати розворот наліво, рухаючись без прискорення, зі швидкістю приблизно 10 км/год, але зупинився, оскільки пропускав пішохода-жінку, і коли відновив рух, відчув удар в заднє колесо, при цьому він не гальмував, автомобіль зупинився самостійно, тому що погнулися задні підвіски. Він вийшов з автомобіля і перше що побачив, це мотоцикл, який лежав за автомобілем, а біля мотоциклу лежав потерпілий. Одразу приїхала патрульна поліція, яка допомогла встати потерпілому, викликала швидку медичну допомогу та слідчого. Він особисто не підходив до потерпілого, а підійшов до пішоходів, попрохав дати свідчення як все було, але вони відмовилися. Він вважав, що потерпілий повинен був зупинитися перед пішохідним переходом і пропустити пішоходів. Обвинувачений наголосив, що наближаючись до перехрестя, мотоцикла він не бачив, у зустрічному та попутному напрямку жодних транспортних засобів не бачив, його увагу відволікли пішоходи, і він дивився тільки на них, і не дивився на іншу дорожню обстановку. Зіткнення відбулося, коли він вже стояв перпендикулярно вул. Світальського на виїзді з вул. Женевська, де він зупинився пропустити пішоходів. Обвинувачений вважав, що він виконав вимоги п.п. 16.13 ПДР України, а ДТП відбулося через порушення потерпілим п.п. 18.1, 18.6 ПДР, оскільки потерпілий об'їхав пішоходів на пішохідному переході, не надав можливості пішоходам закінчити перехід, виїхав на перехрестя, де побачив автомобіль під керуванням обвинуваченого. обвинувачений наголосив в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції, що не вважає необхідним відшкодовувати збитки потерпілому, які сталися внаслідок ДТП.
При проведенні слідчого експерименту від 21.05.2022р. обвинувачений в присутності захисника ОСОБА_7 та двох понятих показав, що наближаючись до перехрестя з вул. Женевська, зменшив швидкість руху автомобіля майже до повної зупинки, після чого продовжуючи рух прямо, почав прискорюватись та в певний момент виконувати маневр лівого повороту, під час якого зупинився, надав дорогу пішоходу, яка перетинала проїзну частину вул. Женевська. Після цього він відновив рух та одночасно з цим відчув удар в правій бік автомобіля. До удару він не бачив мотоцикл. Перед виконанням маневру лівого повороту жодних автомобілів та мотоциклів, які б рухались у попутному та зустрічному напрямках попереду нього, не було.
Після цього обвинувачений встановив на проїзній частині вул. Світальського свій автомобіль у положення, в якому той перебував в момент зміни напрямку руху під час виконання маневру повороту ліворуч (№ 1 на схемі), після чого проведеними замірами встановлено, що автомобіль розташовувався на відстані 3,6м від лівого краю дороги та 2,8м від передньої частини автомобіля та дальньої межі вул. Женевська.
Після цього обвинувачений, керуючи автомобілем відтворив траєкторією руху автомобіля від місця № 1 до місця його зупинки під час надання переваги в русі пішоходу (місце № 2 на семі), та проведеними замірами встановлено, що місці № 2 автомобіль перебував у положенні, за якою праве переднє колесо автомобіля знаходилося на відстані 0,4м до дальньої межі вул. Женевська, заднє праве колесо на відстані 0,8м до дальньої межі вул. Женевська та на відстані 1,8м від лівої межі вул.. М.Світальського.
Також при проведенні слідчої дії встановлено, враховуючи місце контакту на автомобілі, а саме заднє праве колесо, що автомобіль під керуванням обвинуваченого подолав відстань по дузі лівого повороту, від місці № 1 до місця № 2 - 8,6м.
Після цього, експериментально було встановлено, що автомобіль під керуванням обвинуваченого рухався по дузі між місцем № 1 та місцем № 2 на протязі часу 5,0сек.
Далі було встановлено, що час з моменту зупинки автомобілю у місця № 2 до моменту відновлення ним руху склав 1,6сек.
Оскільки обвинувачений показував, що він відчув удар в момент відновлення руху після зупинки в місця № 2, то було встановлено місце зіткнення, яке згідно вимірювань на відстані 0,8м до дальньої межі вул. Женевської та на відстані 1,8м від лівого краю дороги вул. М.Світальського.
Обвинувачений не зміг вказати траєкторію та швидкість руху мотоциклу, з яким відбулося зіткнення, оскільки не бачив автомобілю до зіткнення.
Під час слідчої дії надійшло зауваження понятого, який зазначив, що під час встановлення траєкторії руху автомобіля між місцем № 1 та № 2 обвинувачений двічі виконував маневр повороту та було зафіксовано останню спробу даного маневру.
Обвинувачений на це зауважив, що у зв'язку з тим, що пройшло два роки з моменту ДТП він може помилятися у відстані руху по дузі плюс мінус 0,5 м, а також може помилятися у швидкості руху автомобіля та тривалістю зупинки перед пішоходом.
(а.с. 196-201 т. 1)
Так, даючи оцінку вказаним показанням обвинуваченого щодо його невинуватості у вчиненому кримінальному правопорушенні, суд першої інстанції дав їм правильну оцінку, як недостовірним, та таким, що спростовуються безпосереднім дослідженням обставин кримінального провадження, та на підтвердження цих обставин справи дослідженими та оціненими окремо та у сукупності зібраними доказами.
Витягом з ЄРДР № 12020040230001859 від 26.11.2020р. підтверджується, що 12.10.2020р. приблизно о 13.00год. по сухому асфальтному покриттю вул. Миколи Світальського з боку вул. Едуарда Фукса в напрямку мікрорайону Індустріальний в Покровському районі м. Кривого Рогу керував автомобілем «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 . В цей час у зустрічному напрямку рухався мотоцикл «Prince ZS 150-19», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 . В ході подальшого руху ОСОБА_14 , перебуваючи на нерегульованому перехресті з вул. Женевська, проявив неуважність до дорожньої обстановки та не переконався, що це було безпечним і створить перешкода або небезпеки іншим учасникам руху, не надав дорогу мотоциклу «Prince ZS 150-19», розпочав виконання маневру повороту ліворуч, таким чином порушив вимоги п.п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; п.п. 2.3 б) «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; п.п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; п.п. 16.13 «Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч».
Внаслідок порушення зазначених вимог ПДР України, виконання яких було необхідною та достатньою умовою для запобігання ДТП, водій ОСОБА_8 , керуючи автомобілем «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 , допустив зіткнення з мотоциклом «Prince ZS 150-19», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Під час ДТП ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді синців волосистої частини голови, по задній поверхні обох стегон, тильної поверхні правої стопи і 5 пальця, перелому основної фаланги 5 пальця правої стопи, крайового перелому голівки основної фаланги 5 пальця правої стопи, компресійно-уламкового перелому тіла 12 грудного хребця, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 2003 від 15.12.2020 відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров'я більше 21 доби. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 286 КК України. Розпочато досудове розслідування.
(а.с. 55-56 т. 1)
Протоколом огляду місця ДТП із доданою до нього схемою від 12.10.2020р. підтверджується, що слідчим у присутності двох понятих в м. Кривому Розі на перехресті вул. М.Світальського та вул. Женевська було встановлено та оглянуто місце ДТП за участю легкового автомобіля «Chevrolet Lacetti», НОМЕР_1 та мотоцикла «Prince ZS 150-19» НОМЕР_2 . Оглядом також встановлено елементи вулиці, дороги проїзної частини, та стан покриття. Дорожнє покриття загальною шириною 10,8м призначено для руху в двох напрямках, число смуг для руху по напрямку проведення огляду - одна, зустрічного напрямку - одна. На проїзній частині нанесені лінії горизонтальної розмітки білого кольору, згідно п.п. 1.1, 1.5, 1.14,1 розділу ПДР. Регулювання на даній ділянці не здійснюється. Місце події знаходиться в зоні дорожніх знаків, установлених по ходу огляду, а саме дорожніх знаків пріоритету 2.3 по вул. М.Світальського, 2.1 вул. Женевська, також інформаційно-вказівного дорожнього знаку 5.35.2 по вул. Світальського. Умови освітленості на даній ділянці шляху - світлий час доби. Розташування обох транспортних засобів на місці події : автомобіль на проїзній частині вул. Женевська в напрямку вул. Г.Отса, мотоцикл - на правому боці на проїзній частині вул. М. Світальського, передня частина спрямована в напрямку вул. Е.Фукса. Зафіксовані пошкодження автомобіля - зчіс фарби та вм'ятина на задніх правих дверцятах; на мотоциклі «Prince ZS 150-19» НОМЕР_2 виявлені пошкодження: деформовано переднє крило, зчіси на правому боці. З місця ДТП вилучені транспортні засоби. Застосовувалась рулетка довжиною 30м. Заяв та зауважень не надійшло. Протокол огляду місця події та схема до нього підписані слідчим та обома понятими.
(а.с. 57-63 т. 1)
Висновком СМЕ № 2003 від 15.12.2020р. підтверджується що у потерпілого згідно з даними медичних документів малися синці волосистої частини голови, по задній поверхні обох стегон, тильної поверхні правої стопи і 5 пальця, перелом основної фаланги 5 пальця правої стопи, крайовий перелом голівки основної фаланги 5 пальця правої стопи, компресійно-уламковий перелом тіла 12 грудного хребця.
Ушкодження виникли від ударної дії тупого твердого предмета (предметів), який міг мати як обмежену, так і необмежену травмуючи поверхню, або при ударі об такий же предмет (предмети), що могло бути при механізмі ДТП.
За своїм характером виявлені ушкодження відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесним ушкодженням за ознакою тривалого розладу здоров'я, більше 21 доби.
Давність виявлених ушкоджень може відповідати 12.10.2020.
(а.с. 65-67 т. 1)
Судово-медичний експерт ОСОБА_15 показала суду першої інстанції, що за виявленими після ДТП та встановленими за медичними документами у потерпілого тілесними ушкодженнями - компресійним переломом хребця і переломами пальців він одразу міг вчиняти активні дії, проте протягом двох тижнів потерпілий не зміг би ходити та терпіти сильний біль. За медичними документами були встановлені вказані переломи, компресійний перелом хребця утворюється при падінні на спину. Крім того судово-медичний експерт підтвердила свій висновок щодо наявності у потерпілого тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Потерпілий показав в суду першої інстанції та підтвердив в суді апеляційної інстанції, що 12.10.2020р. приблизно о 13.30год. він керуючи мотоциклом, їхав в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області по вул. Світальського вбік вул. Тухачевського зі швидкістю приблизно 50 км/год, їхав ближче до центру смуги, перед ним інших транспортних засобів не було, а також пішоходів. Коли він виїхав на перехрестя з вул.. Женевська, то побачив автомобіль під керуванням обвинуваченого, який рухався у зустрічному напрямку по лівій стороні смуги, та який не зупиняючись, почав виконувати маневр повороту, при цьому прискорюючись, та створив для нього перешкоду у русі, внаслідок чого його мотоцикл зіткнувся з автомобілем обвинуваченого, а саме у праву середню його частину та у задні праві двері. Він особисто побачив автомобіль під керуванням обвинуваченого раптово за 1,5 м від себе і не зміг зреагувати, щоб уникнути зіткнення з ним. Отямився вже в кареті швидкої допомоги. Лікувався у міській лікарні 120 днів з травмою хребта. Обвинувачений будь-якої допомоги не надавав. Шкоду не відшкодував. Прохав призначити обвинуваченому суворе покарання.
При проведенні слідчого експерименту за участю потерпілого, він у присутності двох понятих показав місце зіткнення двох транспортних засобів, яке розташоване на відстані 3,3 м від лівого краю дороги вул. М.Світальського та у 5,5 м до дальньої межі вул. Женевська за напрямком руху до мкрн. Індустріальний. Після чого потерпілий, керуючи діями водія на статистичному автомобілі, встановив його положення, у якому перебував автомобіль під керуванням обвинуваченого в момент зміни напрямку руху та виконання маневру лівого повороту. При цьому потерпілий пояснив, що не може вказати швидкість, з якою рухався автомобіль під керуванням обвинуваченого, але під час виконання повороту той прискорився. Під час цієї слідчої дії встановлена відстань, яку подолав автомобіль з моменту зміни напрямку руху до місця зіткнення - 8,2м. Положення автомобіля в момент зміни напрямку руху - 3,7 м від правої межі вул. М.Світальського та 7,8 м до дальньої межі вул. Женевська за напрямком до мкрн. Індустріальний.
Крім того потерпілий встановив статистичний мотоцикл у положення, у якому він особисто знаходився в момент зміни напрямку руху автомобіля - 3,3м від лівого краю та 21,9 м до місця зіткнення. Потерпілий пояснив, що рухався зі швидкістю 50 км/год, до зіткнення гальмування та відворот керма не застосовував. Також встановлено, що перепад висоти проїзної частини вул. М.Світальського має 3 см на 1 см планки підйому в напрямку мікрорайону Індустріальний
(а.с. 68-73, т.1)
Висновком інженерно-транспортної експертизи № СЕ-19/104-21/10021-ІТ від 30.03.2021р. підтверджується, що в діях водія ОСОБА_8 по керуванню автомобілем «Chevrolet Lacetti», вбачається невідповідність вимог п. 10.1, 16.13 ПДР України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з даним ДТП. В діях водія ОСОБА_10 по керуванню мотоциклом «Prince ZS150-19», невідповідності вимогам ПДР України, котрі б могли знаходиться у причинному зв'язку з ДТП, не вбачаються.
(а.с. 76-79 т.1)
Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 12.10.2020, підтверджується, що у обвинуваченого ознак сп'яніння не виявлено.
(а.с. 81 т.1)
Висновком судової автотехнічної експертизи № 4233-22 від 26.10.2022р. у кримінальному провадженні № 12020040230001859 підтверджується, що у разі, якщо водій автомобіля Chevrolet-Lacetti, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_8 перед початком маневру ліворуч мав об'єктивну можливість виявити необхідність виконувати зупинку на перехресті для надання переваги в русі пішоходу (пішоходам), що перетинали проїзну частину, на яку він повертав, то в даній дорожньо-транспортній ситуації та при заданих вихідних даних, його дії, що не відповідали вимогам пп. 10.1, 16.13 ПДР України, з технічної точки зору знаходилися у причинному зв'язку з настанням події даної ДТП.
У разі, якщо водій автомобіля Chevrolet-Lacetti, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_8 перед початком маневру ліворуч не мав об'єктивної можливості виявити необхідність виконувати зупинку на перехресті для надання переваги в русі пішоходу (пішоходам), що перетинали проїжджу частину, на яку він повертав, то в даній дорожньо-транспортній ситуації та при заданих вихідних даних, в його діях, невідповідності вимогам ПДР України не вбачається, і його дії, з технічної точки зору у причинному зв'язку з настанням події даної ДТП не знаходилися.
В даній дорожньо-транспортній ситуації та при заданих вихідних даних, в діях водія мотоцикла Prince ZS 150-19, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_10 невідповідності вимогам ПДР України не вбачається, і його дії, з технічної точки зору у причинному зв'язку з настанням події даної ДТП не знаходилися.
(а.с. 1-10 т. 1)
Судовий експерт ОСОБА_16 в суді першої інстанції та суді апеляційної інстанції підтвердив, що він проводив при проведенні досудового розслідування за цим кримінальним провадженням за постановою слідчого інженерно-транспортну експертизу, за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважної причини від виконання покладених на нього обов'язків був попереджений про кримінальну відповідальність.
При проведенні даної експертизи керувався двома постановами слідчого про призначення експертизи від 24.03.2021р. та про уточнення вихідних даних від 24.03.2021р. та використовував при проведенні експертизи інформаційні джерела, зазначені у висновку. При цьому судовий експерт підтвердив, що небезпеку для руху створив автомобіль під керуванням обвинуваченого, маневруючи вліво. Також судовий експерт дав вичерпні відповіді в суді апеляційної інстанції на питання учасників кримінального провадження, що стосувались зробленого висновку.
