ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.10.2023 Справа № 917/1336/23
Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., після виходу з відпустки, розглянувши справу
за позовною заявою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1
до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_2
про стягнення 136 501,54 грн,
Секретар судового засідання Ісенко М.В.
Без виклику учасників справи,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
Військова частина НОМЕР_1 Національної Гвардії України просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 136 501,54 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 04.04.2023 року між сторонами Договору поставки товару № 154/ВЗЗ-2023, з яких 56 007,28 грн пеня та 80 494,26 грн штраф за несвоєчасну поставку товару.
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази : копія наказу Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2018 № 307 «Про внесення змін до Положення про центральну базу забезпечення Головного управління Національної гвардії України»; копія Положення про Позивача; копія договору поставки № 154/ВЗЗ-2023 від 04.04.2023; копія додатку № 1 (специфікація) до договору поставки № 154/В33-2023 від 04.04.2023; копія заявки Позивача від 07.04.2023 № 78/8/2-1240; копії опису вкладення в цінний лист з штрихкодовим ідентифікатором № 0408033613376, поштової накладної № 0408033613376 та фіскального чеку від 10.04.2023 про сплату цінного поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором № 0408033613376; копія видаткової накладної від 29.04.2023 № 08/3024; копія видаткової накладної від 29.04.2023 № 07/3029; копія видаткової накладної від 06.05.2023 № 09/4114; копія видаткової накладної від 08.05.2023 № 10/3066; копія видаткової накладної від 10.05.2023 № 11/3054; копія видаткової накладної від 13.05.2023 № 12/3005; копія видаткової накладної від 24.05.2023 № 13/4114; копія видаткової накладної від 29.05.2023 № 14/3008; копія видаткової накладної від 29.05.2023 № 15/3014; копія видаткової накладної від 02.06.2023 № 17/3029; копія видаткової накладної від 03.06.2023 № 15/3054; копія видаткової накладної від 03.06.2023 № 16/3024; копія видаткової накладної від 05.06.2023 № 17/3078; копія видаткової накладної від 28.06.2023 № 18/3054; копія видаткової накладної від 30.06.2023 № 14/3005; копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Позивача; копія наказу Позивача від 06.10.2021 № 461 «Про надання права засвідчувати вірність копій документів».
21.08.2023 від відповідача надійшов відзив вх. № 10220 в якому відповідач визнає, що ним було здійснено поставку товарів з порушенням встановленого у заявці строку та просить суд зменшити пеню до 5 000,00 грн та штраф до 8 000,00 грн.
На підтвердження обґрунтованості обставин викладених у відзиві на позов відповідач надав наступні докази : копія Заявки від 07.04.2023 вих. №78/8/2-1240 із доказами її отримання; копія Заяви від 18.05.2023 про неможливість виконати вимоги п.6.5. Договору; копії Листів від 11.05.2023 вих. №78/8/2-2175 та від 24.05.2023 вих. №78/9-2404.
31.08.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій спростовує доводи відповідача та зазначає, що на позовних вимогах наполягає у повному обсязі.
2. Процесуальні питання, вирішені судом.
24.07.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 136 501,54 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 04.04.2023 року між сторонами Договору поставки товару № 154/ВЗЗ-2023, з яких 56 007,28 грн пеня та 80 494,26 грн штраф за несвоєчасну поставку товару.
Крім того, позивач просив суд про розгляд справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2023 справу № 917/1336/23 розподілено судді Ківшик О.В.
Суд ухвалою від 25.07.2023 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення ухвали.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
04.04.2023 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної Гвардії України (далі - Замовник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - Постачальник) укладено Договір поставки товару № 154/В33-2023 (далі - Договір, а.с. 22-35).
