РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2023 року справа № 580/4442/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23), Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (04080, м. Київ, вул. Терьохіна, 8а) в якому просить:
-визнати протиправним рішення №103650008410 від 03.10.2022 року Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову зазначено, що в супереч вимог законодавства України прийнято рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком згідно з ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не зарахувавши частину періоду роботи, при наявності всіх підстав.
Відповідачем - ГУ ПФУ в Черкаській області подано до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Вказує про безпідставність позовних вимог, оскільки у позивача на час звернення з заявою про призначення пенсії відсутній необхідний страховий стаж, а тому рішення є правомірним.
Відповідач - ГУ ПФУ в Київській області також подано відзив, в якому вказано, що станом на час звернення за призначенням пенсії, позивач не має достатнього страхового стажу, оскільки органом ПФУ правомірно не зараховано дані трудової книжки щодо стажу, за відсутності печатки на титульній сторінці. Крім того, відповідачем вказано про необхідність надання уточнюючою довідки про правонаступників підприємства, на якому працював позивач.
Вивчивши доводи сторін, викладені у позовній заяві, відзивах на позовну заяву, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.
26.09.2022 ОСОБА_1 , по досягненню 60 років звернувся із заявою про призначення пенсії за віком.
03.10.2022 рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №103650008410 відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно із ст. 26 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' через відсутність необхідного стажу. Страховий стаж особи становить 16 років 10 місяців 4 дні. До стажу не зарахований період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 у зв'язку з відсутністю печатки роботодавця на титульній сторінці.
Вважаючи що відповідачі протиправно відмовили у призначенні пенсії позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Водночас у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.
Відповідно до ст. 26 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок - №637).
Пунктом 1 Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку №637 визначено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, в яких має бути зазначено періоди, що зараховуються до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, що зараховується до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, на підставі яких видана довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Мотиви неврахування періоду роботи позивача згідно трудової книжки НОМЕР_1 є відсутність печатки на титульній сторінці.
Трудова книжка ОСОБА_1 НОМЕР_1 містить записи:
- №1 навчання в ПТУ-25 з 01.09.1977 по 04.07.1980;
- №2-3 будівельне управління Київська ТЕЦ №6 з 14.07.1980 по 24.01.1983;
- №4-10 ПМК-259 з 07.02.1983 по 06.07.1989;
- №11-12 Бобровицький радгосп-технікум з 12.07.1989 по 07.05.1991;
- член колгоспу «Червона Зірка» з 01.06.1991 по 1999, 04.04.2000 звільнений з ТОВ «Агро-Ютем»;
- ЗАТ «Слава» (ТОВ «Керам-Еталон») з 23.06.2009 по 21.06.2019;
- з 01.11.2019 по 03.02.2020.
Так, безспірним є факт відсутності відтиску печатки на титульній сторінці тркдової книжки.
Згідно зі ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, а, відповідно до ст. 62 Закону №1788-XII - основним документом, що підтверджує стаж роботи. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Тобто, інформація про те, що періоди роботи особи має бути визначена у трудовій книжці такої особи. У разі відсутності такого запису, вказані обставини підтверджуються уточнюючою довідкою (Пунктом 20 Порядку №637), а у разі відсутності такої довідки рішенням пенсійного органу про підтвердження стажу роботи. Саме такий алгоритм підтвердження пільгового стажу встановлений законодавцем.
У трудовій книжці є усі записи щодо трудової діяльності позивача.
Посилання відповідача у відзиві про недолучення уточнюючої довідки судом відхиляється, як безпідставні, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.
Суд зазначає, що постановою Правління Пенсійного фонду України 18-1 від 10.11.2006 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, п. 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.
Відповідно до п. 3 цього Порядку, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
За змістом зазначених норм вбачається, що необхідність звернення до комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років необхідно лише у тому випадку, коли що у трудовій книжці відсутні дані про безпосередню зайнятість протягом повного робочого дня у виробництві зі шкідливими умовами праці.
Стосовно відсутності печатки, суд вказує наступне.
Порядок заповнення трудової книжки у період прийняття позивача на роботу був врегульований Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах, організаціях, що затверджена постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 року №162.
Згідно з вказаною Інструкцією заповнення трудової книжки проводиться роботодавцем, а не працівником.
При чому, п. 2.11 Інструкції передбачено, що «После указания даты заполнения трудовой книжки работник своей подписью заверяет правильность внесенных сведений. Первую страницу (титульный лист) трудовой книжки подписывает лицо, ответственное за выдачу трудовых книжек, и после этого ставится печать предприятия (или печать отдела кадров), на котором впервые заполнялась трудовая книжка.».
Аналогічні за змістом положення містить також п. 2.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110.
Аналіз вказаних норм свідчить, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.
Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб, насамперед керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством. Самостійне внесення працівником відомостей щодо своєї трудової діяльності, а також внесення виправлень у разі неправильного або неточного запису не передбачено.
Позивач, як особа на яку не покладено обов'язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей, а тому невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про відмову у призначенні пенсії та не зарахування страхового стражу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту громадянина.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.
Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком, на загальних підставах.
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є наявність страхового та пільгового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Пенсійний орган не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 року по справі № 754/14898/15-а.
Стосовно обраного способу захисту порушеного права позивача, суд зауважує, що призначення пенсії є дискреційним повноваження пенсійного органу, а тому саме такий орган має прийняти рішення про призначення пенсії за віком позивача із зарахуванням до страхового стажу позивача період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 .
Враховуючи, що при вирішенні питання щодо призначення пенсії за віком відповідачем не були враховані усі періоди його роботи, суд дійшов висновку про зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії із урахуванням висновків суду щодо необхідності зарахування спірного періоду.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 14, 19, 76, 77, 139, 241-246, 255 КАС України, суд,
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №103650008410 від 03.10.2022 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) зарахувати до страховаго стажу роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) періоди навчання та роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) від 26.09.2022 про призначення пенсії за віком та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (код ЄДРПОУ 21366538) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору у сумі 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп.
Копію рішення направити сторонам.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.
Суддя Петро ПАЛАМАР