Справа № 761/31856/23
Провадження № 1-кс/761/20747/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 231 001 000 029 06 від 17.07.2023, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт Сахновщина Сахновщинського району Харківської області, громадянин України, українець, з середньою освітою, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, зареєстрований та мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , судимий,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
УСТАНОВИВ:
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 22.08.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 185 КК України, відповідно до якої 16.07.2023, приблизно о 02 год. 30 хв., тобто у період воєнного стану, знаходячись у коридорі квартири АДРЕСА_3 , діючи умисно, таємно, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, шляхом вільного доступу викрав особисті речі ОСОБА_8 , а саме: мобільний телефон, фотоапарат, павербанк, чоловічу сумку, окуляри, годинник, парфумовану воду та шкіряний гаманець.
Після чого ОСОБА_4 покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на загальну суму 9819, 60 грн.
У подальшому 29.08.2023 підозрюваного ОСОБА_4 оголошено у розшук, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05.09.2023 у зв'язку з ухиленням підозрюваного від органу досудового розслідування наданий дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У той же час, 25.09.2023, на виконання вищевказаної ухвали, підозрюваний ОСОБА_4 затриманий працівниками поліції.
На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.
Захисник та підозрюваний заперечували проти задоволення клопотання, наполягаючи на відсутності вказаних стороною обвинувачення ризиків непроцесуальної поведінки.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
- чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
- чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
- чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя не повинен ставити під сумнів надані органом досудового розслідування докази та пред'являти до них таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення, однак, зобов'язаний їх дослідити та оцінити.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується обґрунтованість висунутої ОСОБА_4 підозри.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що існує ймовірність того, що ОСОБА_4 , усвідомивши тяжкість вчиненого, з метою уникнення покарання, передбаченого за інкримінований йому злочин, вчинить дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.
Також вагомим є наведений стороною обвинувачення ризик того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на свободі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема, за вчинення кримінальних правопорушень проти власності.
Інші ризики, які б свідчили про можливу непроцесуальну поведінку ОСОБА_4 стороною обвинувачення не наведені.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч. 2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Санкція статті Кримінального кодексу України, за якою підозрюється ОСОБА_4 передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років. Однак з наданих стороною обвинувачення матеріалів та поведінки ОСОБА_4 у останнього не вбачається намірів здійснювати будь-які позапроцесуальні дії.
Слідчий суддя звертає увагу, що ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Хайредінов проти України» зазначив, що тримання особи під вартою буде свавільним, якщо національні суди не розглянули можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Вказана вище позиція ЄСПЛ кореспондується з покладеним ч. 3 ст. 176 КПК на слідчого суддю обов'язком відмовити у застосуванні ініційованого стороною обвинувачення запобіжного заходу, якщо прокурор не доведе, що наведені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Враховуючи перелічене вище, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого не зможе забезпечити інший, менш суворий, ніж тримання під вартою, запобіжний захід.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покласти на нього такі обов'язки:
-цілодобово не залишати житло за адресою - АДРЕСА_2 ;
-не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду (в залежності від стадії кримінального провадження);
-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну місця проживання та/або роботи (в залежності від стадії кримінального провадження);
-утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у цьому кримінальному провадженні;
-здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
-носити електронний засіб контролю.
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4 .
Строк дії цієї ухвали встановити по 07 листопада 2023 року включно.
На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1