Справа № 752/19753/23
Провадження № 1-кс/752/7767/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, клопотання слідчого слідчого відділу Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 - про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 2023100010001560 від 06.06.2023, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Лубни Полтавської області, громадянки України, незаміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 12023100010001560 від 06.06.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчими СВ Голосіївського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12023100010001560 від 06.06.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 02.06.2023 приблизно о 20 год. 47 хв., ОСОБА_5 перебувала на своєму робочому місці в приміщенні салону « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що за адресою: АДРЕСА_4.
В цей момент у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів з касового апарату, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, ОСОБА_5 підійшла за стійку адміністратора, де знаходиться касовий апарат. В подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 взяла з касового апарату грошові кошти у сумі 10000 грн. (десять тисяч гривень). Після чого, розуміючи протиправність своїх умисних дій, вчинення цих дій під час воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи таємно, умисно, протиправно, з метою незаконного збагачення, переслідуючи корисливі мотиви, з метою власного не викриття, сховала дані грошові кошти до сумки, яку мала при собі.
В подальшому ОСОБА_5 , з метою доведення свого злочинного умислу до логічного завершення, виконавши всі дії, які були необхідним для доведення кримінального правопорушення до кінця, покинула приміщення салону « ІНФОРМАЦІЯ_2 » разом з грошовими коштами, які поклала до сумки.
Так, своїми умисними діями ОСОБА_5 завдала матеріальної шкоди ФОП « ОСОБА_7 » на загальну суму 10000 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
21.09.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
На обґрунтування необхідності застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий посилається на ризики, передбачені пунктами 1,3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме те, що підозрювана може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Зазначає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж цілодобовий домашній арешт, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування.
На підставі зазначеного слідчий просить застосувати щодо підозрюваноїОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб; покласти на підозрювану такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду, за першою вимогою; заборонити спілкування у будь-який позапроцесуальний спосіб із потерпілим та свідками у кримінальному провадженні без дозволу на це слідчого, прокурора чи суду; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; не залишати цілодобово місце проживання, що за адресою: АДРЕСА_3 , без дозволу слідчого, прокурора або суду.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому, просив задовольнити.
Захисник підозрюваної заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що ризики, про наявність яких вказує сторона обвинувачення, не доведені та відсутні повністю. ОСОБА_5 працює, в разі застосування до неї запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, вона буде позбавлена можливості реалізувати своє право на працю і сплачувати на орендоване житло. Захисник просив застосувати до підозрюваної більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрювана підтримала позицію свого захисника.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Встановлено, що слідчими СВ Голосіївського УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12023100010001560 від 06.06.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
21.09.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_5 має статус підозрюваної у цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину який відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження встановлені ст. 132 КПК України.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості підозри.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтована підозра», при оцінці цього питання слід звернутись до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього матеріали кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_5 могла вчинитизазначений вище злочин.
Підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_5 вчинила зазначене кримінальне правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах кримінального провадження, зокрема: протоколи допиту свідків, протокол допиту потерпілого, протокол огляду відеозапису, інші відомості, долучені до клопотання.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у слідчого судді матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.
Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Згідно положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрювана ОСОБА_5 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Так, наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованим з таких підстав.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який відповідно до положень статті 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Зазначене узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Слідчий суддя, враховуючи тяжкість та характер злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , який вчинений в умовах воєнного стану, особу підозрюваної, не виключає, що підозрювана, з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе здійснити дії з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
Прокурором також обґрунтовано наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи обізнаність ОСОБА_5 про осіб, які давали показання у кримінальному провадженні, вона може здійснити спроби впливу на них з метою зміни наданих показань, що в подальшому виключить надання ними правдивих і повних показань під час досудового розслідування і судового розгляду.
При оцінці зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права підозрюваного, обвинуваченого на одночасний та перехресний допит. Так, суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.
Отже, на даний час існує загроза того, що підозрювана може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків та потерпілого з метою надання ними органу досудового розслідування недостовірних показань щодо участі та ролі ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення або відмови від надання показань для уникнення останньою кримінальної відповідальності.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує такі обставини: вік та стан здоров'я підозрюваної; сімейний стан (незаміжня, на утриманні малолітніх дітей чи непрацездатних осіб не має); офіційно не працююча; раніше не судима.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину та доведених стороною обвинувачення двох ризиків, відомостей щодо особи підозрюваної, на даному етапі кримінального провадження, застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Клопотання слідчого не містить викладу обставин, які б свідчили, що застосування більш м'якого виду запобіжного заходу неможливе для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході розгляду клопотання прокурором також не було доведено, що застосування більш м'якого виду запобіжного заходу неможливе для запобігання ризикам у кримінальному провадженні.
Оскільки при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор довів обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, але не довів обставину, передбачену пунктом 3 ч. 1 цієї статті, то слідчий суддя, керуючись ч. 4 ст. 194 КПК України, враховуючи встановлені обставини, наведені вище, щодо вчинення кримінального правопорушення та особи підозрюваної, дійшов висновку про наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні.
Слідчий суддя вважає, що для запобігання доведеним прокурором ризикам (пункти 1,3 частини 1 статті 177 КПК України) та забезпечення належної процесуальної поведінки, виконання покладених на підозрювану ОСОБА_5 обов'язків, є необхідним та достатнім застосування щодо останньої запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання за адресою:АДРЕСА_2 , в нічний час, у період з 22.00 год до 07.00 год наступної доби, в межах строку досудового розслідування, тобто по 21.11.2023 включно.
Також з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження наявна необхідність одночасного покладення на підозрювану обов'язків, передбачених у ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; утримуватись від спілкування із свідками та потерпілим у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд до України.
При визначенні строку, на який на підозрювану покладаються зазначені обов'язки, з передбаченого ч. 5 ст. 195 КПК України переліку, слідчий суддя враховує, що обов'язки можуть бути покладені на підозрювану на строк не більше двох місяців, а також те, що досудове розслідування відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Таким чином, зазначені обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, слід покласти на підозрювану до 21.11.2023 включно.
Керуючись статтями 132, 177, 178, 181, 193, 194, 196, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою проживання: АДРЕСА_2 , у період часу із 22 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв. наступної доби, в межах строку досудового розслідування, тобто по 21.11.2023 року, включно.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілим у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд до України;
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на неї обов'язків до неї може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Голосіївської окружної прокуратури м.Києва.
Строк дії ухвали до 21.11.2023 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1