Справа № 2-4921/2010
13 вересня 2010 року Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого - судді Москаленко В.В.
при секретарі - Томко Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Рубіжне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Хімічний завод «Південний» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
В обґрунтування позову позивач вказала, що з 01.12.2007 року по 08.06.2010 року вона перебувала у трудових відносинах з державним підприємством «Хімічний завод «Південний».
Відповідно до наказу по підприємству № 138 від 08.06.2010 року звільнена по ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням.
На день звільнення відповідачем їй була нарахована заробітна плата в сумі 5203 грн. 96 коп., але не була виплачена в зв'язку з відсутністю грошових коштів на заводі. Також їй не були виплачені грошові кошти за вислугу років в період з січня 2008 року по грудень 2008 року.
Позивач просить стягнути з відповідача на її користь всі суми ,що належали їй на час звільнення в розмірі 5203,96 грн.
В судове засідання позивач не з»явилася,надала заяву про розгляд справи за її відсутності , уточнила позовні вимоги, просила стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за період затримки розрахунку в сумі 322,11 грн..
Представник відповідача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнав,просив звільнити підприємство від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в зв»язку з тяжким фінансовим станом підприємства.
Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року у разі визнання відповідачем позову ,яке має бути безумовним і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права ,свободи чи інтереси інших осіб(не відповідача) ,суд ухвалює рішення про задоволення позову,обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з»ясування і дослідження інших обставин справи.
Таким чином представник відповідача визнав позов ,що не суперечить закону й не порушує права ,свободи чи інтереси інших осіб отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по справі у вигляді судового збору, керуючись ст. 88 ЦПК України, суд враховує, що при пред'явлені позову про трудовий спір позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход держави в сумі 51 грн.
Враховуючи матеріальний стан відповідача, суд вважає можливим звільнити відповідача від оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 116,117 КЗпП України, Законом України "Про оплату праці", ст.ст.10,11,60,212-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до державного підприємства «Хімічний завод «Південний» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити .
Стягнути з державного підприємства «Хімічний завод «Південний» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 322 грн. 11 коп.
Стягнути з державного підприємства «Хімічний завод «Південний» судовий збір у доход держави в сумі 51 (п'ятдесятьох однієї) гривні.
Звільнити державне підприємство «Хімічний завод «Південний» від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Суддя В.В. Москаленко
Справа № 2-1380/2009
25 листопада 2009 року Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого - судді Буйкіна М.І.
при секретарі - Ляшенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Рубіжне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства «Хімічний завод «Південний» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
В обґрунтування позову позивач вказав, що з 01.12.2007 року по 01.09.2009 року вона перебувала у трудових відносинах з державним підприємством «Хімічний завод «Південний», працювала оператором дистанційного пульту управління в хімічному виробництві державного підприємства «Хімічний завод «Південний».
Відповідно до наказу по підприємству № 369 від 01.09.2009 року звільнена по ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням.
На день звільнення відповідачем їй була нарахована заробітна плата в сумі 10786 грн. 86 коп., але не була виплачена в зв'язку з відсутністю грошових коштів на заводі.
Позивач просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 10786 грн. 86 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 1771 грн. 50 коп.
В судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні дав аналогічні пояснення по суті заявленого позову.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, при цьому пояснив, що ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з державним підприємством «Хімічний завод «Південний» по 01.09.2009 року. Наказом по підприємству № 369 від 01.09.2009 року позивач звільнена з роботи по ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. При звільненні позивачу не були виплачені належні розрахункові суми. Зазначені суми були виплачені 29 вересня 2009 року, що підтверджується відомостями на виплату грошей № 15,16 за вересень 2009 року.
Що стосується вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, то обставинами, які виключають вину підприємства в порушенні строків проведення розрахунку при звільненні є економічна криза, яка стала надзвичайною та непереборною силою, в наслідок чого склались обставини, які унеможливили виплатити позивачу всі належні йому суми при звільненні.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши й оцінивши представлені письмові докази по справі в їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах з державним підприємством «Хімічний завод «Південний» з 01 грудня 2007 року. Наказом по підприємству № 369 від 01.09.2009 року позивач звільнений з 01.09.2009 року за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оплату праці", ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
При звільненні, в строк, встановлений трудовим законодавством, зокрема ст. 116 КЗпП України, відповідач належні розрахунки з позивачем не провів.
Як вбачається із платіжної відомості державного підприємства «Хімічний завод «Південний» № 15 за вересень 2009 року позивачу 29 вересня 2009 року виплачена заборгованість по заробітній платі в сумі 6962 грн. 46 коп.
Відповідно до відомості на виплату грошей № 16 за вересень 2009 року позивачу 29 вересня 2009 року виплачена заборгованість по заробітній платі в сумі 3850 грн. 32 коп.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача до державного підприємства «Хімічний завод «Південний» про стягнення заробітної плати задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Розмір суми, яка підлягає стягненню, визначається за правилами встановленими постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, виходячи із заробітку за два повних відпрацьованих місяця до звільнення.
Суд не може прийняти до уваги доводи представника відповідача що в день звільнення позивача йому не були виплачені всі належні при звільненні суми в зв'язку з економічною кризою та відсутності коштів, оскільки як зазначено в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” № 13 від 24.12.1999 року зазначено, що відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 1692 грн. 16 коп. з 02 вересня 2009 року по 28 вересня 2009 року із наступного розрахунку /16 днів х 105 грн. 76 коп./, виходячи середньоденного заробітку 105 грн. 76 коп., згідно наданої представником відповідача і не оспарюваной позивачкою довідки про середній заробіток.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
В статті 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по справі у вигляді судового збору, керуючись ст. 88 ЦПК України, суд враховує, що при пред'явлені позову про трудовий спір позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход держави в сумі 51 грн.
Враховуючи матеріальний стан відповідача, суд вважає можливим звільнити відповідача від оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 116,117 КЗпП України, Законом України "Про оплату праці", ст.ст.10,11,60,212-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до державного підприємства «Хімічний завод «Південний» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з державного підприємства «Хімічний завод «Південний» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 1692 грн. 16 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з державного підприємства «Хімічний завод «Південний» судовий збір у доход держави в сумі 51 (п'ятдесятьох однієї) гривні.
Звільнити державне підприємство «Хімічний завод «Південний» від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом десяти днів з дня оголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються в апеляційний суд Луганської області через Рубіжанський міський суд Луганської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк двадцяти днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Справа № 2-1369/2009
25 листопада 2009 року Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого - судді Буйкіна М.І.
при секретарі - Ляшенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Рубіжне цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до державного підприємства «Хімічний завод «Південний» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
В обґрунтування позову позивач вказав, що з 01.12.2007 року по 19.08.2009 року вона перебувала у трудових відносинах з державним підприємством «Хімічний завод «Південний», працювала апаратником синтезу державного підприємства «Хімічний завод «Південний».
Відповідно до наказу по підприємству № 333 від 19.08.2009 року звільнена по ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням.
На день звільнення відповідачем їй була нарахована заробітна плата в сумі 8897 грн. 80 коп., але не була виплачена в зв'язку з відсутністю грошових коштів на заводі.
Позивач просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в сумі 8897 грн. 80 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 2480 грн. 10 коп.
В судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні дав аналогічні пояснення по суті заявленого позову.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, при цьому пояснив, що ОСОБА_3 перебувала у трудових відносинах з державним підприємством «Хімічний завод «Південний» по 18.08.2009 року. Наказом по підприємству № 333 від 19.08.2009 року позивач звільнена з роботи по ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. При звільненні позивачу не були виплачені належні розрахункові суми. Зазначені суми були виплачені 29 вересня 2009 року, що підтверджується відомостями на виплату грошей № 13,14 за вересень 2009 року.
Що стосується вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, то обставинами, які виключають вину підприємства в порушенні строків проведення розрахунку при звільненні є економічна криза, яка стала надзвичайною та непереборною силою, в наслідок чого склались обставини, які унеможливили виплатити позивачу всі належні йому суми при звільненні.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши й оцінивши представлені письмові докази по справі в їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 перебувала у трудових відносинах з державним підприємством «Хімічний завод «Південний» з 01 грудня 2007 року. Наказом по підприємству № 333 від 19.08.2009 року позивач звільнений з 19.08.2009 року за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оплату праці", ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
При звільненні, в строк, встановлений трудовим законодавством, зокрема ст. 116 КЗпП України, відповідач належні розрахунки з позивачем не провів.
Як вбачається із платіжної відомості державного підприємства «Хімічний завод «Південний» № 13 за вересень 2009 року позивачу 29 вересня 2009 року виплачена заборгованість по заробітній платі в сумі 26 грн. 62 коп.
Відповідно до відомості на виплату грошей № 14 за вересень 2009 року позивачу 29 вересня 2009 року виплачена заборгованість по заробітній платі в сумі 8855 грн. 64 коп.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача до державного підприємства «Хімічний завод «Південний» про стягнення заробітної плати задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Розмір суми, яка підлягає стягненню, визначається за правилами встановленими постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, виходячи із заробітку за два повних відпрацьованих місяця до звільнення.
Суд не може прийняти до уваги доводи представника відповідача що в день звільнення позивача йому не були виплачені всі належні при звільненні суми в зв'язку з економічною кризою та відсутності коштів, оскільки як зазначено в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” № 13 від 24.12.1999 року зазначено, що відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 2544 грн. 48 коп. з 20 серпня 2009 року по 28 вересня 2009 року із наступного розрахунку /24 днів х 106 грн. 02 коп./, виходячи середньоденного заробітку 106 грн. 02 коп., згідно наданої представником відповідача і не оспарюваной позивачкою довідки про середній заробіток.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
В статті 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по справі у вигляді судового збору, керуючись ст. 88 ЦПК України, суд враховує, що при пред'явлені позову про трудовий спір позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход держави в сумі 51 грн.
Враховуючи матеріальний стан відповідача, суд вважає можливим звільнити відповідача від оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 116,117 КЗпП України, Законом України "Про оплату праці", ст.ст.10,11,60,212-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_3 до державного підприємства «Хімічний завод «Південний» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з державного підприємства «Хімічний завод «Південний» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 2544 грн. 48 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з державного підприємства «Хімічний завод «Південний» судовий збір у доход держави в сумі 51 (п'ятдесятьох однієї) гривні.
Звільнити державне підприємство «Хімічний завод «Південний» від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом десяти днів з дня оголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються в апеляційний суд Луганської області через Рубіжанський міський суд Луганської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк двадцяти днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Справа № 2-1363/2009
25 листопада 2009 року Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого - судді Буйкіна М.І.
при секретарі - Ляшенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Рубіжне цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до державного підприємства «Хімічний завод «Південний» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
В обґрунтування позову позивач вказав, що з 01.12.2007 року по 01.09.2009 року вона перебував у трудових відносинах з державним підприємством «Хімічний завод «Південний».
На день звільнення відповідачем йому була нарахована заробітна плата, але не була виплачена в зв'язку з відсутністю грошових коштів на заводі.
Позивач просить стягнути з відповідача на його користь заробітну плату в сумі 146 грн. 47 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 1594 грн. 35 коп.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, дав аналогічні пояснення по суті заявленого позову.
Представник відповідача в судовому засіданні уточненні позовні вимоги не визнав, при цьому пояснив, що ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з державним підприємством «Хімічний завод «Південний» до 01.12.2007 року. Наказом по підприємству № 372 від 01.09.2009 року позивач звільнений з роботи по ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. При звільненні позивачу не були виплачені належні розрахункові суми. Зазначені суми були виплачені 23 вересня 2009 року, що підтверджується платіжною відомістю № 6,7 за вересень 2009 року.
Що стосується вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, то обставинами, які виключають вину підприємства в порушенні строків проведення розрахунку при звільненні є економічна криза, яка стала надзвичайною та непереборною силою, в наслідок чого склались обставини, які унеможливили виплатити позивачу всі належні йому суми при звільненні.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши й оцінивши представлені письмові докази по справі в їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з державним підприємством «Хімічний завод «Південний» з 01 грудня 2007 року. Наказом по підприємству № 372 від 01.09.2009 року позивач звільнений з 01.09.2009 року за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оплату праці", ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
При звільненні, в строк, встановлений трудовим законодавством, зокрема ст. 116 КЗпП України, відповідач належні розрахунки з позивачем не провів.
Згідно довідки державного підприємства «Хімічний завод «Південний» від 08.09.2009 року, яка мається в матеріалах справи, сума невиплаченої ОСОБА_4 складає 6798,47 грн. (а.с. ).
Як вбачається із платіжної відомості державного підприємства «Хімічний завод «Південний» № 6 за вересень 2009 року позивачу 23 вересня 2009 року виплачена заборгованість по заробітній платі в сумі 6567 грн. 36 коп.
Відповідно до відомості на виплату грошей № 7 за вересень 2009 року позивачу 23 вересня 2009 року виплачена заборгованість по заробітній платі в сумі 85 грн. 54 коп.
В судовому засіданні позивач пояснив, що заборгованість по заробітній платі в сумі 145 грн. 90 коп. ним отримана 29 жовтня 2009 року.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача до державного підприємства «Хімічний завод «Південний» про стягнення заробітної плати задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Розмір суми, яка підлягає стягненню, визначається за правилами встановленими постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, виходячи із заробітку за два повних відпрацьованих місяця до звільнення.
Суд не може прийняти до уваги доводи представника відповідача що в день звільнення позивача йому не були виплачені всі належні при звільненні суми в зв'язку з економічною кризою та відсутності коштів, оскільки як зазначено в п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” № 13 від 24.12.1999 року зазначено, що відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в заявленому позивачем розмірі 3549 грн. 80 коп. з 02 вересня 2009 року по 28 жовтня 2096 року із наступного розрахунку / 16 дн. х 102,88 грн. + 1 міс. х 1903,72 грн./, виходячи із середнього заробітку 1903 грн. 72 коп. і середньоденного заробітку 102 грн.88 коп., згідно наданої представником відповідача і не оспарюваной позивачем довідки про середній заробіток.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
В статті 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат по справі у вигляді судового збору, керуючись ст. 88 ЦПК України, суд враховує, що при пред'явлені позову про трудовий спір позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, тому судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход держави в сумі 51 грн.
Враховуючи матеріальний стан відповідача, суд вважає можливим звільнити відповідача від оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 116,117 КЗпП України, Законом України "Про оплату праці", ст.ст.10,11,60,212-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_4 до державного підприємства «Хімічний завод «Південний» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Стягнути з державного підприємства «Хімічний завод «Південний» на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 3549 грн.80 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з державного підприємства «Хімічний завод «Південний» судовий збір у доход держави в сумі 51 (п'ятдесятьох однієї) гривні.
Звільнити державне підприємство «Хімічний завод «Південний» від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Заяву про апеляційне оскарження може бути подано протягом десяти днів з дня оголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються в апеляційний суд Луганської області через Рубіжанський міський суд Луганської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк двадцяти днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя