ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2023 року м. Дніпросправа № 340/2857/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Мельника В.В.,
розглянувши в у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 року в адміністративній справі №340/2857/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій, які вчинені суб'єктом владних повноважень під час виконання рішення суду, та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду зі заявою про визнання протиправними дій стосовно виконання рішення суду, які полягають у тому, що, перераховуючи пенсію, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області не застосувало відсоткове співвідношення до грошового забезпечення, котре встановлено судом.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 року заяву задоволено ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, які вчинені суб'єктом владних повноважень під час виконання рішення суду. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області стосовно виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року у справі №340/2857/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про перерахунок пенсій в частині застосування співвідношення до грошового забезпечення у 70%, починаючи з 01 грудня 2019 року, на підставі перерахунку відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області» від 11 травня 2021 року №9052. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 , застосувавши відсоткове співвідношення до грошового забезпечення у 74%, починаючи з 01 грудня 2019 року, на підставі перерахунку відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області» від 11 травня 2021 року №9052.
Відповідач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права та неповне встановлення фактичних обставин справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Третього апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами ч. 2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Ст.370 КАС України унормовано, що судове рішення, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності,-за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).
За змістом ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).
У справі "Сорінг проти Об'єднаного Королівства" від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень-складовою права на справедливий судовий захист.
Таким чином, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Ч.1 ст.255 КАС України врегульовано, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Положеннями частини першої та другої статті 382 КАС України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (ч.8 ст.382 КАС України).
Крім того, відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, КАС України передбачено спеціальні норми, спрямовані на забезпечення належного виконання судового рішення. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому статтями 382, 383 КАС України.
Зазначені правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Обґрунтовуючи вимоги поданої заяви поданої в порядку ст.383 КАС України позивач посилається на те, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у справі №340/3334/21 Управління зобов'язано перерахувати з 01 грудня 2019 року пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Кіровоградській області» від 11 травня 2021 року №9052 і виплатити додаткові кошти. Рішення суду набрало законної сили 27 листопада 2021 року. Грошове забезпечення склало 16661,29 грн. Відповідач перерахував пенсію, застосувавши відсоткове співвідношення до грошового забезпечення у 70% (а.с.73). 27 листопада 2019 року Кіровоградським окружним адміністративним судом прийнято рішення у справі №340/2857/19, яким зобов'язано Управління перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01 січня 2016 року, виходячи із розміру у 74% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум (а.с.32-36). Рішення суду набрало законної сили 28 грудня 2019 року. У зв'язку із зазначеним, позивач звернувся до суду з даною заявою.
З матеріалів справи встановлено, що строк пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду, становить 3 роки.
На час звернення до суду не завершився строк пред'явлення до виконання рішення суду у справі №340/2857/19.
З дня прийняття рішення у справі №340/2857/19 не зазнало змін законодавство щодо відсоткового співвідношення пенсії до грошового забезпечення військовослужбовців.
Перерахунок пенсії полягає у перемноженні суми грошового забезпечення на відсоткове співвідношення до пенсії
Отже у суду не існувало потреби визначати відсоткове співвідношення, так як вже встановлено рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2021 року у справі №340/2857/19.
При цьому, у вказаному рішенні суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії з 74% до 70% грошового забезпечення .
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін
Керуючись ст.ст. 242, 249, 250, 255, 287, 308, 304, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329,383 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області - залишити без задоволення, а ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 року в адміністративній справі №340/2857/19- без змін.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.В. Мельник