Допитаний в суді апеляційної інстанції судовий експерт ОСОБА_13 за клопотанням сторони у повному обсязі підтвердив зроблений ним висновок за результатами судової автотехнічної експертизи від 26.10.2022р., проведеної також за клопотанням сторони захисту. Крім того судовий експерт надав вичерпні відповіді на питання учасників кримінального провадження, що стосувалися зазначеного висновку.
Таким чином, наведені вище докази, якими суд першої інстанції обґрунтував вирок, є конкретними за змістом.
Мотиви неврахування показань обвинуваченого з приводу події ДТП обґрунтовані належним чином. Показанням обвинуваченого, наданим при проведенні слідчого експерименту також надана відповідна оцінка.
Так судом першої інстанції доведена подія кримінального правопорушення, а саме, що 12.10.2020р. приблизно о 13:00год. на проїзній частині по вул. М.Світальського з боку вул. Едуарда Фукса в напрямку мікрорайону Індустріальний в Покровському районі м. Кривого Рогу обвинувачений, керуючи «Chevrolet Lacetti», реєстраційний номер НОМЕР_1 . В порушення вимог п.п. 1.5, п.п. 2.3«б», п.п. 10.1, п.п. 16.13 ПДР України перебуваючи на нерегульованому перехресті з вул. Женевська, проявив неуважність до дорожньої обстановки та не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоду або небезпеку іншим учасникам дорожнього руху, не надав дорогу потерпілому, який керував мотоциклом «Prince ZS 150-19» реєстраційний номер НОМЕР_2 , та рухався у зустрічному напрямку, внаслідок чого обвинувачений допустив зіткнення автомобіля під його керуванням з мотоциклом під керуванням потерпілим, та внаслідок ДТП потерпілий отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я більше 21 доби.
Судом першої інстанції в судовому засіданні була встановлена доказами винуватість у вчиненні кримінального правопорушення саме обвинуваченого. Так судом першої інстанції зібраними, перевіреними та оціненими доказами була доведена винуватість обвинуваченого у необережному порушенні ПДР України, а саме вимог п.п. 1.5, п.п. 2.3«б», п.п. 10.1, п.п. 16.13 ПДР України при проїзді перехрестя, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження. При цьому судом першої інстанції доведено причинний зв'язок між діями обвинуваченого та настанням наслідків кримінального правопорушення.
Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, при цьому суд першої інстанції мотивував висновки щодо кваліфікації кримінального правопорушення шляхом співставлення ознак установленого судом злочинного діяння та ознак кримінального правопорушення, передбаченого кримінальним законом, та в формулюванні висновку про їх відповідність.
З вказаних вище підстав доводи апеляційної скарги захисника, що вирок підлягає скасуванню із закриттям кримінального провадження у зв'язку з відсутністю в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, вирок не відповідає фактичним обставинам справи, суд допустив неповноту судового розгляду, не встановив всі обставини події ДТП і надав їм неправильну правову оцінку, у вироку наведені показання обвинуваченого та потерпілого, які суперечать обставинам справи, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Суд першої інстанції належним чином обґрунтував обрання обвинуваченому виду та розміру покарання, а саме штрафу у розмірі чотирьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 68000грн.врахувавши при цьому, що він вчинив необережний злочин проти безпеки дорожнього руху, одружений, працює, є пенсіонером, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, не судимий, а також враховуючи відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Що стосується призначеного судом першої інстанції обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на один рік, то суд апеляційної інстанції не може погодитись з таким розміром зазначеного покарання з таких підстав.
Своєчасний і правильний розгляд справ про кримінальне правопорушення, передбачені ст. 286 КК України має велике значення для забезпечення безпеки дорожнього руху, експлуатації транспорту, захисту життя та здоров'я людини, майнових прав юридичних та фізичних осіб.
При призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до цього осіб, а також обставини які пом'якшують і обтяжують покарання та особу винного.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що обвинувачений при керуванні транспортним засобом, необережно грубо порушив численні пункти ПДР України, що призвело до отримання потерпілим дуже суттєвої травми - переламу хребця. При цьому суд апеляційної інстанції враховує ставлення обвинуваченого до цього, а саме те, що він свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, про що категорично наголосив в суді апеляційної інстанції. Також суд апеляційної інстанції враховує поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, а саме, що він ніяким чином не допоміг потерпілому, який знаходився в безпорадному стані, не провідував його у лікарні, за три роки від вчинення ДТП не відшкодував потерпілому ніяких збитків, та відшкодовувати не збирається, про що він також наголосив в суді апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції, враховуючи наведене вище, та відсутність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, дійшов висновку про м'якість додаткового покарання, призначеного обвинуваченому судом першої інстанції, та про часткове задоволення апеляційної скарги прокурора в цій частині з підстав наведених вище.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника, що при проведення досудового розслідування була проведена авто технічна експертиза за варіантом подій ДТП тільки на підставі показань потерпілого та слідчого експерименту за його участю, при цьому час руху по дузі автомобіля під керуванням обвинуваченого не був заданий експерту, то вони не мають під собою підґрунтя за таких підстав.
При проведенні досудового розслідування 30.03.2021р. висновком експерта була встановлена невідповідність дій обвинуваченого при керуванні транспортним засобом п.п. 10.1, 16.3 ПДР України, що з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв'язку з даним ДТП. Таким чином обвинувачений порушив правила проїзду перехрестя, де зобов'язаний був надати перевагу у русі мотоциклу під керуванням потерпілого, та зобов'язаний при цьому зупинити свій транспортний засіб перед дорожньою розміткою перед краєм проїзної частини, яку необхідно пересікти, не утворюючи перешкод для пішоходів. Зазначення чи незазначення при цьому часу руху по дузі автомобіля не впливає будь яким чином на правильність висновків експерта.
При цьому суд апеляційної інстанції також звертає увагу на процесуальну поведінку обвинуваченого під час проведення досудового розслідування, який 30.03.2021р. відмовився від дачі показань слідчому з фактичних обставин справи у присутності захисника ОСОБА_7
(а.с. 89-90 т. 1)
З аналогічних підстав є неслушними та не підлягають задоволенню доводи апеляційної скарги захисника, що він не згодний з висновками суду про часткове задоволення клопотання захисту при призначенні додаткової автотехнічної експертизи без дослідження події ДТП за варіантом потерпілого, оскільки експертиза проведена без врахування технічних характеристик транспортного засобу під керуванням обвинуваченого щодо його габаритних розмірів та мінімально можливого радіусу розвороту по зовнішньому передньому колесу, який дорівнює 9,9м.
Доводи апеляційної скарги захисника, що експерту для проведення експертизи були надані дані, які суперечать протоколу огляду та схеми місця ДТП, оскільки в них були відсутні відомості про наявність у місці ДТП пішохідного переходу та відповідних дорожніх знаків та розмітки, також є надуманими, оскільки судовому експерту для проведення експертизи були надані матеріали кримінального провадження, в яких міститься схема ДТП, з якої вбачається наявність пішохідного переходу, дорожніх знаків та розмітки.
Доводи апеляційної скарги захисника, що на слідчому експерименті за участю потерпілого він неправильно зазначив точку початку маневру ліворуч автомобіля обвинуваченого, фактично за збільшеним радіусом повороту, який не зміг би опинитись в місці зіткнення, яке зазначили потерпілий та слідчий, також є неслушними, оскільки судом першої інстанції було встановлено, що обвинувачений, керуючи автомобілем на нерегульованому перехресті, створив перешкоду та не надав дорогу потерпілому, який керуючи мотоциклом, рухався у зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого транспортні засоби зіткнулися, та потерпілий отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості. Визначення точки початку маневру повороту ліворуч автомобілем під керуванням обвинуваченого ніяким чином не впливають на правильність висновку експерта.
