Головуючий І інстанції: С.В. Воловик
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2023 р. Справа № 480/7731/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Чалого І.С. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 по справі № 480/7731/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області , Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошової компенсації,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів № 574-к від 08.11.2022 «Про звільнення ОСОБА_1 »;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області з 09.11.2022;
- стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів № 574-к від 08.11.2022 «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області з 10.11.2022.
Стягнуто з Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10.11.2022 по 23.03.2023 у загальному розмірі 147 393, 47 грн.
Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 33 357, 47 грн. підлягає негайному виконанню.
У задоволенні інших вимог - відмовлено.
В подальшому позивачем було подано до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн.
Додатковим рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 відмовлено в задоволенні заяви позивача.
Позивач, не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати додаткове рішення та прийняти нове, яким задовольнити заяву представника позивача у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачем підтверджено реальність надання правових послуг згідно договору належними доказами, а рахунок на оплату помилково було не надано до суду першої інстанції.
На підставі положень ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. 2-7 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.
При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення гонорару у фіксованій сумі у справі, яка розглядається, є розумність заявлених витрат.
Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.
Отже, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справи в частині стягнення витрат на правову допомогу, виходив з того, що сторонами не узгоджено фіксовану вартість послуг на правову допомогу; докази, які б підтверджували фактичне надання адвокатом послуг в межах договору про надання правничої допомоги, позивачем не подані, в матеріалах справи відсутні.
Колегія суддів вважає помилковим такий висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.
Із матеріалів справи встановлено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем було надано договір про надання правничої допомоги від 10.11.2022, укладений з Адвокатським об'єднанням "Веріта Груп", свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №4 від 20.02.2023, платіжне доручення від 20.02.2023 на суму 20 000,00 грн. (т.1 а.с. 67 - 69, т. 2 а.с. 131, 131 зворотній бік).
Відповідно до п. 4.2 Договору всього гонорар Адвокатського об'єднання складає за домовленістю та складається із вартості складання та подання позовної заяви до суду, формування та завіряння додатків до позову, участь у судових засіданнях (у випадку призначення справи до судового розгляду в судовому засіданні), складаннях відповіді на відзив, направленні запитів, формування розрахунків до позову. При визначенні розміру гонорару також враховується терміновість надання адвокатських послуг та важливість справи для сторони. Гонорар сплачується на підставі рахунку. По факту надання послуг в повному обсязі сторонами складається та підписується акт виконаних робіт (наданих послуг).
Як зазначено судом першої інстанції на підтвердження складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, позивачем не надано, зокрема рахунок, на підставі якого сплачується гонорар.
Разом з тим, при оскарженні додаткового рішення, позивачем додано до апеляційної скарги рахунок на оплату №11 від 20.02.2023 на суму 20 000,00 грн.
Відповідно до ч.8 ст. 79 КАС України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч. 4 ст. 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Із матеріалів справи встановлено, що в апеляційній скарзі позивач зазначив, що вказаний рахунок помилково не було надано до суду першої інстанції.
При цьому, апелянт не надав докази неможливості його подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Отже, з урахуванням вищенаведених правових положень, рахунок на оплату №11 від 20.02.2023 на суму 20 000,00 грн. не приймається судом апеляційної інстанції.
Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що відстуність рахунку на оплату не свідчить про не виконання умов договору.
Одночасно колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що на підтвердження складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, позивачем, крім іншого, було надано до суду першої інстанції акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №4 від 20.02.2023 на суму 20 000,00 грн.
Тобто в даному випадку акт наданих послуг одночасно засвідчує узгодження сторонами вартості послуг та є підставою для оплати витрат на правову допомогу.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Так, аналізуючи зміст наданих позивачу послуг, зазначених у заяві про стягнення витрат на правову допомогу (консультація клієнта з питань оскарження звільнення державних службовців та поновлення їх на посадах - 2 години; підготовка до складання позовної заяви, складання позовної заяви - 15 годин, що включає складання адвокатських запитів, клопотань про приєднання документів до матеріалів справи; участь у судових засіданнях 20.12.2022, 07.02.2023, 21.02.2023, 01.03.2023, 23.03.2023), слід вказати, що такі послуги як консультація клієнта з питань оскарження звільнення державних службовців та поновлення їх на посадах, підготовка до складання позовної заяви, є складовими єдиного процесу щодо підготовки та складання адміністративного позову, до якого входить вивчення, аналіз, складання документів та дії технічного характеру щодо виготовлення копії документів та їх засвідчення, з огляду на що окреме їх виділення є необґрунтованим.
Стосовно таких послуг як складання адвокатських запитів, клопотань про приєднання документів до матеріалів справи, слід застосовувати принцип необхідності та дійсності наданих послуг із урахуванням юридичного результату для сторони, що досягнутий внаслідок таких послуг.
Отже, в контексті здійснення представництва інтересів позивача у даній справі, реальним результатом є складання позовної заяви та участь у судових засіданнях.
При цьому, враховуючи суть спірних правовідносин, беручи до уваги предмет спору та зміст позову, 15 годин часу, витраченого адвокатом на складання даної позовної заяви, не є реалістичним.
Таким чином, надаючи оцінку співмірності заявленої до відшкодування позивачем суми витрачених коштів на складання позовної заяви та участь у судових засіданнях, критеріям, встановленим ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає, що виходячи зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, співмірними є витрати на правову допомогу, які підлягають стягненню на користь позивача, у розмірі 10 000,00 грн.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Додаткове рішення Сумського окружного адміністративного суду від 04.04.2023 по справі № 480/7731/22 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області (ЄДРПОУ 40356714, вул. Лихвинська Стінка, 25, м. Суми, 40021), Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів (ЄДРПОУ 39924774, вул. Б.Грінченка, 1, м. Київ, 01001) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десят тисяч) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді І.С. Чалий В.В. Катунов