ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"28" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2960/23
За позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д; Адреса для листування: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ - 14360570, електронна пошта: 14360570@mail.gov.ua)
До відповідача: Фізичної особи-підприємця Якухіна Юрія Сергійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Богомолова В.С.
Представники сторін:
Від позивача: Плотвіцький Д.Д.- на підставі довіреності №8411-К-О від 15.08.2023р.;
Від відповідача: не з'явився.
В засіданні приймали участь:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк (далі - АТ КБ) «ПРИВАТБАНК», звернувся з позовом до Господарського суду Одеської області до Фізичної особи-підприємця Якухіна Юрія Сергійовича (далі - ФОП Якухін Ю.С.) про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 46 777 грн 17 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 36 400 грн.
Ухвалою суду від 17.07.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/2960/23, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 08.08.2023р. Ухвалою суду від 08.08.2023р. відкладено судове засідання на 05.09.2023р. Ухвалою суду від 05.09.2023р. відкладено судове засідання на 19.09.2023р. Ухвалою суду від 19.09.2023р. відкладено судове засідання на 28.09.2023р.
Позивач - АТ КБ «ПРИВАТБАНК», підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву, що надійшла до суд 24.08.2023р.
Відповідач - ФОП Якухін Ю.С., заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, просить відмовити у їх задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 03.08.2023р.
Позивач у справі зазначає, що 17.05.2021р. ФОП Якухіним Ю.С. (Клієнт) через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ», відповідно до якої Клієнт приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Таким чином, позивач вважає, що 17.05.2021р. між ФОП Якухіним Ю.С. (Клієнт) та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (Банк) було укладено Кредитний договір №б/н, який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов.
Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту «Кредит КУБ» для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни. Кредитування Клієнта здійснюється в межах встановленого Банком ліміту кредитування, про який Банк повідомляє Клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати ) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання банківських послуг (далі Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги, придбані Клієнтом через інтернет-платформу ПриватМаркет.
Відповідно до пункту 3.2.8.3. Умов надання кредитів у рамках послуги здійснюється на наступних умовах: Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту терміновий кредит в обмін на зобов'язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в Заяві. Заява на приєднання до послуги в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.
Пунктом 1.3. Заяви встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців від дня видачі кредиту. Погашення заборгованості здійснюється щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (п. 1.5. Заяви).
Пунктом 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу тільки 6 останніх місяців користування кредитом. Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку Клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточний термін погашення, заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.
Відповідно до п. 3.2.8.9. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.8.1., 3.2.8.2., 3.2.8.3., 3.2.8.3.1. цього Договору Клієнт сплачує проценти у вигляді щомісячної комісії в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.
Як стверджує позивач, 18.05.2021р. на підставі укладеного договору позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 200 000 грн, що підтверджується банківською випискою.
Однак, в порушення відповідних умов Договору та приписів законодавства відповідач не повернув кредитні кошти у передбачений Договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії, у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість у за кредитом у розмірі 46 777 грн 17 коп. та заборгованість за відсотками у розмірі 36 400 грн.
Порушення умов Договору позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у зв'язку з чим звернувся з позовом до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість у за кредитом у розмірі 46 777 грн 17 коп. та заборгованість за відсотками у розмірі 36 400 грн.
В якості нормативного обґрунтування позивач посилається на положення ст.ст. 173, 174, 193, 216, 230, 231 Господарського кодексу України та ст.ст. 509, 530, 549, 611, 1054, 1048, 1049 Цивільного кодексу України.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, за твердженням позивача кредитний договір між сторонами у справі укладено шляхом підписання ФОП Якухіним Ю.С. Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг, відповідно до якої відповідач приєднався до розділу 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача.
Так, у переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).
Відповідач зазначає, що оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом ст.10561 Цивільного кодексу України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Однак, як вважає відповідач, в матеріалах справи відсутній документ, підписаний обома сторонами, в якому були встановлені відсотки, нараховані на прострочену заборгованість.
Між тим, звертаючись з позовом до суду, позивач, обґрунтовуючи вимогу про стягнення відсотків на прострочену заборгованість, окрім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Умови та правила надання послуг як невід'ємну частину спірного договору.
При цьому, на думку відповідача, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо сплати відсотків, нарахованих на прострочену заборгованість, та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядку нарахування.
Крім того, з позиції відповідача, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015р. (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
На підставі зазначеного відповідач вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови, що розміщені на офіційному сайті позивача, неодноразово змінювалися АТ КБ «ПРИВАТБАНК», тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови, відсутність у Заяві домовленості сторін про сплату відсотків у вигляді відсотків, нарахованих на прострочену заборгованість, на думку відповідача, надані банком Умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Крім того, відповідач вважає, що Умови, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання Заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків відсотки, нарахованих на прострочену заборгованість.
Також, відповідач зазначає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України).
Таким чином, враховуючи те, що відсотки, нараховані на прострочену заборгованість, за своєю правовою природою є неустойкою, на думку відповідача, відсутні підстави для стягнення відсотків у розмірі 36 400 грн.
Відповідач також вважає, що встановлений Договором строк повернення грошових коштів у розмірі 46 777 грн 17 коп., наданих відповідачу в кредит, на момент пред'явлення позову ще не настав.
На підставі вищевикладеного відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Розглянув матеріали справи, суд встановив, що 17.05.2021р. ФОП Якухіним Ю.С. через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ», відповідно до якої позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Згідно з п. 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно положень ч. 1 та ч. 2 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, 17.05.2021 року між відповідачем та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено кредитний договір № б/н (далі - Договір), який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевказаних: Анкети-заяви та Умов.
Отже, шляхом підписання ФОП Якухіним Ю.С. заяви про приєднання на підставі ст.634 Цивільного кодексу України останній у повному обсязі приєднався до Умов та Правил надання послуги «КУБ» (п.п. 3.2.8.- 3.2.8.12 Умов).
Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч.ч.1., 2. ст.1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту «Кредит КУБ» для фінансування поточної діяльності Клієнта та/або придбання основних засобів в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати ) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання послуги «КУБ», а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Paperless або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.
Згідно п. 3.2.8.3.1. Умов повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві.
Відповідно до п.3.2.8.3.1.2. Умов строк користування Кредитом зазначено у Заяві про приєднання. Максимальний строк користування Кредитом не може перевищувати 12 місяців з дати видачі кредитних коштів.
За умовами п.3.2.8.3.1.4 Умов Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за Послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно зі ст.ст. 212, 651 Цивільного кодексу України при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування Клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк, sms-повідомлення або інших)). При непогашенні заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.
У відповідності до п.3.2.8.11 Умов Договір є чинним з моменту підписання Клієнтом Заяви про приєднання. Строк дії Договору встановлюється з дня його укладання і до повного виконання Сторонами зобов'язань за Договором.
Пунктом 3.2.8.3.2. Умов встановлено, що за користування послугою Клієнт сплачує щомісячно протягом всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених в Заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений Графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору згідно з п. 3.2.8.6.2.).
Згідно п.3.2.8.9.2 Умов нарахування процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на початковий розмір кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.
Згідно п.3.2.8.3.3. Умов у разі виникнення простроченню: зобов'язань за кредитним договором Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому Тарифами.
Відповідно до п.3.2.8.3.4. Умов сторони узгодили, що в разі: порушення строку повернення кредиту, визначеного п.1.3. Заяви, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку; настання обставин, передбачених п.3.2.8.3.1.4. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, визначеного у повідомленні Банку; настання обставин, передбачених п.3.2.8.6.2., п.3.2.8.6.6. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі 4 % в місяць від простроченої суми заборгованості.
Згідно п.3.2.8.9.5. Умов погашення кредиту, сплата процентів за цим Договорам здійснюються у валюті кредиту. Погашення неустойки за цим Договором здійснюються у гривні відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п.1 Заяви про приєднання сторони дійшли згоди щодо істотних умов кредитного договору, а саме: розмір кредиту - 200 000 грн; строк повернення кредиту - 12 місяців з дати видачі кредитних коштів; процентна ставка за користування кредитом у перші 6 місяців дії кредиту - 1.6% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом - 1,4% в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту); проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором: 4% від суми простроченої заборгованості; порядок погашення заборгованості за кредитом - щомісяця рівними частиками до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом.
Згідно п.1.6. Заяви про приєднання порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частиками до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом. Порядок дострокового погашення кредиту: якщо в звітному місяці дата дострокового погашення кредиту передує даті сплати щомісячного платежу, - Клієнт сплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі; якщо дата дострокового погашення слідує за датою погашення щомісячного платежу, Клієнт також оплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі. Сторони узгодили, що Графік погашення кредиту (Додаток 1 до цієї Заяви) є невід'ємною частиною Договору.
