Справа № 420/14010/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді - Завальнюка І.В.,
при секретарі - Гоменюк Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа - Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради, про визнання протиправними та нечинними рішень в частині,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду із даним адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог (від 11.10.2021) просить суд визнати протиправним та нечинним План зонування території (зонінгу) м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради № 1316-VII від 19.10.2016 р., в частині віднесення земельної ділянки, площею 0,0650 Га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 5110137500:54:004:0023 до рекреаційних зон озеленених територій загального користування (зона Р-3); визнати протиправним та нечинним Генеральний план м. Одеси, затверджений рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 року № 6489-VI (зі змінами), в частині віднесення земельної ділянки, площею 0,0650 Га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 5110137500:54:004:0023 до ландшафтно-рекреаційних територій, в зоні озеленених територій загального користування (парки, сквери, бульвари); визнати протиправним та нечинним «Детальний план території у межах вул. Літературної, пров. Компасного, вул. Каманіна, пров. Морехідного, вул. Новоберегової у м. Одесі», затвердженого рішенням Одеської міської ради від 10.09.2015 року № 6935-VI (зі змінами), в частині віднесення земельної ділянки, площею 0,0650 Га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 5110137500:54:004:0023 до (зони Р-3) рекреаційної зони озеленених територій загального користування.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що в грудні 2002 р. придбала земельну ділянку площею 0,0650 га за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення (використання) - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель. У 2019 р. позивач звернулася до Центру надання адміністративних послу ОМР щодо надання будівельного паспорту забудови земельної ділянки, на що отримала лист про відсутність підстав для цього, оскільки земельна ділянка відповідно до Генерального плану м. Одеси розміщена в межах ландшафтно-рекреаційний територій, в зоні озеленених територій загального користування. Відповідно до положень плану зонування території (зонінгу) м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради 19.10.2016 року № 1316-VII, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 5110137500:54:004:0023, знаходиться в зоні Р-3 в рекреаційній зоні озеленених територій загального користування, яка призначена для організації повсякденного відпочинку населення. До зони входять парки, бульвари, сквери та інші озеленені території, що активно використовуються населенням для відпочинку, об'єкти відпочинку, туризму, спортивні та рекреаційні заклади для дітей та дорослих. Враховуючи наведене, позивач вважає, що віднесення відповідачем належної на праві власності позивачці земельної ділянки до озеленених територій загального користування фактично презюмує її використання як паркової зони із вільним доступом, що порушує права позивача та виключає можливість використання власної земельної ділянки за цільовим призначенням. За наявності чинного Державного акту на право власності на земельну ділянку, позивач була переконана, що наміри щодо розміщення індивідуального житлового будинку відповідають її функціональному призначенню та не суперечили містобудівній документації. При прийнятті відповідачем оскаржуваних рішень не було враховано цільового призначення зазначеної земельної ділянки, що не відповідає зазначеному в Державному акті виду використання, а саме позбавляє позивачку можливості побудувати житловий будинок.
Ухвалою судді Токмілової Л.М від 30.08.2021 відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 07.09.2021 постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
30.09.2021 до суду від Одеської міської ради надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що оскаржувані у справі рішення прийняті Одеською міською радою в межах покладених на неї повноважень зі здійснення містобудівної діяльності з легітимною метою раціонального використання земель та територій міста для містобудівних потреб, а також підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок. Так, затвердження міськими радами містобудівної документації є одним з головних напрямків містобудівної діяльності, направленої на забезпечення сталого розвитку населених пунктів з метою створення економічного потенціалу та повноцінного життєвого середовища для сучасного і наступних поколінь на основі раціонального використання земель для містобудівних потреб. На виконання положень законодавства, з метою створення сприятливих умов життєдіяльності мешканців міста планування забудови його території, B межах шляхом наданих належного законодавцем повноважень Одеською міською радою затверджено Генеральний план м. Одеси, План зонування території (зонінг) м. Одеси, а також Детальний план території у межах АДРЕСА_2 . Розробка містобудівної документації є складним довготривалим процесом, що супроводжується змістовним аналізом існуючого стану території міста, визначення ефективності її використання та вибору найоптимальнішого виду використання тієї або іншої території міста для забезпечення суспільного інтересу територіальної громади. Зауважено, що затвердження Генерального плану м. Одеси, Плану зонування території (зонінгу) м. Одеси та оскаржуваного детального плану території супроводжувалося суворим дотриманням процедури їх розробки, погодження, а також врахування інтересів громадськості.
11.10.2021 до суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, згідно з якою інтереси позивачки щодо використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, що є порушенням абз. 6 ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», пп. 4 п. 1 ст. 2 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності», норм ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст Генерального плану населеного пункту». Попередні власні рішення щодо планування і забудови територій, а саме Рішення Одеської міської ради № 2792-ХХІІІ від 15.10.2002 року «Про надання у приватну власність громадянам України земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків за адресою: АДРЕСА_3 », що є порушенням п. 1 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст Генерального плану населеного пункту. Дані державного земельного та містобудівного кадастру, що є порушенням вимог ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ДБН Б.1.1-15:2012 «Склад та зміст Генерального плану населеного пункту». При цьому позивачка не вимагає обрання іншого виду функціонального призначення території для своєї земельної ділянки, а предметом спору є скасування нормативно-правового акту в частині земельної ділянки, що належить позивачці.
Ухвалою суду від 26.10.2021 провадження по справі № 420/14010/21 зупинено до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, задля захисту життя та здоров'я учасників справи.
29.10.2021 до суду від Одеської міської ради надійшли заперечення на відповідь на відзив.
21.02.2022 до суду від Одеської міської ради надійшли додаткові пояснення.
11.05.2022 на підставі розпорядження керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючої судді Токмілової Л.М., за результатами якого головуючим по справі визначено суддю Завальнюка І.В.
Ухвалою суду від 12.05.2022 справу № 420/14010/21 прийнято до провадження суддею Завальнюком І.В.
Ухвалою судді Завальнюка І.В. від 30.08.2023 провадження у справі № 420/14010/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради, про визнання протиправними та нечинними рішень в частині - поновлено та продовжено судовий розгляд; призначено по справі підготовче засідання.
Ухвалою суду від 12.09.2023 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених у позовній заяві підстав підтримав та просив задовольнити позов.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов, запереченнях на відповідь.
Представник третьої особи - Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради до суду не з'явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Вислухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Судом встановлено, 26.12.2002 ОСОБА_1 придбала земельну ділянку площею 0,0650 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення (використання) земельної ділянки «для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель».
18.11.2003 Одеським міським управлінням земельних ресурсів оформлено державний акт серії ОД № 087204 на право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 .
01.04.2019 ОСОБА_1 звернулася до Центру надання адміністративних послуг Одеської міської ради з заявою про видачу паспорту забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва індивідуального житлового будинку.
Листом № 01-07/101 від 04.04.2019 Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для надання будівельного паспорту забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , для розміщення індивідуального житлового будинку.
Зі змісту зазначеного листа вбачається, що підставою для відмови слугувало те, що Управлінням встановлено, що відповідно з Державним актом на право власності на земельну ділянку від 18.11.2003 Серія ОД № 087204, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010350500171, ОСОБА_1 , згідно з договором купівлі-продажу від 26.12.2002, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А., реєстр № 20379, належить земельна ділянка, площею 0,0650 га за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель.
Також до пакету документів наданий Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.02.2017 р., номер витягу: НВ- 5104090932017, надано на заяву (запит): ОСОБА_2 22.02.2017 р., ЗВ-5104831192017; Данні, за якими здійснювався пошук інформації у Державному земельному кадастрі: кадастровий номер земельної ділянки: 5110137500:54:004:0023; Загальні відомості про земельну ділянку: кадастровий номер земельної ділянки: 5110137500:54:004:0023: місце розташування (адміністративно-територіальна одиниця): АДРЕСА_1 , цільове призначення: В.02.01 Для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і 089 (присадибна ділянка); Категорія земель: землі житлової та громадської забудови; Вид використання земельної ділянки: Для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель; форма власності: приватна власність площа земельної ділянки: 0,0650 га; Відомості про державну реєстрацію земельної ділянки: інші документи; орган, який зареєстрував земельну ділянку: ОРФ ДП ЦДЗК; дата державної реєстрації земельної ділянки: 18.11.2003 р.; Відомості про право власності/право постійного користування: Вид права: право власності; Інформація про власників (користувачів) земельної ділянки: Прізвище, ім'я та по батькові: ОСОБА_1 ; Громадянство: Україна; Реквізити документа, що посвідчує особу: Податковий номер: НОМЕР_1 ; Місце проживання: АДРЕСА_4 ; Документ, який є підставою для виникнення права: Цивільно-правовий договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Іллічовою Н.А. 26.12.2002 p. No 20379; Документ, що посвідчує право: Державний акт на право власності на земельну ділянку від 18.11.2003 р ОД № 087204; Відомості про право обмеження у використанні земельної ділянки: відомості про обмеження у використанні земельної ділянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051, не зареєстровані. Відомості про особу, яка уповноважена надавати відомості з Державного земельного кадастру (нотаріуса) відповідно до Закону, що надала витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку: Витяг підготував та надав: А.В. Голубенко, Управління Держгеокадастру у м. Одесі Одеської області;
- Додаток до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.02.2017 р., номер витягу: НВ-5104090932017, кадастровий номер земельної ділянки: 5110137500:54:004:0023.
Розглянувши графічні та текстові матеріали ескізу намірів забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що на зазначеній земельній ділянці передбачено розміщення індивідуального двохповерхового з підвалом житлового будинку.
Управлінням повідомлено, що згідно з положеннями Генерального плану м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 № 6489-VI, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , розміщена межах ландшафтно-рекреаційних територій, в зоні озеленених територій загального користування (парки, сквери, бульвари).
Згідно зі Схемою функціонального зонування території «Детального плану території у межах вул. Літературної, пров. Компасного, вул. Каманіна, пров. Морехідного, вул. Новоберегової у м. Одесі» (ДПТ), затвердженого рішенням Одеської міської ради від 10.09.2015 р. № 6935-VI, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , розташована в зоні - Р-3 - рекреаційна зона озеленених територій загального користування.
Відповідно до положень плану зонування території (зонінгу) м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради 19.10.2016 р. № 1316-VII, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться в зоні Р-3- в рекреаційній - зоні озеленених територій загального користування, яка призначена для організації повсякденного відпочинку населення. До зони входять парки, сквери, бульвари та інші озеленені території, що активно використовуються населенням для відпочинку, об'єкти відпочинку, туризму, спортивні та рекреаційні для дітей та дорослих.
Згідно з п. 2.4. «Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки», затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.02.2013 р. № 66, пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику за однією з таких підстав: невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
На підставі викладеного, наданий ОСОБА_1 пакет документів повернуто заявниці без виконання (без видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки), що на переконання позивачки є порушенням її прав та законних інтересів, а саме позбавлення можливості побудувати житловий будинок на власній земельній ділянці, у зв'язку із чим остання звернулася за судовим захистом із даним адміністративним позовом.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.
30.12.2003 року розпорядженням Одеського міського голови «Про Генеральний план міста Одеси» № 1682/01р на Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради покладено функції замовника робіт з розробки Генерального плану м. Одеси; створено науково-технічну раду з організації розробки Генерального плану м. Одеси, розгляду та попереднього узгодження виконаних етапів робіт та затверджено її склад; затверджено план заходів з організації розробки Генерального плану м. Одеси.
30.11.2007 року рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради № 1400 «Про Генеральний план міста Одеси» були прийняті за основу техніко-економічні показники та принципові рішення щодо розвитку міста Одеси.
Проект Генерального плану м. Одеси розроблявся державним підприємством «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя» та з урахуванням змін, що вносилися, оприлюднювався на офіційному сайті Одеської міської ради за посиланням: https://old.omr.gov.ua/ru/announce/50537/, чим органами місцевого самоврядування забезпечувався належний доступ громадськості до відповідних матеріалів.
За час розробки проекту Генерального плану м. Одеси відбулося 5 громадських слухань та проведено 18 засідань погоджувальної комісії, до складу якої входили представники органів місцевого самоврядування, архітектори, науковці представники громадськості. та
25.03.2015 року Одеською міською радою прийнято рішення № 6489-VI «Про затвердження Генерального плану м. Одеси» (https://omr.gov.ua/ua/city/departments/uag/genera Iniy-plan-g-odessi/).
Наведене рішення було оприлюднене 01.04.2015 року на офіційному сайті Одеської міської ради, в газеті «Одесский вестник» від 04.04.2015 року № 12 та в газеті «Одесский вестник» від 25.04.2015 року № 15.
Крім того, 25.03.2015 року рішенням Одеської міської ради № 6490-І вирішено розробити План зонування території (зонінг) м. Одеси на основі Генерального плану м. Одеси. За результатами конкурсних відкритих торгів відповідна документація плану зонування розроблялася проектною організацією ТОВ «Харківпроект».
Проект Плану зонування території (зонінгу) м. Одеси був представлений для загального обговорення та громадських слухань з 21.04.2016 року по 16.05.2016 року. В рамках громадського обговорення було отримано більше 80 зауважень і пропозицій від громадян та підприємств, установ і організацій, що були розглянуті уповноваженим органом у сфері архітектури та містобудування.
19.10.2016 року на пленарному засіданні сесії Одеської міської ради прийнято рішення № 1316-VII, яким затверджено План зонування території (зонінг) м. Одеси (матеріали плану зонування публічно доступні за посиланням: https://omr.gov.ua/ru/acts/council/89148).
Наведене рішення було оприлюднено 24.10.2016 року на офіційному сайті Одеської міської ради та в газеті «Одесский вестник» від 29.10.2016 року № 43.
Затверджений оскаржуваним рішенням Одеської міської ради План зонування території (зонінг) м. Одеси включає: 1) пояснювальну записку; 2) план зонування території (зонінг) м. Одеси по адміністративним районам; 3) правила охорони та використання історичних ареалів м. Одеса; схеми розміщення меж історичних ареалів, зон охорони пам'яток та об'єктів культурної спадщини м. Одеса по адміністративним районам; 4) план червоних ліній магістральних вулиць.
На основі аналізу існуючої забудови міста, перспективи функціонально- планувального розвитку, який передбачений генеральним планом, у Плані зонування території (зонінгу) м. Одеси виділено функціональні типи території, що поділяються на планувальні елементи територіальні зони: - громадські зони; - житлові зони; - рекреаційні зони; - курортні зони; - зони транспортної інфраструктури; - зони інженерної інфраструктури; - комунально-складські зони; - виробничі зони; - інші зони.
У Пояснювальній записці до Плану зонування території (зонінгу) м. Одеси зазначено про те, що план зонування розроблений з метою: регулювання планування та забудови територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів; - раціонального використання території населеного пункту; - створення сприятливих умов для залучення інвестицій у будівництво шляхом забезпечення можливості вибору інвестором найбільш ефективного виду використання земельної ділянки для містобудівних потреб; - забезпечення вільного доступу громадян до інформації стосовно розвитку населеного пункту, взаємоузгодження державних інтересів, громади та інвесторів; - забезпечення сумісності забудови окремих земельних ділянок з оточуючою забудовою та землекористуванням; - сприяння реалізації завдань довгострокового розвитку міста з урахуванням його містобудівних особливостей, об'єктів історико-культурної спадщини екологічного стану; та - розвитку інженерної та транспортної інфраструктури населеного пункту; - вдосконалення мережі соціально-культурного та торгівельно-побутового обслуговування населення; - збереження об'єктів культурної спадщини та об'єктів природно-заповідного фонду.
16.04.2013 року Одеською міською радою прийнято рішення № 3318-VI «Про розробку Детального плану території у межах вул. Літературної, пров. Компасного, вул. Каманіна, пров. Морехідного, вул. Новоберегової в м. Одесі».
Наведеним рішенням визначено замовника детального плану території Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, інвестора будівельно-конструкторської фірми ТОВ «Будінтех».
Проект детального плану території розроблявся КП «Одеське міське проектно- виробниче бюро архітектури та містобудування».
18.08.2015 року відбулося громадське обговорення проекту детального плану території у межах вул. Літературної, пров. Компасного, вул. Каманіна, пров. Морехідного, вул. Новоберегової в м. Одесі.
10.09.2015 року Одеською міською радою прийнято рішення № 6935-VI «Про затвердження детального плану території у межах вул. Літературної, пров. Компасного, вул. Каманіна, пров. Морехідного, вул. Новоберегової у м. Одесі».
Зазначене рішення прийняте саме міською радою, адже станом на момент його прийняття План зонування території (зонінгу) м. Одеси затверджений не був.
З огляду на матеріали справи, належна ОСОБА_1 на праві власності земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , (кадастровий номер - 5110137500:54:004:0023), знаходиться:
- відповідно до Генерального плану м. Одеси - в межах ландшафтно-рекреаційних територій в зоні озеленених територій загального користування (парки, сквери, бульвари);
- відповідно до Плану зонування м. Одеси в межах рекреаційної зони озеленених територій загального користування (зона Р-3);
- відповідно до Детального плану території у межах вул. Літературної, пров. Компасного, вул. Каманіна, пров. Морехідного, вул. Новоберегової у м. Одесі в межах рекреаційної зони озеленених територій загального користування (зона Р-3).
Згідно проектних рішень вищенаведеної містобудівної документації, земельна ділянка площею 0,0650 га за адресою: АДРЕСА_1 , (кадастровий номер 5110137500:54:004:0023) відноситься до парку «Юність».
Суд зазначає, що рішення Одеської міської ради № 1316-VII від 19.10.2016 р., від 10.09.2015 року № 6935-VI, від 25.03.2015 року № 6489-VI є нормативно-правовими актами, оскільки, затверджуючи своїм рішенням план зонування території, місцева рада визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон, тобто здійснює нормативне регулювання відповідних відносин.
Так, за визначенням, наведеним у статті 1 Закону №3038-VI план зонування території (зонінг), це документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон.
Більш детальна характеристика суті та правового статусу такого виду містобудівної документації як план зонування території міститься у статті 18 Закону №3038-VI за приписами частин першої, другої якої план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.
План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
Частина 3 згаданої статті встановлює вимоги для здійснення зонування території і такими вимогами, зокрема, є: урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій.
За приписами частини 5 статті 18 Закону №3038-VI внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності іншим положенням генерального плану населеного пункту, комплексного плану (за наявності).
Такі зміни розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному цим Законом для розроблення, узгодження та затвердження комплексного плану, генерального плану населеного пункту.
У відповідності до ст. 25 Закону №3038-VI режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов'язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації. Режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, за межами населених пунктів встановлюється відповідними районними державними адміністраціями, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Севастопольською міською державними адміністраціями. Узгодження питань щодо забудови визначених для містобудівних потреб територій суміжних територіальних громад здійснюється на підставі відповідних угод, відображається у схемах планування зазначених територій та генеральних планах населених пунктів. Встановлення режиму забудови територій, визначених для містобудівних потреб, не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, зміни адміністративно-територіальних меж до моменту вилучення (викупу) земельних ділянок.
Особливості регулювання земельних відносин при здійсненні містобудівної діяльності встановлені статтею 26 Закону №3038-VI, за правилами якої зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.
Положення статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» про те, що план зонування території затверджується на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, кореспондуються з положеннями частини восьмої статті 18 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Систематизуючи доводи ОСОБА_1 , що викладені в адміністративному позові, відповіді на відзив, суд дійшов висновку, що головною метою її звернення до суду є захист порушеного права, як власника земельної ділянки, щодо її використання за цільовим призначенням, а саме для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель. Порушення своїх прав позивач вбачає у відмові видати будівельний паспорт.
