36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
15.06.2010р. Справа № 14/75
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", вул. Ямська, 28-а, м. Київ, 03038
до Приватного сільськогосподарського підприємства "Маяк", вул. Леніна, 101, с. Іванівка, Семенівський район, Полтавська область, 38260
про стягнення 76536,37 гривень
та зустрічною позовною заявою Приватного сільськогосподарського підприємства "Маяк", вул. Леніна, 101, с. Іванівка, Семенівський район, Полтавська область, 38260
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", вул. Ямська, 28-а, м. Київ, 03038
про визнання недійсною окремої частини договору купівлі-продажу
Суддя Іваницький О.Т.
Представники:
від позивача по первісному позову (відповідача по зустрічному): Мельниченко О.В., дов. б/н від 10.03.2010 р.
від відповідача по первісному позову (позивача по зустрічному): В'юн О.П., дов. № 77 від 16.11.2009 р.
в порядку ст. 30 ГПК України від ПСП "Маяк": Білик Г.П., колишній директор
Бондаренко Н.І., головний бухгалтер, паспорт КН 866134 від 23.02.1999 р.
Шутька М.В., агроном, паспорт КН 178251 від 10.06.1996 р.
СУТЬ СПОРУ: розглядається первісна позовна заява про стягнення курсової різниці, пені, штрафних санкцій та витрат на послуги адвоката в сумі 76536,37 гривень, з яких сума курсової різниці 47576,49 гривень, пеня 9016,74 гривень, збитки від інфляції 8487,44 гривень, 3% річних 945,66 гривень, штраф 10510,04 гривень та 5000,00 гривень витрат на послуги адвоката та зустрічна позовна заява про визнання недійсною окремої частини договору купівлі-продажу № 08-09-07П від 19.09.2007 р., а саме додатків № 1 (без дати) та № 2 від 13.03.2008 р.
18.05.2010 р. за вхід. № 1918 канцелярії суду за вих. № 43 від 17.05.2010 р. від відповідача по первісному позову (позивача по зустрічному) поступила зустрічна позовна заява, яка ухвалою від 20.05.2010 р. прийнята судом до розгляду разом із зустрічним позовом.
Ухвалою від 02.06.2010 р. в судовий процес в порядку ст. 30 ГПК України були викликані посадові особи підприємства відповідача по первісному позову (позивача по зустрічному) - головний бухгалтер Бондаренко Н.І. та головний агроном Шутька М.В., а також колишній директор ПСП "Маяк", с. Іванівка Білик Г.П. В судовому засіданні 15.06.2010 р. ними були надані на вимогу суду письмові пояснення по суті предмету спору.
Позивач по первісному позову (відповідач по зустрічному) та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги по первісному позову підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі. Проти вимог, викладених у зустрічній позовній заяві, заперечує, вважає їх необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню з мотивів і підстав, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву № 154 від 31.05.2010 р. (вхід. № 07655д від 02.06.2010 р. канцелярії суду).
Відповідач по первісному позову (позивач по зустрічному) проти первісного позову частково заперечує в частині стягнення курсової різниці в розмірі 47576,49 гривень та витрат на послуги адвоката в сумі 5000,00 гривень з мотивів і підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 26.05.2010 р. (супровідний лист вхід. № 07430д від 28.05.2010 р. канцелярії суду). Зустрічну позовну заяву підтримує, вважає її підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити її в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників сторін та викликаних в порядку ст. 30 ГПК України посадових осіб ПСП "Маяк", суд встановив, що 19 вересня 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", м. Київ (надалі Позивач по первісному позову (Відповідач по зустрічному) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Маяк", с. Іванівка (надалі Відповідач по первісному позову (Позивач по зустрічному) було укладено Договір № 08-09-07П купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу (надалі Договір).
Відповідно до п. 2.1. Договору асортимент товару, його кількість, терміни оплати та поставки, місце передачі товару, ціна визначаються в додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною Договору. У випадку розбіжності даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна.
Згідно з п. 2.2. даного Договору, всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною.
Пункт 3.1. Договору вказує, Товар може передаватися покупцю партіями.
Право власності на Товар, а також ризик випадкового знищення або пошкодження Товару переходить до покупця після передачі Товару та підписання відповідних документів (накладних), що свідчать про прийом покупцем Товару (п. 4.6. Договору).
Відповідно до даних пунктів Договору, додатків до них та видаткових накладних, виписаних в період дії даного договору, Відповідачу по первісному позову (Позивача по зустрічному) було поставлено Товар на загальну суму 220390,78 гривень.
Факт поставки товару підтверджується::
- видаткова накладна № РН-ПО00078 від 18.03.2008 р. на суму 13247,40 гривень (згідно довіреності суворої форми звітності серії НБИ № 012567 від 18.03.2008 р.);
- видаткова накладна № РН-ПО00117 від 31.03.2008 р. на суму 97682,10 гривень (згідно довіреності суворої форми звітності серії НБИ № 012572 від 31.03.2008 р.);
- видаткова накладна № РН-ПО00224 від 19.04.2008 р. на суму 37032,30 гривень (згідно довіреності суворої форми звітності серії НБИ № 012582 від 18.04.2008 р.);
- видаткова накладна № РН-ПО00268 від 22.04.2008 р. на суму 106,06 гривень (згідно довіреності суворої форми звітності серії НБИ № 012582 від 18.04.2008 р.);
- видаткова накладна № РН-ПО00279 від 25.04.2008 р. на суму 55806,10 гривень (згідно довіреності суворої форми звітності серії НБИ №012587 від 25.04.2008 р.);
- видаткова накладна № РН-ПО00471 від 20.06.2008 р. на суму 13797,60 гривень (згідно довіреності суворої форми звітності серії НБИ № 012598 від 20.06.2008 р.);
- видаткова накладна № РН-ПО00478 від 25.06.2008 р. на суму 2719,22 гривень (згідно довіреності суворої форми звітності серії ЯПГ № 656201 від 25.06.2008 р.).
Позивач по первісному позову (Відповідач по зустрічному) виконав свої зобов'язання за Договором у повному обсязі. Претензій щодо якості чи кількості поставленого товару від Відповідача по первісному позову (Позивача по зустрічному) на адресу Позивача по первісному позову (Відповідача по зустрічному) не надходило.
Пункт 5.1. даного Договору зазначає, що покупець здійснює оплату партії Товару за ціною, вказаною в додатках та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Пунктом 5.3. Договору встановлено, що оплата Товару проводиться наступним чином:
- 30 % від вартості товару згідно з додатком оплачується покупцем протягом трьох робочих днів з моменту підписання даного договору;
- 70 % від вартості товару покупець оплачує в строк до 15 жовтня 2008 року без виставлення рахунку-фактури.
Відповідач по первісному позову (Позивач по зустрічному), в порядку п. 6.1. Договору, взяло на себе зобов'язання перед Позивачем по первісному позову (Відповідачем по зустрічному) провести оплату за Товар в строк та на умовах, вказаних в ст. 5 Договору.
У визначений сторонами строк (до 15.10.2008 р.) Відповідач по первісному позову (Позивач по зустрічному) умови Договору в частині оплати вартості поставленого Товару здійснив частково, провівши його оплату в сумі 70247,40 гривень. Підтвердженням цьому є:
- банківська виписка від 03.12.2007 р. на суму 57000,00 гривень;
- банківська виписка від 06.10.2008 р. на суму 13247,40 гривень.
Станом на 15.10.2008 р. заборгованість Відповідача по первісному позову (Позивача по первісному) перед Позивачем по первісному позову (Відповідачем по зустрічному) становила 153143,38 гривень.
Після 15.10.2008 р. Відповідачем по первісному позову (Відповідачем по зустрічному) за період із 13.11.2008 р. по 16.02.2009 р. було сплачено борг за поставлений Товар в повному обсязі. Вказана обставина підтверджується:
- банківська виписка від 13.11.2008 р. на суму 10000,00 гривень;
- банківська виписка від 18.11.2008 р. на суму 45000,00 гривень;
- банківська виписка від 19.11.2008 р. на суму 5000,00 гривень;
- банківська виписка від 27.11.2008 р. на суму 13143,38 гривень;
- банківська виписка від 16.01.2009 р. на суму 12000,00 гривень;
- банківська виписка від 26.01.2009 р. на суму 3000,00 гривень;
- банківська виписка від 16.02.2009 р. на суму 62000,00 гривень.
Таким чином, Відповідач по первісному позову (Позивач по зустрічному) виконав в повному обсязі свої зобов'язання перед Позивачем по первісному позову (Відповідачем по зустрічному) лише 16.02.2009 р., а не до 15.10.2008 року, як було передбачено в п. 5.З. Договору.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності до ст. 509 ЦК України та ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГК України) в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Абзац 1 ч. 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності та в межах норм цивільного та господарського законодавства України, Відповідачу згідно із умовами Договору надавалася відстрочка щодо оплати вартості товару. Проте, Відповідач на власний розсуд та ризик до настання вказаної дати, оплати товару в повному обсязі не здійснив.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Стаття 694 ЦК України встановлює особливості продажу товару в кредит. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу.
Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частина 2 ст. 524 ЦК України передбачає, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
У розумінні ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
У додатках до Договору вказується на наявність курсу долара США на день підписання Договору та додатків до нього - 5,05 гривень / дол. США. Як вказано в примітці до даного Додатку, в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання Договору сторони, для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовують наступну формулу: S = (A1/A2)*B, де S- ціна на момент оплати; В- ціна на момент підписання; А2- курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання Договору; А1- курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей.
За інформацією, що міститься на офіційному сайті НБУ, офіційний курс долара США до гривні на день проведення розрахунків за отриманий Товар відповідно становить:
- станом на 13.11.2008 р. - 5,78 грн. / дол. США;
- станом на 18.11.2008 р. - 5,79 грн. / дол. США;
- станом на 19.11.2008 р. - 5,88 грн. / дол. США;
- станом на 27.11.2008 р. - 6,74 грн. / дол. США;
- станом на 16.01.2009 р. - 7,70 грн. / дол. США;
- станом на 26.01.2009 р. - 7,70 грн. / дол. США;
- станом на 16.02.2009 р. - 7,70 грн. / дол. США.
Позивач по первісному позову (Відповідач по зустрічному) вважає, що розмір курсової різниці згідно Договору необхідно вираховувати, беручи до уваги дати перших п'яти дат часткового погашення вартості Товару, адже наступні зміни офіційного курсу долара США до гривні за ними є незмінними.
Отже, розмір курсової різниці у відповідності до ст. 524, 533, 632 ЦК України та Договору становить 21703,90 гривень: 5,78 грн. / дол. США / 5,05 грн. / дол. США * 150143,38 гривень (борг, що не був погашений станом на 13.11.2008 р.) - 150143,38 гривень = 21703,90 гривень.
Аналогічно, розмір курсової різниці станом на 18.11.2008 р. становить 242,07 гривень: 5.79 грн. / дол. США / 5,78 грн. / дол. США * 140143,38 гривень (борг, що не був погашений станом на 18.11.2008 року) - 140143,38 гривень = 242,07 гривень.
Розмір курсової різниці станом на 19.11.2008 р. становить 1478,92 гривень: 5,88 грн. / дол. США / 5,79 грн. / дол. США * 95143,38 гривень (борг, що не був погашений станом на 19.11.2008 року) - 95 143,38 грн. = 1478,92 гривень.
Розмір курсової різниці станом на 27.11.2008 р. становить 13184,24 гривень: 6,74 грн. / дол. США / 5,88 грн. / дол. США * 90143,38 грн. (борг, що не був погашений станом на 27.11.2008 року)-90143,38 грн. = 13184,24 грн.
Розмір курсової різниці станом на 16.01.2009 р. становить 10967,36 гривень: 7,70 грн. / дол. США / 6,74 грн. / дол. США * 77000,00 гривень (борг, що не був погашений станом на 27.11.2008 року) - 77000,00 грн. = 10 967,36 грн.
