1-кс/754/2406/23
Справа № 754/3368/17
УХВАЛА
Іменем України
27 вересня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_4
ВСТАНОВИВ:
До Деснянського районного суду м. Києва надійшла заява адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_4 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286, ч.1 ст.135, ч.4 ст.358 КК України, у зв'язку з висловлюванням погроз на адресу обвинуваченого ОСОБА_5 про здійснення ним порушень прав обвинуваченого ОСОБА_5 ; упередженістю по відношенню до сторони захисту, яка виразилась у дискримінації обвинуваченого за ознакою соціального стану і походження, а також з мотивів особистої неприязні та ненависті, надав нічим невиправдану перевагу справі обвинуваченого ОСОБА_5 у порівнянні з іншими справами.
Особа, якій заявлено відвід, - суддя ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, що не перешкоджає розгляду заяви в її відсутності, про час та день розгляду справи повідомлялась належним чином.
Прокурор в судовому засіданні не з"явився .
Захісник ОСОБА_3 в судовому засіданні надав доповнення до заяви, додатково виявлені обвставини бесторонності, на його думку, судді ОСОБА_6 , підтримав заяву про відвід судді ОСОБА_6 просив її задовільнити.
Дослідивши заяву про відвід, доповнення до заяви, вислухавши думку заявника, суд дійшов наступного висновку.
В провадженні судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч.1 ст.135, ч.4 ст.358 КК України.
15.08.2023 р. адвокатом ОСОБА_3 була подана заява про відвід судді ОСОБА_6 . Заява мотивована тим, що суддя ОСОБА_6 висловлює на адресу обвинуваченого ОСОБА_5 погрози, повідомивши йому, що буде порушувати його права, а саме, призначить йому захисника із центру безоплатної правової допомоги; призначенням щодня до судового розгляду даного кримінального провадження; демонструє явну упередженість до сторони захисту, яка полягає у дискримінації обвинуваченого ОСОБА_5 за ознакою соціального
і походження, а також з мотивів особистої неприязні та ненависті надав нічим невиправдану перевагу справі за обвинуваченням ОСОБА_5 у порівнянні з іншими справами, у яких суддя ОСОБА_6 дотримується більш менш розумного проміжку часу між засіданнями з урахуванням власної зайнятості, а тому сторона захисту вбачає наявність обставин, які викликають обгрунтовані сумніви у неупередженості судді ОСОБА_6 .
Статтею 75 КПК України встановлено перелік підстав відводу судді, а саме: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Заявником не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді ОСОБА_6 та унеможливлювали ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі, викладені в заяві підстави щодо відводу не передбачені ст. 75 КПК України, доводи, викладені в заяві про відвід, не містять доказів, що вказують на необ'єктивність чи упередженість судді.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для відводу судді ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ :
Відмовити у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_6 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286, ч.1 ст.135, ч.4 ст.358 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий -