36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
15.06.2010 р. Справа №27/16
за позовом Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, адреса: вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудтехкомплекс», адреса: с. Терешки, Полтавський р-н, Полтавська обл., 38762
про стягнення 7350,00 грн.
Суддя: Солодюк О.В.
Секретар судового засідання: Олійник Н.І.
Представники:
від позивача -Бабич С.М., довіреність № 01/1644 від 20.04.2010 року;
від відповідача -не з'явився.
15.06.2010 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Повний текст рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суть спору: Стягується 7350,00 грн. заборгованості, в тому числі 6000,00 грн. штрафу та 1350,00 грн. нарахованої пені, за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відповідно до Рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України «Про порушення законодавства України про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» № 01/08-рш від 11.01.2010 року у справі № 01-13-50/118-2009.
Представником позивача подано клопотання про збільшення розміру позовних вимог № 01/2489 від 14.06.2010 року (вх. № 08292д від 14.06.2010 року), копію якого направлено на адресу відповідача, та стягнення із ТОВ «Промбудтехкомплекс» 6000,00 грн. нарахованої пені за кожен день прострочення сплати штрафу, що не перевищує розміру штрафу, оскільки його, згідно із Рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/08 -рш від 11.01.2010 року, станом на 15.06.2010 року не сплачено.
Клопотання про збільшення розміру позовних вимог прийнято судом, оскільки воно не суперечить закону та не порушує прав інших осіб, передбачених ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, відзив на позов не надав.
Встановлено, що ухвала про порушення провадження у справі від 01.04.2010 року, ухвали про відкладення розгляду справи від 22.04.2010 р., 18.05.2010 р., 31.05.2010 р. та лист № 27/16 від 21.05.2010 р., що були направлені на адресу ТОВ «Промбудтехкомплекс», зазначену в позовній заяві на підставі даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 23.04.2010 року, повернулися до суду із відмітками поштового відділення про відсутність товариства за зазначеною адресою.
Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Ухвали суду по справі № 27/16 направлялись відповідачу на адресу, зазначеній в позовній заяві, і яка співпадає з адресою відповідача, вказаній у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Таким чином, відповідач повідомлений про час і місце розгляду справи і суд визнав можливим розглянути справу у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:
Рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі -Позивач) № 01/08 -рш від 11.01.2010 року (далі -Рішення) за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Промбудтехкомплекс» (далі -Відповідач) накладено штраф у розмірі 6 000,00 грн.
Рекомендованим листом «Про направлення рішення адміністративної колегії» № 01/55 від 13.01.2010 року на адресу Відповідача було направлено Рішення № 01/08 -рш від 11.01.2010 року із вимогою надіслати до територіального відділення копії платіжних доручень після сплати штрафу, яке отримане відповідачем 15.01.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 12217. Також ТОВ «Промбудтехкомплекс»попереджено, що у разі несплати штрафу у двомісячний строк з дня отримання рішення буде нараховуватися пеня у розмірі 1,5 % від суми штрафу за кожен день прострочення відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»(копії Рішення та листа в мат. справи).
Вищезазначене Рішення в порядку ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»№ 2210 -III від 11.01.2001 року Відповідачем до суду у двомісячний строк оскаржено не було.
15 березня 2010 року закінчився, встановлений ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу, протягом якого відповідач зобов'язаний сплатити штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладений Рішенням № 01/08 -рш від 11.01.2010 року.
Станом на час звернення із позовною заявою до суду Відповідач свого зобов'язання не виконав, доказів сплати суми штрафу Позивачеві не надав, що змусило останнього звернутися із даним позовом до суду.
З урахуванням клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог, яке прийнято судом, заборгованість відповідача перед позивачем складає 12000,00 грн.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши додані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно -правового акта, що регулює господарську діяльність.
Законом України «Про захист економічної конкуренції»(далі -Закон) передбачено, що органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання, в даному випадку, - юридичних осіб (п. 1 ч. 1 ст. 52 Закону).
Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (ч. 3 ст. 56 Закону).
ТОВ «Промбудтехкомплекс» Рішення № 01/08 -рш від 11.01.2010 року одержало 15.01.2010 року, що підтверджується повідомленням № 12217 (копія повідомлення в мат. справи).
Станом на 15.03.2010 року, після закінчення двомісячного строку, відповідач суму штрафу у розмірі 6000,00 грн. добровільно не сплатив.
Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку, у зв'язку із чим Позивачем було подано позов до господарського суду.
Доказів сплати штрафу відповідачем не надано.
Таким чином, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 6000,00 грн. штрафу обґрунтовані, підтверджені наявними доказами та підлягають задоволенню.
За правопорушення у сфері господарювання, відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України (далі -ГК України), учасники господарських відносин несуть господарсько - правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).
Штрафними санкціями, згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»передбачено стягнення пені за кожний день прострочення сплати штрафу у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
За обґрунтованим розрахунком Позивача, перевіреним судом, розмір пені на момент подання позову до суду за період з 16.03.2010 р. по 30.03.2010 р. склав 1350,00 грн.
Враховуючи, що штраф згідно з Рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/08 -рш від 11.01.2010 року станом на 15.06.2010 року не сплачено, Позивач у клопотанні № 01/2489 від 14.06.2010 р. (вх. № 08292д від 14.06.2010 р.) заявив про збільшення позовних вимог шляхом збільшення розміру пені за період з 16.03.2010 р. по 15.06.2010 р. до 6000,00 грн., враховуючи положення Закону України «Про захист економічної конкуренції»про те, що розмір пені не може перевищувати розмір штрафу.
Таким чином, сума пені становить 6000,00 грн. і підлягає стягненню з Відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) у разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита оплачується чи стягується згідно з новою ціною позову.
Нормами абз. 4 п. 38 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затв. Наказом ГДПІ України № 15 від 22.04.1993 року передбачено, що при збільшенні позову недостаюча сума мита оплачується виходячи зі збільшеної суми позову.
У разі якщо позивач на підставі ч. 4 ст. 22 ГПК до прийняття рішення зі справи збільшив розмір позовних вимог і не сплатив державне мито зі збільшеної суми, то господарський суд стягує з позивача суму недоплаченого державного мита в доход державного бюджету (абз. 1 п. 4.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»№ 02-5/78 від 04.03.1998 року).
Так як в порядку п. 36 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№ 7-93 від 21.01.1993 року Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення звільнені від сплати державного мита, то воно стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита (ч. 3 ст. 49 ГПК України).
Таким чином, розмір державного мита із позовних вимог на загальну суму 12000,00 грн. становить 120,00 грн. і підлягає стягненню з відповідача.
Витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (ч. 5 ст. 49 ГПК України).
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Промбудтехкомплекс»(38762, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Терешки, код ЄДРПОУ 30296387) на користь Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, код ЄДРПОУ 21076316) із зарахуванням зазначених сум до загального фонду Державного бюджету України на рахунок Управління державного казначейства у м. Полтаві (код за ЄДРПОУ 34698804, р/р 31115106700002, код бюджетної класифікації 21081100, символ звітності 106) 6000,00 грн. (шість тисяч грн. 00 коп.) штрафу, 6000,00 грн. (шість тисяч грн. 00 коп.) нарахованої пені, витрати по сплаті державного мита у розмірі 120,00 грн. (сто двадцять грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
3. Видати наказ після вступу рішення в законну силу.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному ст. 93 ГПК України.
Суддя О.В. Солодюк
Рішення підписано________________________