У Договорі сторони узгодили, зокрема, наступне :
- Постачальник зобов'язується поставити Замовнику якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору (додаток № 1 до Договору), а Замовник - прийняти і оплатити такі товари (п. 1.1. Договору);
- найменування (номенклатура, асортимент, кількість) товару зазначена в додатку № 1 до цього Договору (специфікації) (п.1.2. Договору);
- ціна Договору складає 3 990 000 грн без ПДВ (п. 4.1. Договору);
- дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці Позивача, яка вручається під особистий підпис Відповідачу (представнику Постачальника). Не пізніше 3 (третього) числа кожного місяця Постачальник (представник Постачальника) прибуває до Замовника для отримання письмової заявки, або у разі не прибуття вищезазначених осіб, надсилається Постачальнику рекомендованим листом із повідомленням про вручення або цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу Постачальника, зазначену в розділі 14 Договору. У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару. Постачальник (представник Постачальника) завчасно прибуває до Замовника для отримання письмової заявки. У випадку корегування інформації яка зазначена у заявці, Замовник має право здійснити таке корегування засобами зв'язку з обов'язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважаєтеся не дійсним (п. 6.1. Договору);
- передача (приймання-здача) Товару здійснюється в пункті відвантаження Замовника та/або в пунктах відвантаження військових частин Національної гвардії України (товароодержувачі), визначених заявкою Замовника (п. 6.2. Договору);
- Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку Товару у строки та на умовах, передбачених цим Договором (пп.7.3.1. Договору);
- за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, а також іншими чинними нормативно-правовими актами України та цим Договором (п. 8.1. Договору);
- за порушення строку поставки Товару, зазначеного у заявці Замовника, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості Товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого Товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів Замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від цього Договору в повному обсязі (п. 8.3. Договору);
- у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій (п. 10.1. Договору);
- Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2.022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовженого Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань. Строк дії Договору може бути продовжений за згодою сторін у разі продовження строку дії воєнного стану в Україні понад період, визначений Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», але не довше ніж до 31.12.2022 (п. 11.1. Договору);
- усі повідомлення, будь-яке листування тощо за цим Договором будуть вважатися зробленими належним чином, якщо вони письмово оформлені та надіслані відповідним листом (рекомендований лист, цінний лист з описом вкладення, передача листа посильним, засобами електронного поштового зв'язку на адреси, вказані у розділі 14 цього Договору). У будь-якому разі Замовник вважається повідомленим з моменту фактичного отримання листа, а Постачальник з моменту направлення Замовником відповідного листа (на електронну пошту Постачальника, вказану у розділі 14 цього Договору; передання до поштового відділення зв'язку та отримання фіскального чеку; поставлення на копії документа будь-якої відмітки, що свідчить про його отримання Постачальником) (п. 12.8. Договору).
У додатку № 1 до Договору (специфікації) передбачено, що найменування товару (асортимент) : морква консервована у кількості 50 000 кг вартістю 3 990 000,00 грн (копія наявна у матеріалах справи, а.с. 36)
Відповідно до умов Договору 10.04.2023 Позивач цінним листом з описом вкладеного (штрихкодовий ідентифікатор 0408033613376) направив відповідачу заявку від 07.04.2023 №78/8/2-1240 про необхідність поставки Товару в загальній кількості 50 000 кг. у відповідні строки та відповідні місця постачання, (а.с. 37-38).
В порушення умов Договору, визначений заявкою Позивача від 07.04.2023 Товар у кількості 29 210,00 кг був поставлений Відповідачем з порушенням строку а саме :
- 29.04.2023 Відповідачем було поставлено Товар у кількості 2 576 кг вартістю 205 564,80 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією видаткової накладної № 08/3024 від 29.04.2023 (а.с. 39). Прострочення даного товару 1 день (28.04.2023);
- 29.04.2023 Відповідачем було поставлено Товар у кількості 4 752 кг вартістю 379 209,60 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією видаткової накладної № 07/302.9 від 29.04.2023 (а.с. 40). Прострочення даного товару 8 днів (з 21.04.2023 по 28.04.2023);
- 06.05.2023 Відповідачем було поставлено Товар у кількості 1 976,70 кг вартістю 157 740,66 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією видаткової накладної № 09/4114 від 06.05.2023 (а.с. 41). Прострочення даного товару 8 днів (з 28.04.2023 по 05.05.2023);
- 08.05.2023 Відповідачем було поставлено Товар у кількості 644 кг вартістю 51 391,20 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією видаткової накладної № 10/3066 від 08.05.2023 (а.с. 42). Прострочення даного товару 16 днів (з 20.04.2023 по 28.04.2023);
- 10.05.2023 Відповідачем було поставлено Товар у кількості 2 376 кг вартістю 189 604,80 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією видаткової накладної № 11/3054 від 10.05.2023 (а.с. 43). Прострочення даного товару 11 днів (з 29.04.2023 по 09.05.2023);
- 13.05.2023 Відповідачем було поставлено Товар у кількості 442 кг вартістю 35 271,60 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією видаткової накладної № 12/3005 від 13.05.2023 (а.с. 44). Прострочення даного товару 14 днів (з 29.04.2023 по 12.05.2023);
- 24.05.2023 Відповідачем було поставлено Товар у кількості 2 033,30 кг вартістю 162 257,34 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією видаткової накладної № 13/4114 від 24.05.2023 (а.с.45). Прострочення даного товару 8 днів (з 28.04.2023 по 05.05.2023);
- 29.05.2023 Відповідачем було поставлено Товар у кількості 644 кг вартістю 51 391,20 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією видаткової накладної № 14/3008 від 29.05.2023 (а.с. 46). Прострочення даного товару 31 день (з 28.04.2023 по 28.05.2023);
- 29.05.2023 Відповідачем було поставлено Товар у кількості 3 268 кг вартістю 260 786,40 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією видаткової накладної № 15/3014 від 29.05.2023 (а.с. 47). Прострочення даного товару 31 день (з 28.04.2023 по 28.05.2023);
- 02.06.2023 Відповідачем було поставлено Товар у кількості 3 248 кг вартістю 259 190,40 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією видаткової накладної № 17/3029 від 02.06.2023 (а.с. 48). Прострочення даного товару 42 дні на суму 19 790,40 грн (з 21.04.2023 по 01.06.2023) та 35 днів на суму 239 400,00 грн (з 28.04.2023 по 01.06.2023);
- 03.06.2023 Відповідачем було поставлено Товар у кількості 1 438,80 кг вартістю 114 816,24 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією видаткової накладної № 15/3054 від 03.06.2023 (а.с. 49). Прострочення даного товару 35 днів (з 29.04.2023 по 02.06.2023);
- 03.06.2023 Відповідачем було поставлено Товар у кількості 2 424 кг вартістю 193 435,20 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією видаткової накладної № 16/3024 від 03.06.2023 (а.с. 50). Прострочення даного товару 35 днів (з 28.04.2023 по 02.06.2023);
- 05.06.2023 Відповідачем було поставлено Товар у кількості 2 000 кг вартістю 159 600,00 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією видаткової накладної № 17/3078 від 05.06.2023 (а.с. 51). Прострочення даного товару 45 днів (з 20.04.2023 по 04.06.2023);
- 28.06.2023 Відповідачем було поставлено Товар у кількості 1 185,20 кг вартістю 94 578,96 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією видаткової накладної № 18/3054 від 28.06.2023 (а.с. 52). Прострочення даного товару 60 днів (з 29.04.2023 по 27.06.2023);
- 30.06.2023 Відповідачем було поставлено Товар у кількості 202 кг вартістю 16 119,60 грн, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією видаткової накладної № 14/3005 від 30.06.2023 (а.с. 53). Прострочення даного товару 62 дні (з 29.04.2023 по 29.06.2023).
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до вимог ст. 525, ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського України (далі - ГК України) передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.
Частиною 1 статті 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Матеріалами справи підтверджується, що Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором не поставив Позивачу товар у визначені Договором строки. Дана обставина відповідачем визнається.
Судом не оцінюються як правомірні доводи відповідача, що Позивачем неправомірно направлено на адресу Відповідача заявку від 07.04.2023, оскільки п. 6.1 Договору передбачає можливість направлення постачальнику заявки рекомендованим листом із повідомленням про вручення або цінним листом з описом вкладеного. Докази направлення заявки наявні у матеріалах справи. Отримання заявки відповідачем визнається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Ст. 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
Частиною 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частина перша статті 173 ГК України містить визначення господарського зобов'язання, яким визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Тобто в розумінні статей 173 та 230 ГК України пеня є різновидом господарської санкції за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, суть якого може полягати як в зобов'язанні сплатити гроші (грошове зобов'язання), так і в зобов'язанні виконати роботу, передати майно, надати послугу (негрошове зобов'язання).
Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 551 ЦК України).
Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 6 ст. 231 ГК України передбачено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 8.3 Договору визначено, що за порушення строку поставки Товару, зазначеного у заявці Позивача, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі 0,1 % вартості Товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вартості непоставленого Товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів Позивач має право в односторонньому порядку відмовитись від цього Договору в повному обсязі.
Тобто, при укладені Договору сторони дійшли згоди щодо стягнення одночасно штрафу та пені у разі невиконання відповідачем умов договору, тому їх одночасне застосування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного між сторонами договору. Положеннями ст. ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій, що узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній, зокрема, у постанові від 01.06.2021 року у справі № 910/12876/19.
Позивачем заявлено вимоги про стягнення 56 007,28 грн пені в розмірі 0,1% від вартості Товару, з якої допущено прострочення виконання, та 80 494,26 грн штрафу за несвоєчасну поставку товару понад 30 календарних днів.
Здійснивши перерахунок пені та штрафу суд встановив, що розмір вимог позивача в цій частині не перевищує розрахований судом, позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.
Перевірка правильності розрахунку пені здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційної системи "Ліга. Закон Еліт".
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу, що підлягає стягненню, на 91% до суми 13 000,00 грн, суд зазначає наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 233 ГПК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, правовий аналіз наведеної норми свідчить про те, що зменшення розміру неустойки це право суду, при якому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість.
Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Обґрунтовуючи подане клопотання відповідач зазначає, що незначні порушення договірних зобов'язань не мали ніяких негативних наслідків для позивача та не порушили його майнові інтереси.
Дослідивши наведені відповідачем обставини та подані в їх обґрунтування докази, суд вважає, що надані документи не свідчать про відсутність вини відповідача у виникненні заборгованості і здійсненні з його боку конкретних дій щодо вжиття усіх можливих заходів для виконання зобов'язань за укладеним між сторонами Договором.
У разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від вчинення) таких дій.
Якщо обидві сторони правочину є суб'єктами господарської діяльності (професійними комерсантами, підприємцями), стандарти усвідомлення ризиків при вчиненні відповідного правочину є іншими, ніж у випадку, якщо б стороною правочину були дві фізичні особи, або суб'єкт господарювання та пересічний громадянин. Стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини.
Подібна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №910/17876/19.
Отже, невиконання стороною прийнятих на себе зобов'язань має наслідком визначену відповідальність, яку сторони мали передбачити при укладенні Договору за загальними засадами справедливості, добросовісності, розумності.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що представлені відповідачем в обґрунтування свого клопотання докази не свідчать про винятковість випадку та наявність об'єктивних обставин, що виключали б можливість виконавця належним чином виконати свої зобов'язання за договором.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань, при цьому вона має обов'язковий для учасників правовідносин характер.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 56 007,28 грн пені та 80 494,26 грн штрафу, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із наступного.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 2 684,00 грн покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) 56 007,28 грн пені, 80 494,26 грн штрафу та 2 684,00 грн судового збору.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
3. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Рішення підписане 03.10.2023 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Суддя О.В.Ківшик