Справа № 2-2289
За 2010р.
23 вересня 2010р. Стахановський міський суд Луганської області у складі головуючого судді Юрченко І.М.
при секретарі Скляр М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Звертаючись до суду, позивачка зазначила, що з відповідачем вона уклала шлюб 28.01.1994року. Шлюб зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Стахановського міського управління юстиції, актовий запис № 47.
Від шлюбу з відповідачем вони мають неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає з позивачкою.
Позивачка зазначила, що спільне життя у неї з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між ними, розходження поглядів на сімейні стосунки та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства та виховання дитини. Шлюбні стосунки фактично припинено з травня 1995 року, вони разом не мешкають до теперішнього часу. Подружжя не веде сумісно господарства, не мають спільного бюджету. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу не можливе.
Тому позивачка у позові просила суд розірвати її шлюб з відповідачем.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, від неї надійшла заява, в якій вона просила розглянути справу без її участі, на позові наполягала, не заперечувала проти винесення заочного рішення по справі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав, про місце і час судового розгляду повідомлений належним чином.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення. Оскільки відповідачем жодна з обставин, зазначених за текстом позовної заяви не оспорюється, їх наявність слід вважати доведеною.
Згідно п.1 ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Згідно п.2 ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За таких обставин подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам позивача у справі.
Витрати по розірванню шлюбу слід покласти на відповідача, звільнивши від них позивача, бо з позивачем перебуває неповнолітня дитина.
Керуючись ст.10,11,60,212,213,214,215,224,226ЦПК України, ст. 24, 112 Сімейного кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити у повному обсязі.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що зареєстрований 28.01.1994р. відділом реєстрації актів цивільного стану Стахановського міського управління юстиції, актовий запис № 47.
Витрати, пов'язані із реєстрацією розірвання шлюбу в розмірі 17 грн.00коп. повністю покласти на ОСОБА_2, а ОСОБА_1 звільнити від сплати зазначених витрат.
Заочне рішення може бути переглянуто Стахановським міським судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Луганської області в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку.
Суддя: