Справа № 344/2117/23
Провадження № 22-ц/4808/786/23
Головуючий у 1 інстанції Кіндратишин Л. Р.
Суддя-доповідач Фединяк В.Д.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2023 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючого Фединяка В.Д. (суддя-доповідач)
суддів: Томин О.О., Максюти І.О.
секретаря Працун В.В.
з участю представника ОСОБА_1 адвоката Кушнір І. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кушнір Ірини Романівни на рішення Івано-Франківського міського суду від 21 квітня 2023 року, ухвалене в складі судді Кіндрашин Л.Р. в м. Івано-Франківську, повний текст складено 01 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи : Городенківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи : Городенківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини.
Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони з 03.12.2018 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Городенківського районного суду від 26 листопада 2020 року розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 народжено дитину - актовий запис №157 та записано батьком дитини- ОСОБА_1 15.11.2022, його колишньою дружиною подано позов до Івано-Франківського міського суду про стягнення з нього аліментів. До зазначеної заяви долучено свідоцтво про народження ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі чого та із яких мотивів його дані були занесені до актового запису №157 - наразі йому невідомо. З колишньою дружиною вони не спілкуються вже тривалий час ( близько трьох років). Під час розгляду справи про розірвання шлюбу, вони не бачились. Вказує, що він не є батьком дитини, будь-яких відносин з відповідачкою він не підтримує. Просить виключити запис про ОСОБА_1 , як батька з актового запису №157, від 14.11.2020 про народження ОСОБА_3 .
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 21 квітня 2023 року у позові ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Кушнір Ірина Романівна, до ОСОБА_2 , за участю третьої особи: Городенківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_1 адвокат Кушнір Ірина Романівна подала апеляційну скаргу в якій ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про задоволення позову, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, тому постановив незаконне рішення. Вказує, що судом першої інстанції не враховано визнання відповідачем позову та не заперечення виключення відомостей про ОСОБА_1 як батька з актового запису про народження дитини. Крім того, судом першої інстанції не вирішено питання про призначення молекулярно-генетичної експертизи на предмет встановлення спірного батьківства, проведення якої є обов'язковим в цій категорії справ. Ставить питання про призначення молекулярно-генетичну експертизу на предмет встановлення спірного батьківства, проведення якої доручити Івано-Франківському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Кушнір Ірина Романівна підтримала доводи апеляційної скарги, просить задовольнити цю скаргу.
ОСОБА_2 у встановленому законом порядку повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак не з'явились у судове засідання, що відповідно ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.
Розгляд справи за відсутності сторін та учасників справи, щодо яких наявні відомості про вручення повістки про явку в суд не є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які звились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду належних, достатніх та допустимих доказів на спростовання факту кровної спорідненості з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже не довів обставин, на які посилався як на підставу своїх позовних вимог .
Ухвалене судом першої інстанції рішення не відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , від 14.11.2020, яке видане Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Івано-Франківська), ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_3 , актовий запис №157. Батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( а.с. 7).
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № витягу : 00038354157, від 02.02.2023 заявником вказана ОСОБА_2 Графа №15 та №16 не заповнена у зв'язку з відсутністю паспорта батька ( а.с. 17-19).
Заочним рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 26.11.2020 у справі №342/779/20, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвано. Після розірвання шлюбу відновлено позивачці дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 . Рішення набрало законної сили 14.01.2021 ( а.с. 10-12).
За змістом вказаного рішення, звертаючись в суд з позовом ОСОБА_2 про розірвання шлюбу зазначала, що дітей у шлюбі з відповідачем немає (а.с.10).
Згідно заяви ОСОБА_2 від 06.03.2023 поданої суду, відповідачка визнає позов, просить задоволити позов про виключення відомостей про позивача як батька з актового запису про народження нею дитини (а.с.47).
Статтею 51 Конституції України, частинами другою-третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї (частина восьма статті 7 СК України).
Згідно з частиною першою статті 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
За правилом частини першої статті 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.
Відповідно до частини першої статті 133 СК України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.
Наведена норма закону регламентує порядок вчинення запису про батька дитини, якщо вона народилася у подружжя.
Статтею 136 СК України визначено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Згідно з усталеною судовою практикою предметом доказування у справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною (пункт 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).
Доводити відсутність кровного споріднення з дитиною можливо будь-якими допустимими доказами, зокрема висновками судово-медичної, біологічної чи генетичної експертиз, при цьому для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до частини першої статті 108 ЦПК України експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв'язку з характером досліджень, або якщо об'єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи.
За правилом статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі для з'ясування обставин, що мають значення для справи, у разі якщо необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Згідно з частиною першою статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
За правилами частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи правомірність постановлених у справі рішення суду першої інстанції, апеляційний суд керується тим, що, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суди були зобов'язані власні процесуальні дії належним чином мотивувати, враховуючи при цьому, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Процес доведення полягає в обґрунтуванні того, що певні дії або події неодмінно мають своїми наслідками настання інших дій або подій, при цьому обставини вважатимуться встановленими за умови, що настання таких наслідків не є вірогідним, а є обов'язковим за таких обставин та за таких умов.
Згідно з частиною другою статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Реалізація принципу змагальності сторін у цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Доведення обставини, чи є ОСОБА_1 біологічним батьком ОСОБА_3 має істотне значення та може бути встановлено чи спростовано, зокрема шляхом отримання результатів молекулярно-генетичної експертизи.
Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання/оспорювання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення/спростування батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизи у справі для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 29 червня 2023 року у цій справі за клопотанням позивача призначено по справі судово-медичну (молекулярно-генетичну) експертизу, поставивши перед експертами питання, чи є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 РНКПП : НОМЕР_2 , біологічним батьком для малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір'ю якої є ОСОБА_2 , РНКПП: НОМЕР_3 . Зобов'язано відповідача у визначений експертами час з'явитися разом з дитиною до експертної установи. Роз'яснено учасникам справи наслідки ухилення від подання експертам необхідних матеріалів, документів, або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо.
Згідно з клопотанням експерта від 06.07.2023 року від 06.07.2023 року №СЕ-19/109-23/7718-БД направлено в суд інформацію про необхідність сторін 01 серпня 2023 року з 09:00 до12:00 години з'явитись для відбору експериментальних зразків до Івано-Франківського НДЕКЦ МВС за адресою вул. Національної Гвардії, 14, м. Івано-Франківськ. З собою необхідно мати паспорти, свідоцтво про народження дитини, реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОК Ш) та кошти для оплати проведення послуги судової молекулярно-генетичної експертизи орієнтовно (10 700 грн. без врахування комісії банку) (а.с.118).
На виконання клопотання експерта апеляційним судом 12.07.2023 року надіслано повідомлення №344/2117/23/151125/2023 сторонам про необхідність сторін 01 серпня 2023 року з 09:00 до12:00 години з'явитись для відбору експериментальних зразків до Івано-Франківського НДЕКЦ МВС за адресою вул. Національної Гвардії, 14, м. Івано-Франківськ. З собою необхідно мати паспорти, свідоцтво про народження дитини, реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОК Ш) та кошти для оплати проведення послуги судової молекулярно-генетичної експертизи орієнтовно (10 700 грн. без врахування комісії банку) (а.с.120)
Згідно з повторним клопотанням експерта від 02.08.2023 року №СЕ-19/109-23/7718-БД сторонам необхідно 16 серпня 2023 року з 09:00 до12:00 години з'явитись для відбору експериментальних зразків до Івано-Франківського НДЕКЦ МВС за адресою вул. Національної Гвардії, 14, м. Івано-Франківськ. З собою необхідно мати паспорти, свідоцтво про народження дитини, реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОК Ш) та кошти для оплати проведення послуги судової молекулярно-генетичної експертизи орієнтовно (10 700 грн. без врахування комісії банку). (а.с.125-126).
На виконання клопотання експерта апеляційним судом 14.08.2023 року надіслано повідомлення №344/2117/23/17181/2023 сторонам про необхідність сторін 16 серпня 2023 року з 09:00 до12:00 години з'явитись для відбору експериментальних зразків до Івано-Франківського НДЕКЦ МВС за адресою вул. Національної Гвардії, 14, м. Івано-Франківськ. З собою необхідно мати паспорти, свідоцтво про народження дитини, реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОК Ш) та кошти для оплати проведення послуги судової молекулярно-генетичної експертизи орієнтовно (10 700 грн. без врахування комісії банку).(а.с.128)
Встановлено та підтверджується матеріалами справи, що надіслана судами кореспонденція засобами поштового зв'язку, адресована ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у тому числі судові повістки і листи з повідомленням про необхідність явки до експертної установи на відбір зразків крові, отримані сторонами, що підтверджується підписом у повідомленнях про вручення (а.с.123-124).
