ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-кп/803/1513/23 Справа № 201/5546/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 вересня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12020040650000951 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2023 року щодо
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Дніпропетровськ, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
- 11.07.2018 року Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185, ст.75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Дніпропетровськ, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
- 12.09.2019 року Самарським районним судом м.Дніпропетровська за ч.1 ст.185, ст.75 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;
- 27.01.2022 року Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.185, ст.75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,
обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України,
ВСТАНОВИЛА:
В апеляційній скарзі та в доповненні до апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_9 просить вирок суду скасувати як незаконний та на підставі п.3 ч.1 ст.284 КПК України закрити кримінальне провадження щодо нього.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що інкриміноване йому кримінальне правопорушення він не вчиняв.
Зазначає, що суд першої інстанції як на доказ його винуватості послався на певні докази, при цьому не усунув наявні між ними суперечності, а саме:
- на протокол огляду від 06.05.2020 року, в якому зазначено, що на місці огляду знаходяться ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , однак на місце огляду їх привели працівники поліції;
- на покази свідка ОСОБА_11 , який їх затримав та пояснив, що обвинувачені лише схожі на тих осіб, яких він бачив;
- на покази свідка ОСОБА_12 , яка повідомила, що 06.05.2020 року о 04.00 годині з балкону бачила хлопців, які тягнули кабель, при цьому запам'ятала лише одного чоловіка, однак за обвинуваченням злочин було вчинено о 02.33 годин, та під час їх затримання вона повідомила, що ОСОБА_9 з ОСОБА_10 лише схожі на тих осіб, які вчинили крадіжку, а в подальшому взагалі впізнала їх обох за фотознімками;
- на протоколи пред'явлення особи для впізнання, відповідно до яких ОСОБА_12 впізнала його та ОСОБА_10 як осіб, які вчинили крадіжку, однак вказані протоколи є недопустимими доказами, оскільки впізнання за фотознімками відбулось після того, як ОСОБА_12 бачила їх під час огляду, окрім того, в протоколах не зазначено, кого саме впізнала ОСОБА_12 , зазначено лише фото з номером;
- на протокол огляду відеозапису від 29.05.2020 року, який є неналежним доказом, оскільки самого відеозапису стороною обвинувачення не надано та він не досліджувався судом.
Таким чином, висновок суду про доведеність обвинувачення ОСОБА_9 не підтверджується належними та допустимими доказами та має істотні суперечності щодо часу вчинення злочину та осіб, що його вчинили.
Вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2023 року: - ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки; на підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.07.2018 року, та остаточно призначено ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 4 місяці; - ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки; на підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12.09.2019 року, та остаточно призначено ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 4 місяці; також вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів.
За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_10 06.05.2020 року приблизно о 02.33 годині, знаходячись біля будинку № 2 по вул. Академіка Чекмарьова в м. Дніпро разом з раніше знайомим йому ОСОБА_9 , маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно за попередньою змовою групою, поєднане з проникненням у сховище визначили кабельну продукцію, що перебуває у кабельній каналізації об'єктом свого злочинного посягання, при цьому розподіливши ролі у вчиненні злочину.
Далі ОСОБА_10 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та вони є таємними для оточуючих, таємно, шляхом відсування металевої кришки люку колодязя, який перешкоджає доступ до приміщення для зберігання кабелів діючих ліній зв'язку, проник до підземної кабельної каналізації, розташованої біля буд. № 2 по вул. Академіка Чекмарьова в м. Дніпро, таким чином проник до сховища, яке відведено для зберігання матеріальних цінностей, а саме кабельної продукції, а співучасник злочину ОСОБА_9 , діючи згідно до відведеній йому ролі, перебуваючи поруч з люком, спостерігав за оточуючою обстановкою, щоб у разі появи свідків та очевидців повідомити про це ОСОБА_10 .
В подальшому ОСОБА_10 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у сховище, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, діючи умисно з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, перебуваючи у колодязі, перерізав край кабелю ТПП 30х2х0,4 спеціально підготовленим предметом, а саме металевими кусачками, та тримаючи його в руці витяг на поверхню, де передав його співучаснику злочину ОСОБА_9 , після чого діючи спільно, потягнули за край кабелю та витягнули на поверхню 16 м кабелю ТПП 30х2х0,4, вартістю 547,52 грн.
Таким чином ОСОБА_10 , разом із співучасником злочину, ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою групою осіб, викрали фрагмент кабельної продукції, яка є складовою частиною лінії кабельного зв'язку, що належить ПАТ «Укртелеком», після чого з викраденим майном намагались залишити місце вчинення кримінального правопорушення, таким чином, виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, у зв'язку з чим не змогли розпорядитися викраденим майном на власний розсуд, заподіявши матеріальну шкоду ПАТ «Укртелеком» на суму 547,52 грн.
Заслухавши доповідь судді, обвинувачених та їх захисників, які підтримали доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_9 , прокурора, яка заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_9 не підлягає задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Згідно із ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Доводи апеляційної скарги про те, що інкриміноване обвинуваченим кримінальне правопорушення вони не вчиняли, не заслуговують на увагу, оскільки судом встановлено фактичні обставини кримінального провадження на підставі досліджених та належно оцінених судом першої інстанції доказів.
Вина обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за п. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, підтверджується наведеними у вироку доказами:
- показами свідка ОСОБА_11 , який в судовому засіданні повідомив, що він є працівником поліції, вночі 06.05.2020 року вони прибули за викликом, зв'язались із заявницею, яка повідомила, що бачила як дві особи вилазили з люку та пішли в бік вул. Спаська. На вказаній вулиці, біля будинку № 15 виявили обвинувачених, провели перевірку і виявили у них ліхтарики, телефони, вони були в брудному одязі, кабелю при них не було. Потім вони викликали слідчо-оперативну групу. Люк був відкритий, там знаходився відрізаний кабель. Заявниця повідомила, що вона проживає неподалік, все відбувалось напроти АТБ біля пр. Гагаріна в районі Нагорного ринку. Вона вказала на обвинувачених як на осіб, схожих на тих, кого вона бачила. ОСОБА_10 і ОСОБА_9 нічого не пояснювали;
- показами свідка ОСОБА_12 , яка в судовому засіданні повідомила, що 06.05.2020 року о 04.00 ранку, може раніше, вона вийшла на балкон, почула звуки відкриття люків. Через деякий час побачила хлопців, які вийшли на кут будинку, де було світло і вони тягнули кабель. Зверху сусіди щось крикнули і вони один кабель кинули, а інший потягли. Вона запам'ятала одного чоловіка у капюшоні. Приїхали поліцейські та поїхали їх шукати, а вона чекала внизу. Коли знайшли обвинувачених, вона одразу впізнала одного з них, якого запам'ятала. Вона вказувала хто саме тягнув кабель, а другого вона не бачила, як він виглядає. Обвинувачених вона впізнавала потім в поліції по фотознімках.
Також вина обвинувачених підтверджується письмовими доказами, а саме:
- протоколом огляду від 06.05.2020 року (т.2 а.п. 17), відповідно до якого об'єктом огляду є технічний колодязь, в якому проходять електрокабеля різних типів, розташований на газоні, який пролягає вздовж житлового багатоповерхового будинку № 2 вул. Академіка Чекмарьова . На момент огляду кришка технічного колодязя лежить на газоні поблизу колодязя. В колодязі проглядається один з електрокабелів зі слідами перекусу, кінцівка якого в середині колодязя, з вказаної кінцівки було виготовлено зріз кабелю. На газоні біля колодязя виявлено металеві кусачки з пластиковими ручками зеленого кольору. Далі на вказаному газоні, в траві виявлено фрагмент електрокабелю, довжиною близько 15,60 м, на відстані близько 17 метрів від оглянутого технічного колодязя, в напрямку вулиці Героїв Крут, знаходиться другий технічний колодязь, кришка якого відкрита, лежить поблизу, в середині технічного колодязя пролягають електрокабеля, різних типів, один з яких має сліди перекусу, кінцівка якого виглядає назовні. На місці огляду знаходяться ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ;
- протоколом огляду від 08.05.2020 року (т.2 а.п. 95-96), відповідно до якого об'єктом огляду є D-DVD - диск марки «VS», жовтого кольору, на якому міститься відеозапис з житлового будинку № 2 по вул. А. Чекмарьова від 06.05.2020, з якого видно як о 02.33 годин дві особи йдуть поруч та доходячи до газону, що розташований навпроти будинку, один з них залишається, а інший підходить до середини газону та нахиляючись, робить якісь рухи. Далі відео починається о 02.56 годин, де встановлено двох осіб, які швидко рухаються, а потім розбігаються у різні сторони, о 03.07 годин помітно авто патрульної поліції, біля якої стоїть жінка та працівник поліції;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 29.05.2020 року (т.2 а.п. 139-142), відповідно до якого, підозрюваний ОСОБА_10 показав, як він з ОСОБА_9 06.05.2020 року за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, б.2 викрадали кабель з колодязного люка. Також вказав з якого будинку їх окликнула жінка, після чого вони швидко втекли;
- протоколом перегляду відеозапису від 29.05.2020 року (т. 2 а.п. 156-157), відповідно до якого ОСОБА_9 в ході перегляду відеозапису вказав, що 06.05.2020 року о 02.33 годин він йшов разом ОСОБА_10 вздовж буд. № 2 по вул. Чекмарьова А. , при цьому він вказує як він йде праворуч від розташування камери, а ОСОБА_10 ліворуч. Далі ОСОБА_9 вказує як він з ОСОБА_10 викрадали кабель. Після чого на 02.56 годині підозрюваний ОСОБА_9 вказує на себе як він біжить вздовж вулиці разом з ОСОБА_10 , а потім ОСОБА_10 рушає в іншому напрямку;
- іншими доказами, зазначеними у вироку, та взятими судом до уваги.
Підстав для того, щоб вважати зазначені докази недопустимими у кримінальному провадженні, на підставі яких суд дійшов висновку про винність ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, суд не знаходить, адже суд першої інстанції, згідно із положеннями ст. 94 КПК України, під час ухвалення вироку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінював кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку.
Колегія суддів вважає, що покази свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 узгоджуються між собою, та підтверджуються письмовими доказами, яким судом надано належну оцінку, а тому обґрунтовано покладені в основу вироку суду.
Посилання обвинуваченого ОСОБА_9 на те, що суд першої інстанції як на доказ його винуватості послався на протокол огляду від 06.05.2020 року, в якому зазначено, що на місці огляду знаходяться ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , однак на місце огляду їх привели працівники поліції, - не є підставою для визнання цього доказу недопустимим, оскільки відповідно до ч.3 ст.237 КПК України для участі в огляді може бути запрошений в тому числі підозрюваний.
З протоколів затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину вбачається, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були затриманні 06.05.2020 року о 02.55 годин в м. Дніпро, вул. Спаська, 15 (а.п.43, 65 т.2), а огляд місця події був проведений 06.05.2020 року о 03.40 годин біля буд. 2 по вул. А.Чекмарьова в м. Дніпро (а.п.17 т.2), у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає наявності будь-яких суперечностей в тому, що обвинувачені, які були затриманні на певній відстані від місця події, були доставлені працівниками поліції до місця вчинення злочину, де в подальшому був проведений огляд.
Твердження обвинуваченого ОСОБА_9 , що свідок ОСОБА_11 , який їх затримував, в судовому засіданні пояснив, що обвинувачені лише схожі на тих осіб, яких він бачив, не свідчить про невинуватість обвинувачених, оскільки зазначене не спростовує того, що обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 причетні до інкримінованого їм кримінального правопорушення, оскільки за показами цього ж свідка обвинувачені при їх затриманні були з ліхтариками та в брудному одязі, окрім того, свідок ОСОБА_12 впізнала одного з обвинувачених, коли вони були доставлені до місця вчинення злочину працівниками поліції. Також слід зазначити, що обвинувачені були затримані 06.05.2020 року, а свідок ОСОБА_11 був допитаний в судовому засіданні 12.10.2020 року (а.п.89 т.1), тобто через 5 місяців після події злочину, а тому за вказаний час свідок міг детально не пам'ятати затриманих ним осіб.
Доводи апеляційної скарги про те, що за показами свідка ОСОБА_12 кримінальне правопорушення було вчинено 06.05.2020 року о 04.00 годині, однак за обвинуваченням злочин було вчинено о 02.33 годин, є безпідставними, оскільки відповідно до технічного запису судового засідання свідок ОСОБА_12 в суді першої інстанції повідомила про обставини події, які мали місце 06.05.2020 року, при цьому зазначила, що вони відбувались о 04.00 годині, а можливо раніше, що не спростовує того, що інкриміноване обвинуваченим кримінальне правопорушення могло бути вчинено о 02.33 годин, окрім того, вказаний час вчинення злочину підтверджується протоколом огляду D-DVD - диск марки «VS» від 08.05.2020 року та протоколом перегляду відеозапису від 29.05.2020 року, на яких зафіксований час вчинення кримінального правопорушення біля буд. 2 по вул. А. Чекмарьова 06.05.2020 року - 02.33 годин.
Посилання на те, що за показами свідка ОСОБА_12 вона запам'ятала лише одного чоловіка, під час їх затримання повідомила, що ОСОБА_9 з ОСОБА_10 лише схожі на тих осіб, які вчинили крадіжку, є безпідставним, оскільки винуватість обвинувачених, окрім показів вказаного свідка, також підтверджується сукупністю досліджених судом першої інстанції доказів, в тому числі протоколом проведення слідчого експерименту від 29.05.2020 року, відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_10 показав як він з ОСОБА_9 вчиняли крадіжку кабелю та протоколом перегляду відеозапису від 29.05.2020 року, відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_9 на вказаному відеозаписі впізнав себе та ОСОБА_10 як осіб, які здійснювали викрадення кабелю за адресою: м. Дніпро, вул. А.Чекмарьова, буд. 2.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_9 про те, що протоколи пред'явлення особи для впізнання, відповідно до яких ОСОБА_12 впізнала його та ОСОБА_10 як осіб, які вчинили крадіжку, є недопустимими доказами, оскільки впізнання за фотознімками відбулось після того, як ОСОБА_12 бачила їх під час огляду, окрім того, в протоколах не зазначено, кого саме впізнала ОСОБА_12 , зазначено лише фото з номером є слушними з огляду на таке.
Так, з матеріалів провадження вбачається, що свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_11 під час їх допиту в суді першої інстанції показали, що після затримання обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 працівники поліції привезли їх на місце події, де їх впізнала свідок ОСОБА_12 .
Таким чином, з показів свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_11 вбачається, що працівники поліції до проведення слідчої дії пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, попередньо показали ОСОБА_12 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , оскільки затримані ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були 06.05.2020 року о 02.55 годин, а саму слідчу дію з ОСОБА_12 було проведено у відділенні поліції о 16.15 та 16.25 годин 06.05.2020 року (а.п.32, 35 т.2).
Окрім того, у протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками не зазначено про те, хто є тією особою (ПІБ), яку свідок впізнав на відповідних фото (відомості щодо анкетних даних осіб не зазначені).
Таким чином, вказана слідча дія проведена з порушенням вимог ч. 1, 6 ст. 228 КПК України, оскільки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були попередньо, до проведення впізнання, показані свідку ОСОБА_12 та у зв'язку з відсутністю в протоколах анкетних даних осіб, які були пред'явлені свідку для впізнання.
З огляду на зазначені порушення кримінального процесуального закону, відповідно до ст. 86 КПК України необхідно вказані протоколи визнати недопустимими доказами та виключити посилання на них з вироку суду.
При цьому колегія суддів вважає, що виключення протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками з доказової бази не впливає на оцінку решти доказів у провадженні, сукупність яких є достатньою для доведення винуватості ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення. Крім того, інформація, що містилась у протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, з урахуванням відсутності інших порушень, не може вплинути на їх законність, обґрунтованість та вмотивованість в цілому, а тому виключення з них посилання на зазначені протоколи не має наслідком їх скасування.
Посилання обвинуваченого ОСОБА_9 на те, що протокол огляду відеозапису від 29.05.2020 року є неналежним доказом, оскільки самого відеозапису стороною обвинувачення не надано та він не досліджувався судом є безпідставним, оскільки з матеріалів провадження вбачається, що диск із вказаним відеозаписом міститься в матеріалах справи (а.п.28 т.2), а також, що судом першої інстанції вказаний відеозапис був досліджений в судовому засіданні 27.01.2021 року (а.п.129-131 т.1), однак через технічну помилку та збою системи відео та аудіозапис судового засідання, в якому досліджувався вказаний відеозапис не зберігся, тому судом було запропоновано повторно його переглянути, однак учасники судового засідання вважали за недоцільним повторно його переглядати (а.п.130 т.1). Враховуючи наведене, відповідно до ч.6 ст.107 КПК України сторони не заперечували проти визнання вчиненої процесуальної дії, а тому підстав для визнання протоколу огляду відеозапису від 29.05.2020 року неналежним доказом колегією суддів не встановлено.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про винуватість обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, за ознаками закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у сховище за попередньою змовою групою осіб, вчиненого повторно, а тому не вбачає причин для скасування вироку суду та задоволення апеляційної скарги.
Призначаючи покарання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , суд першої інстанції врахував тяжкість вчиненого ними кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину; дані про особи обвинувачених, які раніше судимі, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебувають; обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинувачених судом не встановлено.
У сукупності наведених обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим призначення судом першої інстанції покарання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 , ч.1 ст.71 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки 4 місяці кожному.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Колегія суддів вважає, що, за наведених вище обставин, вирок суду щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підлягає зміні, відповідно до ч.2 ст.404 КПК України, що не погіршує становище обвинуваченого, через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону шляхом виключення з мотивувальної частини вироку посилання як на доказ - протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками (т.2 а.п.32-34, 35-37).
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2023 року - залишити без задоволення.
Вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 лютого 2023 року щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - змінити.
Виключити з мотивувальної частини вироку посилання суду як на доказ: - протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками (т.2 а.п.32-34, 35-37).
В іншій частині вирок залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Кримінального касаційного суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - з моменту отримання копії судового рішення.
Судді:
_____________ _________ __________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4