ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
Справа № 644/2315/22 Головуючий суддя І інстанції Ізмайлов І.К.
Апеляційне провадження № 33/818/754/23 Суддя доповідач Шабельніков С.К.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року м.Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К.,
за участю секретаря - Вакули Н.С.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
захисника - Глущенка В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Глущенка В.Б. на постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19 червня 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Постановою встановлено, що 28.11.2022 року о 09 годині 03 хвилин по проспекту Героїв Харкова 275/9 в м. Харкові водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet Lacetti, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп'яніння. Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1674, складеного 28.11.2022, ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння.
Так, своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 А ПДР України, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або, перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
В своїй апеляційній скарзі захисник Глущенко В.Б. просить скасувати постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19.06.2023 року стосовно ОСОБА_1 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Свої апеляційні вимоги захисник обґрунтовує тим, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 безпідставно зупинено працівниками поліції, які не повідомляли ОСОБА_1 наявні у нього ознаки наркотичного сп'яніння, огляд було проведено з порушенням вимог чинного законодавства, йому була надана брудна (незапакована) баночка для здачі біологічних зразків.
Крім того, апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутнє направлення водія до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 не відсторонено від керування, висновок №1674 було складено лише 08.12.2022 року, а не одразу після відібрання зразків 28.11.2022 року, у акті медичного огляду №1674 від 28.11.2022 року не відображено кількісне визначення вмісту наркотичного засобу, виявленого в сечі ОСОБА_1 , а також не зазначено який саме наркотичний засіб з канабіноїдів виявлено у водія.
Крім того, захисник Глущенко В.Б. просив поновити йому пропущений строк апеляційного оскарження постанови судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19.06.2023 року, посилаючись на те, що в судовому засіданні в суді першої інстанції сторона захисту участі не брала та копію постанови отримано лише 21.06.2023 року, а тому він та ОСОБА_1 не мали можливості у строк, передбачений чинним законодавством подати апеляційну скаргу.
Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (ст.129 ч.1 п. 8 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.
За таких обставин, з метою належного дотримання конституційних засад забезпечення доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення, - відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника Глущенка В.Б.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши доводи захисника Глущенка В.Б. та Котишева Д.І., які підтримали апеляційну скаргу сторони захисту в повному обсязі, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність залишення поданої апеляційної скарги без задоволення, з наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у порушенні Правил дорожнього руху України, передбачених п. 2.9 (а).
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови встановлено, що апелянтами в своїй скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Переглядаючи оскаржувану судову постанову за доводами поданої апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знайшов підстав для її задоволення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9 «а» ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується доказами, які суд першої інстанції безпосередньо дослідив під час судового розгляду та дав їм обґрунтовану оцінку в оскаржуваному судовому рішенні, а саме відомостям, що містяться у:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 223970 від 13.12.2022 року, в якому зазначено факт керування 28.11.2022 року о 09 год 03 хв, по проспекту Героїв Харкова 275/9 в м. Харкові водієм ОСОБА_1 транспортним засобом та порушення ним вимог пункту 2.9 «а» ПДР України, а саме керування транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння (а.с.1);
- на відеозаписі, долученого до матеріалів справи, з якого вбачається (файли «FILE221128-090215-002527», «FILE221128-090215-002530», «FILE221128-090215-002531») момент зупинки транспортного засобу Chevrolet Lacetti, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .
Крім того, з відомостей відеозапису (файл «КАМ1, починаючи з 24 хв. відеозапису) вбачається, що поліцейськими було доставлено ОСОБА_1 до медичного закладу, де останній пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння.
Крім того, з цього відеозапису (файл «КАМ1, починаючи з 24 хв. та з 01 год. 03 хв. відеозапису) також вбачається, що в медичному закладі ОСОБА_1 особисто двічі брав ємкість (баночку) для надання на дослідження біологічних зразків (сечі) та жодного разу щодо забруднення цієї ємкості чи слідів її попереднього вживання ні працівникам поліції, ні працівникам медичного закладу не заявляв.
З відомостей відеозапису (файл «КАМ2) також вбачається, що працівниками поліції, внаслідок отримання ними висновку №1674, було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 223970 від 13.12.2022 року за участю ОСОБА_1 . Від підпису у цьому протоколі та отримання його копії ОСОБА_1 відмовився (а.с.4);
- висновку №1674 від 08.12.2022 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого 28.11.2022 року ОСОБА_1 пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння у КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер» та за результатами огляду встановлено, що водій перебував у стані наркотичного (канабіноїди) сп'яніння (а.с.6).
Більш того, до матеріалів цієї справи долучено копію акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 28.11.2022 року, згідно відомостей якого, ОСОБА_1 пройшов огляд 28.11.2022 року о 09 год. 45 хв. Результат лабораторних тестів №90 - виявлені канабіноїди. Стан наркотичного спяніння (а.с.44-45).
Аналізуючи докази у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Більш того, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 та його захисник Глущенко В.Б. скористалися своїм процесуальним правом та вони подавали заяву до правоохоронних органів щодо фальсифікації цих матеріалів справи або про перевищення працівниками поліції своїх повноважень при виконанні ними своїх службових обов'язків при складанні адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП у порядку, передбаченому КПК України.
Також, належить взяти до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою і дії посадової особи що їх складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ОСОБА_1 та захисником Глущенком В.Б. не оскаржувалися, тобто останні не зверталися із скаргами на дії працівника поліції до його безпосереднього керівництва з метою ініціювання службової перевірки або притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Також стороною захисту не надано відомостей про, що останні зверталися до суду в порядку КАСУ на дії керівництва патрульної поліції, пов'язаних із перевіркою скарг щодо незаконних дій працівників поліції, при складанні ними адміністративного матеріалу у цій справі.
Цих відомостей не надано суду і під час апеляційного розгляду.
Отже, враховуючи відсутність будь-яких скарг та заяв сторони захисту щодо дій працівників поліції під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а також складення ними протоколу та інших процесуальних документів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в письмових доказах, що долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом доводів апелянта щодо незаконності дій працівників поліції.
Апеляційний суд також зазначає, що чинний КУпАП не містить такого поняття як «недопустимі докази», а тому апеляційна скарга в цій частині також є необґрунтованою та безпідставною.
Щодо апеляційних доводів сторони захисту про те, що огляд ОСОБА_1 було проведено з порушенням вимог чинного законодавства, а також тривалості складання висновку №1674 від 08.12.2022 року та невідповідності його фактичним обставинам справи, на думку апеляційного суду, такі доводи є необґрунтованими та безпідставними, оскільки матеріали справи не містять будь-яких відомостей про те, що ОСОБА_1 або його захисник звертались зі скаргами до керівництва медичної установи на дії медичних працівників щодо проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння та заповнення медичних документів, а також до правоохоронних органів з заявою в порядку КПК України про внесення відомостей до ЄРДР про перевищення лікарем-наркологом своїх службових повноважень.
Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про оскарження дій лікаря-нарколога ОСОБА_2 при складанні ним висновку №1674 від 08.12.2022 року в порядку КАСУ, а тому, на переконання суду, апеляційна скарга в цій частині є необґрунтованою та безпідставною.
Більш того, з відомостей наданого суду відеозаписів, разом з іншими вищезазначеними доказами у справі, повністю вбачається вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність та непереконливість доводів апеляційної скарги сторони захисту в цій частині.
Доводи апеляційної скарги, що у акті медичного огляду ОСОБА_1 № 1674 від 28.11.2023 року не виявлено жодної ознаки, яким спостерігалась змінена поведінка або розлади сприяння, тобто не виявлено гострої інтоксикації канабіоїдами, під час лабораторного дослідження не встановлено кількісного визначення вмісту наркотичного засобу в сечі ОСОБА_1 , та що її вміст перевищує допустимий рівень, у звязку з чим проведений огляд є недійсним, на переконання апеляційного суду, є безпідставними та суб'єктивними, оскільки кількісне визначення наркотичного засобу в організмі людини, діючими інструкціями огляду на стан сп'яніння, для встановлення стану наркотичного сп'яніння, не передбачено.
Кількісне визначення речовини в організмі людини для встановлення стану сп'яніння визначено лише для алкогольних напоїв, а тому апеляційна скарга захисника в цій частині є безпідставною.
Апеляційний суд також критично оцінює апеляційні доводи захисника про те, суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги відомості відеозапису з нагрудних камер поліцейських, оскільки такі твердження сторони захисту не узгоджуються з положеннями ст.251 КУпАП, згідно якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід врахувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого законом порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що порядок проведення огляду на стан сп'яніння регламентований ст. 266 КУпАП, норми якої є бланкетними, оскільки не встановлюють детальної процедури проходження огляду, а відсилають до підзаконних нормативно-правових актів, які деталізують положення цієї статті.