У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідач неодноразово разом із дитиною не з'явилася для забору біологічних зразків для проведення судово-медичної генетичної експертизи (експертизи ДНК) з різних причин.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів, що забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого судового рішення.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ зазначав зазначив у справі «Йевремович проти Сербії», що відповідно до статті 8 Конвенції під час розгляду скарги про встановлення батьківства суди мають приділяти особливу увагу інтересам конкретної дитини («Jevremovic v. Serbia», заява № 3150/05, § 09, рішення ЄСПЛ від 17 травня 2007 року).
Законодавством передбачено певні обов'язки батьків щодо їх дитини, а також вимогу ухвалювати судові рішення з урахуванням найкращих інтересів дитини, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, інших осіб.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів (частини перша та друга статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII).
Отже, вирішуючи справу про оспорювання батьківства, суди повинні керуватися найкращими інтересами дитини, забезпечуючи баланс між інтересами дитини та сторін справи.
Відповідно до статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Як роз'яснено у підпункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень статті 212 ЦПК України, згідно із якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення, у разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд відповідно до статті 146 ЦПК України може визнати факт, для з'ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).
ЄСПЛ зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (Рішення ЄСПЛ у справі «Калачова проти Російської Федерації» від 07 травня 2009 року № 3451/05, § 34, «Кalacheva V. Russian Federation»).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦК України).
У постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 149/2562/18 (провадження № 61-12881св19) вказано, що: «відповідно до статті 136 СК України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Предметом доказування у справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. Доводити відсутність кровного споріднення з дитиною можливо будь-якими допустимими доказами, у тому числі висновками судово-медичної, біологічної чи генетичної експертиз, при цьому для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла, тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. Апеляційний суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції і погоджуючись із його висновком про відмову в задоволенні позовних вимог, залишив поза увагою те, що між сторонами існує спір щодо оспорювання батьківства, а тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини. Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження, або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ. Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року)».
За положеннями статті 109 ЦПК України, згідно з якою у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Встановлено, що згідно із повідомлення експерта від 16 серпня 2023 року №СЕ-19/109-23/7718-БД про неможливість проведення судової біологічної експертизи станом на 01серпня 2023 року з'явився ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та малолітня ОСОБА_3 разом 16.08.2023 та 01.08.2023 року не з'явились для відбору порівняльних зразків та біологічні зразки не було надано на дослідження (а.с.131-132)
Установлено та підтверджується матеріалами справи, що надіслана судами кореспонденція засобами поштового зв'язку, адресована ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у тому числі судові повістки і листи з повідомленням про необхідність явки до експертної установи на відбір зразків крові, отримані сторонами, що підтверджується підписом у повідомленні про вручення (а.с.123-124).
Таким чином, встановлено ухилення учасника справи ОСОБА_2 від подання експертам необхідних матеріалів, без яких проведення експертизи неможливо.
Згідно п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.
Відповідно до п.2.16.4. Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
Ураховуючи, що відповідачка визнає позов, тобто не заперечує, що позивач не є біологічним батьком народженої нею ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , після призначення апеляційним судом експертизи вона не з'являється для відібрання біологічних матеріалів з метою встановлення батьківства, судом роз'ясно їй про наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст. 109 ЦПК України та наслідки невиконання процесуальних обов'язків, то колегія суддів вважає не необхідне встановити факт, для з'ясування якого експертиза була призначена.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно вимог п. п. 1, 3, 4 ч. 1, 2 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
За встановлених обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, тому оскаржуване рішення необхідно скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи : Городенківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення відомостей та виключити відомості про ОСОБА_1 , як батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з актового запису № 157 від 14 листопада 2020 року про її народження, зареєстрованого Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Іван-Франківськ).
За змістом ст.382 ЦПК України резолютивна частина постанови суду апеляційної інстанції складається, в тому числі, і з нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення.
Згідно ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий судовий розгляд, змінює рішення чи ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, то слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073, 60 грн судового збору за подання позовної заяви та 1 611 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кушнір Ірини Романівни задовольнити. Рішення Івано-Франківського міського суду від 21 квітня 2023 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи : Городенківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини задовольнити.
Виключити відомості про ОСОБА_1 , як батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з актового запису № 157 від 14 листопада 2020 року про її народження, зареєстрованого Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Іван-Франківськ).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073, 60 грн судового збору за подання позовної заяви та 1611 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст складено 03 жовтня 2023 року
Судді: В.Д.Фединяк
І.О.Максюта
О.О.Томин