ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 553/3521/22 Номер провадження 11-кп/814/2008/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
представника ПВК № 64 ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ «Полтавська виправна колонія (№ 64)» провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 29 березня 2023 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою суду відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого: вироком Хорольського районного суду Полтавської області від 20.07.2020 за ч.1 ст. 162, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 70, п. 1 ч.1 ст. 72, ч.4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 4 місяці. 26.08.2020 ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави вирок від 19.09.2019 Лубенського міськрайонного суду Полтавської області приведено у відповідність до ЗУ №2617-VIII від 22.11.2018 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», визначено вважати засудженим за ч.1 ст. 309 КК України до 4 років обмеження волі, згідно ч.1 ст. 70, ч.1 ст. 71 КК України остаточно призначено покарання у вигляді 4 років 4 місяців позбавлення волі,
відмовлено в задоволенні спільного подання начальника ДУ «Полтавська виправна колонія №64» та голови спостережної комісії Подільської районної у м. Полтаві ради про застосування умовно-дострокового звільнення, згідно ст. 81 КК України за безпідставністю та передчасністю.
Приймаючи вказане рішення, суд послався на те, що своєю поведінкою та ставленням до праці засуджений ОСОБА_7 не довів своє виправлення, тому в сукупності всі факти вказують, що засуджений не підлягає умовно-достроковому звільненню і дане подання є безпідставним та передчасним.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить задовольнити спільне подання начальника ДУ «Полтавська виправна колонія № 64» та голови спостережної комісії Подільської районної у м. Полтаві ради про застосування до нього умовно-дострокового звільнення, згідно ст. 81 КК України.
Вказує, що місцевим судом не взято до уваги, що стягнення накладені на нього погашені в установленому законом порядку.
Також вказує, що він виявив бажання працювати частіше, ніж мав можливість працювати в колонії, так в 2021 році його було знято з посади швачки через відсутність достатньої кількості професійних навичок для продовження роботи.
Крім того вказує, що місцевий суд взяв до уваги не всі матеріали справи та не врахував його працевлаштування з серпня 2022 року по березень 2023 року, не врахував, що він в ПВК № 64 навчався та здобув освіту електромонтера 3-го розряду, що свідчить про його позитивну поведінку і наміри подальшого працевлаштування.
Зазначає, що колонія в поданні не вказала про його працевлаштування на посаді швачки у вересні та жовтні 2020 року, пояснивши це тим, що він був на випробувальному терміні. Крім того у 2021 році був влаштований на посаду «нічного днювального» у відділенні установи з березня по серпень і оскільки він працював на безоплатній основі, його праця незафіксована.
Також вказує, що злочин, за який його засуджено не є тяжким, він відбув 2/3 частини покарання та вважає, що своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Позиції учасників судового провадження.
В суді апеляційної інстанції засуджений, його захисник та представник колонії підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити. Прокурор заперечив проти доводів скарги, просив ухвалу суду залишити без змін.
Мотиви суду.
Згідно зі ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
У відповідності до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Як вбачається з матеріалів провадження та особової справи засудженого, суд першої інстанції в повній мірі дотримався вимог вказаного закону та дійшов правильного висновку про те, що на даний час рішення про застосування умовно-дострокового звільнення відносно ОСОБА_7 є передчасним.
Застосування умовно-дострокового звільнення вимагає обов'язкової наявності двох підстав: матеріальної (ч. 2 ст. 81 КК України) та формальної (ч. 3 ст. 81 КК України). Єдність цих підстав є основою, за наявності якої суд отримує можливість ухвалити рішення про зміну правового статусу засудженого.
Судом встановлено наявність формальних підстав для звільнення ОСОБА_7 , що полягає у вимозі до засудженого відбути певну частину покарання.
Висновки суду першої інстанції про відсутність матеріальних підстав для звільнення ОСОБА_7 є правильними з огляду на таке.
Показниками, за якими суд може констатувати, що людина виправилася, є чітко визначені у ч. 2 ст. 81 КК України критерії: сумлінна поведінка засудженого та його сумлінне ставлення до праці.
При визначенні сумлінності в поведінці засудженого та його ставленні до праці мають значення не окремі вчинки, а стабільна, постійна лінія поведінки та спосіб життя засудженого. Відомості про це повинні отримуватися з матеріалів, що характеризують поведінку засудженого, не лише за період, що безпосередньо передує поданню до умовно-дострокового звільнення, а за весь час відбування ним покарання.
Аналізуючи наявні матеріали щодо ОСОБА_7 в цілому, колегія суддів звертає увагу на наступне.
З характеристики від 29.03.2023 вбачається, що засуджений ОСОБА_7 в місцях позбавлення волі знаходиться з 19.09.2019.
Під час перебування в ДУ «Полтавська установа виконання покарання (№ 23)» не порушував встановлений режим тримання, характеризувався посередньо. Стягнень та заохочень не мав. До праці не залучався.
З 15.11.2019 міру покарання відбуває в ДУ «Полтавська виправна колонія (№64)».
За час відбування покарання характеризувався наступним чином, за допущені порушення встановленого режиму відбування покарання два рази притягувався до дисциплінарної відповідальності. Під впливом проведених виховних та профілактичних заходів змінив свою поведінку на кращу. Стягнення погашені у встановленому законом порядку. Адміністрацією установи заохочувався чотири рази за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених Кримінально-виконавчим кодексом України та правил внутрішнього розпорядку, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці. Був працевлаштований днювальним відділення СПС № 1. До виконання поставлених завдань ставився сумлінно.
Постановою начальника колонії від 04.02.2022 був переведений до дільниці соціальної реабілітації. На даний час характеризується позитивно. Вимоги встановленого режиму відбування покарання не порушує. Стягнень не має. Адміністрацією установи заохочувався чотири рази за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, встановлених Кримінально-виконавчим кодексом України та правил внутрішнього розпорядку, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці.
Дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядку дня установи. Дотримується санітарно-гігієнічних норм.
За станом здоров'я працездатний. Працевлаштований різноробочим на господарчому дворі установи. До праці ставиться сумлінно, з поставленими завданнями справляється вчасно.
Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими. Дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення з персоналом установи. Виконує передбачені їх законні вимоги. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. До виконання робіт по благоустрою установи виконання покарань відноситься із розумною ініціативою. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці.
Відповідно до статті 123 Кримінально-виконавчого кодексу України приймає участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу «Правова просвіта», «Підготовка до звільнення» відвідує лекції правового характеру, інформаційні години. Пройшов курси підготовки до звільнення.
Згідно до ступеню ризиків визначення повторного кримінального провадження має середній рівень ймовірної небезпеки для суспільства.
За висновком зазначеної характеристики, засуджений ОСОБА_7 сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, з чим колегія суддів погодитися не може.
З довідки про заохочення та стягнення слідує, що ОСОБА_7 має 8 заохочень (15.04.2021, 13.07.2021, 15.10.2021, 18.01.2022, 15.04.2022, 14.07.2022, 14.10.2022, 16.01.2023) за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки встановлених КВК та ПВР, дотримання правил трудового розпорядку та вимог безпеки праці, а також має 2 стягнення (20.11.2019, 26.08.2020). Крім того, з наданої на адресу суду інформації з установи виконання покарань, ОСОБА_7 отримав ще 2 заохочення (17.04.2023, 14.07.2023).
Отже з наведеного слідує, що поведінка ОСОБА_7 не була сумлінною протягом всього строку відбування покарання, однак в останній час суттєво змінилася на краще.
Крім того, з довідки про нарахування заробітної плати засудженому ОСОБА_7 вбачається, що він працював не постійно, зокрема у 2020 році ним було відпрацьовано лише 27 днів, у 2021 році з вересня по грудень, у 2022 році з січня по грудень включно, окрім жовтня, у 2023 році працює по теперішній час.
Об'єктивних причин неможливості працевлаштуватися, за наявності бажання засудженого, у 2020 та 2021 році, а також інші періоди працевлаштування на які вказує засуджений, матеріали особової справи не містять.
Аналізуючи наведені відомості, колегія суддів дійшла висновку, що як поведінка так і ставлення до праці засудженого ОСОБА_7 з кожним роком ставали краще, проте, з огляду на їх нестабільність протягом всього строку відбування покарання, на даний час неможливо переконливо стверджувати про доведеність того, що ОСОБА_7 своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
За наведених обставин, рішення районного суду є законним та вмотивованим, а тому апеляційні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 29 березня 2023 року щодо засудженого ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4