КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 року м. Кропивницький справа №340/5868/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
до Кропивницької митниці Державної митної служби України (25030, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Лавандова, 27-Б, код ЄДРПОУ - 44005668)
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, -
ВСТАНОВИВ:
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Кропивницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, від 29.06.2023 року №12-ДС про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби та припинення державної служби 30.06.2023 року на посаді завідувача сектору митного оформлення „Побузьке” митного поста „Кропивницький” Кропивницької митниці, припинивши дію контракту про проходження державної служби від 01.07.2021 року №19;
- зобов'язати Кропивницьку митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, поновити з 30.06.2023 року ОСОБА_1 державну службу на посаді завідувача сектору митного оформлення „Побузьке” митного поста „Кропивницький” Кропивницької митниці, поновивши дію контракту про проходження ним державної служби від 01.07.2021 року №19;
- стягнути з Кропивницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 30.06.2023 по дату ухвалення рішення суду.
ІІ. виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що наказом Кропивницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України від 29.06.2023 року №12-ДС до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби та припинено державну службу 30.06.2023 року на посаді завідувача сектору митного оформлення „Побузьке” митного поста „Кропивницький” Кропивницької митниці, припинивши дію контракту про проходження державної служби від 01.07.2021 року №19. Прдеставник позивача зазначає, що приписів ч.1 ст.62 Конституції України виключно у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду відносно ОСОБА_1 будуть усі правові підстави для звільнення позивача з посади, проте висновки службового розслідування містять лише ті порушення, які інкримінуються позивачу у кримінальному провадженні та яким буде надана оцінка судом під час розгляду кримінального провадження по суті. Водночас, висновок службового розслідування не містить самостійно доведених фактів, які б підтверджували вчинення позивачем порушення службової дисципліни, невиконання чи неналежне виконання обов'язків працівника митниці чи інших дій або бездіяльності, що є дисциплінарним проступком, що свідчить про необґрунтованість такого висновку.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву у якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що 31.05.2023 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру в тому, що він, перебуваючи на посаді завідувача сектору митного оформлення «Побузьке» митного поста «Кропивницький» Кропивницької митниці Державної митної служби України, 30.05.2023 року приблизно о 17:40 год., одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду в розмірі 500 доларів США за вплив на прийняття рішення головним державним інспектором сектору митного оформлення «Побузьке» ОСОБА_3 , який є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, щодо не створення останнім штучних перешкод та сприяння в митному оформленні вантажу «пиломатеріали» ТОВ «Карбон Континент» за митною декларацією № 23UA901040000139U1 від 30.05.2023. За результатами розгляду Дисциплінарною комісією матеріалів дисциплінарної справи, комісія дійшла висновку про наявні ознаки у діях завідувача сектору митного оформлення «Побузьке» митного поста ропивницький» Кропивницької митниці ОСОБА_4 порушень та дисциплінарного проступку передбаченого пунктами 1, 2, 4, частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», що виявляється в порушенні Присяги державного службовця; порушенні правил етичної поведінки державних службовців; в діях, що шкодять авторитету державної служби, що суперечить закону. За вчинення зазначеного дисциплінарного проступку, відповідно до частани 5 статті 66 Закону України «Про державну службу», у разі рушення Присяги державного службовця суб'єктом призначення або працівником державної служби застосовується винятковий вид дисциплінарного стягнення - звільнення з посади державної служби.
ІІІ. Заяв (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.
Ухвалою суду від 26.07.2023 року в адміністративній справі відкрито провадження та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
11.08.2023 року від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд даної адміністративної справи з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 14.08.2023 року клопотання представника відповідача про розгляд справи №340/5868/23 з повідомленням (викликом) сторін залишено без задоволення.
14.08.2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.
Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з частиною 2 статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 працює на різних посадах в Кіровоградській, Дніпровській та Кропивницькій митницях з 17 серпня 1993 року. З 01.07.2021 позивач призначний на посаду завідувача сектору митного оформлення «Побузьке» митного поста «Кропивницький» Кропивницької митниці в порядку переведення з Дніпровської митниці Держмитслужби з укладанням контракту про проходження державної служби, що підтверджується наказом Кропивницької митниці від 30.06.2021 №49-0.
Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню №62023150030000037 від 03.05.2023 за фактом вимагання неправомірної вигоди службовою особою сектору митного оформлення «Побузьке» Кропивницької митниці Державної митної служби України, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
31.05.2023 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру в тому, що він, перебуваючи на посаді завідувача сектору митного оформлення «Побузьке» митного поста «Кропивницький» Кропивницької митниці Державної митної служби України, 30.05.2023 року приблизно о 17:40 год., одержав від ОСОБА_2 неправомірну вигоду в розмірі 500 доларів США за вплив на прийняття рішення головним державним інспектором сектору митного оформлення «Побузьке» ОСОБА_3 , який є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, щодо не створення останнім штучних перешкод та сприяння в митному оформленні вантажу «пиломатеріали» ТОВ «Карбон Континент» за митною декларацією № 23UA901040000139U1 від 30.05.2023.
