ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження
"03" жовтня 2023 р. справа № 300/6577/23
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Біньковська Н.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Івано-Франківського апеляційного суду, Снятинського районного суду про визнання протиправними та скасування постанов і зобов'язання до вчинення дій,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківського апеляційного суду, Снятинського районного суду, відповідно до змісту якого просить: скасувати постанову у справі №351/405/22 та провадження №3/351/324/22 від 18.05.2022 Снятинського районного суду та постанову по справі №351/405/22, провадження №33/4808/651/23 від 07.09.2023 Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду; відправити дану справу і провадження на новий судовий розгляд до Снятинського районного суду.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи немає підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження у суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. У статті 124 Конституції України зазначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до положень статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.
Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно пункту 1 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Приписами пункту 3 частини 1 вказаної статті визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, за змістом КАС України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.
Відповідно до статей 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Вплив на них у будь-який спосіб забороняється. Рішення суду і відповідно дії чи бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя оскаржується лише в порядку, визначеному законодавством про судочинство.
Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються, зокрема, судового розгляду справ у першій та апеляційній інстанціях та прийняття по них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів та дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.
Рішення суду і відповідно дії або бездіяльність суддів у питаннях здійснення правосуддя можуть оскаржуватись у встановленому законом апеляційному та касаційному порядку, а не шляхом їх оскарження до суду першої інстанції, оскільки це порушувало б конституційний принцип незалежності суддів і заборону втручання у вирішення справи незалежним судом.
Відповідно до наданого у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» роз'яснення, виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово у своїх рішеннях зазначала, що неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії, дія, бездіяльність. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Під час визначення юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Таким чином, визначення у якості сторони по справі відповідача суд або його працівника не є визначальною ознакою наявності спору, якій повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства. Таким критерієм повинно бути здійснення управлінських функцій.
Саме такий висновок висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 по справі № 521/18287/15-ц.
Верховний Суд у постанові від 13.02.2019 у справі №826/16632/18 при вирішенні подібного питання зазначив, що у порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності. Однак дії суду (судді), вчинені при виконанні ним своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом, процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ), є не управлінськими, а процесуальними, і оскаржуються виключно в порядку, визначеному процесуальними законами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 820/5586/16.
Верховний Суд у постанові від 03.04.2018 у справі № 820/5586/16 дійшов висновку, що у порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності та не пов'язані зі здійсненням судом провадження у справі, результатом якого є прийняття акта органом судової влади.
Судом встановлено, що позивач оскаржує постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 18.05.2022 в справі №351/405/22, яка відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення є судовим рішенням за результатами розгляду матеріалів адміністративної справи №351/405/22 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення та матеріалів адміністративної справи №351/406/22 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до резолютивної частини постанови Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 18.05.2022 постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення через Снятинський районний суд.
Позивач звернувся до Івано-Франківського апеляційного суду із апеляційною скаргою на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 18.05.2022.
Відповідно до резолютивної частини постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 07.09.2023 ОСОБА_1 відмовлено у поновлені строку на апеляційне оскарження постанови судді Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 18.02.2022. Апеляційну каргу з додатками повернуто апелянту - ОСОБА_1 . Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Оскаржувані позивачем постанови зумовлені виключно професійною діяльністю суддів під час судового/апеляційного розгляду справи/апеляційної скарги, регулюється нормами процесуального закону і не належить до сфери управлінської діяльності. Тому такі судові рішення не можуть бути предметом оскарження ні в порядку адміністративного судочинства, ні в порядку будь-якого іншого судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Підсумовуючи наведене вище, у відкритті провадження в цій адміністративній справі слід відмовити.
Керуючись статтями 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовом до Івано-Франківського апеляційного суду, Снятинського районного суду про визнання протиправними та скасування постанов і зобов'язання до вчинення дій.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.