УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про передачу справи за підсудністю
Справа №:369/3870/22
Провадження №: 2/755/5662/23
"04" жовтня 2023 р. м.Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Управління державної казначейської служби у Святошинському районі в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Києво-Святошинська окружна прокуратура, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Святошинське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду,-
ВСТАНОВИВ:
15.08.2023 року на підставі ухвали від 16.05.2023 року судді Києво-Святошинського районного суду Київської області до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла цивільна справа № 369/3870/22 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Управління державної казначейської служби у Святошинському районі в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Києво-Святошинська окружна прокуратура, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Святошинське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.
Дослідивши матеріали позовної заяви, встановлено, що вона підлягає передачі на розгляд до іншого суду, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.
Частиною 2 ст. 27 ЦПК України передбачено, що позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Частиною 4 ст. 28 ЦПК України передбачено, що позови, пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Аналізуючи зміст ч. 2 ст. 27 ЦПК України та ч. 4 ст. 28 ЦПК України прихожу до висновку, що позовна заява могла бути подана до суду за місцезнаходженням відповідача чи до суду за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Управління державної казначейської служби у Святошинському районі в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Києво-Святошинська окружна прокуратура, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Святошинське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, направлена Києво-Святошинським районним судом міста Києва до Дніпровського районного суду міста Києва з порушенням територіальної юрисдикції (підсудності).
Із матеріалів справи встановлено, що відповідач Держава Україна в особі Управління державної казначейської служби у Святошинському районі м.Києва має місцезнаходження за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул.Авіаконструкторська, б. 8-А.
Відомості про реєстрацію позивача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні.
Зазначене свідчить про те, що цивільна справа не підсудна Дніпровському районному суду міста Києва.
Право на звернення до суду за судовим захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів є одним із важливіших конституційних прав громадян та юридичних осіб.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 7 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтями 2, 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховою радою України. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Цивільного процесуального кодексу України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Правила щодо підсудності цивільних справ, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, тобто розмежування компетенції по розгляду і вирішенню підвідомчих суду цивільних справ всередині системи судів цивільної юрисдикції, визначені в Главі 2 Розділу III ЦПК України.
Згідно із ч. 2 ст. 27 Цивільного процесуального кодексу України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
За вимог п.1 ч. 3 ст. 376 Цивільного процесуального кодексу України обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є порушення норм процесуального права, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.
Принцип законного судді нерозривно пов'язаний з правом особи на повноважний, компетентний суд. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Суд не тільки вправі, а й зобов'язаний ухилитися від розв'язання справ, йому не підсудних.
Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є виконаними, коли справа заявника була розглянута національним судом, який створено на підставі закону. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).
Відповідно до ч. 3 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Враховуючи те, що позивач не надала доказів свого зареєстрованого місця проживання в Дніпровському районі міста Києва, суд вважає, що позовну заяву слід направити для розгляду за підсудністю до Святошинського районного суду міста Києва, якому визначена територіальна підсудність справ за зареєстрованим місцем знаходження відповідача.
Керуючись ст.ст. 27, 30-31, 184, 258, 260-261, 353-355 ЦПК України, суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Цивільну справу № 369/3870/22 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Управління державної казначейської служби у Святошинському районі в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Києво-Святошинська окружна прокуратура, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, Святошинське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, передати за підсудністю до Святошинського районного суду м. Києва (03148, м. Київ, вул. Я.Коласа, 27-А).
Передачу цивільної справи здійснити в порядку, встановленому частиною 3 статті 31 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
Суддя: