Справа № 548/1279/23
Провадження №1-кп/548/176/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(повний текст)
28 вересня 2023 року
Хорольський районний суд Полтавської області в складі :
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хорол кримінальне провадження № 12023170590000110 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Покровська Багачка, Хорольського району Полтавської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта середня, одружений, офіційно не працюючий, інвалідності не має, на утриманні діти відсутні, учасник бойових дій (перебував у АТО 2016 рік), раніше судимого:
01.06.2022 Хорольським районним судом Полтавської області за ч.1 ст. 249 КК України до громадських робіт на 160 годин;
16.11.2022 Хорольським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 389 КК України до обмеження волі на строк два роки. Відповідно до ст. 75, 76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим терміном на 1 рік.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.249 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_4
ВСТАНОВИВ:
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення при наступних обставинах.
03.04.2023 близько 17:00 год. ОСОБА_4 маючи умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним промислом, заздалегідь взявши з собою заборонене для любительського рибальства знаряддя лову типу «павук сітковий», прибув до річки Сула, поблизу с. Бурлаки, Хорольської територіальної громади, Лубенського району, Полтавської області в межах адміністративної території Хорольської міської ради Полтавської області.
В подальшому, 03.04.2023 в період часу із 17:00 год. до 23:50 год. ОСОБА_4 , маючи не зняту і непогашену судимість за злочин передбачений: ч. 1 ст. 249 КК України, знаходячись на об'єкті водної фауни - березі річки Сула поблизу с. Бурлаки Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зайняття рибним промислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, грубо порушуючи вимоги п.п. 3.1, 3.14, 3.15 Наказу Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999 «Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства», в період нересту за допомогою забороненого знаряддя вилову типу «павук сітковий» здійснив незаконний вилов риби в кількості 13 шт., а саме: синець в кількості - 8 шт., плітка - 4 шт. та карась сріблястий - 1 шт., заподіявши істотної шкоди на загальну суму 20 485 грн., розрахованої відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1209 від 21.11.2011 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземними громадянами або особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України».
Після цього, 03.04.2023 о 23.50 год. ОСОБА_4 був виявлений на березі річки Сула працівниками ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області із забороненим знаряддям лову та незаконно виловленою рибою.
У даному проваджені прокурором Хорольського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 в інтересах держави в особі Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням у вигляді заподіяння шкоди природньому середовищу.
Дії ОСОБА_4 підлягають кваліфікації за частиною 2 статті 249 КК України, як незаконне зайнятті рибним промислом що заподіяло істотну шкоду, особою раніше судимою за кримінальне правопорушення передбачене ст. 249 КК України.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин, вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 249 КК України.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити та порядок їх дослідження, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, повністю визнав цивільний позов, ніхто з учасників судового провадження не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, а також доведеність вини обвинуваченого та кваліфікацію його дій, вірно розуміють зміст цих обставин, в суду немає сумнівів у добровільності їх позицій, роз'яснивши учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише показаннями обвинуваченого та матеріалами кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.
Показання обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_4 винуватість у вчиненні кримінального правопорушення згідно з пред'явленим обвинуваченням та цивільний позов визнав, фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та правову кваліфікацію дій, які зазначені у обвинувальному акті, не оспорював та під час судового розгляду показав, що 03.04.2023 в період часу із 17:00 год. до 23:50 год. знаходячись на березі річки Сула поблизу с. Бурлаки Хорольської територіальної громади Лубенського району Полтавської області в період нересту за допомогою забороненого знаряддя вилову типу «павук сітковий» здійснив незаконний вилов риби в кількості 13 шт., і в цей час був затриманий працівниками ВП № 2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області. В скоєному щиро розкаявся.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є рецедив кримінального правопорушення .
Мотиви призначення покарання.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Виходячи з положень ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини кримінального провадження, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненного кримінального правопорушення.
Статті 65-73 КК є кримінально-правовими нормами, які визначають загальні засади та правила призначення покарання.
Питання призначення покарання визначає форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер кримінального правопорушення, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, тощо.
Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням усіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.
Крім того, відповідно до роз'яснень, що містяться у п.3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
Суд враховує, що ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, який, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжких, наявність обтяжуючої покарання обставини, також враховує дані про особу обвинуваченого, який на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, має повну середню освіту, не працює, проживає за рахунок тимчасових заробітків, за місцем проживання характеризується посередньо. З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, даних про особу обвинуваченого та із урахуванням схильності обвинуваченого до зневаги встановленими правилами поведінки, суд приходить до висновку про те, що лише ізоляція засудженого і поміщення його на певний строк до кримінально-виконавчої установи закритого типу здатні забезпечити виправлення обвинуваченого, а також запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами, а покарання йому слід обрати у вигляді позбавлення волі на строк, передбачений ч.2 ст.249 КК України.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 249 КК України у виді позбавлення волі.
Крім того, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 був засуджений 16.11.2022 Хорольським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 389 КК України до обмеження волі строком 2 (два) роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік.
