Справа № 354/1356/23
Провадження № 11-сс/4808/305/23
Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2023 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши без участі сторін в кримінальному провадженні №12023091110000159 апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Яремчанського міського суду від 20.09.2023 року про накладення арешту на автомобіль,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді накладено арешт на автомобіль марки «SKODA FABIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_6 та був у користуванні водія ОСОБА_7 із забороною відчуження, розпорядження та користування із зберіганням на території спеціального майданчику. За даними справи 17.09.2023 року водій ОСОБА_7 в м. Яремче вчинив наїзд на пішоходів ОСОБА_8 , які перебували на тротуарі, внаслідок чого вони отримали тілесні ушкодження.
Слідчий суддя мотивував ухвалу тим, що слідчим доведено наявність достатніх підстав щодо накладення арешту на вказане майно, як речовий доказ у кримінальному провадженні, який зберіг на собі сліди злочину.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою. Вказує, що ОСОБА_6 є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про його арешт. Вона не є підозрювана і згідно ст.64-2 ч.2 КПК України до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно звернувся неналежний суб'єкт, а саме слідчий, а не прокурор. Немає будь-яких даних про те, що скасування заборони гр. ОСОБА_6 користуватись автомобілем призведе до його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, передачі. При цьому його залишення у розпорядженні органу досудового розслідування, означає позбавлення власника права користування ним, за відсутності такої необхідності для забезпечення потреб досудового розслідування, очевидно створює надмірний тягар для ОСОБА_6 , і залишення в дії застосованого до цього майна заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді встановлення заборони користування ним порушуватиме конституційне право власності на нього та буде невиправданим втручанням у права власника. За таких обставин цей арешт підлягає скасуванню у зв?язку з його необгрунтованістю, оскільки потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у право власності ОСОБА_6 . Залишення заборони відчужувати та розпоряджатися майном до прийняття кінцевого процесуального рішення у кримінальному провадженні забезпечить можливість повторного огляду цього транспортного засобу чи проведення за необхідності з його використанням слідчих та процесуальних дій. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою частково задоволити клопотання слідчого про накладення арешту на майно у вигляді заборони на відчуження та розпоряджання цим майном.
Апеляційний розгляд проведено без участі сторін згідно положень ст. 406 КПК України.
З'ясувавши обставини цього кримінального провадження, заслухавши доповідь судді, проаналізувавши матеріали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновок слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту на автомобіль є обґрунтованим, він відповідає вимогам чинного КПК України про накладення арешту на майно, яке є речовим доказом у справі і яке на цей момент підлягає експертному дослідженню.
У зв'язку з наведеними мотивами всі апеляційні доводи апелянта про відмову у задоволенні клопотання слідчого поліції слід відхилити.
Слідчим суддею правильно було встановлено, що вищевказаний автомобіль являється речовим доказом у даному кримінальному провадженні і має на собі сліди вчинення злочину, що свідчить про безпосереднє відношення до кримінального провадження, для подальшого проведення додаткових оглядів, відповідних експертиз у кримінальному провадженні, і іншими способами його довести неможливо.
Посилання апелянта про те, що відповідно до ст.64-2 ч.2 КПК України до слідчого судді з клопотанням про арешт майна звернувся неналежний суб'єкт, а саме слідчий, а не прокурор, то дані твердження не можуть братися до уваги. Положення ст.64-2 ч.2 КПК України регулюють відносини на стадії судового розгляду. Згідно ст.171 ч.1 КПК України слідчий за погодженням з прокурором наділений повноваженнями звернення з клопотанням про арешт майна до слідчого судді на стадії досудового розслідування, що у цьому провадженні дотримано.
Апеляційний суд вважає, що слідчим доведено процесуальну доцільність на цей момент у забороні відчуження, розпоряджання та користуватися автомобілем, оскільки його може бути пошкоджено, знищено, викрадено, чим буде завдано перешкоди для досудового розслідування.
З цих мотивів ухвала слідчого судді щодо вказаного автомобіля відповідає вимогам ст.ст. 170, 172, 173 КПК України і не містить порушення прав власника .
Посилання апелянта на інші порушення колегія суддів відхиляє, оскільки вони не є істотними і не дають правових підстав для повної відмови у клопотання слідчого поліції.
За таких обставин, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Разом з тим, після проведення експертного дослідження цього автомобіля, в порядку ст.174 КПК України можна вирішувати питання про його передачу власнику для зберігання і використання.
Керуючись ст.ст. 405, 419, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Яремчанського міського суду від 20.09.2023 року про накладення арешту на автомобіль марки «SKODA FABIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
ОСОБА_4