З аналогічних підстав є неспроможними доводи, що не відповідають дійсності показання експерта ОСОБА_11 в суді, що неврахування технічних характеристик автомобіля під керуванням обвинуваченого, неспівпадіння траєкторії руху вказаного автомобіля на 1,2м не впливає на висновок експерта, та що експертним шляхом не було встановлено максимальної швидкості руху під керуванням обвинуваченого в момент зіткнення та мінімального часу йог руху по дузі з моменту початку повороту ліворуч, не перевірені на спроможність з технічної токи зору показань потерпілого, не визначений експертами час тривалої небезпеки за показаннями потерпілого на шляху 21,9м, за показаннями обвинуваченого - 6,6 секунди, також, при проведенні експертизи не було враховано та задано експерту, що на місці події в напрямку руху мотоцикла перед перехрестям розташований нерегульований пішохідний перехід; місце зіткнення транспортних засобів було визначено слідчим тільки на підставі показань потерпілого та сліду юзу на місці зіткнення транспортних засобів, який міг бути залишений іншим транспортним засобом.
Доводи апеляційної скарги захисника, що експертом також не визначена швидкість руху автомобіля під керуванням обвинуваченого, крім того, час руху автомобіля під керуванням обвинуваченого з моменту зміни ним напрямку руху і до моменту зіткнення, віддалення мотоциклу від місця зіткнення в момент виникнення небезпеки встановлені тільки ні підставі показань потерпілого, без врахування фактичних обставин справи, не можуть бути задоволені за таких підстав.
Подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб) та винуватість обвинуваченого у вчиненні цього кримінального правопорушення доведені судом першої інстанції у повному обсязі. Суд першої інстанції безпосередньо дослідив та оцінив всі наявні в кримінальному провадженні докази, визнавши показання потерпілого при проведенні слідчого експерименту ті в суді достовірними, без протиріч, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.
Неспроможними, на думку суду апеляційної інстанції є й доводи апеляційної скарги захисника, що суд безпідставно відмовив у проведенні повторного експертного дослідження ДТП за варіантом потерпілого, але з врахуванням зупинного шляху автомобіля під керуванням обвинуваченого, що під час апеляційного розгляду необхідно провести додаткову судову автотехнічну експертизу з урахуванням показань обвинуваченого в суді і на слідчому експерименті із зазначеними захисником похідними даними у трьох варіантах, та що суд першої інстанції позбавив сторону захисту можливості довести неправдивість показань потерпілого та безпідставно відмовив у проведенні експертизи з метою перевірки показань потерпілого з точки зору їх технічної неспроможності, та позбавив сторону захисту довести правильність показань обвинуваченого, оскільки при призначенні додаткової експертизи не поставив експертам питання, які стосуються механізму ДТП за показаннями потерпілого в суді та на слідчому експерименті за таких підстав.
По кримінальному провадженню було проведено дві судові автотехнічні експертизи, відповідно до висновків яких обвинувачений визнаний особою, яка порушила ПДР України під час проїзду перехрестя, внаслідок чого сталося ДТП з певними наслідками. В діях потерпілого не встановлені невідповідності вимогам ПДР України, які б могли знаходитись у причинному зв'язку з ДТП. Суд першої інстанції належним чином дослідив та оцінив обидва висновки експертизи, та дійшов висновку про те, що обидва експертні висновки є достовірними доказами, відповідають вимогам ст.ст. 101, 102 КПК України, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.
З підстав, наведених вище, не підлягає задоволенню доводи апеляційної скарги захисника вказує, що судом не надана оцінка показанням потерпілого про те, що він до моменту зіткнення не застосовував гальмування, що свідчить, на його думку, про те, що потерпілий не побачив завчасно автомобіль під керуванням обвинуваченого, а отже потерпілий не міг бачити принаймні всю траєкторію руху автомобіля під керуванням обвинуваченого та розташування цього автомобіля на проїзній частині, що суд зробив висновок про винуватість обвинуваченого виключно на підставі показань потерпілого, не перевіривши їх та не надав їм належним чином оцінки, так на місці ДТП відсутні сліди гальмування мотоцикла під керуванням потерпілого, потерпілий підтвердив, що гальмування мотоциклу не застосовував, а в суді потерпілий показав, що автомобіль під керуванням обвинуваченого до моменту зіткнення взагалі не бачив, що суд у вироку навів лише частину показань, які узгоджуються з обвинувальним актом, але не навів у вироку та не надав оцінку неправдивим показанням потерпілого при проведенні слідчого експерименту, що суд не навів у вироку та не надав жодної оцінки показанням потерпілого під час його допиту стороною захисту, що між показаннями потерпілого на слідчому експерименті та в суді про те, на якій відстані він перебував від місця зіткнення в момент початку маневру автомобіля під скеруванням обвинуваченого, є суттєва різниця у 20,4м; між показаннями потерпілого на слідчому експерименті та в суді також є суттєві протиріччя, яким суд не надав жодної оцінки, проте обґрунтував на цих показаннях свій висновок про винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину.
Доводи апеляційної скарги захисника, що суд не надав належної оцінки висновкам інженерно транспортної експертизи від 30.03.2021р., яка була проведена під час досудового розслідування за варіантом подій ДТП на підставі показань потерпілого та його показань при проведенні слідчого експерименту, що суд також не надав оцінки висновку експерта ОСОБА_13 від 26.10.2022р. та в порушення вимог ч. 2 ст. 84, ч. 2 ст. 94 ч. 1 ст. 101 КПК України, п. 17 Постанови ПВСУ від 30.05.1997р. № 8 «Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах» не з'ясував необхідних обставин при перевірці та оцінці вказаного експертного висновок, не врахував, що при призначенні та проведенні первинної експертизи фактично було порушено право обвинуваченого на захист, що в ухвалі суду про проведення додаткової експертизи не була зазначена швидкість руху та відділення від місця зіткнення мотоциклу під керуванням потерпілого, проте експерт у висновку розрахував, що виходячи з показань потерпілого про швидкість руху мотоциклу, розрахував цю відстань, яка дорівнює 22,2м, що заборонено законодавством про проведення експертиз, що експерт ОСОБА_12 зробив два альтернативні висновки про причинний зв'язок між діями обвинуваченого та ДТП, не врахувавши його показання у судовому засіданні, що на початку його маневру повороту ліворуч пішоходи були тільки на проїзній частині вул. Світальського і тільки після цього вони з'явились на пішохідному переході вул. Женевської, що є незрозумілим, з яких підстав експерт не зробив свої висновки, враховуючи зупиночний шлях автомобіля під керуванням обвинуваченого після зіткнення, який, на його думку, можливо встановити експертним шляхом, а також можливо розрахувати швидкість автомобіля за показаннями потерпілого та обвинуваченого, є також неслушними. Так обвинувачений і його захисник на протязі тривалого часу заявляли клопотання про перевірку тих чи інших чинників, які не мали ніякого значення для вирішення питання хто винен у ДТП, про що було наголошено судовими експертами ОСОБА_11 та ОСОБА_13 при допиті в суді апеляційної інстанції. Судом першої інстанції встановлено на підставі досліджених та оцінених доказів, що саме обвинувачений винен у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки необережно порушив ПДР України при проїзді нерегульованого перехрестя.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при ухваленні вироку наданий аналіз всіх зібраних у справі доказів, які підтвердили обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Висновки суду першої інстанції щодо оцінки доказів викладені у вироку в точних і конкретних судженнях, яке не викликають сумніву з приводу достовірності того чи іншого доказу.
Вирок суду першої інстанції ухвалений з додержанням вимог діючого процесуального законодавства та є законним, обґрунтованим та справедливим судовим рішенням, тому апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню
Враховуючи викладене вище та керуючись ст.ст. 420, 615 КПК України колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_6 на вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.03.2023р., яким обвинуваченого ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.03.2023р., яким обвинуваченого ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік - залишити без задоволення.
Вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.03.2023р., яким обвинуваченого ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік - скасувати в частині призначеного обвинуваченому додаткового покарання.
Ухвалити в цій частині новий вирок яким обвинуваченому ОСОБА_8 призначити покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строком на два роки.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Вирок суду апеляційної інстанції набирає законної сили після його проголошення, та може бути оскаржений в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим, який тримається під вартою в той самий строк з дня отримання ним копії судового рішення.
Судді