ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про забезпечення адміністративного позову
02 жовтня 2023 р. м. Чернівці Справа №600/6490/23-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Паланійчук Валентин Петрович звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, у якій просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного Управління ДПС у Чернівецькій області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-25676-56У від 09.07.2021 року щодо сплати недоїмки з єдиного внеску в сумі 37788,74 грн. із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з матеріалів позову, позивачем разом з позовною заявою заявлено вимога про забезпечення позову :
- вжити заходів забезпечення позову, шляхом зупиненням примусового стягнення у виконавчому провадженні ВП №69068887 відкритому старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Мухаєвою Оксаною Маратівною 24.05.2022 року на підставі Постанови старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Мухаєвої О.М. за № 69068887 від 24.05.2022 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу по ЄСВ до набрання законної сили судовим рішенням за даною справою
Вказана заява обґрунтована тим, що на підставі даної вимоги про сплату боргу (недоїмки) державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 24 травня 2022 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення коштів з позивача на користь відповідача. Зазначену вимогу він вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Отже, наявні підстави для зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження №69068887.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України).
З аналізу наведених норм вбачається, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. При цьому, заявник обов'язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі.
З огляду на зміст заяви про забезпечення позову та додані до нього матеріали, суд звертає увагу і на такі норми матеріального права.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08 липня 2010 року № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VІ).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2464-VІ дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Частиною четвертою статті 25 Закону №2464-VІ встановлено, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Згідно з частиною п'ятою статті 25 Закону №2464-VІ вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Виходячи з наведеного, вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом, який виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України “Про виконавче провадження” від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Отже, у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа виконавець зупиняє вчинення будь-яких виконавчих дій в межах виконавчого провадження.
З матеріалів справи вбачається, що постановою державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 24 травня 2022 року відкрито виконавче провадження з приводу примусового виконання вимоги ГУ ДПС у Чернівецькій області №Ф-25676-56У від 09.07.2021 року про стягнення ЄСВ на користь держави в розмірі 37788,74 грн.
Поряд з цим, вказану вимогу позивач вважає протиправною, оскільки він не здійснював підприємницьку діяльність, а тому обов'язок зі сплати ЄСВ у нього не міг виникнути через відсутність факту його реєстрації як фізичної-особи підприємця, у зв'язку з чим він і звернувся до суду з цим позовом.
За таких обставин суд вважає, що реалізація оскаржуваної вимоги не можлива до надання судом оцінки на предмет її правомірності, оскільки в іншому разі при задоволенні цього позову, поновити порушені права та інтереси позивача буде неможливим або істотно ускладненим. Судовий захист порушеного права має бути реальним, а не ілюзорним.
Таким чином, враховуючи наведене, а також те, що державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у м. Чернівці Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вчиняються дії з приводу примусового виконання вимоги ГУ ДПС у Чернівецькій області №Ф-25676-56У від 09.07.2021, правомірність якої є предметом розгляду в адміністративній справі №600/6490/23-а, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №69068887 з приводу примусового виконання вимоги ГУ ДПС у Чернівецькій області №Ф-25676-56У від 09.07.2021 року до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №600/6490/23-а.
Крім того, з урахуванням пункту 2 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII, суд зазначає, що забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №69068887 з примусового виконання вимоги ГУ ДПС у Чернівецькій області №Ф-25676-56У від 09.07.2021 зупинить вчинення виконавцем будь-яких виконавчих дій в межах такого виконавчого провадження та є належним способом забезпечення позову в даних правовідносинах, який відповідає пункту 5 частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України.
Такий спосіб забезпечення позову не порушить прав і законних інтересів стягувача (відповідача) чи інших осіб.
Отже, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд приходить до висновку, що заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.
При цьому суд звертає увагу, що вжиття заходів забезпечення позову за заявою позивача не є вирішенням публічного-правового спору по суті без фактичного його розгляду судом. Зупинення стягнення на підставі оскаржуваної вимоги не скасовує її чинність, ніяк не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених нею заходів до вирішення спору в даній справі.
Керуючись статтями 150, 154, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
2. Зупинити стягнення на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-25676-56У від 09.07.2021 на суму 37788,74 грн у виконавчому провадженні №69068887 до ухвалення рішення в адміністративній справі №600/6490/23-а та набрання ним законної сили.
3. Ухвала підлягає негайному виконанню
4. Копію ухвали надіслати учасникам справи та Першому відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).
Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання).
Суддя І.В. Маренич