ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 554/7028/23 Номер провадження 33/814/1623/23Головуючий у 1-й інстанції Горбунова Я. М. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
Категорія ч.1 ст. 173-2 КУпАП
ПОСТАНОВА
ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2023 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Дробота Р.Д., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 29 серпня 2023 року,-
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Октябрського районного суду м. Полтави від 29 серпня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у сумі 170 гривень.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536,80 грн.
Цією постановою гр. ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 29.07.2023 р. о 16 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме, вдарив ногою в живіт та висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода її фізичному та психологічному здоров'ю, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу, в якій прохав постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 29 серпня 2023 року скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносного нього закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не можуть вважатися допустимими доказами.
Крім того, посилається на те, що з фабули протоколу не вбачається, що конфліктна ситуація викликала у постраждалої особи ОСОБА_2 побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинила емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Апелянт також посилається на те, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що ОСОБА_1 застосував до ОСОБА_2 домашнє насильство.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За змістом ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень статті 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №948137 від 29.07.2023 року, о 16 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, а саме вдарив ногою в живіт та висловлювався в її адресу нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкоди її фізичному та психологічному здоров'ю.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» під домашнім насильством визнається діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на подружжя.
За змістом ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Отже, обов'язковими елементами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є умисні дії/бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, або ж за наявності реальної можливості завдання такої шкоди.
З протоколу вбачається, що зазначені дії ОСОБА_1 полягали у тому, що він ображав свою колишню дружину нецензурною лайкою, та вдарив в живіт, внаслідок чого реально могла бути завдана шкода її фізичному та психологічному здоров'ю. Вказані дії мають систематичний характер, та мали місце як напередодні вказаних подій, та продовжуються і далі.
Отже, в протоколі розкрито об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, зокрема вказано ознаку правопорушення за ст. 173-2 КУпАП - як саме вчинене насильство фізичного характеру могло завдати шкоди фізичному здоров'ю потерпілого.
Доводи апелянта щодо того, що письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не можуть вважатися допустимими доказами, суд відхиляє через їх безпідставність та недоведеність, адже в силу статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків тощо.
Твердження апелянта про те, що із фабули протоколу не вбачається, що конфліктна ситуація викликала у постраждалої особи ОСОБА_2 побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинила емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи, суд також відхиляє, адже таке спростовується матеріалами справи у сукупності, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №948137 від 29.07.2023 року, рапортом від 29.07.2023 року, протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 29.07.2023 року, письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 29.07.2023 року, роздруківками переписки..
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року).
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення відображає всі істотні ознаки складу правопорушення, матеріали справи містять дані про скоєння ОСОБА_1 домашнього насильства, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Таким чином, надаючи оцінку доказам у справі в її сукупності, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним переглядом не встановлено, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено. Підстави для скасування постанови відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Октябрського районного суду м. Полтави від 29 серпня 2023 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Полтавського
апеляційного суду Г.Л. Карпушин