ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 531/1058/21 Номер провадження 11-кп/814/97/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія: ч.4 ст. 358 КК
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
з участю: прокурора ОСОБА_6
та обвинуваченого ОСОБА_7 /в режимі відеоконференції/
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12021175450000004 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на вирок Карлівського районного суду Полтавської області від 14 червня 2021 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з базовою середньою освітою, не працюючий, не одружений, не військовозобов'язаний, згідно ст.89 КК України, раніше не судимий,
визнаний винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340,00 грн.
Стягнуто із ОСОБА_7 витрати на залучення експерта для проведення судово-технічної експертизи документів у сумі 1471,05 грн.
Вирішено питання речових доказів.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
За вироком суду, ОСОБА_7 , будучи обізнаним із порядком отримання посвідчення водія, що є офіційним документом, надає право на керування транспортними засобами відповідних категорій і видається у встановленому законом порядку територіальними сервісними центрами МВС України, у червні 2020 року, з метою ухилення від отримання посвідчення водія у встановленому законом порядку, придбав за кошти в сумі близько 5000,00 грн. у невстановленої дізнанням особи посвідчення водія категорії «В» серії НОМЕР_1 , завідомо знаючи, що вищевказаний документ підроблений, та використовував його. 14.01.2021 року близько 01.41 год. на автодорозі «Полтава-Красноград» в с. Попівка Карлівського району Полтавської області працівниками СРПП відділу поліції №3 ГУНП в Полтавській області був зупинений транспортний засіб марки Ваз 2101 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 , який видаючи підроблений документ за дійний, під час перевірки документів, пред'явив працівникам СРПП відділу поліції №3 ГУНП в Полтавській області посвідчення водія категорії «В» серії НОМЕР_1 , на пластиковій основі з вихідними типографічними даними « НОМЕР_1 зам.20-3511 РС Ukraina 05.2020» заповнений на ім'я ОСОБА_7 , яке згідно висновку експерта судово-технічної експертизи документа №СЕ-10/117-21/1249-ДД від 23.02.2021 року, не відповідає аналогічним бланкам документів, які знаходяться в офіційному обігу.
Вимоги апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.
Не погоджуючись з рішенням суду, прокурором подана апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування вироку суду та постановлення нового вироку, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 358 КК України та призначити покарання згідно з санкцією ч.4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом при призначенні покарання не застосовано положення Загальної частини КК України, які підлягають застосуванню, а саме ч.2 ст. 53 КК України, що призвело до безпідставного призначення основного покарання у виді штрафу, нижче від найнижчої межі, визначеної законом, без застосування положень ч.1 ст. 69 КК України.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Прокурор підтримав свою апеляційну скаргу.
Обвинувачений не заперечує проти задоволення апеляційної скарги.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідача, вислухавши прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, думку обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідност.370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України в апеляційній скарзі прокурора не оспорюється.
Перевіривши доводи апеляційної скарги прокурора суд апеляційної інстанції вважає, що вони є обгрунтованими, наявні підстави для скасування вироку суду.
Статтею 413КПК України визначено, щонеправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування судового рішення, є незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.
Санкція ч.4 ст.358 КК України, за якою обвинуваченого ОСОБА_7 засуджено, передбачає покарання, зокрема, у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років
Відповідно до ч.2ст.53 КК України розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.
Однак, вказаних вимог закону судом першої інстанції при винесенні вироку відносно ОСОБА_7 за ч.4 ст. 358 КК України не дотримано.
Суд першої інстанції, призначивши обвинуваченому ОСОБА_7 покарання за ч. 4 ст. 358 КК Україниу виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, не виконав приписів ч. 2 ст. 53 КК України щодо мінімального розміру вказаного виду покарання, який не може бути меншим від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, отже неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що призвело до призначення покарання, яке не відповідає вимогам закону.
Відповідно дост. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість.
Згідно ч.1 ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті)Особливої частини цьогоКодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другоюстатті 53 цього Кодексу; відповідно до положень. Загальної частини цьогоКодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання»суд при призначені покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину має додержуватись принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
За змістом ст. 50 КК України покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню ним нових злочинів.
При призначенні покарання суд апеляційної інстанції відповідно до вимогст. 65 КК України враховує тяжкість кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, особу обвинуваченого ОСОБА_7 , який раніше несудимий, приймає до уваги обставини, що відповідно до ст. 66 КК України, пом"якшує покарання, а саме щире каяття, та відсутність обставин, які відповідно ст. 67 КК України обтяжують покарання.
З метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 та попередження вчинення ним нових злочинів, на думку суду апеляційної інстанції, доцільно призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч.4 ст.358 КК України з урахуванням вимог ст. 53 КК України.
Керуючись, ст. ст. 615, 404, 405, 420 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 задовольнити.
Вирок Карлівського районного суду Полтавської області від 14 червня 2021 року стосовно ОСОБА_7 в частині призначеного покарання скасувати.
Ухвалити новий вирок.
ОСОБА_7 призначити за ч. 4 ст. 358 КК України покарання у виді 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
В решті вирок суду залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржений на протязі 3-х місяців з моменту проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4