ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2023 року м. Ужгород№ 260/1301/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гебеш С.А.
при секретарі судових засідань - Романець Е.М.
та осіб, які беруть участь у судовому засіданні:
позивач - не з'явилася;
представник позивача -Білоцерковець Ю.С.;
представника відповідача - Юрик Б.Ю.
представник третіх осіб - не з'явився;
представник прокуратури - Тетеніч Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, треті особи - Біловарський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, Бедевлянський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, за участю Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави про визнання протиправним та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, треті особи - Біловарський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, Бедевлянський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.02.2023 року Бедевлянською сільською радою прийнято рішення №474 "Про припинення Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області шляхом приєднання" та припинено Біловарський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів як юридичну особу, шляхом приєднання до Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області із наступним створенням відокремленого підрозділу без статусу юридичної особи. Вказує на те, що вказане рішення прийняте з порушенням вимог законів України "Про загальну середню освіту", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", конституції України та суперечить їх вимогам. Зокрема зазначено про те, що громадські слухання проводилися в межах Біловарського старостинського округу для його жителів, однак оскаржуване рішення зачіпає інтереси не лише жителів вказаного округу, а й жителів Бедевлянської територіальної громади вцілому, а отже громадські обговорення мали проводитися в межах територіальної громади. Крім того, вказує, що проект оскаржуваного рішення не був оприлюднений ні на сайті, ні в засобах масової інформації, а тому учасники навчально-виховного процесу навчальних закладів, та інші мешканці територіальної громади були позбавлені до доступу до вказаної інформації.
Одночасно, з позовною заявою представником позивача заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.03.2023 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.03.2023 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
14.03.2023 року представник позивача повторно подав клопотання про забезпечення позову.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.03.2023 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
22.03.2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що такий проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, як безпідставних.
30.03.2023 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив на позовну заяву.
18.04.2023 року Закарпатська обласна прокуратура подала заяву про вступ у розгляд даної адміністративної справи.
20.04.2023 року представник позивача вчергове подав клопотання про забезпечення позову.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.04.2023 року заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено. (Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2023 вказану ухвалу про забезпечення позову скасовано та прийнято постанову, якою у задоволенні клопотання ОСОБА_1 відмовлено).
12.05.2023 року Закарпатською обласною прокуратурою подано пояснення у справі, з яких зокрема вбачається, що відповідач порушив процедуру винесення оскаржуваного рішення, чим порушив вимоги норм Законів України "Про повну загальну середню освіту", "Про освіту".
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.06.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
23.06.2023 року представник відповідача подав до суду заяву про закриття провадження, однак у судовому засіданні просив суд таку не розглядати.
21.08.2023 року Закарпатська обласна прокуратура подала до суду заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.08.2023 року відмовлено у задоволенні заяви Закарпатської обласної прокуратури про забезпечення позову.
18.09.2023 року представник позивача Савчак Я.О. надіслав на електронну адресу суду (вх. №28641/23) та через систему "Електронний суду" (вх. №28673/23) заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.09.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги вимоги, з мотивів наведених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив задоволити позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд відмовити у задоволенні позову, з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву. Заперечуючи проти позову вказав на те, що прийняттю оскаржуваного рішення передувало проведення громадського обговорення, повідомлення про проведення якого та його результати були оприлюднені у встановленому порядку. Станом на момент розгляду справи процедура припинення шляхом приєднання Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівської району Закарпатської області не є завершеною, а тому твердження позивача про реалізацію оскаржуваного рішення на день подання позову є безпідставним.
Прокурор підтримав позовні вимоги, просив суд задоволити позовні вимоги та сксувати оскаржуване рішення.
Будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового розгляду справи, позивач та представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися. Бедевлянський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, проаналізувавши норми права, які підлягають або не підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 16.02.2023 року на засіданні 15 сесії Бедевлянської сільської ради прийнято рішення № 474 "Про припинення Біловарського закладу загальної середньої освіти I-II ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області шляхом приєднання», та припинено Біловарський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, ідентифікаційний код 25452536, як юридичну особу, шляхом приєднання до Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області із наступним створенням відокремленого підрозділу без статусу юридичної особи, що і стало предметом розгляду даної адміністративної справи.
09.12.2021 року на сайті Бедевлянської сільської ради розміщено проект рішення "Про початок процедури реорганізації Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради шляхом приєднання до Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради.
Як вбачається із матеріалів справи, 16.01.2022 було проведено засідання громадського обговорення зазначеного питання.
За результатами проведених обговорень складено протокол №1 від 16.01.2022 року, який було розміщено на офіційному сайті Бедевлянської громади.
Згідно оголошення про проведення громадських слухань таке проводилось в межах Біловарського старостинського округу.
Представник позивача, обґрунтовуючи позовні вимоги вказує на те, що проект оскаржуваного рішення не було оприлюднено, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 32 Закону України "Про повну загальну середню освіту" та зазначає про те, що відповідачем не зібрано і не проаналізовано інформацію про оцінку громадськості ефективності запропонованого варіанту вирішення питання, не проведено аналізу результатів обговорення та як наслідок не враховано позицію громадськості, що є порушенням п. 4 Положення №996.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування, зокрема, утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Як зазначено Конституційним Судом України у рішенні від 1 квітня 2010 року (справа № 1-6/2010) органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР.
Відповідно до положень частини 1 статті 10 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Частиною 4 статті 10 Закону № 280/97-ВР визначено, що порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад.
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону № 280/97-ВР відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Відповідно до абзацу другого пункту 30 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР, реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.
Згідно з підпунктом 1 пункту «а» статті 32 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: управління закладами освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, молодіжними центрами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 статті 4 Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 № 2145-VIII (далі Закон № 2145-VIII) державна політика в галузі освіти визначається Верховною Радою України відповідно до Конституції Україні здійснюється органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 22 Закону № 2145-VIII юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність. Права та обов'язки закладу освіти, передбачені цим Законом та іншими законами України, має також фізична особа - підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності якого є освітня діяльність. Фізична особа - підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, освітня діяльність якого перестає бути основним видом його діяльності, втрачає права і обов'язки, у тому числі права на пільги, передбачені законодавством для закладу освіти. Заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний. Статус, організаційно-правова форма, тип закладу освіти визначаються засновником і зазначаються в установчих документах закладу освіти. Заклади освіти всіх форм власності мають рівні права і обов'язки у провадженні освітньої діяльності відповідно до законодавства. Заклади освіти діють на підставі власних установчих документів, що затверджуються їх засновниками відповідно до законодавства.
Згідно з статтею 24 цього Закону система управління закладами освіти визначається законом та установчими документами. Установчі документи закладу освіти повинні передбачати розмежування компетенції засновника (засновників), інших органів управління закладу освіти та його структурних підрозділів відповідно до законодавства.
Частиною 3 статті 66 Закону № 2145-VIII встановлено, що сільські, селищні ради: відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної та початкової освіти; мають право засновувати заклади освіти, реорганізовувати і ліквідовувати їх, забезпечують їх діяльність та розвиток; оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти; здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законом.
Згідно з частиною 3 статті 37 Закону України «Про загальну середню освіту» від 13.05.199 № 651-XIV (далі Закон № 651-XIV) органи місцевого самоврядування у галузі загальної середньої освіти в межах їх компетенції: забезпечують реалізацію державної політики у сфері загальної середньої освіти на відповідній території; виконують функції засновника закладів загальної середньої освіти на відповідній території; створюють умови для здобуття громадянами повної загальної середньої освіти; створюють умови для розвитку закладів освіти усіх форм власності.
Статтею 25 Закону № 2145-VIII встановлено, що права і обов'язки засновника щодо управління закладом освіти визначаються цим Законом та іншими законами України, установчими документами закладу освіти. Засновник закладу освіти або уповноважена ним особа, зокрема: приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію, зміну типу закладу освіти.
Засновник закладу освіти зобов'язаний: забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов; у разі реорганізації чи ліквідації закладу освіти забезпечити здобувачам освіти можливість продовжити навчання на відповідному рівні освіти; забезпечити відповідно до законодавства створення в закладі освіти безперешкодного середовища для учасників освітнього процесу, зокрема для осіб з особливими освітніми потребами.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону № 651-XIV рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності приймає його засновник (засновники).
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 2 ст. 32 Закону України "Про повну загальну середню освіту" у разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов'язаний забезпечити учням можливість продовжити здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні освіти.
Реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника, який оприлюднюється не менше ніж за один рік до прийняття відповідного рішення.
Як встановлено у судовому засіданні в порушення вимог вказаної норми, відповідач не оприлюдний проект оскаржуваного рішення "Про припинення Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради шляхом приєднання", так як 09.12.2021 року відповідачем було оприлюднено проект зовсім іншого рішення, а саме - "Про початок реорганізації Біловарського закладу середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради шляхом приєднання до Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради".
Отже, оприлюднення проекту оскаржуваного рішення "Про припинення Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради шляхом приєднання" на офіційному веб - сайті відповідача не відбулося, доказів зворотнього суду не надано, вказане свідчить про пряме порушенням ст. 32 Закону України "Про повну загальну середню освіту".
Крім того, відповідно до п. 3 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 996 від 03.11.2010 (надалі - Порядок № 996), консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.
З урахуванням того, що питання припинення школи стосується реалізації та захисту прав і свобод громадян (жителів територіальної громади), задоволення їх інтересів у сфері освіти - необхідним є проведення громадських слухань з цього питання.
