Справа № 131/80/23
Номер провадження 1-кп/131/110/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" жовтня 2023 р. м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницький області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Іллінці кримінальне провадження № 12019020150000159, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 липня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Геховіт Мартунінського району Вірменської РСР та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого,
у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Іллінецького районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
08 серпня 2023 року до Іллінецького районного суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 клопотання щодо звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження - підтримали, просили його задоволити.
Прокурор ОСОБА_3 проти задоволення клопотання не заперечував, просив вирішити питання щодо речових доказів, судових витрат за проведення експертизи.
Представник потерпілої сторони ОСОБА_6 щодо закриття даного кримінального провадження не заперечує, збитки відшкодовані, цивільний позов не подавався.
Розглянувши клопотання захисника обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності, заслухавши думку учасників кримінального провадження суд приходить до слідуючого висновку.
Як вбачається із обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які кваліфіковано за ч. 2 ст. 191 КК України, як - заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та за ч. 1 ст. 366 КК України, як - складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Вказані кримінальні правопорушення, які інкриміновано ОСОБА_4 закінчені 07 серпня 2018 року.
17 липня 2019 року відомості про вказані правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020021240000076.
Згідно вимог ст. 12 КК України, дані правопорушення відносяться до нетяжких злочинів.
Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Водночас ч. 4 ст. 286 КПК України встановлено, що у разі, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, то суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Судом встановлено, що обвинувачений розуміє свої права, передбачені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави і після роз'яснення цих положень наполягає на закритті провадження з підстави, передбаченої ст. 49 КК України, що не є реабілітуючою.
Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 ст. 49 КК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину.
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284-288 КПК України).
Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.
Разом з тим, судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених частинами 2, 3 ст. 49 КК України.
Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.
Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.
Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.
Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є неприпустимим.
Аналізуючи практику Верховного Суду України (постанова №559/182/19 від 29.09.2022 року), звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України є безумовним, оскільки приводом для нього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.
Згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню вини у вчиненні кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини.
Враховуючи наведене, перевіривши законність заявленого клопотання та отримавши згоду на таке звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 , з огляду на те, що кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_4 є нетяжким злочином, та з моменту вчинення інкримінованого злочину 07 серпня 2018 року минуло більше п'яти років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст. 49 КК України, не зупинявся і не переривався, суд дійшов до переконання, що клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак клопотання слід задовольнити, звільнивши ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закривши стосовно нього кримінальне провадження.
Також суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 8 237 грн 76 коп. за проведення експертизи на користь держави в повному обсязі.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.49 КК України, ст.ст. 284, 285 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання захисника обвинуваченого - задовільнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України - закрити.
Стягнути з ОСОБА_4 8 237 грн 76 коп. за проведення експертизи № СЕ-19-21/13361-БТ від 01.06.2022 року на користь держави в повному обсязі.
Речові докази по кримінальному провадженню № 12019020150000159, а саме: робочий проект від 06.05.2018 року капітального ремонту дорожнього покриття по ву.Ватутіна (від буд.№700 до буд.№26) м.Іллінці Вінницького району Вінницької області, який знаходиться на зберіганні в кімнаті речових доказів ВП№5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, що в м.Немирів, вул.Гімназійна,32, Вінницького району Вінницької області - повернути потерпілій стороні Іллінецькій міській раді Вінницької області.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: