Справа № 545/829/23
Провадження № 1-кп/545/229/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 рокум. Полтава
Полтавський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Полтава кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Кегичівка Кегичівського району Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України,
УСТАНОВИВ:
12.02.2023 близько 08 год. 50 хв., ОСОБА_6 , у порушення п.п. 2.1 а), 2.9 а) Правил дорожнього руху України, керуючи транспортним засобом - автомобілем Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи посвідчення на право керування транспортними засобами та перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, рухався на вказаному автомобілі по автодорозі Т-1707 «Мала Рублівка - Полтава» у напрямку від села Мала Рублівка в бік міста Полтава. Рухаючись по вищевказаній автодорозі в межах населеного пункту - села Надержинщина, ОСОБА_6 , не врахував дорожню обстановку та стан дорожнього покриття, не обрав безпечної швидкості, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не впорався з керуванням даного автомобіля, змінив напрямок руху ліворуч та виїхав за межі проїзної частини вліво відносно напрямку свого руху, де скоїв наїзд на нерухому перешкоду у вигляді дерева.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: черепно-мозкової травми забою головного мозку легкого ступеня, закритого перелому лобної кістки справа з переходом на рішитчасту та клиноподібну кістки, з розвитком лівобічної субдуральної гематоми, локального конвекситального субарахноідального крововиливу зліва, гемаррагічного вмісту в основній пазусі, пневмоцефалії, забою, гематоми м'яких тканин лобної ділянки справа з між тканинною емфіземою, забійної рани м'яких тканин надбрівної ділянки справа, гематоми м'яких тканин повік правого ока та забійних саден шкіри спинки носу та правої кисті, та які кваліфікуються, як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя.
За вищевказаних обставин, причиною вказаної дорожньо-транспортної події та її наслідків стало порушення водієм автомобіля Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 вимог п.п. 2.1 а), 2.9 а), 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, згідно з якими:
п. 2.1 а) Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії
п. 2.9 а) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
п. 10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
п. 12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Порушення вказаних Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_6 з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з виникненням вказаної дорожньо-транспортної події та ОСОБА_6 мав технічну можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди, шляхом виконання вимог п.п. 10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України.
Прокурором пред'явлено обвинувачення, у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
У відповідності до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
У судовому засіданні ОСОБА_6 винуватим себе визнав повністю, пояснивши, що він дійсно, за вищевказаних обставин, 12.02.2023 близько 08:50 год., перебуваючи у нетверезому стані, не маючи посвідчення на право керування транспортними засобами, керуючи автомобілем Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на автодорозі в межах населеного пункту с. Надержинщина, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з деревом, внаслідок ДТП пасажир автомобіля ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження. З правовою кваліфікацією своїх дій за ч. 2 ст. 286-1 КК України був згоден, фактичні обставини вчинення злочину не оспорював, щиро каявся, висловлював жаль з приводу вчиненого, приносив вибачення потерпілій. Вказав, що з потерпілою проживав у цивільному шлюбі з 2014 року, потім вони одружилися, мають спільну дитину, потерпіла до нього жодних претензій не має, пробачила. Він офіційно працевлаштувався та працює, сплатив вартість лікування потерпілої комунальним медичним закладом у повному обсязі, сплатив вартість витрат за проведення судової автотехнічної експертизи. Зазначив, що потерпіла не працює, вона та їх спільна дитина перебувають на його утриманні, що він також є єдиним сином, що піклується про своїх батьків, які є пенсіонерами, має брата, але той проживає за кордоном останні три-чотири роки.
Враховуючи показання обвинуваченого ОСОБА_6 , а також те, що він не оскаржує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позиції, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, потерпілої, дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого, висновку щодо результатів медичного огляду, довідки про вартість лікування потерпілої, довідки про витрати на проведення експертизи.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що дійсно, за вищевказаних обставин, 12.02.2023 близько 08:50 год., її цивільний чоловік ОСОБА_8 , а на теперішній час її чоловік, перебуваючи у нетверезому стані, не маючи посвідчення на право керування транспортними засобами, керуючи автомобілем Renault Logan, на автодорозі в с. Надержинщина, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з деревом, внаслідок вона отримала тяжкі тілесні ушкодження. Фактичні обставини вчинення злочину не оспорювала. Вказала, що з обвинуваченим проживає у цивільному шлюбі з 2014 року, зараз вони одружилися, мають спільну дитину, жодних претензій до обвинуваченого не має. Під час лікування обвинувачений постійно її відвідував, допомагав, був з дитиною, лише він утримує їх родину, за її лікування витрати медичному закладу відшкодував. Оскільки він постійно працює, то дав їй кошти, а вона сплатила у банку. Просила призначити покарання без ізоляції від суспільства, залишити обвинуваченого на волі.
Таким чином, аналізуючи показання обвинуваченого, потерпілої, суд находить вину обвинуваченого повністю доказаною, а його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд ураховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений скоїв тяжкий злочин.
Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, одружений, має на утриманні малолітню дитину, не є особою з інвалідністю, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, характеризується позитивно, проживає за постійним місцем проживання, працює різноробочим в ТОВ НВФ «Спектрон». Має непрацездатних батьків похилого віку(65 років та 67 років), у яких з його слів є єдиним сином, який допомагає. Добровільно відшкодував вартість лікування потерпілої у КП «1-а міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» у розмірі 11296,62 грн., добровільно відшкодував витрати за проведення судової автотехнічної експертизи № СЕ-19/117-23/2866-ІТ від 23.02.2023 у розмірі 755 гривень 12 копійок. Також судом враховується позиція потерпілої, яка просила призначити обвинуваченому покарання без ізоляції від суспільства, посилалася на те, що її чоловік утримує їх родину. Від батьків обвинуваченого подано заяви, в яких останні вказують, що є пенсіонерами, їх син є їх єдиним помічником, допомагає по господарству.
При відсутності обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, обставинами, які пом'якшують таке, суд визнає щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування збитків, притягнення до кримінальної відповідальності вперше.
У випадку засудження за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння застосування ст. 75 КК України забороняється законодавцем.
Однак, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме, щирого каяття у скоєному, активного сприяння розкриттю злочину, добровільного відшкодування збитків, притягнення до кримінальної відповідальності вперше, з урахуванням особи винного, який раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, має сталі соціальні зв'язки, одружений, має малолітню дитину, офіційно працевлаштований і працює, має непрацездатних батьків похилого віку, позитивно характеризується, думку самої потерпілої, яка є дружиною обвинуваченого, вказувала, що обвинувачений є єдиним годувальником їх родини, та прохала не ізолювати обвинуваченого від суспільства, то суд вважає за можливе на підставі ст. 69 КК України перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.2 ст. 286-1 КК України та призначити обвинуваченому за ч.2 ст. 286-1 КК України покарання у виді обмеження волі в межах, встановлених ст. 61 КК України, а також призначити додаткове покарання - позбавленням права керувати транспортними засобами, враховуючи висновок, зроблений в постанові від 04.09.2023 Об'єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду при розгляді справи № 702/301/20 щодо правозастосування положень статей 55, 286, 286-1 КК, а саме, що особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Суд вважає, що розмір покарання, що призначається, буде відповідає тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та даним про його особу, а також відповідає критерію справедливого покарання, відповідає вимогам ст. 65 КК України та його меті.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Відповідно до ч.1 ст. 58 КВК України, строк покарання засудженим до обмеження волі обчислюється з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 331, 349, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286-1 КК України та призначити йому із застосуванням ст. 69 КК України покарання у виді ОБМЕЖЕННЯ ВОЛІ строком на П'ЯТЬ років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
Запобіжний захід ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Строк відбування покарання обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого ОСОБА_6 на облік у виправному центрі.
Речові докази:
-автомобіль Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на території спеціального майданчика ГУНП в Полтавській області, - повернути власнику ТОВ «Автокредит плюс».
Зняти арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 13.02.2023 на автомобіль Renault Logan, реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Долю речових доказів вирішити по вступу вироку в законну силу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області
Суддя Карина ХАРАБАДЗЕ