ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
04.09.2023Справа № 910/3244/22
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.
за участю секретаря судового засідання: П'янковської Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" (84609, Донецька область, місто Горлівка, вулиця Умова, 1/1; ідентифікаційний код 33853132. Адреса для листування: 81092, Львівська область, село Бірки, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 21)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Бізнестранслогістік" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 33Б)
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" (02140, м. Київ, вул. Лариси Руденко, буд. 6 А, офіс 709, кім. 7)
про визнання правочину недійсним.
Представники учасників справи:
від позивача: Середа О.Я.
від відповідача: Пилипенко О.В.
від третьої особи: не заявився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ТОВ "Тар Альянс" звернулося Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Транспортна компанія "Бізнестранслогістік" про визнання недійсним договору про надання поворотної фінансової допомоги № 11/02-20-фп від 11.02.2020, укладеного між ТОВ "Транспортна компанія "Бізнестранслогістік" та ТОВ «Паливно-енергетична компанія «Енергоіндустрія».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 позовна заява та додані до неї матеріали повернуті позивачу.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.12.2022 у справі № 910/3244/22 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Тар Альянс" задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/122/23 від 31.01.2023 призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів судової справи №910/3244/22 у зв'язку із перебуванням судді Алєєвої І.В. у відпустці, за результатами якого матеріали судової справи №910/3244/22 передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва 21.02.2023 позовну заяву залишено без руху.
13.03.2023 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/3244/22, розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.05.2023. У порядку ст. 50 ГПК України залучено до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія".
13.03.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про передачу справи для її розгляду в межах справи про банкрутство.
26.04.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
У підготовче засідання 01.05.2023 представники відповідача та третьої особи не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Судом у підготовчому засіданні 01.05.2023 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання відповідача та відкладення підготовчого засідання до 17.05.2023. Крім того, судом відкладено розгляд клопотання про передачу справи для її розгляду в межах справи про банкрутство до встановлення фактичних обставин справи.
16.05.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
У підготовче засідання 17.05.2023 представник позивача, відповідача та третьої особи не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Судом у підготовчому засіданні 17.05.2023 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 21.06.2023.
20.06.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
У підготовче засідання 21.06.2023 представники позивача, відповідача та третьої особи не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Судом у підготовчому засіданні 21.06.2023 без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 05.07.2023.
У підготовче засідання 05.07.2023 представники позивача та третьої особи не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Представник відповідача у підготовчому засіданні 05.07.2023 заперечував проти клопотання про передачу справи для її розгляду в межах справи про банкрутство.
Суд у підготовчому засіданні 05.07.2023 за результатом розгляду клопотання позивача про передачу справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва в межах справи №910/18802/21 про банкрутство ТОВ «Паливно-енергетична компанія «Енергоіндустрія» ухвалив відмовити у його задоволенні. Як вбачається зі змісту позовної заяви, ТОВ "Тар Альянс", будучи кредитором в означеній справі про банкрутство, у рамках даного спору вимогу про визнання недійсним договору пред'явило лише до ТОВ "Транспортна компанія "Бізнестранслогістік", яке, утім, не є боржником у справі про банкрутство. Тоді як боржник в означеній справі - ТОВ «Паливно-енергетична компанія «Енергоіндустрія», не є ні відповідачем у цьому спорі, ні третьою особою з самостійними вимогами щодо предмету спору. Зазначене виключає можливість розгляду такого спору в межах справи про банкрутство ТОВ «Паливно-енергетична компанія «Енергоіндустрія» за правилами ст. 7 КУзПБ (подібної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 13.10.2020 у справі № 910/22904/15).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/3244/22 до судового розгляду по суті на 07.08.2023.
У судове засідання 07.08.2023 представники позивача та третьої особи не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
У судовому засіданні 07.08.2023 оголошувалася перерва до 04.09.2023.
У судове засідання 04.09.2023 представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, з огляду на що, керуючись положеннями п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.
Відповідно до ст. 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
У судовому засіданні 04.09.2023 відповідно до ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
11.02.2020 між ТОВ "Транспортна компанія "Бізнестранслогістік" (позикодавець) та ТОВ "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" (позичальник) було укладено договір № 11/02-20-фп про надання поворотної фінансової допомоги, відповідно до п. п. 1.1, 1.2 якого позикодавець зобов'язується передати у власність позичальнику грошові кошти у сумі 3 740 000,00 грн, а позичальник - прийняти та повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) в строк, передбачений цим договором. Позика грошових коштів надається на основі поворотної фінансової допомоги без нарахування процентів.
Позикодавець надає фінансову допомогу у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника протягом терміну дії даного договору (п. 2.1 договору).
Позичальник повертає фінансову допомогу у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позикодавця протягом терміну дії даного договору. За погодженням сторін можливі інші форми розрахунків, що не суперечать чинному законодавству (п. 3.1 договору).
Повернення фінансової допомоги може проводитися різновеликими часками, проте останній внесок повинен бути зроблений не пізніше 11 лютого 2021 року (п. 3.2 договору).
На виконання умов договору 12.02.2020 ТОВ "Транспортна компанія "Бізнестранслогістік" згідно з платіжним дорученням № 9 перерахувало ТОВ "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" грошові кошти в розмірі 3 740 000,00 грн з призначенням платежу «надання поворотної фіндопомоги з-но дог. № 11/02-20-фп від 11.02.2020. Без ПДВ».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2021 відкрито провадження у справі № 910/18802/21 про банкрутство ТОВ "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія". Визнано грошові вимоги ТОВ "Тар Альянс" до ТОВ "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" у розмірі 1 806 987,89 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Дутковського Богдана Васильовича.
Як зазначає ТОВ "Тар Альянс", 07.02.2022 на підставі ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства воно звернулося до розпорядника майна ТОВ "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" арбітражного керуючого Дутковського Б. В. із запитом надати на ознайомлення вимоги інших кредиторів Товариства. У відповідь останнім було повідомлено про заявлені ТОВ "Транспортна компанія "Бізнестранслогістік" вимоги на загальну суму 3 739 727,30 грн, а також надано копії заяви ТОВ "Транспортна компанія "Бізнестранслогістік" № 14-1/22 про визнання конкурсним кредитором та кредиторських вимог від 21.01.2022, серед додатків до якої містився договір про надання поворотної фінансової допомоги № 11/02-10-фп від 11.02.2020, за яким і виникла заборгованість на загальну суму 3 739 727,30 грн.
Посилаючись на положення ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства та ч. 2 ст. 4 ГПК України, ТОВ "Тар Альянс" наразі звертається з позовом до ТОВ "Транспортна компанія "Бізнестранслогістік" про визнання означеного договору, укладеного останнім з ТОВ "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія", недійсним, зазначаючи, що останній порушує права позивача як кредитора банкрута - ТОВ "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія".
У свою чергу, ТОВ "Транспортна компанія "Бізнестранслогістік" свої заперечення проти позову агрументує таким:
- у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору належними відповідачами є всі сторони останнього, а не одна із них (див. постанови Верховного Суду від 18.11.2020 у справі № 318/1345/17, від 14.04.2021 у справі № 552/3469/18). Разом з тим, даний позов про визнання недійсним договору про надання поворотної фінансової допомоги № 11/02-10-фп від 11.02.2020 ТОВ "Тар Альянс", як заінтересованою особою, пред'явлено лише до ТОВ "Транспортна компанія "Бізнестранслогістік", як однієї зі сторін останнього, у зв'язку з чим має місце неналежний склад відповідачів у справі, що є підставою для відмови у позові;
- у разі, якщо договір оскаржує особа, яка не є його стороною, така особа, звертаючись з відповідним позовом до суду, має навести обґрунтування, у чому полягає порушення її прав та законних інтересів цим правочином. Самі по собі дії осіб щодо вчинення правочину, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Аналогічні правові висновки неодноразово викладалися Верховним Судом у ряді постанов, зокрема, від 08.06.2022 у справі № 910/11669/18, від 18.08.2020 у справі № 916/2403/18, від 24.11.2022 у справі № 904/8603/21, від 08.09.2022 у справі № 910/16825/20. Утім, позовна заява ТОВ "Тар Альянс" не містить жодного обґрунтування, у чому саме полягає порушення прав Товариства внаслідок укладення між відповідачем та третьою особою у справі спірного договору № 11/02-10-фп від 11.02.2020;
- обмежившись лише загальним посиланням на приписи ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, позивач не визначив жодної конкретної підстави для визнання оспорюваного ним договору недійсним.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
У силу ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Частиною 1 ст. 41 ГПК України визначено, що у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Відповідно до положень ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви, визначеними ст. 162 ГПК України, вона повинна містити, зокрема, повне найменування (ім'я) сторін та інших учасників справи; зміст позовних вимог щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Отже, з аналізу вищенаведених норм слідує, що відповідач - це особа, яка на думку позивача (або відповідного правоуповноваженого суб'єкта) порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Тобто визначення відповідача (-ів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідача (-ів) й обґрунтування позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).
Частиною 1 ст. 48 ГПК України унормовано, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.
Як уже зазначалося, предметом судового розгляду у даній справі є вимога про визнання договору недійсним, пред'явлена особою, яка не є стороною такого правочину.
Частина 1 ст. 202 ЦК України визначає правочин як дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 2 наведеної норми правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 ЦК України).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України.
Статтею 204 названого Кодексу закріплена презумпція правомірності правочину, у силу якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За приписами ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 215 ЦК України унормовано, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Отже, у розумінні положень чинного законодавства оспорювати правочин у суді може не лише одна із сторін правочину, а й інша заінтересована особа.
У справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них (див. постанову Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі № 670/23/18).
Так, судом встановлено, що у розглядуваній справі сторонами оспорюваного договору про надання поворотної фінансової допомоги № 11/02-10-фп від 11.02.2020 є ТОВ "Транспортна компанія "Бізнестранслогістік" (позикодавець) та ТОВ "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" (позичальник).
Однак, позов пред'явлено ТОВ "Тар Альянс", як заінтересованою особою, лише до ТОВ "Транспортна компанія "Бізнестранслогістік". Натомість, ТОВ "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а не співвідповідачем.
Клопотань про залучення ТОВ "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія" як співвідповідача у справі позивач у порядку ст. 48 ГПК України не заявляв.
З огляду на наведені вище положення чинного ГПК України суд при розгляді справи має виходити зі складу відповідачів, які залучені до участі у справі самим позивачем.
У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї власної ініціативи і без відповідного клопотання позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов'язується вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача або залучення інших співвідповідачів, суд повинен відмовляти у задоволенні позову.
Близькі за змістом правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 05 травня 2019 року у справі № 554/10058/17.
Виходячи з того, що позов пред'явлено ТОВ "Тар Альянс" лише до однієї зі сторін оспорюваного ним договору, у той час як інша сторона цього договору є третьою особою у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення внаслідок неналежного складу відповідачів.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18.11.2020 у справі № 318/1345/17, від 14.04.2021 у справі № 552/3469/18.
Крім цього, мотивуючи відсутність підстав для задоволення даного позову, суд враховує й те, що поняття «заінтересована особа», вживане законодавцем у ст. 215 ЦК України, не має нормативно закріпленого визначення, а тому такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.
Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
Самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.
Верховний Суд у своїх постановах звертає увагу, що реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і залежно від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.
Встановлення судом наявності порушення прав та інтересів позивача, який не є стороною оспорюваного правочину, має передувати встановленню наявності/відсутності підстав визнання такого правочину недійсним.
Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №910/12787/17, постановах Верховного Суду, зокрема, від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19.
Як уже зазначалося, ТОВ "Тар Альянс", яке є позивачем у цій справі, не є стороною оспорюваного ним договору про надання поворотної фінансової допомоги. У зв'язку з чим, звертаючись до суду з відповідною вимогою, останнє несе тягар доказування того, які саме його права та інтереси порушуються укладенням спірного договору, а тому потребують захисту.
Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
У силу частини 3 наведеної норми, з якою кореспондується ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Разом з тим, ТОВ "Тар Альянс" у позовній заяві взагалі не зазначено та жодним чином не обґрунтовано, яким чином оспорюваний договір, укладений між відповідачем та третьою особою у справі, порушує його права та законні інтереси.
Недоведення ТОВ "Тар Альянс" факту порушення його прав і законних інтересів оспорюваним договором є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові, з огляду на яку суд не вбачає подальшої необхідності надавати оцінку дійсності спірного договору, що цілком узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17.
При цьому стосовно посилання позивача на статус кредитора банкрута - ТОВ "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія", у справі № 910/18802/21, закріплене ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства право заперечувати щодо визнання вимог інших кредиторів, а також приписи ст. 42 названого Кодексу, суд вважає за необхідне зазначити таке.
На відміну від загальних підстав оскарження правочинів, передбачених ЦК України, статтею 42 Кодексу України з процедур банкрутства, яку цитує позивач, закріплені спеціальні підстави оскарження правочинів боржника, які властиві виключно для процедури банкрутства.
Вважаючи, що договір про надання поворотної фінансової допомоги був вчинений боржником - ТОВ "Паливно-енергетична компанія "Енергоіндустрія", та ТОВ "Транспортна компанія "Бізнестранслогістік" на шкоду інтересам ТОВ "Тар Альянс" саме як кредитора у справі про банкрутство, позивач, безумовно, не обмежений в праві скористатися означеним правовим механізмом для захисту своїх законних інтересів у разі зловживань з боку боржника, котрий, утім, має реалізовуватися в межах провадження у справі про банкрутство.
Враховуючи наведені вище підстави у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у позові повністю.
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.
Повне рішення складено та підписано 02.10.2023.
Суддя М.Є. Літвінова