ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
"04" жовтня 2023 р. справа № 300/4521/22
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Біньковської Н.В., розглянувши матеріали заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.03.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2023, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано пункт 5 рішення Міністерства оборони України, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 27.05.2022 №89 про відмову ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця - її онука ОСОБА_2 , внаслідок загибелі (смерті), пов'язаної із захистом Батьківщини. Зобов'язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», як члену сім'ї загиблого ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовця - її онука ОСОБА_2 , внаслідок загибелі (смерті), пов'язаної із захистом Батьківщини.
Вказане рішення набрало законної сили 06.06.2023.
22.06.2023 Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано два виконавчі листи №300/4521/22, які отримані представником заявника 27.06.2023 (а.с.205).
На адресу суду від ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Котик Р.В., надійшла заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, відповідно до змісту якої просить: рішення, дії суб'єкта владних повноважень - відповідача Міністерства оборони України, що вчинені 23.09.2023 на банківський рахунок ОСОБА_1 в розмірі 3000000 грн. на виконання рішення суду від 16 березня 2023 року у справі № 300/4521/22 щодо виплати Тужанській одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» встановити протиправними; скасувати рішення Міністерства оборони України з питання виконання рішення суду від 16 березня 2023 року у справі № 300/4521/22 щодо виплати Тужанській одноразової грошової допомоги, якщо таке рішення містить покликання на Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, що затверджені наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45, лише у названій частині; зобов'язати Міністерство оборони України невідкладно (в межах трьох днів з дня набуття ухвалою суду на цю заяву законної сили) на банківський рахунок ОСОБА_1 доплатити недоплачені кошти, що встановлені пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» - для повного, законного і безумовного виконання рішення суду від 16 березня 2023 року у справі № 300/4521/22 щодо виплати Тужанській одноразової грошової допомоги.
З'ясовуючи питання про наявність підстав для прийняття до розгляду поданої заяви та відповідність її вимогам ст. 167, 383 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною 2 статті 383 КАС України встановлено вимоги до поданої заяви. Зокрема вказано, що у такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (ч.4 ст.383 КАС України).
Відповідно до частини 5 статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Згідно із частини 2 статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Отже, зі змісту частин 2 - 4 статті 383 КАС України слідує, що до заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, наведеними нормами висуваються певні вимоги і в разі невідповідності такої заяви цим вимогам заява підлягає поверненню заявнику.
Відповідно до п.9 ч.2 ст.383 КАС України у такій заяві зазначаються документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви.
Пунктом 1 ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
При цьому, подана у цій справі в порядку статті 383 КАС України заява до передбаченого ч.2 ст.3 Закону «Про судовий збір» вичерпного переліку заяв за подання яких судовий збір не справляється, не відноситься.
З системного аналізу викладених положень слідує, що на особу-позивача, на користь якого ухвалено рішення суду, покладено обов'язок сплати судового збору за подання заяви в порядку статті 383 КАС України до суду як процесуальним законодавством, так і Законом України «Про судовий збір». Таким чином, твердження заявника про відсутність обов'язку сплати судового збору за подання вказаної заяви не відповідає дійсності.
Належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 закріплених у статті 5 Закону «Про судовий збір» пільг щодо сплати судового збору представник заявника не надав.
Отже заявником, в порушення вимог п.9 ч.2 ст.383 КАС України, не надано документ про сплату судового збору, підстав для звільнення її від сплати судового збору не зазначено.
Аналогічні висновки щодо необхідності сплати судового збору за подання заяви в порядку статті 383 КАС України містяться в постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі №807/220/18, від 11.12.2019 у справі №821/471/18, від 25.06.2020 у справі №0240/2226/18-а та в ухвалі Верховного Суду від 12.09.2023 в справі № 520/13521/21.
Крім того, суд зазначає, що в такій заяві мають бути зазначені відомості (інформація) про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та про хід виконавчого провадження (пункти 7, 8 частини 2 статті 383 КАС України).
За наслідками аналізу наведеної норми можна зробити висновок, що звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконані в органах державної виконавчої служби.
Суд зауважує, що звернення рішення суду до примусового виконання є обов'язковою передумовою для подання заяви в порядку статті 383 КАС України, позаяк повноваження щодо вчинення дій з примусового виконання рішення суду, зокрема і щодо перевірки його виконання, належать насамперед до повноважень виконавців, а звернення до суду в порядку наведеної статті є винятковим заходом, до якого позивач може вдатися, коли вичерпає всі можливі механізми на стадії примусового виконання рішення суду.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі № 805/1458/17-а, від 27 червня 2019 року у справі № 807/220/18 та в ухвалах від 05.07.2021 у справі №260/636/19, від 18.12.2020 у справі №200/5793/20-а, від 12.09.2023 в справі № 520/13521/21.
Відповідно до Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття 129), суд ухвалює рішення іменем України, а судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону України).
Зазначені норми Конституції України знайшли своє відображення в процесуальному законодавстві України. Так, стаття 14 КАС України передбачає, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 372 КАС України визначено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.
Варто зазначити, що рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Боржник може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили; до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.
Згідно із частиною 4 статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Таким законом в Україні є Закон України «Про виконавче провадження».
Частина 1 статті 373 КАС України визначає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"(частина 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»).
Зі змісту матеріалів справи слідує, що 27.06.2023 ОСОБА_1 отримано два виконавчі листи №300/4521/22. Однак, у заяві представником заявника зазначено, що вказані виконавчі листи не пред'являлися до виконання, оскільки в частині, яка стосується цієї заяви виконавчий лист примусово виконуватися не міг та, відповідно, відсутня інформація про хід виконавчого провадження.
Однак, такі твердження заявника щодо відсутності підстав примусового виконання рішення суду не підтвердженні належними і допустимими доказами, які б засвідчували, зокрема, відмову у прийнятті до виконання виконавчого листа або відмови у відкритті виконавчого провадження.
Суд звертає увагу, що визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема надання інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.
Вказана стаття передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.
Зі змісту цієї статті слідує, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.
Перед тим як подати таку заяву, стягувач має використати всі можливі засоби для виконання судового рішення. Зокрема, наявність рішення суду, яке набрало законної сили, зобов'язує суб'єкта владних повноважень здійснити його виконання. У випадку, коли боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має вчинити дії для виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», і тільки після того, як стягувач використав усі можливості для примусового виконання рішення суду, а воно залишається не виконаним, тоді в такої особи виникає право звернутися до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України.
За вказаних обставин, суд виснує, що звернення ОСОБА_1 до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, коли остання не використала можливість виконання рішення суду на підставі Закону України «Про виконавче провадження» є передчасним.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.12.2021 по справі №9901/235/20.
Згідно з вимогами абзацу 2 частини 5 статті 383 КАС України у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.
Таким чином, суд доходить висновку, що заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду від 28.09.2023 слід повернути заявнику без розгляду.
На підставі наведеного, керуючись статтями 167, 248, 256, 294, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву від 28.09.2023 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.