Справа № 420/8808/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 щодо невиплати з 01.03.2022 р., 01.07.2022 р., 01.12.2022 р., 01.03.2023 р. фактично нарахованої суми індексації пенсії та обмеження загальної суми пенсії максимальним розміром;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 призначену пенсію з індексацією без обмеження максимальним розміром з 01.03.2022 р., 01.07.2022 р., з 01.12.2022 р., з 01.03.2023 р., а також провести доплату різниці в пенсії між нарахованими та фактично виплаченими з 01.03.2022 р., 01.07.2022 р., 01.12.2022 р. 01.03.2023 р. до дня фактичного проведення доплати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 по справі № 420/6219/21, яке набрало законної сили 30.07.2021, відповідачем проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 та виплату з 03.08.2021 виходячи з основного розміру пенсії 80% відповідних сум грошового забезпечення без обмеження її максимальним розміром у розмірі 19358,55 грн.
У березні 2022 року на виконання вимог ст. 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262- ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №118 від 16.02.2022 року відповідачем було проведено перерахунок призначеної позивачу пенсії з урахуванням її індексації і склала 22152,71 грн, але виплата перерахованої пенсії з 01.03.2022 відповідачем здійснюється в розмірі 19358,55 грн., у якому вона була обчислена на виконання судового рішення станом на 01.04.2019 та виплачувалась до здійснення перерахунку пенсії з урахуванням індексації, тобто не в повному нарахованому розмірі, з обмеженням пенсії попереднім розміром та фактично без урахування суми індексації.
Відповідачем з 01.07.2022 здійснено перерахунок пенсії позивача у зв'язку і збільшенням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність і з 01.07.2022 року розмір пенсії після перерахунку став 22189,91 грн. і з 01.07.2022 року по 01.12.2022 року пенсія виплачувалась у розмірі 22189,91 грн з урахуванням перерахунку. З 01.12.2022 року після перерахунку пенсія стала 22216,31 грн, i виплата в грудні 2022 року склала 22216,31 грн. Але з 01.01.2023 року пенсія почалася виплачуватися знову з обмеженням максимальним розміром 20930 грн, при нарахуванні її в розмірі 22216,31 грн.. Виплати без обмежень відповідачем у листі-відповіді ГУ ПФУ в Одеській області від 10.04.2023р. № 7993-7167/Л-02/8-1500/23 були заявлені як помилкові, у зв'язку з помилкою програмного забезпечення.
У березні 2023 року на виконання вимог ст. 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262- ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 но пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» відповідачем було проведено перерахунок призначеної позивачу пенсії з урахуванням її індексації, але виплата перерахованої пенсії з 01.03.2023 року відповідачем здійснюється в розмірі 20930, виплачується знову з обмеженням максимальним розміром, при нарахуванні її в розмірі 23716,31 грн.
Позивач зазначає, що звернувся з заявою до ГУ ПФУ в Одеській області від 27.03.2023р. про проведення перерахунку та виплату пенсії з 01.03.2022p, 01.07.2022 р. 01.12.2022р, 01.03.2023 р. з урахуванням індексації та з виплатою без обмеження її максимального розміру, але Відповідач у листі-відповіді ГУ ПФУ в Одеській області від 10.04.2023р. № 7993-7167/Л-02/8-1500/23 обмежив Позивачу максимальний розмір пенсії в розмірі 19358,55 грн., у якому вона була обчислена на виконання судового рішення станом на 01.04.2019 р.
Отже обмеження відповідачем розміру пенсії з 01.03.2022р. 01.07.2022 р, 01.12.2022р, 01.03.2023 р., є протиправним, не відповідає нормам Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та порушує право позивача на належний рівень пенсійного забезпечення.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області надано до суду відзив на позов, в якому представник відповідача зазначає, що позовні вимоги вважає такими, що не підлягають задоволенню. Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” (далі - постанова № 168) установлено з 01.03.2023 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21, і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2022 включно, підвищуються на коефіцієнт 1,197, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законодавством, розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 зазначеної постанови, не може перевищувати 1500 грн.
Таким чином з 01.03.2023 позивачу нарахована індексація пенсії відповідно до зазначеної постанови в сумі 1500,00 грн.
Представник відповідача зазначає, що оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 по справі № 420/6219/21 було установлено з 01.04.2019 провести перерахунок пенсії Позивача без обмеження максимального розміру, тому розмір пенсії визначений на зазначену дату та становить 19358,55 грн.
Відтак, на переконання представника відповідача, законних підстав для виплати пенсії позивачу в розмірах більших, ніж передбачено ст. 2 Закону № 3668 у Головного управління не має, оскільки це призведе до порушення норм чинного законодавства
Ухвалою суду від 24.04.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку визначеному ст. 262 КАС України. Вказаною ухвалою судом, в тому числі, витребувано у відповідача докази.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 року по справі № 420/6219/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01.04.2019 року пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 з 01.04.2019 року нарахування та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 року по справі № 420/6219/21, відповідачем 03.08.2021 року здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року, у підсумку якого пенсія позивача складає 19358,55 грн.
Як вбачається з листа Головного управління ПФУ в Одеській області від 10.04.2023 року станом на 01.03.2022 року підсумок пенсії - 22152,71 грн (в т.ч. індексація - 2095,49 грн), до виплати - 19358,55 грн.
Також, відповідачем здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 року, відповідно до якого підсумок пенсії з урахуванням індексації та надбавками складає 23716,31 грн, та з урахуванням обмеження максимальним розміром - 20930,00 грн.
Підстава перерахунку: масовий перерахунок щодо індексації суми пенсії з 01.03.2023.
Позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Одеській області з заявою про нарахування та виплату пенсії з урахуванням індексації без обмеження максимальним розміром.
Листом від 10.04.2023 №7993-7167/Л-02/8-1500/23 Головне управління ПФУ в Одеській області повідомлено позивача про те, що оскільки Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 по справі № 420/6219/21 Вам проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 без обмеження максимального розміру, тому розмір пенсії визначений на зазначену дату, тобто розмір пенсії позивача становив 19358,55 грн. У разі незгоди із зазначеним рішенням воно може бути оскаржене до Пенсійного фонду України або в судовому порядку. Звернуто увагу, що у зв'язку з помилкою програмного забезпечення позивачу помилково нараховано розмір пенсії за період з 01.07.2022 по 31.12.2022. Станом на 01.03.2022 щомісячний розмір пенсії позивача визначений в розмірі 22152,71 грн., до виплати 19358,55 грн.
Позивач, не погоджуючись з діями відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Частинами другою та третьою статті 51 Закону № 2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до ч.4 ст.63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Приписами статті 117 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
У зв'язку з прийняттям Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 року №3668-VI у 2011 році ч. 7 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” викладено у наступній редакції: “Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність”. Аналогічні зміни були внесені до ч. 3 ст. 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до п. 2 розд. ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом. Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам встановлюється законодавством незалежно від дати призначення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання). Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Аналізуючи викладене суд доходить висновку, що вказані норми запроваджують обмеження, щодо розміру призначених після 1 жовтня 2011 року та перерахованих пенсій, зокрема, відповідно до Закону №2262-ХІІ.
При цьому, у п.1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень; Згідно із п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, зокрема, частина 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно із п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, зокрема, положення частини сьомої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року частина 7 статті 43 в Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” застосуванню не підлягає.
Відповідно до Законів України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24.12.2015 №911-VIII та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 №1774-VIII, у частині 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” вносились лише зміни до другого речення зазначеної частини ст. 43 Закону №2262-ХІІ.
Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законами України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24.12.2015 №911-VIII та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням змісту рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” відсутня частина 7 статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
При цьому, після прийняття Конституційним Судом України зазначеного вище рішення від 20.12.2016 року, зміни до першого речення ч.7 ст.43 Закону аналогічного змісту новими законами не вносились.
Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що починаючи з 2017 року стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законами України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 24.12.2015 №911-VIII та “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 №1774-VIII до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року та протягом 2017 року обмеження максимальним розміром пенсії позивача є протиправним.
Даний висновок суду узгоджується із правовою позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 14.05.2019 року по справі №591/2109/17, від 09.09.2019 року по справі №463/925/17, від 09.11.2020 року по справі №813/678/18, від 23 червня 2020 року у справі №686/24928/16-а, від 09 лютого 2021 року по справі № 1640/2500/18.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст.1-1 Закону №2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Закон №2262-XII є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.
Суттєвою є обставина, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося ч.7 ст.43 Закону №2262-XII, яка визнана неконституційною з 20 грудня 2016 року, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання попадає під регулювання положень Закону №3668-VI в частині, що не вирішується нормами Закону №2262-XII.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 року по справі №420/6219/21 визнано протиправними дії Головного управління ПФУ в Одеській області щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром та зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.04.2019 року без обмеження максимальним розміром.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році від 16 лютого 2022 р. № 118» установлено, що з 01 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” (далі - постанова № 168) установлено з 01.03.2023 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21, і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2022 включно, підвищуються на коефіцієнт 1,197, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законодавством, розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 зазначеної постанови, не може перевищувати 1500 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 01.03.2022, з 01.03.2023 пенсійний орган провів індексацію пенсійної виплати позивача, внаслідок чого розмір пенсійної виплати склав 22152,71 грн та 23716,31 грн відповідно.
Також відповідно до матеріалів справи позивачу здійснено перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму з 01.07.2022 та з 31.12.2022.
Однак, фактично до виплати з 01.03.2022, позивачу нарахована пенсія у розмірі 19358,55 грн, оскільки позивачу проведений перерахунок пенсії з 01.04.2019 року за рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.06.2021 по справі №420/6219/2 та розмір пенсії визначений на зазначену дату. А також та з 01.03.2023 - 20930,00 грн, у зв'язку з обмеженням пенсії 10 прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Суд зазначає, що обмеження максимального розміру пенсії порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
При цьому, суд враховує, що положення статті 2 Закону №3668-VІ є аналогічними за змістом положенням частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, суд дійшов висновку про протиправність дій ГУПФ України в Одеській області щодо проведення нарахування та виплати пенсії позивача після її індексації з 01.03.2022 та з 01.03.2023, а також після підвищення прожиткового мінімуму з 01.07.2022 та з 31.12.2022 з обмеженням граничним розміром.
Щодо вимоги зобов'язального характеру суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивача ще не здійснено, то заборгованість відповідно ще не виникла, а також враховуючи те, що відсутні докази того, що донарахована сума не буде виплачена, на даному етапі відсутні підстави для задоволення вимоги позивача зобов'язального характеру у спосіб обраний позивачем в цій частині.
Також не підлягає задоволенню вимога про зобов'язання відповідача «виплачувати пенсію», оскільки вимога спрямована на зобов'язання вчиняти дії в майбутньому.
Відтак, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір".
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження понесення сторонами судових витрат, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат та компенсації судових витрат за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21,22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 щодо невиплати з 01.03.2022 р., 01.07.2022 р., 01.12.2022 р., 01.03.2023 р. фактично нарахованої суми індексації пенсії та обмеження загальної суми пенсії максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нараховувати та виплатити ОСОБА_1 призначену пенсію з індексацією без обмеження максимальним розміром з 01.03.2022 р., 01.07.2022 р., з 01.12.2022 р., з 01.03.2023 р., з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83).
Суддя П.П. Марин