Виходячи із вищенаведеного, загальний розмір курсової різниці становить 47576,49 гривень: 21703,90 + 242,07 + 1478,92 + 13184,24 + 10967,36 = 47576,49 гривень. Вказані вимоги підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно п. 8.1. Договорів за невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України в разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною З ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 8.2. Договору за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом
Пункт 8.3. Договору передбачає, що Сторони, відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором. Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним Договором, здійснюється без обмеження строку.
Виходячи з викладеного, нарахування пені, збитків від інфляції та 3 % річних здійснюється за період із 16.10.2008 року (наступного дня після того, коли зобов'язання щодо оплати вартості Товару мало бути виконане) по 15.02.2009 року (дата оплата вартості товару).
Позивачем по первісному позову (Відповідачем по зустрічному) Відповідачу по первісному позову (Позивачу по зустрічному) нарахована пеня в сумі 9016,74 гривень (розрахунок в матеріалах справи). Вказані вимоги підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивачем по первісному позову (Відповідачем по зустрічному) Відповідачу по первісному позову (Позивачу по зустрічному) нараховані збитки від інфляції в сумі 8487,44 гривень (розрахунок в матеріалах справи). Вказані вимоги підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Позивачем по первісному позову (Відповідачем по зустрічному) Відповідачу по первісному позову (Позивачу по зустрічному) нараховані 3% річних в сумі 945,66 гривень (розрахунок в матеріалах справи). Вказані вимоги підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до п. 8.4. Договору за несплату або несвоєчасну оплату Товару Покупець сплачує штраф у розмірі 7 % від вартості неоплаченого Товару. Сума штрафу становить 10510,04 гривень виходячи із наступних розрахунків: вартість неоплаченого Товару 150143,38 грн. х 7 % =10510,04 грн. Вказані вимоги підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно із ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач по первісному позову (Відповідач по зустрічному) вважає, що враховуючи те, що відповідно до договору № 43/02/10 про надання правової допомоги від 05.02.2010 р. працівник ТОВ "Незалежна юридична компанія" Бонтлаб Василь Васильович здійснював підготовку по написанню та поданні позовної заяви про стягнення курсової різниці, пені, штрафних санкцій за невиконання зобов'язань та відшкодування адвокатських витрат та в майбутньому безпосередню буде брати участь в судових засіданнях, надавати заяви, клопотання, пояснення, тобто здійснювати необхідний комплекс юридичних дій пов'язаних зі стягненням з ПСП "Маяк" курсової різниці та нарахованих пені, 3% річних, індексу інфляції, штрафу за Договором № 08-09-07П купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 19.09.2007 року, йому повинні відшкодуватись вказані витрати.
Бонтлаб Василь Васильович є адвокатом, про що свідчать свідоцтво та посвідчення адвоката, а основним видом діяльності ТОВ "Незалежна юридична компанія" є адвокатська діяльність, про що свідчить КВЕД 74.11.1., зазначений в довідці ЄДРПОУ товариства. Таким чином, витрати, які поніс Позивач по первісному позову (Відповідач по зустрічному), сплативши за юридичні послуги в розмірі 5000,00 гривень згідно договору № 43/02/10 від 05.02.2010 р. ТОВ "Незалежна юридична компанія" є, на його думку, адвокатськими витратами відповідно до ст. 44 ГПК України, які згідно ст. 49 ГПК України, якою передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує за рахунок іншої сторони адвокатські витрати, повинні бути відшкодовані на його користь.
Сплата даних адвокатських витрат підтверджується платіжним дорученням № 202 від 26.02.2010 р. на суму 5000,00 гривень, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи, та актом здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг від 18.03.2010 р.., але вищенаведене спростовується наступним:
Суд, згідно поданих і досліджених в судовому процесі доказів, встановив, що ОСОБА_1. є працівником товариства (Позивача по первісному позову у справі (Відповідач по зустрічному).
З наказу № 5 (по особовому складу) від 08.01.2008 р. генерального директора ТОВ "Незалежна юридична компанія" вбачається, що Бонтлаб Василь Васильович прийнятий на посаду заступника генерального директора - директора департаменту корпоративного права за сумісництвом, з посадовим окладом згідно штатного розкладу з 08.01.2008 р. згідно заяви ОСОБА_1. від 08.01.2008 р. Крім світлокопії наказу Позивачем по первісному позову (Відповідачем по зустрічному) не подано в якості доказу жодного доказу, який би підтверджував, що ОСОБА_1. дійсно працює за сумісництвом.
В доведення і обґрунтування обставин, на які посилається Позивач за первісном позовом (Відповідач по зустрічному) як на підставу своїх вимог щодо стягнення адвокатських витрат 5000,00 гривень ним не подано доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1., як адвокат, відповідно до умов пунктів 1.1. - 1.3. договору № 43/02/10 від 05.02.2010 р. надавав юридичні послуги за цим договором, виконував юридичні роботи, вказані в актах прийому-передачі документів (матеріалів) від 05.02.2010 р. та акту здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг від 18.03.2010 р. (вказані акти підписані генеральним директором товариств - від замовника Цимбал А.В. та від виконавця Грищенко О.М. Також Позивачем по первісному позову (Відповідачем по зустрічному) не подано для огляду в судовому процесі трудової книжки Бонтлаба В.В. та належним чином засвідченої її світлокопії для залучення до матеріалів справи, доказів нарахування та оплати його праці в цьому товаристві.
В тексті світлокопії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3280 від 24.04.2008 року та посвідчені адвоката (без реєстраційного номеру та дати) ОСОБА_1. вбачається, що він має право займатися адвокатською діяльністю на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 24.04.2008 р. № 19-4-19.
Позивач по первісному позову (Відповідач по зустрічному) не довів суду, що виконавець послуг - адвокат ОСОБА_1. - виконав саме вищевказані юридичні роботи за договором № 43/02/10 від 05.02.2010 р. і на його рахунок здійснена оплата за надання юридичних послуг саме за цим договором.
В контексті статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Згідно із ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру" № 2887-XII від 19.12.1992 р. (із змінами та доповненнями), яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Таким чином, стаття 44 ГПК України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг лише адвокатам, а не будь-яким представникам - фізичним чи юридичним особам.
Вимоги Відповідача по первісному позову (Позивача по зустрічному) підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.
Головний агроном Відповідача по первісному позову (Позивача по зустрічному) Шутька М.В. згідно статуту та посадової інструкції головного агронома ПСП "Маяк" (копії в матеріалах справи) не мав повноважень на підписання будь-яких угод.
Вказаною особою були підписані видаткові накладні № РН-ПО00078 від 18.03.2008 р., № РН-ПО00117 від 31.03.2008 р. , № РН_ПО00244 від 19.04.2008 р., № РН-ПО00268 від 22.04.2008 р., № РН-ПО00279 від 25.04.2008 р., № РН-ПО00471 від 20.06.2008 р. та № РН-ПО00478 від 25.06.2008 р. на підставі довіреностей (в матеріалах справи) та Додаток № 1 (без дати) та Додаток № 2 від 13.03.2008 р. до Договору.
Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Позивач умов, викладених у Додатках № 1 та № 2 до Договору не схвалював, конклюдентних дій, що свідчать про прийняття до виконання правочину на умовах, зазначених у примітках в додатках № 1 та № 2, не вчиняв, оплату на умовах додатків (з урахуванням курсової різниці) не здійснював. Інші умови (асортимент, кількість та ціна) міститься у рахунках та видаткових накладних.
Згідно із п. 9.1. роз'яснень Вищого господарського суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" (із змінами та доповненнями) угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону. Оскільки сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони (від імені якої укладено угоду) задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно із ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Відповідно до п. 2.2. Роз'яснень ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-/289 вирішуючи питання щодо доказів господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частинами 1 та 2 статті 614 ЦК України особа визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач по первісному позову (Позивач по зустрічному) не зміг довести відсутність своєї вини у порушенні зобов'язань та не подав матеріалів та доказів, які б спростовували твердження Позивача по первісному позову (Відповідача по зустрічному), які були викладені останнім у позовній заяві та письмових поясненнях по суті предмету спору. В той же час, Позивач по первісному позову (Відповідач по зустрічному) не зміг подати суду докази в підтвердження необґрунтованості обставин, викладених у зустрічній позовній заяві та не зміг спростувати тверджень Відповідача по первісному позову (Позивача по зустрічному), викладених у ній.
Позивачем по первісному позову (Відповідачем по зустрічному) у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги по первісному позову задовольнити частково та стягнути з Відповідача по первісному позову (Позивача по зустрічному) суму курсової різниці в розмірі 47576,49 гривень, пеню в сумі 9016,74 гривень, збитки від інфляції в сумі 8487,44 гривень, 3% річних в сумі 945,66 гривень та штраф в сумі 10510,04 гривень.
Відмовити в первісному позові в частині стягнення 5000,00 гривень витрат на послуги адвоката.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь Позивача по первісному позову (Відповідача по зустрічному) підлягає стягненню з Відповідача по первісному позову (Позивача по зустрічному) сума державного мита в розмірі 788,49 гривень та 221,53 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В ході розгляду справи судом встановлено, що Позивачем платіжним дорученням № 200 від 26.02.2010 р. сплачено державне мито в сумі 840 гривень, що є більшим від того, яке необхідно було сплатити при подачі позовної заяви (загальна сума позовних вимог склала 81536,37 гривень). П.п. а) п. 2 ч. 1 ст. 3 Декрету КМУ "Про державне мито" від 21.01.1993 р. № 7-93 (із змінами та доповненнями) визначено, що із заяв майнового характеру сума позову складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, Позивачем при подачі позовної заяви до суду повинно було бути сплачене державне мито в сумі 815,36 гривень і поверненню з Державного бюджету України на користь Позивача підлягає надмірно сплачене ним державне мито в сумі 24,64 гривень.
Відповідачем по первісному позову (Позивачем по зустрічному) у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги по зустрічному позову задовольнити повністю та визнати недійсними Додаток № 1 (без дати) та Додаток № 2 від 13.03.2008 р. до договору купівлі-продажу № 08-09-07П від 19.09.2007 р., що були укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", м. Київ та Приватним сільськогосподарським підприємством "Маяк", с. Іванівка, а також стягнути на його користь суму сплаченого державного мита в розмірі 85,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Згідно із п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
Враховуючи викладене, матеріали справи, керуючись статтями 30, 32-34, 36, 38, 43, 44-45, 471, 60, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Відмовити в первісному позові в частині стягнення 5000,00 гривень витрат на послуги адвоката.
3. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Маяк", вул. Леніна, 101, с. Іванівка, Семенівський район, Полтавська область, 38260 (п/р 26006300132 в філії ПІБ, м. Кременчук, МФО 331144, код ЄДРПОУ 03770098) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", вул. Ямська, 28-а, м. Київ, 03038 (п/р 26008001331921 в АТ "ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 25591321) суму курсової різниці в розмірі 47576,49 гривень, пеню в сумі 9016,74 гривень, збитки від інфляції в сумі 8487,44 гривень, 3% річних в сумі 945,66 гривень, штраф в сумі 10510,04 гривень, суму сплаченого державного мита в розмірі 788,49 гривень та 221,53 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Зустрічний позов задовольнити повністю.
5. Визнати недійсними Додаток № 1 (без дати) та Додаток № 2 від 13.03.2008 р. до договору купівлі-продажу № 08-09-07П від 19.09.2007 р., що були укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", вул. Ямська, 28-а, м. Київ, 03038 (код ЄДРПОУ 25591321) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Маяк", вул. Леніна, 101, с. Іванівка, Семенівський район, Полтавська область, 38260 (код ЄДРПОУ 03770098).
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", вул. Ямська, 28-а, м. Київ, 03038 (п/р 26008001331921 в АТ "ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 25591321) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Маяк", вул. Леніна, 101, с. Іванівка, Семенівський район, Полтавська область, 38260 (п/р 26006300132 в філії ПІБ, м. Кременчук, МФО 331144, код ЄДРПОУ 03770098) суму сплаченого державного мита в розмірі 85,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
7. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро", вул. Ямська, 28-а, м. Київ, 03038 (п/р 26008001331921 в АТ "ОТП Банк", м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 25591321) з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого державного мита в розмірі 24,64 гривень.
Видати довідку про повернення державного мита
СУДДЯ Іваницький О.Т.