Згідно п. 12 Порядку № 996, в обов'язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення та/або електронних консультацій з громадськістю щодо проектів нормативно-правових актів, які: стосуються конституційних прав, свобод та обов'язків громадян; стосуються життєвих інтересів громадян, у тому числі впливають на стан навколишнього природного середовища; передбачають провадження регуляторної діяльності у певній сфері; визначають стратегічні цілі, пріоритети і завдання у відповідній сфері державного управління (у тому числі проекти державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішення стосовно їх виконання); стосуються інтересів територіальних громад, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих, органам виконавчої влади відповідними радами; визначають порядок надання адміністративних послуг тощо.
Тобто, консультації з громадськістю проводяться в обов'язковому порядку, зокрема, з приводу розроблення та реалізації програм економічного, соціального і культурного розвитку.
Отже, оскаржуване рішення впливає на таке важливе конституційне право як право на освіту, що є безумовною підставою, для врахування думки територіальної громади при прийнятті рішення про ліквідацію школи.
Аналогічний правовий висновок вже було висловлено в постановах Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі №359/6814/17, від 06 лютого 2019 у справі №720/1536/16-а, від 17 жовтня 2019 року у справі №1640/3147/18.
Так, судом встановлено, що 16.01.2022 року проведено засідання громадського обговорення з питання "Реорганізації Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради шляхом приєднання до Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради".
Із протоколу №1 від 16.01.2022 року вбачається, що староста Біловарського старостинського округу Бедевлянської сільської ради оголосила мету даних громадських обговорень, а саме - початок реорганізації Біловарського закладу загальної освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради шляхом приєднання до Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради.
Отже, під час громадських обговорень 16.01.2022 року жителям Біловарського старостинського округу Бедевлянської сільської ради доведено інформацію щодо реорганізації Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради шляхом приєднання до Бедевлянського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради без наміру його ліквіації.
На актуальній версії офіційного веб-сайту відповідача жодного оголошення про проведення громадських слухань щодо питання припинення Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради не було, натомість громадські обговорення стосувалися питання реорганізації школи, без наміру його ліквідації.
З урахуванням того, що ліквідація навчального закладу має безпосередній вплив на учасників навчально-виховного процесу вказаного закладу та інтереси територіальної громади, то оскаржуване рішення впливає на конституційні права жителів громади, що є безумовною підставою для врахування думки територіальної громади при прийнятті такого рішення, якої протиправно не було враховано, так як навіть обговорення реорганізації школи відбулося в межах Біловарського старостинського округу, а не Бедевлянської територіальної громади.
Верховним Судом, зокрема, у постановах від 26 червня 2018 року у справі №826/2810/17, від 21 серпня 2018 року у справі № 826/13584/16, під 20 березня 2019 року у справі № 810/726/18 неодноразово наголошувалося на необхідності врахування значного суспільного інтересу при вирішенні конкретної справи, у зв'язку з чим вважали, що вирішення такого суспільно важливого та соціально значущого питання як реорганізація/ліквідація загальноосвітньої школи, потребує з боку суб'єкта владних повноважень не тільки необхідності обов'язкового дотримання всіх передбачених вимог чинного законодавства України, а і найретельнішого дослідження такого питання з урахуванням думки суспільства.
На підставі вищевикладеного, судом вбачається що відповідачем порушено порядок прийняття оскаржуваного рішення, зокрема, порушено вимоги Закону України «Про місцеве самоврядування», ч. 2 ст. 32 Закону України "Про повну загальну середню освіту", а як наслідок порушено права членів територіальної громади бути належним чином та завчасно повідомленими про дату час та місце громадських слухань з соціальних питань та врахування їх думки при прийнятті рішення про припинення закладу освіти, яке безпосередньо впливає на конституційне право жителів територіальної громади на освіту.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача, що містяться у відзиві, а саме про те, що прийняттю оскаржуваного рішення передувало громадське обговорення, так як таке стосувалося реорганізації школи шляхом приєднання, а не її припинення, як зазначено в оскаржуваному рішенні.
До того ж, згідно позиції Європейського суду з прав людини, яку він висловив у п.53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», при оцінці доказів слід керуватися критерієм доведення «поза розумними сумнівом». Обґрунтовано вважати, що жодних вагомих, чітких та узгоджених доказів, які б вказували на правомірність та обґрунтованість спірного рішення відповідач - немає, натомість таке прийнято лише з формальних підстав.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачами, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
На підставі наведеного та керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, треті особи - Біловарський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, Бедевлянський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, за участю Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави про визнання протиправним та скасування рішення - задоволити.
Визнати протиправним та скасувати рішення 15 сесії VIII скликання Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 16 лютого 2023 року №474 "Про припинення Біловарського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області шляхом приєднання".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бедевлянської сільської ради Тячівського району Закарпатської області (вул. Волошина, буд. 18, с. Бедевля, Тячівський район, Закарпатська область, 90561, код ЄДРПОУ - 04351601) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок), що сплачений згідно квитанції від 01.03.2023 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 02.10.2023 року.
СуддяС.А. Гебеш