Наказом начальника Кіровоградської митниці від 31.05.2023 №4-ДС порушено дисциплінарне провадження стосовно позивача, утворено дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ Кропивницької митниці, відсторонено ОСОБА_1 від виконання посадових обовязків.
Так, ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 02.06.2023 року застосовано підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під домашнім арештом у певний період доби.
Також, ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 02.06.2023 року відсторонено підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від посади завідувача сектору митного оформлення «Побузьке» митного поста «Кропивницький» Кропивницької митниці Державної митної служби України, строком на п'ятдесят дев'ять днів.
У вищезазначених рішеннях Кіровського районного суду міста Кіровограда зазначено, що обґрунтованість пред'явленої підозри підтверджується: заявою ОСОБА_2 від 01.05.2023 року про вчинення кримінального правопорушення; показаннями свідка ОСОБА_2 , зафіксованими у протоколах допитів від 04.05.2023 року та від 31.05.2023 року; матеріалами Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області №61/5/1/4775/нт від 05.05.2023 року, наданими на виконання доручення слідчого; протоколом огляду особи, помітки та вручення ідентифікованих грошових коштів від 30.05.2023 року з додатком; протоколом освідування особи ОСОБА_1 від 30.05.2023 року; документами щодо здійснення митного оформлення товару за митною декларацією № 23UA901040000139U1 від 30.05.2023 року; Положенням про митний пост «Кропивницький» Кропивницької митниці Державної митної служби України; Положенням про сектор митного оформлення «Побузьке» митного поста «Кропивницький» Кропивницької митниці Державної митної служби України; наказом виконувача обов'язків начальника Кропивницької митниці Державної митної служби України № 49-о від 30.06.2021 року ОСОБА_1 на посаду; посадовою інструкцією завідувача сектору митного оформлення «Побузьке» митного поста «Кропивницький» Кропивницької митниці Державної митної служби України ОСОБА_1 .
З урахуванням зазначеного вище, на підставі зібраних в ході здійснення дисциплінарного провадження документів, матеріалів та пояснень, з'ясувавши усі фактичні обставини, які мають значення для розгляду дисциплінарної справи, Комісія дійшла наступного висновку про порушення позивачем:
- порушення Присяги державного службовця, яка складається державним службовцем у відповідності до частини 1 статті 36 Закону України «Про державну службу»;
- порушення Закону України «Про запобігання корупції» в частині вчинення дій у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди;
- неналежного виконання вимог статей 4, 8 Закону України «Про державну службу», пункту 1 Розділу 3 «Основні посадові обов'язки» посадової інструкції завідувача сектору митного оформлення «Побузьке» митного поста Кропивницький» Кропивницької митниці від 26.10.2021 року, в частині не дотримання вимог Закону України «Про державну службу»;
- порушення частини 7 статті 8 Закону України «Про державну службу» в частині обов'язку державного службовця сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження жавної служби;
- неналежного виконання п.10 контракту про проходження державної служби від 01.07.2021 №19 в частині дотримання службової дисципліни, обмежень та заборон, пов'язаних з проходженням державної служби.
Наказом Кропивницької митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України від 29.06.2023 року №12-ДС «Про застосування дисциплінарного стягнення», застосовано до завідувача сектору митного оформлення «Побузьке» митного поста «Кропивницький» Кропивницької митниці ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку передбаченого пунктами 1, 2, 4 частини 2 статті 65 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIIІ «Про державну службу» , дисциплінарне стягнення звільнення з посади державної служби та припинено державну службу 30.06.2023 року.
Позивач вважаючи наказ від 29.06.2023 року №12-ДС пртиправним татаким, що підлягає скасуванню оскаржив його до суду.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (п. 2 ч. 1).
Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Спірні правовідносини, які склались у цій справі, врегульовано Конституцією України, Митним кодексом України, Законом України Про державну службу.
Статтею 8 Конституції України установлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.
Згідно з статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон України Про державну службу (далі- Закон № 889-VIII).
Згідно ст.1 Закону № 889 державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;
2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;
3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;
4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;
5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;
6) управління персоналом державних органів;
7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Згідно ст. 4 Закону № 889 державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів: 1) верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави;
2) законності - обов'язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
3) професіоналізму - компетентне, об'єктивне і неупереджене виконання посадових обов'язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону;
4) патріотизму - відданість та вірне служіння Українському народові;
5) доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень;
6) ефективності - раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики;
7) забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження;
8) політичної неупередженості - недопущення впливу політичних поглядів на дії та рішення державного службовця, а також утримання від демонстрації свого ставлення до політичних партій, демонстрації власних політичних поглядів під час виконання посадових обов'язків;
9) прозорості - відкритість інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених Конституцією та законами України;
10) стабільності - призначення державних службовців безстроково, крім випадків, визначених законом, незалежність персонального складу державної служби від змін політичного керівництва держави та державних органів.
За змістом частини третьої статті 5 Закону № 889-VIII дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Згідно із ч. 1 ст. 64 Закон № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом (ч. 2 ст. 64 Закону № 889-VIII).
Частиною 1 ст. 65 Закону № 889-VІІІ передбачено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарними проступками є:
1) порушення Присяги державного службовця;
2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;
3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;
4) дії, що шкодять авторитету державної служби;
5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;
6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;
7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення;
8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;
9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;
9-1) порушення вимог Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "А" або "Б";
10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;
11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;
12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення;
15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.
Позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 2, 4 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII, а саме, порушення Присяги державного службовця, порушення правил етичної поведінки державних службовців, дії, що шкодять авторитету державної служби.
Статтею 66 Закону № 889-VIII визначено види дисциплінарних стягнень, що можуть застосовуватися до державних службовців, серед яких: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
За правилами встановленими ч .5 ст. 66 Закону України Про державну службу, звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.
Частиною 1 ст. 67 Закону № 889-VIII визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Нормами ст. 69 Закону № 889-VIII передбачено, що з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку стосовно державного службовця дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ здійснюється дисциплінарне провадження.
Відповідно до положень ст.73 Закону №889-VIII, з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону № 889-VIII, дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
Із матеріалів дисциплінарної справи видно, що за результатами службового розслідування встановлено наявність в діях позивача дисциплінарного проступку передбаченого пп. 1, 2, 4 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII.
Вказані висновки ґрунтуються на відомостях, отриманих дисциплінарною комісією під час дослідження матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №62023150030000037 від 03.05.2023, що здійснюється Третім слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві.
Суд зауважує, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги державного службовця слід розуміти скоєння ним проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Поряд з цим, досліджуючи оскаржуваний наказ судом встановлено, що останній містить стислий виклад обставин справи, підстав та обґрунтування, а тому оскаржуваний наказ є мотивованим і зазначенням всіх передбачених законом відомостей, необхідних для висновку про наявність чи відсутність в діях працівника складу дисциплінарного проступку.
Наказ, як документ офіційно-ділового стилю повинен характеризуватися точністю, стислістю і зрозумілістю викладення. Зрозумілість наказу полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту наказу. Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.
Вказана правова позиція визначена в постанові Верховного суду від 01 листопада 2022 року 380/3045/21.
Під час розгляду справи доводи відповідача про порушення позивачем Закону України «Про державну службу» підтвердились належними та допустимими доказами.
Рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення з визначених відповідачем підстав, на переконання суду, містить зазначення конкретних порушень.
Суд зазначає, що позивачем було вчинено діяння, несумісне з його посадою.
Разом з тим, суд критично оцінює доводи позивача, що під час службового розслідування відповідач фактично оцінював докази в рамках кримінального провадження, подані на підтвердження винуватості позивача у вчиненні кримінального правопорушення.
Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є ознаки дисциплінарного проступку та установлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.
Слід ураховувати, що звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов'язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які, водночас, стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження.
Так, рішення про захід впливу у вигляді звільнення вжито до позивача за вчинення корупційного правопорушення, що підриває авторитет митниці і її працівників в очах громадськості і порушує етики поведінки працівника митної служби. Тобто, оскаржуваний наказ ґрунтується на самостійних підставах, натомість, встановлення вини позивача у скоєнні злочину є компетенцією кримінального суду.
Суд також зазначає, що реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення присяги державного службовця є окремою підставою для звільнення, яка не пов'язана із порушенням кримінальної справи та набрання чинності вироком суду. А наявність кримінального провадження, відкритого стосовно особи, яка проходить службу в митному органі, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених п.4 ч.1 ст.66 Закону України «Про державну службу», у разі встановлення під час службового розслідування невиконання або неналежного виконання державним службовцем своїх посадових обов'язків.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Згідно з ч. 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Дослідивши матеріали справи, слід зазначити, що відповідачем було доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятого рішення, здійсненого відносно позивача.
За таких обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
VI. Судові витрати.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України, у зв'язку з відмовою у задоволенні позову, підстав для відшкодування позивачу понесених при подачі позову судових витрат немає.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. ЖУК