Справа № 129/2161/23
Провадження по справі № 3/129/1145/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.10.2023 року м. Гайсин
Суддя Гайсинського районного суду Вінницької області Дєдов С.М., розглянувши матеріали, які надійшли із Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фізичну особу - підприємця, жительку АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності раніше не притягувалася, - за ч. 2 ст. 156 КУпАП,
Встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 773307 від 28.06.2023 р., ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за те, що вона28.06.2023 р. о 19:30 год. в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який знаходиться в м. Гайсин Вінницької області по вул. 1-го Травня, 54Б, здійснювала роздрібну торгівлю, а саме: продала 100 грам горілки «Diamant» на розлив, чим порушила правила торгівлі, скоїла правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.
27.07.2023 р. особа, притягується до адміністративного правопорушення ОСОБА_1 подала до суду письмову заяву, в якій свою вину в скоєнні адміністративного правопорушення заперечила та категорично не визнала, просила відкласти справу на іншу дату, для підготовки до справи та надання відповідних документів (доказів) до суду, у зв'язку із чим на виконання вимог ч.1 ст. 268 КУПАП, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з метою забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на справедливий суд та права на захист розгляд справи відкладено на іншу дату.
03.08.2023 р. особа, притягується до адміністративного правопорушення ОСОБА_1 подала до суду письмові пояснення, в яких свою вину в скоєнні адміністративного правопорушення заперечила та категорично не визнала та просила на підставі п.1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення відносно неї за ч. 2 ст. 156 КУпАП, закрити, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, обгрунтувала тим, що з ч. 1 ст. 156 КУпАП за своїм змістом є нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ч. 1 та ч. 2 ст. 156 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.
Згідно з вимогами ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Однак, при складанні щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення не було дотримано вказаних вимог закону та не зазначено, яку конкретну норму вона порушила, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 або ч. 2 ст. 156 КУпАП.
Саме по собі посилання на правила торгівлі алкогольними напоями є безпідставним.
Протокол про адміністративне правопорушення - це документ, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі, а тому складений відносно неї протокол не може бути визнаний належним та допустимим доказом наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч. 2 ст. 156 КУпАП.
Жодного підтвердження того, що вона дійсно здійснила продаж алкогольних напоїв на розлив, і на них напоях були відсутні марки акцизного податку не має.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь, Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Крім того ч. 1 та 2 ст. 156 КУпАП передбачає відповідальність за роздрібну або оптову, включаючи імпорт або експорт, торгівлю спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії тощо необхідність одержання такої ліцензії встановлена законом) або без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку, тобто, частиною першою вищевказаної статті КУпАП України передбачена відповідальність за торгівлю без наявності ліцензії або без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку. Так, статтею 1 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв а тютюнових виробів» встановлено, що роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування. Відповідно до ст. 15 цього Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Крім того зазначає, що у неї є ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами (копія додані до письмових пояснень), та в неї є в наявності марки акцизного податку на всю продукцію, що в неї продається в магазині.
Крім того в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що вона здійснила продаж будь-якому споживачу підакцизного товару без марки акцизного податку.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б слугували підставою, а отже, обґрунтовували законність дій працівників поліції по обшуку приміщення магазину та вилученні майна з приміщення магазину.
Працівники поліції, які в той час зайшли в магазин, без будь-яких пояснень, не повідомивши власника, не пред'явивши дозвільні документи, без жодних свідків, провели повноцінний обшук приміщення магазину, вилучили ряд товару та інших речей.
Вважає, що працівники поліції діяли в порушення вимог Закону України «Про Національну поліцію» та вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
05.08.2023 р. особа, притягується до адміністративного правопорушення ОСОБА_1 подала до суду письмову заяву, просила відкласти справу на іншу дату, для підготовки до справи та ознайомлення з відеозаписом, у зв'язку із чим на виконання вимог ч.1 ст. 268 КУПАП, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з метою забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на справедливий суд та права на захист розгляд справи відкладено на іншу дату.
З 14.08.2023 р. по 03.10.2023 року включно головуючий суддя перебував у черговій відпустці.
04.09.2023 р. особа, притягується до адміністративного правопорушення ОСОБА_1 подала до суду письмову заяву, в якій просила відкласти справу на іншу дату, для укладення договору із захисником, у зв'язку із чим на виконання вимог ч.1 ст. 268 КУПАП, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з метою забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на справедливий суд та права на захист розгляд справи відкладено на іншу дату.
03.08.2023 р. особа, притягується до адміністративного правопорушення ОСОБА_1 подала до суду письмові пояснення, в яких зазначила, вину категорично не визнає, у зв'язку із тим, що вона з 12.05.2021 р. зареєстрована в якості фізичної-особи підприємця (копія Виписки до пояснень додана), основними видами діяльності є:
47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний);
47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах;
56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування;
56.30 Обслуговування напоями.
У неї є ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер: 02040308202301643, видана Головним Управлінням ДПС у Вінницькій області, строк дії - до 28.05.2024 р., (копія ліцензії до пояснень додана).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» за № 481, Закон 481, діяльність із продажу безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання (незалежно від форми розрахунків), зокрема, на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших СГ громадського харчування належить до роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Згідно зі ст. 153 Закону № 481 продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, суб'єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів.
Державна податкова служба уточнює у своєму листі від 21.05.2021 № 1975/іпк/99-00-09-03-02- 06, що здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив має право будь-який ФОП, за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та зареєстрованими видами економічної діяльності за кодами класифікації КВЕД-2010 - 56.10 - 56.30 незалежно від того, чи є у назві слова «кафе», «бар» або «ресторан».
Також п. 226.1 ПКУ говорить про те, що платники акцизу зобов'язані забезпечити маркування алкогольних напоїв (тютюнових виробів) марками встановленого зразка таким чином, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
У постановах Верховного суду від 18.05.2018 р. у справі № 804/4921/17 (reyestr.court.gov.ua/Review/74135634) і від 18.02.2018 р. у справі №814/3690/15 (reyestr.court.gov.ua/Review/72505981), зазначено, що законодавча вимога про зберігання і реалізацію алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі поширюється не на відкупорені напої, а на продаж повної (усієї) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм, при цьому у разі реалізації алкогольних напоїв на розлив чинне законодавство не вимагає наявності марки акцизного податку на такій пляшці або іншій тарі.
Також законодавство не покладає на платників обов'язок зберігати розірвані марки акцизного податку після відкорковування (розкривання) товару. Адже з метою маркування і технології наклеювання марок акцизного податку відкорковування відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку на пляшці або іншій тарі.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
04.10.2023 р. ОСОБА_1 подала до суду письмову заяву, в якій просить закрити справу про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Оскільки ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення категорично не визнала, у своїх письмових поясненнях (запереченнях) просила закрити справу про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.156 КУпАП, через відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, про що надала докази, а натомість уповноважена особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення до суду не з'являлася для дачі пояснень, та на підставі ст. 251 КУпАП доказів щодо винуватості ОСОБА_1 до суду не надала, та в подальшому 04.10.2023 р. ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просила закрити справу про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, а тому на підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що правопорушення мало місце 28.06.2023 і на момент розгляду справи закінчився тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, тоз урахуванням вимог ч. 2 ст. 38, п. 7) ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАПпідлягає закриттю.
При цьому, вказаний висновок суду ґрунтується на приписах ст.247 КУпАП, які є імперативними і чітко вказують, що суд повинен лише закрити справу, і не вирішувати жодних інших питань.
Згідно з п.7) ч. 1 ст.247 КУпАП не може бути розпочато провадження в справі, а розпочате підлягає закриттю, тобто зазначений строк ніким не може бути продовжено, будь-які дії щодо притягнення особи до відповідальності після його закінчення має бути припинено.
Керуючись ч. 2 ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247, 280, 283, 284 КУпАП, -
Постановив:
Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: