Справа № 420/26643/23
УХВАЛА
03 жовтня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Пекний А.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ019675 від 05.06.2023 року,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Боян Олена Борисівна, звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач 1), Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач 2), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПІІІ019675 від 05.06.2023.
Разом з позовною заявою 02.10.2023 позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення примусового стягнення в рамках виконавчого провадження № 72701907 на підставі виконавчого документа - постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ019675 від 05.06.2023 в розмірі 17000 грн до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.
Необхідність забезпечення позову мотивує тим, що 06.09.2023 головним державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Березнюк Ангеліною Володимирівною відкрито виконавче провадження № 72701907 з примусового виконання постанові! про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ019675 від 05.06.2023 про стягнення з ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн. Згідно з частиною другою статті 48 Законом України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Частиною четвертою цієї статті встановлено, що на кошти боржника, що перебувають на рахунках у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Вжиття судом заходів забезпечення позову у спосіб зупинення стягнення на підставі постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ019675 від 05.06.2023 в межах виконавчого провадження № 72701907 унеможливить подальше вчинення виконавчих дій. Таким чином, позивач вважає, що наявні достатні підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України, для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у цій справі. При цьому, заходи забезпечення адміністративного позову у такий спосіб відповідатимуть предмету адміністративного позову та, водночас, застосовуючи заходи забезпечення позову судом не розглядається питання правомірності заявлених у подальшому позовних вимог і наявності обставин, як підстав для задоволення позову.
Частинами першою та другою статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними. Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
При вирішенні питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд з виходить з такого.
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 05.06.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ019675, відповідно до якої за порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.
06.09.2023 головним державним виконавцем Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Березнюк Ангеліною Володимирівною відкрито виконавче провадження № 72701907 з примусового виконання постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті № ПШ019675 від 05.06.2023.
Згідно з приписами пункту 7 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Відтак, постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті № ПШ019675 від 05.06.2023, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн є виконавчим документом, на підставі якого можуть вчинятися примусові дії щодо його виконання.
Суд звертає увагу на те, що відкриття виконавчого провадження з виконання вищевказаної постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті № ПШ019675 від 05.06.2023, зумовлює примусове виконання такої постанови та тягне за собою інші наслідки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», включаючи стягнення не лише суми штрафу, якає спірною, а й витрат виконавчого провадження, а також накладення арешту на майно позивача.
Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може спричинити негативні наслідки для позивача у вигляді додаткових фінансових витрат, а також, позивачу необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для поновлення порушеного права на розпорядження належним йому майном.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій виключно в разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд, враховує, що основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог, забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.150, 151, 152, 154, 248 КАС України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення примусового стягнення в рамках виконавчого провадження № 72701907 на підставі виконавчого документа - постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ019675 від 05.06.2023 в розмірі 17000 грн - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 420/26643/23.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Позивач (стягувач) - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач (боржник) - Відділ державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (65008, м. Одеса, пл. Б. Дерев'янка, 1, каб. 203).
Ухвала може бути пред'явлена до виконання до 03.10.2026 року.
Копії ухвали направити сторонам (їх представникам).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний