36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
15.06.2010р. Справа № 14/76
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", юридична адреса: вул. Ямська, 28-а, м. Київ, 03038; фактична адреса: вул. Академіка Глушкова, 1, пав. 60, м. Київ, 03680
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство "Зоря", вул. Леніна, 20, с. Староаврамівка, Хорольський район, Полтавська область, 37823
про стягнення 49281,73 гривень
Суддя Іваницький О.Т.
Представники
від позивача: Мельниченко О.В., дов. б/н від 01.07.2009 року
від відповідача : представник не з'явився
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу № 40-02-08 П в сумі 49281,73 гривень, з яких 29822,57 гривень курсова різниця згідно договору, 4297,71 гривень пеня, 508,11 гривень 3% річних, 2877,04 гривень індекс інфляції, 9476,30 гривень штраф та 2300,00 гривень адвокатські послуги.
Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки не повідомив, вимог п. 4 ухвали суду від 23.04.2010 року про порушення провадження у справі та п. 4 ухвали суду від 25.05.2010 р. про відкладення розгляду справи не виконав, відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на вищевикладене, а також враховуючи закінчення терміну розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представника позивача, суд встановив, що 20 лютого 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", м. Київ (надалі Позивач) та Товариством з обьмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство "Зоря", с. Староаврамівка (надалі Відповідач) було укладено Договір № 40-02-08П купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу (надалі Договір).
Відповідно до п. 2.1. Договору асортимент товару, його кількість, терміни оплати та поставки, місце передачі товару, ціна визначаються в додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною Договору. У випадку розбіжності даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна.
Згідно з п. 2.2. даного Договору, всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною.
Пункт 3.1. Договору вказує, Товар може передаватися покупцю партіями.
Право власності на Товар, а також ризик випадкового знищення або пошкодження Товару переходить до покупця після передачі Товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про прийом покупцем Товару (п. 4.6. Договору).
Відповідно до даних пунктів Договору, додатків до них та видаткових накладних, виписаних в період дії даного договору, Позивачем Відповідачу було поставлено Товар на загальну суму 107842,00 гривень.
Факт поставки товару підтверджується::
- видаткова накладна № РН-ПО00108 від 28.03.2008 р. на суму 2727,00 гривень (згідно довіреності суворої форми звітності серії НББ № 626145 від 28.03.2008 р.);
- видаткова накладна № РН-ПО00123 від 01.04.2008 р. на суму 81191,00 гривень (згідно довіреності суворої форми звітності серії ЯОХ № 054319 від 01.04.2008 р.);
- видаткова накладна № РН-ПО00221 від 16.04.2008 р. на суму 23924,00 гривень (згідно довіреності суворої форми звітності серії НББ № 625966 від 11.04.2008 р.).
Позивач виконав свої зобов'язання за Договором у повному обсязі. Претензій щодо якості чи кількості поставленого товару від Відповідача на адресу Позивача не надходило.
Пункт 5.1. даного Договору зазначає, що покупець здійснює оплату партії Товару за ціною, вказаною в додатках та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Пунктом 5.3. Договору встановлено, що оплата Товару проводиться наступним чином:
- 20 % від вартості товару згідно з додатком оплачується покупцем протягом трьох робочих днів з моменту підписання даного договору;
- 10 % від вартості товару покупець оплачує в строк до 31 серпня 2008 року;
- 70 % вартості товару покупець оплачує в строк до 01 жовтня 2008 р.
Відповідач, в порядку п. 6.1. Договору, взяв на себе зобов'язання перед Позивачем провести оплату за Товар в строк та на умовах, вказаних в ст. 5 Договору.
У визначений сторонами строк (до 01.10.2008 р.) Відповідач умови Договору в частині оплати вартості поставленого Товару здійснив частково, провівши його оплату в сумі 38000,00 гривень. Підтвердженням цьому є:
- банківська виписка від 18.03.2008 р. на суму 28000,00 гривень;
- банківська виписка від 03.09.2008 р. на суму 10000,00 гривень.
Станом на 01.10.2008 р. заборгованість Відповідача перед Позивачем становила 69842,00 гривень.
Після 01.10.2008 р. Відповідачем за період із 24.11.2008 р. по 13.02.2009 р. було сплачено борг за поставлений Товар в повному обсязі. Вказана обставина підтверджується:
- банківська виписка від 24.11.2008 р. на суму 10000,00 гривень;
- банківська виписка від 12.12.2008 р. на суму 14000,00 гривень;
- банківська виписка від 17.12.2008 р. на суму 10000,00 гривень;
- банківська виписка від 24.12.2008 р. на суму 10000,00 гривень;
- банківська виписка від 25.12.2008 р. на суму 10000,00 гривень;
- банківська виписка від 13.02.2009 р. на суму 15842,00 гривень.
Таким чином, Відповідач виконав в повному обсязі свої зобов'язання перед Позивачем лише 13.02.2009 р., а не до 01.10.2008 року, як було передбачено в п. 5.З. Договору.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності до ст. 509 ЦК України та ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГК України) в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Абзац 1 ч. 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності та в межах норм цивільного та господарського законодавства України, Відповідачу згідно із умовами Договору надавалася відстрочка щодо оплати вартості товару. Проте, Відповідач на власний розсуд та ризик до настання вказаної дати, оплати товару в повному обсязі не здійснив.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Стаття 694 ЦК України встановлює особливості продажу товару в кредит. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу.
Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 2 ст. 524 ЦК України передбачає, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
У розумінні ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
У додатках до Договору вказується на наявність курсу долара США на день підписання Договору та додатків до нього - 5,05 гривень / дол. США. Як вказано в примітці до даного Додатку, в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання Договору сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S = (A1/A2)*B, де S- ціна на момент оплати; В- ціна на момент підписання; А2- курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання Договору; А1- курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей.
За інформацією, що міститься на офіційному сайті НБУ, офіційний курс долара США до гривні на день проведення розрахунків за отриманий Товар відповідно становить:
- станом на 24.11.2008 р. - 6,17 грн. / дол. США;
- станом на 12.12.2008 р. - 7,48 грн. / дол. США;
- станом на 17.12.2008 р. - 7,73 грн. / дол. США;
- станом на 24.12.2008 р. - 7,79 грн. / дол. США;
- станом на 25.12.2008 р. - 7,79 грн. / дол. США;
- станом на 13.02.2009 р. - 7,70 грн. / дол. США.
Позивач вважає, що розмір курсової різниці згідно Договору необхідно вираховувати, беручи до уваги дати перших п'яти дат часткового погашення вартості Товару, адже наступні зміни офіційного курсу долара США до гривні за ними є незмінними.
Отже, розмір курсової різниці у відповідності до ст. 524, 533, 632 ЦК України та Договору становить 15489,71 гривень: 6,17 грн. / дол. США / 5,05 грн. / дол. США * 69842,00 гривень (борг, що не був погашений станом на 24.11.2008 р.) - 69842,00 гривень = 15489,71 гривень.
Аналогічно, розмір курсової різниці станом на 12.12.2008 р. становить 12705,52 гривень: 7,48 грн. / дол. США / 6,17 грн. / дол. США * 59842,00 гривень (борг, що не був погашений станом на 12.12.2008 року) - 59842,00 гривень = 12705,52 гривень.
Розмір курсової різниці станом на 17.12.2008 р. становить 1532,16 гривень: 7,73 грн. / дол. США / 7,48 грн. / дол. США * 45842,00 гривень (борг, що не був погашений станом на 17.12.2008 року) - 45842,00 грн. = 1532,16 гривень.
Розмір курсової різниці станом на 24.12.2008 р. становить 278,21 гривень: 7,79 грн. / дол. США / 7,73 грн. / дол. США * 35842,00 грн. (борг, що не був погашений станом на 24.12.2008 року) - 35842,00 грн. = 278,21 гривень.
Розмір курсової різниці станом на 25.12.2008 р. перебуває на нульовій позиції, адже курс долара США є незмінним.
Розмір курсової різниці станом на 13.02.2009 р. становить 183,03 гривень: 7,70 грн. / дол. США / 7,79 грн. / дол. США * 15842,00 грн. (борг, що не був погашений станом на 13.02.2009 року) - 15842,00 грн. = 183,03 гривень.
Виходячи із вищенаведеного, загальний розмір курсової різниці становить 29822,57 гривень: 15489,71 + 12705,52 + 1532,16 + 278,21 - 183,03 = 29822,57 гривень. Вказані вимоги підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно п. 8.1. Договорів за невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною З ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 8.2. Договору за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Пункт 8.3. Договору передбачає, що Сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором. Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором, здійснюється без обмеження строку.
Виходячи з викладеного, нарахування пені, збитків від інфляції та 3 % річних здійснюється за період із 02.10.2008 року (наступного дня після того, коли зобов'язання щодо оплати вартості Товару мало бути виконане) по 12.02.2009 року (дата оплата вартості товару).
Позивачем Відповідачу нарахована пеня в сумі 4297,71 гривень (розрахунок в матеріалах справи). Вказані вимоги підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивачем Відповідачу нараховані збитки від інфляції в сумі 2877,04 гривень (розрахунок в матеріалах справи). Вказані вимоги підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивачем Відповідачу нараховані 3% річних в сумі 508,11 гривень (розрахунок в матеріалах справи). Вказані вимоги підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п. 8.4. Договору за несплату або несвоєчасну оплату Товару Покупець сплачує штраф у розмірі 15 % від вартості неоплаченого Товару. Сума штрафу становить 9476,30 гривень виходячи із наступних розрахунків: вартість неоплаченого Товару 69842,00 грн. х 15 % = 9476,30 грн. Вказані вимоги підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно із ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач вважає, що враховуючи те, що відповідно до договору № 45/02/10 про надання правової допомоги від 05.02.2010 р. працівник ТОВ "Незалежна юридична компанія" Бонтлаб Василь Васильович здійснював підготовку по написанню та поданні позовної заяви про стягнення курсової різниці, пені, штрафних санкцій за невиконання зобов'язань та відшкодування адвокатських витрат та в майбутньому безпосередню буде брати участь в судових засіданнях, надавати заяви, клопотання, пояснення, тобто здійснювати необхідний комплекс юридичних дій пов'язаних зі стягненням з ТОВ "СТ "Зоря" курсової різниці та нарахованих пені, 3% річних, індексу інфляції, штрафу за Договором № 40-02-08П купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 20.02.2008 року, йому повинні відшкодуватись вказані витрати.
Бонтлаб Василь Васильович є адвокатом, про що свідчать свідоцтво та посвідчення адвоката, а основним видом діяльності ТОВ "Незалежна юридична компанія" є адвокатська діяльність, про що свідчить КВЕД 74.11.1., зазначений в довідці ЄДРПОУ товариства. Таким чином, витрати, які поніс Позивач, сплативши за юридичні послуги в розмірі 2300,00 гривень згідно договору № 45/02/10 від 05.02.2010 р. ТОВ "Незалежна юридична компанія" є, на його думку, адвокатськими витратами відповідно до ст. 44 ГПК України, які згідно ст. 49 ГПК України, якою передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує за рахунок іншої сторони адвокатські витрати, повинні бути відшкодовані на його користь.
Сплата даних адвокатських витрат підтверджується платіжним дорученням № 361 від 03.03.2010 р. на суму 2300,00 гривень, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи, та актом здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг від 18.03.2010 р., але вищенаведене спростовується наступним:
Суд, згідно поданих і досліджених в судовому процесі доказів, встановив, що ОСОБА_1. є працівником товариства (Позивача).
З наказу № 5 (по особовому складу) від 08.01.2008 р. генерального директора ТОВ "Незалежна юридична компанія" вбачається, що Бонтлаб Василь Васильович прийнятий на посаду заступника генерального директора - директора департаменту корпоративного права за сумісництвом, з посадовим окладом згідно штатного розкладу з 08.01.2008 р. згідно заяви ОСОБА_1. від 08.01.2008 р. Крім світлокопії наказу Позивачем по первісному позову (Відповідачем по зустрічному) не подано в якості доказу жодного доказу, який би підтверджував, що ОСОБА_1. дійсно працює за сумісництвом.
В доведення і обґрунтування обставин, на які посилається Позивач як на підставу своїх вимог щодо стягнення адвокатських витрат 2300,00 гривень ним не подано доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1., як адвокат, відповідно до умов пунктів 1.1. - 1.3. договору № 45/02/10 від 05.02.2010 р. надавав юридичні послуги за цим договором, виконував юридичні роботи, вказані в актах прийому-передачі документів (матеріалів) від 05.02.2010 р. та акту здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг від 18.03.2010 р. (вказані акти підписані генеральним директором товариств - від замовника Цимбал А.В. та від виконавця Грищенко О.М. Також Позивачем по первісному позову (Відповідачем по зустрічному) не подано для огляду в судовому процесі трудової книжки Бонтлаба В.В. та належним чином засвідченої її світлокопії для залучення до матеріалів справи, доказів нарахування та оплати його праці в цьому товаристві.
В тексті світлокопії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3280 від 24.04.2008 року та посвідчені адвоката (без реєстраційного номеру та дати) ОСОБА_1. вбачається, що він має право займатися адвокатською діяльністю на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24.04.2008 р. № 19-4-19.
Позивач по первісному позову (Відповідач по зустрічному) не довів суду, що виконавець послуг - адвокат ОСОБА_1. - виконав саме вищевказані юридичні роботи за договором № 45/02/10 від 05.02.2010 р. і на його рахунок здійснена оплата за надання юридичних послуг саме за цим договором.
В контексті статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Згідно із ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру" № 2887-XII від 19.12.1992 р. (із змінами та доповненнями), яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Таким чином, стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг лише адвокатам, а не будь-яким представникам - фізичним чи юридичним особам.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Відповідно до п. 2.2. Роз'яснень ВАСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" вирішуючи питання щодо доказів господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги по первісному позову задовольнити частково та стягнути з Відповідача суму курсової різниці в розмірі 29822,57 гривень, пеню в сумі 4297,71 гривень, збитки від інфляції в сумі 2877,04 гривень, 3% річних в сумі 508,11 гривень та штраф в сумі 9476,30 гривень.
Відмовити в позові в частині стягнення 2300,00 гривень витрат на послуги адвоката.
В ході розгляду справи судом встановлено, що Позивачем платіжним дорученням № 359 від 03.03.2010 р. сплачено державне мито в сумі 470,00 гривень, що є меншим від того, яке необхідно було сплатити при подачі позовної заяви (загальна сума позовних вимог склала 49281,73 гривень). П.п. а) п. 2 ч. 1 ст. 3 Декрету КМУ "Про державне мито" від 21.01.1993 р. № 7-93 (із змінами та доповненнями) визначено, що із заяв майнового характеру сума позову складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, Позивачем при подачі позовної заяви до суду повинно було бути сплачене державне мито в сумі 492,82 гривень і стягненню в Державного бюджету України з Позивача підлягає недоплачене ним державне мито в сумі 23,00 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 5 цієї ж статті визначено, що при частковому задоволені позову суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 448,07 гривень та 224,99 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Згідно із п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 32-34, 36, 38, 43, 44-45, 471, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Відмовити в первісному позові в частині стягнення 2300,00 гривень витрат на послуги адвоката.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське товариство "Зоря", вул. Леніна, 20, с. Староаврамівка, Хорольський район, Полтавська область, 37823 (п/р 26009100016422 в ПОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 331605, код ЄДРПОУ 03770265) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", вул. Ямська, 28-а, м. Київ, 03038 (п/р 26008001331921 в АТ "ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 25591321) суму курсової різниці в розмірі 29822,57 гривень, пеню в сумі 4297,71 гривень, збитки від інфляції в сумі 2877,04 гривень, 3% річних в сумі 508,11 гривень, штраф в сумі 9476,30 гривень, суму сплаченого державного мита в розмірі 448,07 гривень та 224,99 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", вул. Ямська, 28-а, м. Київ, 03038 (п/р 26008001331921 в АТ "ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 25591321) в доход Державного бюджету України (УДКУ у м. Полтава, ЗКПО 34698804, банк: ГУДКУ у Полтавській області, м. Полтава, МФО 831019, р/р 31118095700002, КБК 22090200, символ звітності банку 095) суму недоплаченого державного мита в розмірі 23,00 гривень.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ Іваницький О.Т.