Процедура огляду регламентована такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання ст. 266 КУпАП і конкретизують норми цієї статті, а саме: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Інструкція).
Згідно з пунктом 12 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Аналізуючи послідовність дій працівників поліції, вбачається, що ними був зупинений транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , у якого було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим водія направлено до медичного закладу для проходження відповідного огляду, результат якого виявився позитивним, про що складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 223970 від 13.12.2022 року, що повністю відповідає вимогам вищенаведеної Постанови Пленуму Верховного Суду України.
Крім того, посилання захисника Глущенка В.Б. на порушення працівниками поліції вимог ст. 254 КУпАП є необґрунтованим.
Відповідно до вимог цієї статті, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
Аналізуючи положення цієї статті апеляційний суд дійшов висновку про те, що протокол про адміністративне правопорушення може бути складений протягом двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи правопорушника, тобто виявлення всіх доказів, які підтверджують винуватість цієї особи.
Відповідно до відомостей протоколу вбачається, що подія за участю ОСОБА_1 відбулась 28.11.2022 року.
Цього ж дня, тобто 28.11.2022 року, ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння у лікаря фахівця.
Згідно відомостей відеозапису (файл «КАМ1», починаючи з 34 хв.) працівником медичного закладу повідомлено працівникам поліції та ОСОБА_1 повідомлено, що висновок за результатом медичного огляду буде виготовлено через 7-10 днів (а.с.4).
В матеріалах справи міститься повідомлення про запрошення ОСОБА_1 до підрозділу патрульної поліції від 28.11.2022 року (арк. 4), відповідно до відомостей якого ОСОБА_1 був особисто повідомлений під підпис, що 13.12.2022 року о 10 год. 00 хв. він повинен з'явитись за адресою: м.Харків, вул. Ахієзерів, буд.18-А, до інспектора Півненка І.В.
13.12.2022 року ОСОБА_1 з'явився у визначений час та за визначеною інспектором адресою, після чого працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що згідно висновку №1674 від 08.12.2022 року, останній перебував в стані наркотичного сп'яніння (відеозапис, файл «КАМ2», а.с.4).
Отже, на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення у працівника поліції був офіційний документ, яким підтверджувався стан наркотичного сп'яніння водія ОСОБА_1 - це висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1674 від 08.12.2022 року.
Таким чином, твердження апелянта про те, що протокол складений не протягом двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, є безпідставними, оскільки в день виявлення працівниками поліції такої особи, у них не було доказів перебування останнього у стані наркотичного сп'яніння, у зв'язку з чим ОСОБА_1 було запрошено за визначеною адресою на 10 год. 00 хв. 13.12.2022 року, а після отримання відповідного висновку був складений протокол про адміністративне правопорушення за участі ОСОБА_1 , з яким останнього було ознайомлено працівником поліції, але ОСОБА_1 відмовився отримувати його копію та надавати будь-які письмові пояснення (відеозапис, файл «КАМ2», а.с.4).
За таких обставин, твердження апелянтів про незаконні дії працівників поліції також є необґрунтованими та суб'єктивними.
Відсутність у провадженні доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не є безумовною підставою для скасування постанови і закриття провадження в справі, адже зазначена обставина не вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи захисника про відсутність в матеріалах справи направлення водія до медичного закладу у зв'язку з чим належить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, є безпідставними та суб'єктивними, оскільки направлення водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану, в тому числі наркотичного, сп'яніння складається працівником поліції для лікаря, як підстава проведення лікарем огляду особи, і відповідно таке направлення залишається у лікаря. Вся процедура огляду водія у медичному закладі проводиться виключно за участю працівників поліції, які і доставляють водія до лікарні.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Позиція захисника, яку він висловив в апеляційній скарзі, щодо невизнання ОСОБА_1 своєї вини, розцінюється апеляційним судом як спосіб захисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Крім того, суд зазначає, що законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння.
Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, апеляційний суд доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом».
Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Отже, доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та притягнуто за ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності, а тому посилання захисника на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання захисника Глущенка В.Б. задовольнити, поновивши йому процесуальний строк на апеляційне оскарження постанови судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19 червня 2023 року.
Апеляційну скаргу захисника Глущенка В.Б. залишити без задоволення, а постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 19 червня 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.К. Шабельніков