Наведені обставини, а також норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дають підстави для висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, адже предметом цього позову повинно бути оскарження відмови Управління архітектури та містобудування від 04.04.2019 № 01-07/101 щодо видачі будівельного паспорту забудови земельної ділянки. Саме в межах такого позову позивач повинен доказувати, що його наміри забудови земельної ділянки відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, тощо.
Обрання позивачем неналежного способу захисту права є самостійною підставою для відмови в позові.
Так, Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.
Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 9 лютого 2022 року у справі № 910/6939/20 (пункт 11.87), від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21), від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 (пункт 56), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14 грудня 2022 року у справі №477/2330/18 (пункт 55)).
Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/190 (пункти 5.6, 5.9)). Згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу (тобто вирішення одного спору у декількох судових справах в одній чи декількох судових юрисдикціях) є неприпустимим. Вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц (пункт 82), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 50), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 94), від 20 жовтня 2021 року у справі № 9901/554/19 (пункт 19), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21 вересня 2022 року у справі 908/976/190 (пункт 5.6), від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц (пункт 44)). Інакше кажучи, не є ефективним той спосіб захисту, який у разі задоволення відповідного позову не відновлює повністю порушене, оспорюване право, а відповідне судове рішення створює передумови для іншого судового процесу, у якому буде відбуватися захист права позивача, чи таке рішення об'єктивно неможливо буде виконати.
Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.10 п.9).
Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Водночас, на думку суду, обрані стороною позивача способи захисту порушеного права, а саме шляхом визнання протиправним та нечинним Плану зонування території (зонінгу) м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради № 1316-VII від 19.10.2016 р., в частині віднесення земельної ділянки, площею 0,0650 Га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 5110137500:54:004:0023 до рекреаційних зон озеленених територій загального користування (зона Р-3); визнання протиправним та нечинним Генеральний план м. Одеси, затверджений рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 року № 6489-VI (зі змінами), в частині віднесення земельної ділянки, площею 0,0650 Га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 5110137500:54:004:0023 до ландшафтно-рекреаційних територій, в зоні озеленених територій загального користування (парки, сквери, бульвари); визнання протиправним та нечинним Детального плану території у межах вул. Літературної, пров. Компасного, вул. Каманіна, пров. Морехідного, вул. Новоберегової у м. Одесі, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 10.09.2015 року № 6935-VI (зі змінами), в частині віднесення земельної ділянки, площею 0,0650 Га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Літературна 2, діл. № 4, кадастровий номер земельної ділянки 5110137500:54:004:0023 до (зони Р-3) рекреаційної зони озеленених територій загального користування, - не призвело б до ефективного судового захисту.
З цього приводу слід зазначити, що внесення змін до плану зонування території допускається за умови їх відповідності іншим положенням генерального плану населеного пункту, комплексного плану (за наявності).
За викладених обставин, правова оцінка аргументів позивача, які стосуються наявності в останньої права використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення в межах ландшафтно-рекреаційних територій, в зоні озеленених територій загального користування (парки, сквери, бульвари) не потребується, адже за поставлених перед судом спірних питаннях не спричинятиме ефективного захисту прав та інтересів.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) і «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що решта аргументів (доводів) сторін, які мають значення для правильного вирішення спору, на вирішення спірних правовідносин не впливають та не змінюють судовий розсуд цього спору за результатами судового процесу.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
В той же час, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі “Голдер проти Сполученого Королівства”, згідно з якою саме “небезпідставність” доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.
Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов'язком довести "небезпідставність" своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Судові витрати розподілити за правилами ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська, 1; ЄДРПОУ 26597691), третя особа - Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради (65082, м. Одеса, вул. Гоголя, 10; ЄДРПОУ 02498820), про визнання протиправними та нечинними рішень в частині відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 03.10.2023.
Суддя І.В. Завальнюк
.