Справа № 420/17718/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
07.12.2022 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного України в Одеській області, в якій позивач просить:
- визнати дії Головного управління Пенсійного Фонду в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії - протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) нарахувати ОСОБА_1 (PНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за період з 09.2019 р. по 17.05.2022 р., та перерахувати мені пенсію на загальну суму 144815,12 грн;
- стягнення моральної шкоди у розмірі 200000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ОСОБА_1 , з 07.2017 р. по 03.2022 р. утримувався в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» ДКВС Міністерства юстиції України. Як стверджує позивач, з 10.08.2019 р. у нього виникло право на пенсію та що 10.08.2019 року він подав заяву до ГУ ПФУ в Одеській області про нарахування пенсії, але ОСОБА_1 було відмовлено у нарахуванні пенсії.
У позові вказано, що за період з 09.2019 р. по 17.05.2022 р. йому не нарахували пенсію в розмірі 144815,12 грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.12.2022 року залишено без руху адміністративний позов.
22.12.2022 року від позивача надійшли заяви про усунення недоліків, в якій викладено прохальну частину позову в новій редакції.
Ухвалою суду від 28.12.2022 року продовжено строк для усунення недоліків позову.
10.01.2022 року та 13.01.2022 року від позивача надійшли заяви про усунення недоліків позову.
Так, з урахуванням заяви, яка надійшла до суду за вх.№1226/23 від 13.01.2023 року, позивач просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України Одеській щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії, викладеної у листі від 07.10.2022 року протиправним;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) нарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за період з 09.2019 по 17.05.2022, та перерахувати пенсію на загальну суму 144815,12 грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву (в редакції уточнень за вх.№1226/23) і відкрито провадження по справі.
Вказаною ухвалою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати до суду у п'ятнадцятиденний строк від дати отримання даної ухвали належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
02.02.2023 року (вх.№ЕП/3538/22) від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із додатками.
Як вказано у відзиві, вимоги, викладені в позовній заяві, відповідач вважає не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 17.05.2022 року звернувся до Головного управління із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України. На підставі заяви від 17.05.2022 року та доданих до неї документів позивачу призначена пенсія за віком з 17.05.2022 року, а саме з дати звернення, яку обчислено відповідно до Закону № 1058, як працюючій особі підприємцю при страховому стажі 34 роки 7 місяців (стаж враховано по 31.12.2016), середньомісячній заробітній платі 12884,51 грн, визначеній за період з 01.11.2003 року по 31.12.2016 року за даними персоніфікованого обліку, та її розмір становить 4455,85 грн. 27.09.2022 року на адресу Головного управління надійшла заява позивача від 19.09.2022 року щодо виплати компенсації по пенсії.
У відзиві зазначено, що вищевказана заява була подана та розглянута Головним управлінням в порядку Закону України “Про звернення громадян” від 02.10.1996 року № 393/96-ВР. Головним управлінням листом-відповіддю на звернення від 07.10.2022 року за вих. №16612- 14333/Н-02/8-1500/22 було надано роз'яснення стосовно порядку та умов призначення пенсії за віком. Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. Враховуючи вищевикладене, лист-відповідь на звернення громадян має інформаційний характер та не несе для позивача жодних правових наслідків. Таким чином, Головне управління діяло в порядку, в межах і спосіб, передбачений Конституцією і законами України, та відповідь на заяву подану відповідно до Закону України “Про звернення громадян”.
Також, у відзиві вказано, що з доводами викладеними позивачем у позовній заяві Головне управління не погоджується, оскільки вони не містять правового обґрунтування, а наведені доводи правильність дій Головного управління не спростовують оскільки ґрунтуються на його, власному довільному трактуванні норм права
Крім того, у відзиві вказано, що 24.11.2020 року від Державної установи “Одеський слідчий ізолятор” Міністерства юстиції України надійшов лист з ксерокопією звернення позивача, в якому позивач просить розглянути можливість призначення йому пенсії. Оскільки дана заява позивача стосується надання Головним управлінням консультаційної допомоги в частині отримання пенсії, Головним управлінням листом-відповіддю від 02.12.2020 року № 1500-11483/Н-02/8-1500/20 було надано роз'яснення щодо призначення пенсії засудженим. У листі-відповіді повідомлялося, що відповідно до п. 1.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 заява про призначення пенсії засудженим до позбавлення (обмеження) волі подається через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, до органу, що призначає пенсію за місце знаходженням установи виконання покарань. За бажанням зазначених осіб відповідні документи для призначення пенсії можуть подаватися ними безпосередньо відповідно до статей 60-1 та 122 Кримінально-виконавчого кодексу України, а саме особа, яка під час відбування покарання набула права на пенсію подає адміністрації виправного закладу клопотання про забезпечення потрібних умов для призначення їй пенсії за місцем знаходження цього виправного закладу, в тому числі щодо виклику представників Пенсійного фонду України та офіційного приймання ними в установленому порядку потрібних документів безпосередньо від особи, яка відбуває покарання, або від представника особи, яка відбуває покарання за нотаріальним дорученням. Разом з тим, з заявою про призначення пенсії Позивач звернувся до Головного управління лише 17.05.2022.
Тобто, як стверджує відповідач, у період з 02.12.2020 року по 17.05.2022 року, ані позивач, ані Державна установа “Одеський слідчий ізолятор” Міністерства юстиції України не зверталися до Головного управління із заявами про призначення пенсії позивачу.
Зважаючи на вищевикладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .
03.02.2023 року (вх.№3293/23) від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до суду надійшли копії матеріалів пенсійної справи позивача.
Ухвалою суду від 10.04.2023 року доручено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області надати до суду у п'ятнадцятиденний строк від дати отримання даної ухвали належним чином засвідчені копії:
- листа з ксерокопією звернення ОСОБА_1 та доданими до нього документами, який надійшов до пенсійного органу 24.11.2020 року;
- листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 02.12.2020 року №1500-11483/Н-02/8-1500/20;
- заяви ОСОБА_1 за результатами розгляду якої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області складено листа від 07.10.2022 року.
Вказаною ухвалою судом зупинено провадження по справі №420/17718/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії до надходження відповіді на доручення.
За вх.№12538/23 від представника відповідача до суду надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 10.04.2023 року.
Ухвалою суду від 02.10.2023 року поновлено провадження по справі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.
Згідно паспорту громадянина України № НОМЕР_2 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_1 з 07.2017 р. по 03.2022 р. утримувався в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» ДКВС Міністерства юстиції України.
Як стверджує позивач, з 10.08.2019 р. у нього виникло право на пенсію та що 10.08.2019 року він подав заяву до ГУ ПФУ в Одеській області про нарахування пенсії, але ОСОБА_1 було відмовлено у нарахуванні пенсії.
Суд зазначає, що ні доказів звернення до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії 10.08.2019 року, ні відмови у призначенні пенсії на вказане звернення до суду протягом усього строку розгляду даної справи не надано.
На виконання вимог ухвали суду від 10.04.2023 року відповідачем надано до суду копію заяви позивача від 11.11.2020 року, яка направлена до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом Державної установи «Одеський слідчий ізолятор».
У даній заяві позивач просив розглянути питання щодо можливості призначення йому пенсії та повідомити перелік необхідних документів для здійснення такого призначення.
У відповідь на вказану заяву Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області складено листа №11500-11483/Н-02/8-1500/20, в якому надано позивачу відповідні роз'яснення щодо призначення пенсії.
Разом із цим, судом встановлено, що 17.05.2022 року позивач звернувся із заявою про призначення пенсії.
25.05.2022 року пенсійним органом прийнято рішення №155250016302 про призначення з 17.05.2022 року пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
19.09.2022 року позивач звернувся до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою, в якій просив виплатити йому компенсацію за попередній період, яка складає 149043,05 грн.
Підставою для виплати такої компенсації позивач зазначив те, що він не мав можливості отримувати пенсію з більш раннього періоду, оскільки його заяви про її призначення не розглядалися.
07.10.2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області складено листа, в якому позивача повідомлено про відсутність підстав для призначення йому пенсії з більш раннього терміну.
Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України Одеській щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії, викладеної у листі від 07.10.2022 року протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, право на призначення пенсії у позивача виникло 10.08.2019 року.
В той же час, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що за результатами розгляду поданої позивачем заяви від 17.05.2022 року, пенсію позивачу призначено з 17.05.2022 року.
Згідно із пунктом 1.4 Розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 (далі - Порядок №22-1) заява про призначення пенсії засудженим до позбавлення (обмеження) волі подається через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, до органу, що призначає пенсію за місцезнаходженням установи виконання покарань.
За бажанням зазначених осіб відповідні документи для призначення пенсії можуть подаватися ними безпосередньо відповідно до статей 60-1 та 122 Кримінально-виконавчого кодексу України.
Розділом ІІ Порядку №22-1 визначено документи, які подаються разом із заявою про призначення пенсії.
Розділом ІV Порядку №22-1 визначено порядок приймання, оформлення і розгляд документів.
Відповідно до п. 4.1. Розділу ІV Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Форма заяви про призначення пенсії затверджена Додатком №3 до Порядку №22-1.
Згідно п. 4.2. Розділу ІV Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Пункт 4.3. Розділу ІV Порядку №22-1 передбачає, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Відповідно до п.4.7 Розділу ІV Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Суд зазначає, що протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи позивачем не надано доказів його звернення за призначенням пенсії у 2019 році.
За відсутності доказів звернення із заявою про призначенням пенсії до 17.05.2022 року, оскільки відповідне звернення відбулося пізніше трьох місяців з дня досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку, у відповідача були відсутні законодавчо визначенні підстави для її виплати до прийняття рішення про призначення пенсії з 17.05.2022 року.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України Одеській щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії, викладеної у листі від 07.10.2022 року протиправним та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати ОСОБА_1 пенсію за період з 09.2019 по 17.05.2022, та перерахувати пенсію на загальну суму 144815,12 грн - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м.Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя С.М. Корой
.