Справа № 761/4285/23
Провадження № 2/761/5689/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2023 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.
при секретарі Марінченко Л.В.,
за участі
представника позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідача Мнацаканяна С.А. , Земляної О.О. , Яцишена Д.В. ,
представника третьої особи Ананьєва Є.А. ,
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Міністерства культури та інформаційної політики України, третя особа: Державне підприємство «Національний академічний театр імені Лесі Українки» про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі,
ВСТАНОВИВ:
Представник ОСОБА_6 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги наступним. 30.12.2022 р. наказом № 547-К від 29.12.2022 р. було припинено дію контракту № 762 від 24.09.2021 р., укладеного між позивачем та відповідачем щодо призначення ОСОБА_6 генеральним директором - художнім керівником Державного підприємства Національний академічний театр імені Лесі Українки». Позивача звільнено з посади за власним бажанням. Разом з тим, наказ було видано з порушенням норм чинного трудового законодавства. Для розірвання строкового контракту та звільнення позивача з посади, підстав, визначених КЗпП України не було. Заява позивача, яка була подана безпосередньо керівнику про дострокове розірвання трудового договору без зазначення поважних причин такого звільнення та документів, що їх підтверджують не може бути взята до уваги і, відповідно не може бути підставою для звільнення з займаної посади. За таких обставин представник позивача просить суд визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства культури та інформаційної політики України № 547-К від 29.122022 р. про звільнення ОСОБА_6 з посади генерального директора - художнього керівника Державного підприємства Національний академічний театр імені Лесі Українки» та поновити позивача на посаді.
Провадження у даній справі відкрито 08.02.2023 р., відповідно до приписів ст.ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представником відповідача надано відзив на позов, де зазначено наступне. 24.09.2021 р. між позивачем та Міністерством було укладено контракт № 752 про призначення ОСОБА_6 на посаду генерального директора - художнього керівника Державного підприємства Національний академічний театр імені Лесі Українки». Сторони домовились, що дострокове звільнення позивача може відбуватися з підстав, визначених Кодексом законів про працю України. Так, за п. 6.4 контракту керівник може за своєю ініціативою розірвати контракт за власним бажанням, у разі його хвороби чи інвалідності , які перешкоджають виконанню обов'язків за Контрактом, та/або з інших поважних причин. На адресу Міністерства надійшла заява ОСОБА_6 від 24.10.2022 р. щодо його звільнення з посади у зв'язку із погіршенням стану здоров'я. Отже звільнення відбулось з урахуванням положень ст.ст. 38,39 КЗпП України. До дати звільнення заяву про відкликання раніше поданої заяви про звільнення. За таких обставин представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги просив задовольнити.
Представники відповідача заперечували щодо задоволення позову у зв'язку із його безпідставністю. Крім того зазначили, що з початку введення воєнного стану в Україні ОСОБА_6 виїхав за межі держави де перебуває і на даний момент. Вказали, що це підтверджує відсутність у ОСОБА_6 наміру продовжувати роботу на займаній посаді.
Представник третьої особи підтримав позицію представників відповідача. Також вказав, що Державне підприємство не може працювати без керівника та просив відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку отриманим доказам, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Встановлено, і не заперечується сторонами, що 24 вересня 2021 р. між Міністерством культури та інформаційної політики України (Орган управління) та ОСОБА_6 (Керівник) було укладено контракт № 752 з генеральним директором - художнім керівником державного підприємства «Національний академічний театр імені Лесі Українки» відповідно до якого позивач взяв на себе обов'язки безпосередньо і через адміністрацію Театру здійснювати поточне управління (керівництво) Театром, забезпечувати ефективне використання і збереження закріпленого за Театром державного майна, а Орган управління зобов'язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці Керівника.
Строк дії Контракту сторони визначили з 25 вересня 2021 р. по 24 вересня 2026 р.
Також встановлено, що 29.12.2022 р. Міністерством культури та інформаційної політики України видано наказ № 527-к «Про звільнення ОСОБА_6 ».
Відповідно до вказаного наказу припинено 30 грудня 2022 року дію контракту від 24.09.2021 року № 752, укладеного з ОСОБА_6 з підстав передбачених законодавством та звільнено позивача з посади генерального директора - художнього керівника Державного підприємства Національний академічний театр імені Лесі Українки» за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України.
Підставою для звільнення у спірному наказі вказано: заява ОСОБА_6 , контракт від 24.09.2021 року № 752.
За ч. 3 ст. 21 КЗпП України, особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Умови припинення контракту № 752 від 24.09.2021 визначено у розділі 6 останнього.
Так, п. 6.4. Контракту Керівник може за своєю ініціативою розірвати Контракт до закінчення строку його дії : за власним бажанням; у разі його хвороби чи інвалідності, які перешкоджають виконанню обов'язків за Контрактом, та/або з інших поважних причин.
Як вбачається з матеріалів справи, в адресу відповідача надійшла заява ОСОБА_6 від 24.10.2022 р. відповідно до якої позивач просив звільнити його від обов'язків генерального директора, художнього керівника театру ім. Лесі Українки у зв'язку з погіршенням стану здоров'я.
Факт направлення такого листа Міністерству культури та інформації України ОСОБА_6 не спростовано представником позивача.
При цьому під час розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що заява від 24.10.2022 р. до моменту погодження Органом управління припинення Контракту з 30.12.2022 р. була відізвана ОСОБА_6 , що зробило би неможливим для роботодавця звільнення працівника за поданою раніше заявою (ст. 38 КЗпП України).
За приписами ст. 39 КЗпП України строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Отже, обставини встановлені під час розгляду справи свідчать про те, що позивач скористався правом, передбаченим Контрактом щодо його припинення з власної ініціативи, а відповідач погодившись з його позицією та, з урахуванням відповідної заяви, на виконання умов договору виніс оскаржуваний наказ.
Такі висновки суду вказують на відсутність порушень з боку Міністерства культури та інформації України прав ОСОБА_6 при його звільненні, а визнання незаконним та скасування наказу № 527-к від 29.12.2022 р. неможливим.
У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, як це визначено ст. 235 КЗпП України.
Зважаючи на те, що під час розгляду справи не було встановлено порушення прав ОСОБА_6 відповідачем, заявлені вимоги не підлягають задоволенню і в частині поновлення позивача на посаді.
Розподіляючи судові витрати суд керується приписами ст. 141 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 2-5,11-13,141,258,259,263,268,352,354 ЦПК України, ст.ст. 22,38,39,235 КЗпП України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_6 до Міністерства культури та інформаційної політики України, третя особа: Державне підприємство «Національний академічний театр імені Лесі Українки» про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі залишити без задоволення
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: