ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 638/5964/18 Номер провадження 11-кп/814/854/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категорія
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
з участю: прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7 /в режимі відеоконференції/
та його захисника адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, в режимі відеоконференції № 12016220000000649, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Дзержинського районного суду м.Харкова від 09 жовтня 2020 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження м. Харкова, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, офіційно не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,,
визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у вигляді штрафу в доход держави у розмірі 3400 грн. (три тисячі чотириста грн.) з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 1 рік.
Звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України згідно ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_9 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням 203 552,80 грн. (двісті три тисячі п'ятсот п'ятдесят дві грн. 80 коп.).
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_9 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням 5 000,00 грн. (п'ять тисяч грн. 00 коп.).
В задоволенні інших позовних вимог потерпілого ОСОБА_9 - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати у розмірі 16803,52 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот три грн. 52 копійок) за проведення судових експертиз.
Вирішено долю речових доказів.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
За вироком суду, ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення за наступних обставин:
30 травня 2016 року близько 08 год. 30 хв., ОСОБА_7 , керував технічно справним автомобілем «Volkswagen Transporter», р.н. НОМЕР_1 , та рухався по пр. Науки м. Харкова зі сторони вул. Культури в напрямку вул. Новгородської м. Харкова зі швидкістю приблизно 70 км/год.
Під час руху по вказаному проспекту, при проїзді регульованого світлофором перехрестя з вул. Ак. Ляпунова, ОСОБА_7 , діючи необережно, проявив неуважність, та при перестроюванні праворуч на сусідню смугу руху, по якій рухався в попутному напрямку автомобіль «Chevrolet Cruze», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 , не переконався в безпеці своїх дій та грубо порушив вимоги п.п. 10.1. 10.3 Правил порожнього руху України, а саме:
п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку суху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;
п. 10.3. «У разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, до рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. За одночасного перестроювання транспортних засобів, що рухаються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч»
та допустив зіткнення з автомобіль «Chevrolet Cruze», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_9 , який рухався в попутному напрямку.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку судово - медичної експертизи № 184-А/18 від 22.02.2018 року потерпілому ОСОБА_9 були спричинені тілесні ушкодження середній тяжкості по критерію тривалості розладу здоров'я, у вигляді закритого компресійного перелому тіла другого хребця поперекового відділу хребта третього-четвертого ступеню.
Порушення п.п. 10.1 та 10.3 Правил безпеки дорожнього руху водієм ОСОБА_7 згідно висновку комплексної судово-автотехнічної експертизи та експертизи відео-, звукозапису № 6371/6372 від 20.12.2017 року знаходяться в причинному зв'язку з подією та наслідками дорожньо-транспортної події.
Вимоги апеляційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали.
Не погодившись з рішенням районного суду обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок т а ухвалити виправдувальний вирок стосовно нього та ввдмовити у задоволенні цивільного позову ОСОБА_9 .
Обґрунтовуючи свою апеляційну вимогу, обвинувачений зазначає, що:
- висновок судово-медичної експертизи № 184-А/18 від 22.02.2018 р. містить суперечливі відомості, у зв'язку з чим суд першої інстанції повинен був надати цьому доказу належну оцінку;
- висновки експертиз, які маються у цьому кримінальному провадженні, не є доказами того, що ОСОБА_7 порушив п.п. 10.1. і 10.3 ПДР, так як не встановлено самого факту перестроювання та/або будь-якої зміни напрямку руху автомобілем «Volkswagen Transporter» під керуванням ОСОБА_7
- висновки комплексної судової автотехнічної експертизи і експертизи відео-, звукозапису № 6371/6372 від 20.12.2017 р. відносно механізму розвитку ДТП експертом зроблені виключно на показаннях водія ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_10 ;
-CD-R диск «Videx» не може бути допустимим доказом, так як отриманий з порушенням вимог КПК України.
-слідчі експерименти від 11.04.2017 р. за участю потерпілого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_10 були проведені з порушенням вимог кримінального процесуального закону;
-на CD-диску із записом судового засідання від 01.10.2019 р. містяться аудіофайли у форматі «MP3» та відеофайли у форматі «MP4», які фіксують судове засідання. Однак аудіофайли у форматі «MP3» під час їх відкриття та прослуховування не відтворюють звук, у зв'язку з чим не можливо прослухати виступи учасників процесу, зокрема допит єдиного свідка у цій справі ОСОБА_10 , та прокурора ОСОБА_6 щодо наданих нею доказів.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Обвинувачений підтримав апеляційну скаргу та просив його виправдати, так як вважає, що його вина не є доведеною.
Захисник вважає, що вина ОСОБА_11 не доведена будь-якими доказами.
Прокурор просила відмовити у задоволенні скарги вважаючи вирок суду законним та обгрунтованим.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Згідно з положеннями ч.1ст.404 Кримінального процесуального кодексу України (далі- КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимогст.370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції повно і всебічно розглянув обставини цього провадження, проаналізував надані сторонами докази, які перевірив і оцінив з точки зору допустимості, належності, достовірності та достатності та дійшов до правильного висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у інкримінованому йому кримінальтному правопорушенні.
Зокрема, винуватість ОСОБА_7 підтверджується наведеними у вироку доказами, а саме:
- даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 30.05.2016 року, відповідно до яких на проспекті Науки в м. Харків сталась дорожньо-транспортна пригода з участю автомобілів "Volkswagen" та " Chevrolet".
- показаннями потерпілого ОСОБА_9 , згідно яких автомобіль " Chevrolet" під його керуванням зліва обігнав автомобіль "Volkswagen" та різко здійснив маневр на його полосу руху, у зв'язку з чим сталось зіткнення передньої частини його автомобіля із задньою частиною автомобіля "Volkswagen".
- показаннями свідка ОСОБА_10 відповідно до яких автомобілі рухались в одному напрямку, але потім автомобіль "Volkswagen" зманеврував та допустив зіткнення з автомобілем "Chevrolet", який внаслідок зіткнення здійснив виїзд з проїзжої частини дороги та зіткнувся з фасадом будинку.
- даними висновку комплексної судово-технічної експертизи, згідно яких водій ОСОБА_7 в даній дорожній ситуації порушив вимоги п.п.10.1 та 10.3 Правил дорожнього руху, які знаходяться в причинному звязку з з подією даної ДТП.
- даними протоколів слідчих експериментів з участю водія ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_10 про механізм даної ДТП;
- висновком судово - медичної експертизи, згідно якого ОСОБА_9 внаслідок ДТП були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження. Оцінивши в сукупності зазначені докази колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчинені даного кримінальтного правопорушення та вірно кваліфікував його дії за ч.1 ст. 286 КК України.
Твердженння апелянта про те, що висновки комплексної судової автотехнічної експертизи і експертизи відео-, звукозапису № 6371/6372 від 20.12.2017 р. відносно механізму розвитку ДТП зроблені експертом виключно на показаннях водія ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_10 відповідають дійсності, але дані висновки зроблені уповноваженим експертним закладом, грунтуються не тільки на показанням потерпілого та свідка, але і на інших досліджених експертом даних, які не суперечать один одному, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано визнав висновки експертиз належними та допустимими доказами.
Доводи апелянта про те, що висновок судово-медичної експертизи № 184-А/18 від 22.02.2018 р. містить суперечливі відомості будь-якими конкретними даними не обгрунтовані, а тому колегія суддів вважає зазначені доводи апелянта неспроможними.
Твердження апелянта про те, що CD-R диск «Videx» не може бути допустимим доказом, так як отриманий з порушенням вимог КПК України, є безпідставними, так як відео зазначеного диску отримано без істотних порушень вимог КПК.
Слідчі експерименти від 11.04.2017 р. за участю потерпілого ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_10 були проведені без порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому обгрунтовано взяті судом як допустимі та належні докази по справі.
Доводи про те, що потерпілий ОСОБА_9 та свідок ОСОБА_10 є заінтересованими особами і їх показання не можуть бути доказами по справі є безпідставними, так як показання дані особи дали під присягою безпосередньо в судовому засіданні і дані ни ми показання не суперечать ішим доказам по справі.
Твердження апелянта про те, що на CD-диску із записом судового засідання від 01.10.2019 р. де містяться аудіофайли у форматі «MP3» та відеофайли у форматі «MP4», які фіксують судове засідання, під час їх відкриття та прослуховування не відтворюють звук, у зв'язку з чим не можливо прослухати виступи учасників процесу, зокрема допит єдиного свідка у цій справі ОСОБА_10 , та прокурора ОСОБА_6 щодо наданих нею доказів не є доказами по справі, і не впливають на доведеність винуватості ОСОБА_7 .
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
За приписами статті 44 КК особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно положення, що містяться у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Відповідно до ч.5 ст. 74 КК України може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів провадження обвинувачений та його захисник не звертались до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття провадження стосовно ОСОБА_7 у зв'язку з строками давності, по справі був винесений обвинувальний вирок, у апеляційній інстанції також не ставилось питання про звільнення від кримінальної відповідальності, а тому колегія суддів вважає з необхідне вирок суду змінити та звільнити ОСОБА_7 не від кримінальної відповідальності, а звільнити ОСОБА_7 від призначеного покарання.
Керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2020 року відносно ОСОБА_7 змінити.
Виключити з резолютиваної частини вироку вказівку про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності.
На підставі ч.5 ст. 74 КК України ОСОБА_7 звільнити від призначеного за ч.1 ст.286 КК України покарання у зв'язку з закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з моменту оглолшення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 .