707/2608/23
2/707/1082/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2023 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Морозова В.В.
при секретарі Бак М.А.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі» про розірвання договору оренди земельної ділянки,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі», у якій просить суд:
- розірвати договір оренди землі № 39 від 31 серпня 2020 року, укладений між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі»;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі» повернути їй земельну ділянку загальною площею 1,1013 га, кадастровий номер 7124989000:03:003:0545, розташовану в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області із користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі»;
- стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі» на її користь судові витрати.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 7124989000:03:003:0545, площею 1,1013 га, розташованої в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області.
31 серпня 2020 року між нею та відповідачем ТОВ «Грін Ленд Індастрі» укладено Договір оренди землі № 39, згідно з умовами якого відповідач приймає в строкове платне володіння та користування (оренду) вказану вище земельну ділянку сільськогосподарського призначення (пай). Договір оренди землі укладено на 15 років.
Відповідно до п.9 договору оренди землі, щорічна орендна плата виплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 4,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки або на аналогічну суму натуральній - шляхом надання сільськогосподарської продукції (в тому числі шляхом надання послуг та виконання робіт).
Відповідно до пункту 11 договору орендна плата виплачується щорічно з 01 серпня по 31 грудня або за погодженням сторін в будь-який інший строк протягом року.
Всупереч положенням договору, орендну плату за 2021 та 2022 роки відповідачем в строки та в порядку передбаченому умовами договору не сплачено.
Відповідно до п. 38 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї зі сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, визначених законом.
Пунктом 38 укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки передбачена можливість припинення дії вказаного договору шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.
Відповідно до п.28 договору оренди земельної ділянки орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Згідно з положеннями статті 24 Закону України “Про оренду землі” орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
У пункті д) частини першої статті 141 Земельного кодексу України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Таким чином, вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє орендодавця можливості отримати гарантовані договором грошові кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.
Про неналежне виконання умов договору свідчать відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків. Вказані відомості не містять інформації про отримання позивачем доходу від відповідача за надання земельної ділянки в оренду у 2021 та у 2022 році.
Таким чином, порушення відповідачем умов договору, а саме: несплата орендної плати 2021 та 2022 роки у встановлений договором строк, на думку позивача, свідчить про систематичністьненалежного виконання умов договору оренди та є підставою для розірвання договору оренди землі.
Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі від 21.08.2023 року відповідачу був наданий строк у 15 днів з дня отримання даної ухвали суду на подачу відзиву на позовну заяву.
28.09.2023 року директором ТОВ «Грін Ленд Індастрі» Шиланом В.В. подано до канцелярії суду відзив на позовну заяву , разом з доказами направлення його копії позивачу, у якому він просить суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі, оскільки вони є незаконними, безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.
В обґрунтування своєї позиції представник відповідача вказує, що п. 11 Договору передбачено, що орендна плата виплачується щорічно з 01 серпня по 31 грудня, або, за погодженням сторін, в будь-який інший строк протягом року. Отже, згідно умов договору, за погодженням сторін, орендна плата за землю може бути сплачена в будь-який інший строк протягом року.
При цьому, представник відповідача зазначає, що доводи позивача про те, що ТОВ «Грін Ленд Індастрі» не виплачує орендну плату вчасно та у повному обсязі, чим систематично не виконує умови Договору оренди землі в частині виплати орендної плати, не підтверджені належними і допустимими доказами. Зокрема, на думку представника відповідача, стороною позивача не надано доказів невиплати ТОВ «Грін Ленд Індастрі» орендної плати, доказів систематичної невиплати орендної плати, а також доказів існування заборгованості з орендної плати та не зазначено періоди, за які існує заборгованість з орендної плати.
Водночас, представник відповідача стверджує, що на момент звернення позивача до суду орендну плату за 2021 рік включно було сплачено у повному обсязі 30 листопада 2022 року, тобто у строки, передбачені Договором, а орендну плату за 2022 рік було виплачено із незначним затриманням виплати коштів, але у строки, передбачені договором оренди для іншого строку виплати орендної плати - річного терміну, що, на його переконання, виключає факт істотного порушення договірних зобов'язань з боку ТОВ «Грін Ленд Індастрі».
Причиною вказаної затримки представник відповідача зазначає обстановку в країні, а саме повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України, у зв'язку з чим навесні 2022 року посівні роботи були проведені із запізненням, а через блокування рф зернового коридору та ракетні обстріли портів і зернових терміналів, відсутність ціни на зернові було важко здійснити реалізацію зерна з метою отримання прибутку та виплати орендної плати за паї власникам земельних ділянок. До того ж, восени 2022 року мали місце рясні дощі і погодні умови не дозволили ТОВ «Грін Ленд Індастрі» вчасно завершити збір урожаю, у зв'язку з чим відповідач завершив збір урожаю вже при настанні перших морозів у кінці грудня 2022 року. Відповідач не відмовляється виплатити позивачу орендну плату за 2022 рік та неодноразово намагався виплатити її позивачу, однак позивач постійно уникає зустрічі з ним, на телефонні дзвінки не відповідає, в касу відповідача не з'являється, не дивлячись на запрошення його з боку відповідача з метою виплати орендної плати, про що складено акт. Вказані дії позивача виключають протиправність дій з боку відповідача і порушення прав позивача.
Щодо поданих позивачем відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, відповідач зауважує, що питання сплати податків не є предметом розгляду даної справи. Відповідач дійсно є податковим агентом позивача і зобов'язаний відрахувати і сплатити податки з отриманого позивачем доходу у вигляді орендної плати за землю, однак це суто відносини відповідача з податковими органами.
Відповідно до вимог статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що відповідачем копію позовної заяви з додатками отримано 01.09.2023 року, останній день строку на подачу відзиву було 16.09.2023 року, а відзив подано 28.09.2023 року, суд вважає наведені відповідачем причини пропуску строку для подання відзиву поважними та поновлює відповідачу строк для подання відзиву.
Правом на подачу відповіді на відзив позивач не скористалась.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від будь-якої зі сторін до суду не надійшло, а відтак, відповідно до вимог частини п'ятої статті 279 ЦПК України, суд вважає можливим розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
З клопотаннями про відкладення розгляду справи учасники справи не звертались.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти них, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, що позивачу у справі ОСОБА_1 на праві власності на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ЧР 17-20-64т від 10.11.2002 року належить земельна ділянка загальною площею 1,1013 га в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 343110397 від 16.08.2023 року.
Окрім того, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 343110397 від 16.08.2023 року вбачається, що 22.12.2020 року державним реєстратором Танцюрою О.Ф. на підставі договору оренди землі від 31.08.2020 року № 39 зареєстровано за ТОВ «Грін Ленд Індастрі» право оренди вказаної земельної ділянки.
31 серпня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Грін Ленд Індастрі» укладено Договір оренди землі № 39.
Відповідно до пунктів 1,2 вказаного Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування (оренду) земельну ділянку сільськогосподарського призначення (пай) з кадастровим номером7124989000:03:003:0545, загальною площею 1,1013 га, яка розташована в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за межами населеного пункту.
Пунктом 8 Договору визначено, що цей договір укладено строком на 15 років.
Згідно з пунктом 9 Договору щорічна орендна плата виплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 4,5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, або на аналогічну суму у натуральній - шляхом надання сільськогосподарської продукції (в тому числі шляхом надання послуг та виконанням робіт). Форма орендної плати визначається за взаємною згодою сторін. Орендодавець не менш ніж в тижневий строк, шляхом подачі письмової заяви або в інший доступний спосіб, попереджає орендаря про бажану дату, форму і розмір проведення розрахунків по орендній платі та надає орендодавцю необхідну вихідну інформацію (номер банківського рахунку тощо). Орендар нараховує, утримує та сплачує до бюджету ПДФО та інші обов'язкові внески/платежі із суми орендної плати та всіх інших виплат, здійснених за цим договором на користь орендодавця, використовуючи ставку податку в розмірі та порядку, визначеному законодавством. Орендна плата виплачується за вирахуванням усіх належних податків та зборів.
Відповідно до пункту 10 Договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Пунктом 11 Договору визначено, що орендна плата виплачується щорічно з 01 серпня по 31 грудня, або, за погодженням сторін, в будь-який інший строк протягом року.
При цьому, форма такого погодження (усна чи письмова) умовами договору не передбачена.
Згідно з пунктом 14 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 відсотка несплаченої суми за кожний день прострочення, але, в будь-якому випадку, не більше 10 % річного розміру орендної плати. Орендар не несе відповідальності за прострочення виплати орендної плати у випадку, якщо таке прострочення виникло з вини орендодавця.
За змістом пункту 28 Договору орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до пункту 38 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї зі сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Також, позивачем надано суду відповідь на електронний запит, яка надійшла 28.02.2023 року, що містить відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 з січня 2021 року по грудень 2022 року, з яких вбачається, що кошти від ТОВ “Грін Ленд Індастрі”, з яких би вираховувались податки за вказаний період ОСОБА_1 не надходили.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України та частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Подібна норма знайшла закріплення і у ЦПК України. Так, відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до змісту частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі» (тут і надалі - у редакції, чинній на момент укладання договору) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Положеннями статей 21, 22 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати у орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду, зокрема, в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.
У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України (у редакції, чинній на момент укладення договору) зазначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Таким чином, законодавство передбачає, як необхідну умову для розірвання договору оренди землі - систематичне невиконання умов договору, в тому числі і щодо несплати орендної плати.
Результат аналізу зазначених норм дає підстави для висновку, що положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але повторне порушення вже може свідчити про систематичність.
Отже, відповідно до статті 141 ЗК України та статті 32 Закону України «Про оренду землі» підставою розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати, а не разове порушення умов договору у цій частині.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).
У частинах першій та другій статті 651 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення договору) визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Слід зазначити, що оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою терміну «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.
Іншим критерієм істотності порушення договору у законі зазначається термін «шкода», який слід тлумачити з урахуванням ч. 2 ст. 22 ЦК України, а істотний негативний вплив на інтереси потерпілої сторони визначається виходячи з розміру завданої порушенням шкоди, який не дозволяє цій стороні отримати очікуване при укладенні договору.
Відтак, суду належить встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та/або упущеної вигоди, а її розмір не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення.
Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов'язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.
Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї у постанові від 27 листопада 2018 року в справі № 912/1385/17 Велика Палата Верховного Суду не вбачала.
Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов'язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Схожі висновки викладені у постанові Великої Плати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 та у постанові Верховного Суду від 28 червня 2022 року у справі № 551/542/20.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що всупереч положенням договору, орендну плату за 2021 та 2022 роки відповідачем в строки та в порядку передбаченому умовами договору не сплачено.
При цьому, із наявних у справі доказів вбачається, що ОСОБА_1 сплачено орендну плату за користування земельною ділянкою за 2021 рік у повному обсязі, що підтверджується наданою копією відомості про виплату орендної плати за 2021 рік від 30.11.2022 року, що містить підпис позивача ОСОБА_1 , яким вона підтвердила отримання відповідних коштів, і його справжність позивачем не оспорюється.
Відтак, суд не вбачає в діях орендаря порушення строку сплати орендної плати за 2021 рік.
Щодо виплати орендної плати за 2022 рік, то відповідач намагався виплатити її з незначним затриманням 24.02.2023 року, однак відповідно до акту про відмову від отримання від орендаря щорічної орендної плати за передану в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення (пай) за 2022 рік, який складено 24.02.2023 року у присутності свідків ОСОБА_2 , проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , проживаючої за адресою АДРЕСА_1 та представника ТОВ «Грін Ленд Індастрі» Шилана Віталія Васильовича за місцем проживання ОСОБА_1 по АДРЕСА_2 , остання відмовилась від отримання щорічної орендної плати за передану в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7124989000:03:003:0545 за 2022 рік у розмірі 3500,00 грн. згідно договору оренди землі № 39 від 31.08.2020 року. У акті зазначено, що ОСОБА_1 відмовилась від підпису в акті.
На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано суду відомості з Державного реєстру фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 станом на 28.02.2023 року.
На думку суду вказані відомості не можуть доводити факт систематичної несплати відповідачем позивачу орендної плати, передбаченої умовами договору оренди, оскільки як визначено п.9 Договору оренди від 31.08.2020 року № 39, щорічна орендна плата виплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, або на аналогічну суму натуральній - шляхом надання сільськогосподарської продукції (в тому числі шляхом надання послуг та виконанням робіт). Форма орендної плати визначається за взаємною згодою сторін. Тобто орендар міг у передбачений п. 9 договору оренди спосіб, а саме натуральній формі - шляхом надання сільськогосподарської продукції, сплачувати орендну плату орендодавцю.
Крім того, питання відрахування і сплати податків відповідачем, відносини відповідача з податковими органами не є предметом розгляду даної справи.
Доказів, які б доводили протилежне, позивачем до суду не надано.
Разом з тим, разове порушення умов договору оренди у частині виплати орендної плати не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.
Більш того, суд зауважує, що відповідно до п. 14 Договору оренди землі сторони узгодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 відсотка несплаченої суми за кожний день прострочення, але, в будь-якому випадку, не більше 10 % річного розміру орендної плати.
Отже, сторони не визначили можливість розірвання договору оренди з підстав невнесення орендної плати у строки, визначені договором, а лише встановили штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов'язання, шляхом сплати пені, а тому допускали, що несвоєчасна сплата орендної плати не буде істотним порушенням умов договору оренди землі, і, як наслідок, не стане підставою для його розірвання.
Належних та допустимих доказів того, що відповідачем за весь час дії договору не враховувався індекс інфляції за виплату орендної плати за земельну ділянку, позивачем також не надано.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За приписами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до частини другої статті 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом частини першої статті 95 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Частиною першою статті 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до статті 263 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, при зверненні до суду з позовом саме на позивача покладається обов'язок доведення належними, допустимими та достатніми доказами своїх позовних вимог, з посиланням на матеріально-правову підставу.
Суд ухвалює рішення про задоволення позову, виходячи, передусім, із доведеності таких вимог позивачем.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач ухиляється від отримання орендної плати, при цьому в діях орендаря не вбачається ознак умисної або систематичної невиплати орендної плати, а несплата орендної плати обумовлена виключно поведінкою орендодавця, а отже відсутні підстави для розірвання договору оренди, тому суд дійшов висновку, що в задоволенні вимог про розірвання договору оренди земельної ділянки слід відмовити.
Оскільки вимога про повернення земельної ділянки орендодавцю є похідною від основної, остання також не підлягає до задоволення.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Враховуючи, що судом відмовлено у задоволенні позовних вимог, судові витрати по справі, необхідно віднести за рахунок позивача.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 3-5, 7-13, 17, 19, 43, 49, 76-81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі» про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити.
Судові витрати у справі залишити за позивачем - ОСОБА_1 .
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.
Суддя: В. В. Морозов