Згідно п.2 Заяви про приєднання Клієнт підтверджує ознайомлення із розділом « 1.1. Загальні положення», а також підрозділом « 3.2.8. Умови та Правила надання кредиту «Кредит КУБ» Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті Банку за адресою https://privatbank.ua/terms, у редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви.
З матеріалів справи вбачається, що в Додатку №1 до Заяви про приєднання сторони виклали Графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом, відповідно до якого відповідач зобов'язався здійснити погашення тіла кредиту 12 рівними платежами у розмірі 16 666 грн 67 коп. з місяця наступного за датою видачі кредиту до дати, визначеної п.1.6. Заяви, тобто з 18.06.2021р. по 18.05.2022р. Крім того, сторони погодили, що у період з 18.05.2021р. по 18.11.2021р. Клієнт щомісячно сплачує проценти за користування кредиту в сумі 3 200 грн, у період з 18.12.2021р. по 18.05.2022р. - у розмірі 2 800 грн.
За приписами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно виписки по рахунку відповідача, 18.05.2021р. позивачем було перераховано кредитні кошти у розмірі 200 000 грн, що не оспорюється відповідачем. Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем належним чином виконано свої обов'язки за договором.
Між тим, з вказаної виписки також вбачається, що відповідачем було повернуто позивачу кредит розмірі 153 222 грн 83 коп. та сплачено відсотки за користування кредитом в сумі 24 400 грн. Доказів сплати тіла кредиту у розмірі 46 777 грн 17 коп. та процентів за користування кредитом у розмірі 8 400 грн матеріали справи не містять.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 46 777 грн 17 коп. та заборгованості за відсотками у розмірі 8 400 грн є обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом у розмірі 28 000 грн, нарахованих позивачем за періоди, не охоплені Графіком погашення суми боргу та процентів за кредитом, суд зазначає наступне.
За ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, проценти за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного строку, передбачені ст.1048 Цивільного кодексу України, є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення.
Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою ст.1050 Цивільного кодексу України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу.
За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст.625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України і охоронна норма ч.2 ст.625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Вказаний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020р. у справі №912/1120/16.
Отже, проценти за користування кредитом, нараховані у період з 18.06.2022р. по 03.03.2023р. у розмірі 28 000 грн не є процентами за користування кредитом в розумінні ст.1048 Цивільного кодексу України, а є мірою відповідальності за порушення умов Договору.
Разом з тим, 24.02.2022р. у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч.1 ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Згідно приписів п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З огляду на зазначене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 28 000 грн.
Щодо посилань відповідача на передчасне звернення до суду у зв'язку з тим, що строк повернення кредиту не настав, суд зазначає, що відповідно до Додатка №1 до Заяви про приєднання, сторони погодили Графік погашення основної суми боргу та процентів, доказів зміни вказаних термінів матеріали справи не містять.
Відповідач також вказує, що він не був ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача.
Однак, згідно п.2 Заяви про приєднання Клієнт підтверджує ознайомлення із розділом «1.1. Загальні положення», а також підрозділом « 3.2.8. Умови та Правила надання кредиту «Кредит КУБ» Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті Банку за адресою https://privatbank.ua/terms, у редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви. Крім того, п.п. 3.2.8.- 3.2.8.12 Умов викладені в заяві про приєднання, підписаній відповідачем за допомогою КЕП, у зв'язку з чим суд відхиляє вказані заперечення відповідача.
На підставі всього вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 46 777 грн 17 коп. та заборгованості за відсотками у розмірі 8 400 грн.
Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
До того ж, 17.10.2019р. набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування «вірогідність доказів».
Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та Інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») ЄСПЛ наголошує, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у відповідності до положень ст.129 ГПК України.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.130, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до Фізичної особи-підприємця Якухіна Юрія Сергійовича про стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 46 777 грн 17 коп., заборгованості за відсотками у розмірі 36 400 грн. - задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Якухіна Юрія Сергійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д; Адреса для листування: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ - 14360570, електронна пошта: 14360570@mail.gov.ua) заборгованість за кредитом у розмірі 46 777 грн 17 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 8 400 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 780 грн 48 коп.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 03 жовтня 2023 р.
Суддя Н.В. Рога