ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
03 жовтня 2023 року Справа № 280/2027/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В. розглянувши в письмовому проваджені за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
03 квітня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо виправлення стажу роботи за Списком № 1 та здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , нарахованої Рішенням № 923080156869 від 21.10.2022 відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізький області здійснити з грудня 2022 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 призначеної пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, у відповідності до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», з урахуванням раніше виплачених сум.
Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подано клопотання про відстрочення сплати судового збору, до ухвалення рішення у даній справі, яке обґрунтоване тим, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, перебуває у скрутному матеріальному становищі. Значну частину коштів витрачає на оплату комунальних послуг, продукти харчування, лікування, а тому без відстрочення сплати судового збору, не зможе скористатися своїм конституційним правом на судовий захист. На підтвердження вказаних обставин надав відповідні докази.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 11 жовтня 2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області, із заявою про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Ним були надані довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 151 /07-21 та № 152/07-21 від 1- /7.2021 року, де зазначено про повний робочий день в ТОВ «Ремоптмабуд» в періоди з 19.06.2019 по 31.07.2020 та з 01.08.2020 по теперішний час(на 08.07.2021), що відповідає вимогам на право пільгового забезпечення згідно Списку 1. Також періоди роботи підтверджені відомостями про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб. Подану заяву було розглянуто Токмацьким об'єднаним управлінням ПФУ. Зазначені в довідках періоди було внесено до Списку № 1, про що свідчить витяг з особової справи про трудову діяльність, а Рішенням 923080156869 від 21.10.2022 було виповнено перерахунок пенсії згідно ч. 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійн страхування" та, враховуючи наявність пільгового стажу роботи на підземни роботах 15 років, підстави для проведення перерахунку розміру пенсії Позивач відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарське праці". Позивач в листопаді 2022 році отримав вже підвищений розмір пенсії за листопад 7 033,80 грн, та доплату за жовтень 2022 року 2 814,84 грн (4 218,9 грн + 2814,84 грн = 7 033,80 грн), такий же розмір пенсії отримано в грудні 2022 року - 7 033,80 грн. У грудні 2022 року Позивач отримав трудову книжку із записом пр припинення трудових відносин за місцем роботи з 28.02.2022. У січні 2023 року Позивач отримав пенсію у розмірі 4 549,91 грн та доплату за статус непрацюючого пенсіонера 625,48 грн. Після чого, виникло питання чому такий маленький розмір пенсії після отриманих до грудня 7 033,80 грн. 22.01.2023 Позивачем направлено письмовий запит до Відповідача про причини проведеного перерахунку, крім цього, позивачем самостійно через особистий кабінет було виявлено, що зменшено стаж за записом «в тому числі: Робота з списком №1» з показників у жовтні 2022 року - 15 років 1 місяць 10 днів до показника у грудні 2022 року - 13 років 9 місяців 10 днів. Відповідачем від 15.02.2023 № 1888-1035/Р-02/-0800/2 позивачу надана письмова відповідь, згідно, якої зазначено, відповідачем виявлено помилки, які в подальшому ними усунені, тому позивачу відмінено доплату до 80 % заробітної плати до 8 792,2 грн в розмірі 2 497,75 грн. Не погоджуючись з даною відповіддю, позивач вважає, що дії відповідача є протиправними, прийняті ними міри є не законними, що призвело до порушення його прав як громадянина України. Тому, він вимушений звернутись за захистом своїх порушених прав до суду.
Справі за цією позовною заявою присвоєно, № 280/2027/23 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Сацькому Р.В.
Ухвалою суду від 18.04.2023 з метою забезпечення права особи на доступ до правосуддя, задоволено клопотанн позивача про відстрочення сплати судового збору, до ухвалення рішення в даній справі, відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відповідачем, 08.05.2023 надано до суду письмовий відзив на позовну заяву. В якому, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними з огляду на наступне. У жовтні 2022 року позивач звернувся з заявою про про перерахунок пенсії та додав до неї довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 151/07-21 та 151/07-21 від 08.07.2021 про пільговий період роботи з 19.06.2019 по 31.07.2020 та 01.08.2020 по 08.07.2021. На підставі наданої заяви позивачу було здійснено перерахунок та помилково встановлено розмір пенсії, який передбачено ст. 7 Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» № 345-VI від 02.09.2008 (далі - Закон № 345). У грудні 2022 року позивач звернувся з заявою про перерахунок пенсії у зв'язку зі звільненням. Під час опрацювання зазначеної заяви Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Донецькій області було виявлено помилку та приведено пенсійну справу до відповідності. В результаті чого, у позивача зменшена сума пенсійних виплат. Необхідними умовами для виникнення права на перерахунок пенсії відповідності до вимог ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" є наявність у позивача стажу роботи на підземних роботах не менш як 15 років що містяться у Списку № 1. Однак, після усунення помилки, та приведення пенсійної справи у відповідність, стаж позивача на зазначених роботах складає близько 11 років, а отже права на перерахунок відповідно до ст. 8 Закону № 345 позивач немає. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає адміністративний позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, мотивує відсутністю правових підстав для задоволення позовних вимог позивачки.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, що підтверджується копією паспорта НОМЕР_1 виданого Василівським РВ УМВС України в Запорізькій області 25.02.1998, доданою до позовної заяви.
Крім цього, він має статус пенсіонера та внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою від 09.04.2022 № 2302-5000901061, копією трудової книжки, та даними з пенсійної справи, які містяться в матеріалах справи.
Свою трудову діяльність позивач завершив 28.02.2022, шляхом звільнення за власним бажанням ст. 38 КЗпП України з посади майстра гірничого ТОВ «РЕМОПТИМАБУД», що підтверджується записом в трудовій книжці НОМЕР_2 , копія якої міститься в матеріалах справи.
Форма ОК-5 містить індивідуальні відомості застрахованої особи ОСОБА_2 за всю його трудову дільність по 2021 рік включно, копія довідки міститься в матеріалах справи.
11.10.2022 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою про призначення(перерахунок) пенсії в порядку ч. 4 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». до заяви позивачем додані довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 151 /07-21 та № 152/07-21 від 1- /7.2021 року, де зазначено про повний робочий день в ТОВ «Ремоптмабуд» в періоди з 19.06.2019 по 31.07.2020 та з 01.08.2020 по теперішний час (на 08.07.2021), що відповідає вимогам на право пільгового забезпечення згідно Списку 1. Копії документів містяться в матеріалах справи.
Рішенням 923080156869 від 21.10.2022 було виповнено перерахунок пенсії згідно ч. 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійн страхування" та, враховуючи наявність пільгового стажу роботи на підземни роботах 15 років, підстави для проведення перерахунку розміру пенсії Позивачу відповідно до Закону України "Про підвищення престижності шахтарське праці" призначено підвищену пенсію, що підтверджується копіями витягів, розрахунків, довідок наданих позивачем до позовної заяви.
Отримавши в січні 2023 року зменшений розмір пенсії, позивач звернувся з заявами та скргами через електронний кабінет до УПФ України, на що отримав відповідь 1888-1035/Р-02/8-0800/23 від 15.02.2023, де йому пояснено, що при проведенні перерахунку в грудні 2022 року, спеціалістами була виявлена помилка (сформована доплата до пенсії згідно ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» доплата 80% заробітної плати до 8792,25 грн в розмірі 2 497,75 грн), яка в подальшому була усунута, пенсійну справу було приведено у відповідність згідно норм чинного законодавства. Копії документів містяться в матеріалах справи.
Таким чином, не погоджуючись із такими діями відповідача позивачка звернувся до суду із цим позовом.
Саме лист - відповідь ГУ ПФУ в Запорізькій області 1888-1035/Р-02/8-0800/23 від 15.02.2023, є предметом позовної заяви, яка подана позивачем.
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд виходить з того, що відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і до законів України.
Зокрема, статтею 8 Конституції України в Україні встановлено, що в країні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Крім цього, правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі регулюються законами України та підзаконними нормативними актами.
Тому вивчивши письмові докази, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції україни громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до ч. 1 ст 4 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 (зі змінами на період виникнення спору) (надалі - Закон № 1058) законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно - правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» № 345-VI від 02.09.2008 (далі - Закон № 345) спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально - побутових проблем шахтарів.
Статтею 1 Закону № 345 визначено сферу застосування зазначеного Закону та визначено коло осіб на яких поширюється дія цього Закону. Так норми Закону № 345 поширюються на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво - магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
У ст. 8 Закону № 345 зазначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок, за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Роботи та професії, робота на яких відноситься до підземних робіт затверджені Постановою кабінету Міністрів від 31.03.1994 № 202 "Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років" (далі - Постанов № 202).
Отже необхідною умовою для набуття права на отримання пенсії в порядку передбаченому ст. 8 Законом № 345 є зайнятість на підземних роботах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 31.03.1994 № 202.
Судом встановлено , що у довідках позивача про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 151/07-21 та 151/07-21 від 08.07.2021 року про пільговий період роботи з 19.06.2019 по 31.07.2020 та 01.08.2020 по 08.07.2021 зазначено, що робота позивача відповідає вимогам на право пільгового забезпечення згідно Списку № 1 постанова КМУ № 36 від 16.01.2003 розділ 1 позиція 1.16; постанова КМУ № 461 від 24.06.2016.
Таким чином, суд зазначає, що віднесення періоду роботи до робіт передбачених Порядком застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383) не несе правових наслідків у вигляді віднесення цієї роботи до підземних робіт.
Тому суд, аналізуючи норми викладені вище, констатує, що такі роботи, які вказані у довідках наданих позивачем з заявою для перерахунку пенсії 11.10.2022, не дають право на застосування норм ст. 8 Закону № 345 при обчисленні розміру пенсії позивача.
Крім цього, позивачем при зверненні до суду з позовом не надано будь-яких доказів, що роботи, які виконувалися ним під час його трудової діяльності, відносяться до робіт та професії затверджених Постановою кабінету Міністрів від 31.03.1994 № 202, що дало б змогу суду, стверджувати, що на позивача розповсюджується дія Закону № 2345 та, за певних умов, можливе застосування положень ст. 8 Закону № 345 при обчисленні його розміру пенсії.
Суд зазначає, що необхідними умовами для виникнення права на перерахунок пенсії відповідності до вимог ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" є наявність у позивача стажу роботи на підземних роботах не менш як 15 років що містяться у Списку № 1.
Однак, судом з наданих сторонами доказів, встановлено, що стаж позивача на підземних роботах складає 11 років 02 місяці 29 днів (періоди: 13.10.978 - 19.07.1982; 01.06.1984 - 28.02.1988; 11.07.1989 - 31.05.1991; 29.06.1991 - 01.05.1993), а отже, право на перерахунок відповідно до ст. 8 Закону № 345 позивач немає.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В силу положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Ухвалюючи це судове рішення, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п. 41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
За приписами частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваної бездіяльності на відповідність наведеним вище критеріям, суд, не виходячи з межі заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, з мотивів та обґрунтування наведених судом вище.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Судом було від терміновано сплату позивачем судового збору за його клопотанням до винесення рішення у даній справі.
Тому відповідно до ст. 139 КАС України, кошти, щодо сплати судового збору підлягають стягненню на користь держави з позивача, в розмірі 1073,60 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139-143, 241-246, 250 та 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69014, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 03 жовтня 2023 року.
Суддя Р.В. Сацький