У відповідності до ч.ч. 1, 4ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в абз. 2 п. 26постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", невідбутою частиною покарання за попереднім вироком, зокрема, вважається покарання, від відбування якого особу звільнено з випробуванням.
За змістом ч. 3ст. 78 КК України, у разів вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в ст.ст.71,72 КК України.
Кримінальне правопорушення, що інкримінується ОСОБА_4 вчинив після ухвалення вказаного вироку суду, в період іспитового строку, тому йому належить частково приєднати невідбуте покарання за сукупністю вироків відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України.
Підстави для задоволення цивільного позову.
У даному проваджені начальником Хорольського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 в інтересах держави в особі Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області заявлено цивільний позов до до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням у вигляді заподіяння шкоди природньому середовищу, згідно з яким прокурор просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с Покровська Багачка, Хорольского району, Полтавської області, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2 ,громадянина України, освіта середня, одруженого, офіційно непрацюючого,інвалідності не має, на утриманні діти відсутні, учасника бойових дій (перебував в АТО 2016 рік) на користь Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ((код ЄДРПОУ 37959255 на розрахунковий рахунок UA 128999980314131968000016702, ГУК у Полтавській області/тг м.Хорол/ код доходу 24061600, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.) за шкоду, заподіяну державі вчиненим кримінальним правопорушенням внаслідок незаконного зайняття рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду особою раніше судимою за кримінальне правопорушення передбаченою цією статтею ) 20485,00 грн. збитків, заподіяних водним живим ресурсам держави.
Під час судового розгляду ОСОБА_4 цивільний позов визнав.
Виходячи із змісту частини другоїстатті 127 КПКшкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідност. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів'шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.
За змістом статей68 та69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища'передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно дост. 13 Конституції Українитаст. 37 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», в якій зазначається, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об'єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначенихКонституцією Українита законами України.
Крім того,статтею 142 Конституції Українивизначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Згідно з положеннями статей16,60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні'органи місцевого самоврядування є юридичними особами і від імені та в інтересах територіальних громад, відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції.
Отже, органи місцевого самоврядування в межах своєї території є самостійними суб'єктами права власності на природні ресурси (в тому числі водні біоресурси).
Відповідно дост. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища'грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища зараховуються у місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлений позов до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди у розмірі 20485,00 грн. грн. підлягає задоволенню, оскільки є обґрунтованим, розмір заподіяної шкоди підтверджений належними доказами, та визнаний цивільний відповідачем.
Мотиви ухвалення рішення щодо речових доказів і документів.
Суд вирішує питання щодо речових доказів відповідно до положень статті 100 КПК України.
Мотиви ухвалення рішення про заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі і запобіжні заходи.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не застосовувати, початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислюватиз моменту фактичного його затримання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 176-179, 369 371, 373 376, 394, 395 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 249 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Хорольського районного суду Полтаської області від 16.11.2022 року, та остаточно призначити покарання ОСОБА_4 у виді 2 (двох) років 1 (одного) місяця обмеження волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не застосовувати, початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислюватиз моменту фактичного його затримання.
Цивільний позов начальника Хорольського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 в інтересах держави в особі Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування збитків, завданих кримінальним правопорушенням у вигляді заподіяння шкоди природньому середовищу -задовольнити.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с Покровська Багачка, Хорольского району, Полтавської області, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2 ,громадянина України, освіта середня, одруженого, офіційно непрацюючого,інвалідності не має, на утриманні діти відсутні, учасника бойових дій (перебував в АТО 2016 рік) на користь Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області ((код ЄДРПОУ 37959255 на розрахунковий рахунок UA 128999980314131968000016702, ГУК у Полтавській області/тг м.Хорол/ код доходу 24061600, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.) за шкоду, заподіяну державі вчиненим кримінальним правопорушенням внаслідок незаконного зайняття рибним промислом, що заподіяло істотну шкоду особою раніше судимою за кримінальне правопорушення передбаченою цією статтею ) 20485,00 грн. збитків, заподіяних водним живим ресурсам держави.
Речові докази:
- конструкцію по типу «павук», який передано на зберігання в кімнаті речових доказів ВП №2 Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області за адресою м. Хорол, вул.. Незалежності, 80 - знищити;
- водні ресурси: рибу породи «синець» - 8 шт., рибу породи «плітка» - 4 шт., рибу породи «карась сріблястий» - 1 шт., які передано представнику головного державного інспектора Полтавського рибоохоронного патруля ОСОБА_7 для подальшої передачі до рибоприймального пункту, конфіскувати відповідно до положень статтей 96-1,96-2 КК України,статті 100 КПК України;
- CD- R диск від 03.04.2023 року, який приєднано до матеріалів кримінального провадження №12023170590000110, - залишити при матеріалах кримінального провадження №12023170590000110.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку через Хорольський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст вироку негайно після проголошення вступної та резолютивної частини згідно ч.15 ст.615 КПК України вручити обвинуваченому, прокурору.
ГоловуючийОСОБА_1