Справа № 204/8753/23
Провадження № 2/204/2559/23
РІШЕННЯ
іменем України
03 жовтня 2023 року м. Дніпро
Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська у складі головуючого - судді Книш А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПОКРОВСЬКЕ» про відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просив стягнути з відповідача на свою користь в якості відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання суму грошових коштів у розмірі 245000 грн. В обґрунтування позову позивач зазначає, що 13 грудня 2017 року був прийнятий на посаду прохідника 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті до відповідача та 28 вересня 2020 року позивача було звільнено. За час роботи на підприємстві відповідача позивач набув хронічних професійних захворювань. Позивачу повторно безтерміново встановлено третю групу інвалідності за професійним захворюванням та протипоказана важка праця. Також позивачу первинно-повторно безтерміново встановлено 65% втрати працездатності з них: первинно 30% - профрадикулопатія, 20% - професійний бронхіт, повторно 15% - трудове каліцтво. Вказує, що даний позов пред'являється саме з підстав отримання позивачем професійних захворювань та втрати ним через це працездатності на 50%. У зв'язку з хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. Окрім того, позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. На даний час самопочуття позивача не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого завдає йому душевного болю та страждань. Позивач вважає, що зі сторони відповідача йому має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров'я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у нього хронічного професійного захворювання.
Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача Львов А.Л. зазначає, що відповідач не приховував тяжкість і шкідливість технологічного процесу та позивач свідомо приймав запропоновані йому умови праці і усвідомлював можливість ушкодження його здоров'я. Усвідомлюючи ризик виникнення професійного захворювання, позивач умисно тривалий час не повідомляв адміністрацію відповідача про необхідність переведення його на іншу менш шкідливу або менш важку працю у зв'язку з погіршенням стану свого здоров'я. За весь період роботи у відповідача позивач жодного разу не заявляв про порушення зі сторони відповідача умов його праці. Звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні розрахункові документи (касові чеки, квитанції) чи інші документи, які б свідчили про витрати, пов'язані з відновленням психологічного стану, стану здоров'я, який був до виникнення ситуації. Вважає, що позивачем не доведена неправомірність поведінки відповідача, внаслідок якої могла бути спричинена така моральна шкода, наявність вини відповідача у виникненні профзахворювання. Вимога позивача про стягнення 245000 грн є завищеною та такою, що не відповідає вимогам розумності та справедливості, оскільки розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб позивача і не повинен приводити до його збагачення. Також просив у судовому рішенні зазначити, що податки стягуються у відповідності до норм податкового законодавства, чинного на момент виконання рішення суду.
Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні фактичні обставини.
З 13 грудня 2017 року по 28 вересня 2020 року позивач перебував у трудових відносинах з ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПОКРОВСЬКЕ» (а.с.8-11).
28 вересня 2020 року позивача було звільнено із займаної посади у зв'язку з невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України.
Як вбачається з виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого Клініки професійних захворювань Державної установи "Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України", висновком за № 6/83 від 15 лютого 2023 року Лікарсько-експертної комісії позивачу встановлено діагноз - Хронічна радикулопатія L5, S1 праворуч в стадії загострення з вираженими статико-динамічними порушеннями, м'язово-тонічним та больовим синдромами; хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмофіброз, ЛН І-ІІ ст. (першого-другого ст.). - захворювання професійні, встановлені вперше (а.с.16-17).
Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 14 березня 2023 року, затвердженого 14 березня 2023 року начальником Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці В. Король, встановлено, що професійне захворювання виникло у позивача у зв'язку з недосконалістю технологічного процесу (зокрема, через виділення значних концентрацій пилу, переважно фіброгенної дії) недостатньою забезпеченістю засобами індивідуального захисту від пилу (фільтрами до протипилових респіраторів) та недосконалістю технологічного процесу (зокрема, неможливістю застосування засобів малої механізації на усіх ланках технологічного процесу, неможливістю механізації та автоматизації певних видів робіт через складні гірничо-геологічні умови. Позивач виконував роботи в умовах впливу пилу, переважно фіброгенної дії, концентрація якого перевищувала ГДК, та в умовах вимушеної робочої пози і значних фізичних навантажень, що перевищували допустимі параметри. Причина виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння): пил переважно фіброгенної дії - фактична величина 192,2 мг/м?, при нормативному значенні 2 мг/м?. Тривалість дії упродовж зміни - 90,3% зміни. Важкість праці: фізичне динамічне навантаження (за участю м'язів нижніх кінцівок та тулуба) - фактична величина 224 Вт, при нормативному значенні 90 Вт; фізичне динамічне навантаження (за участю м'язів рук та плечового поясу) - фактична величина 116,7 Вт, при нормативному значенні 45 Вт; маса вантажу, що підіймається та переміщується - фактична величина 40 кг при нормативному значенні 30 кг. Виробничий шум - фактична величина 90 дБА, при нормативному значенні 80 дБА. Робоча поза в нахиленому положенні більше 30? 52% зміни при нормативному значенні до 30? - 25% зміни. Нахили корпусу - фактичне значення 230 разів, при нормативному значенні 50-100 разів (а.с.12-13).
30 березня 2023 року позивачу у зв'язку з професійним захворюванням встановлено третю групу інвалідності безтерміново, рекомендовані заходи щодо відновлення працездатності спостереження і лікування у невролога, пульмонолога, сімейного лікаря, стаціонарне лікування за показаннями (а.с.14).
Крім того, 30 березня 2023 року позивачу безтерміново встановлено 65% втрати професійної працездатності, із них первинно - 50%, з них 30% по проф. радикулопатії та 20% по хронічному бронхіту, а також повторно 10% по трудовому каліцтву від 28 березня 2020 року та 5% за трудове каліцтво від 01 лютого 2001 року. По трудовому каліцтву від 18 січня 2017 року % не встановлений. Первинно врахув. з 23 березня 2023 року. Рекомендовано медикаментозне, санаторно-курортне лікування (а.с.14 зворотна сторона).
Вирішуючи пред'явлені позовні вимоги судом враховується наступне.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.
Згідно з частинами першою, другою статті 153 Кодексу законів про працю України (далі -КЗпП України) на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.
Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця.
Частинами першою та третьою статті 13 Закону України "Про охорону праці" передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
У статті 173 КЗпП України закріплено право працівника на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Частиною першою статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральних втрат потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральними втратами потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
У пунктах 9, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" судам роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
У Рішенні Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року N 1-9/2004 у справі за конституційним зверненням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кіровоградській області про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, зазначено, що моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. Ушкодження здоров'я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов'язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.
Судом встановлено наявність правових підстав для стягнення на користь позивача моральної шкоди, завданої внаслідок незабезпечення йому роботодавцем безпечних і здорових умов праці, що призвело до професійного захворювання, втрати працездатності та встановлення інвалідності.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок стійкої втрати професійної працездатності, судом враховуються обставини, які мають суттєве значення, зокрема ступінь втрати працездатності, глибину, інтенсивність, тривалість фізичних та душевних страждань, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, наслідки, що наступили, а також засади розумності і справедливості.
При цьому, вирішуючи питання про покладення відповідальності за завдану позивачу моральну шкоду на відповідача, суд виходить з того, що професійне захворювання виникло у позивача саме після його тривалого перебування у трудових відносинах з ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПОКРОВСЬКЕ», на якого законодавством було покладено обов'язок із забезпечення безпечних та нешкідливих умов праці, факт звільнення позивача із займаної посади у зв'язку з невідповідністю робітника займаній посаді за станом здоров'я на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України наслідки, що наступили, беручи до уваги визначений у довідці МСЕК висновок щодо подальших умов та характеру праці позивача, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача слід стягнути моральну шкоду, що спричинена втратою працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, у розмірі 75000 грн.
На підставі частини другої статті 416 ЦПК України Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду за результатом розгляду справи N 212/3137/17-ц (провадження N 61-37529сво18) сформулював висновок про застосування норми права, який полягає у тому, що невиконання роботодавцем обов'язку по забезпеченню безпечних і здорових умов праці, яке мало наслідком виникнення у позивача професійного захворювання, втрати працездатності й встановлення інвалідності, є підставою для відшкодування роботодавцем (його правонаступником) заподіяної працівнику моральної шкоди.
Доводи представника відповідача щодо необхідності оподаткування стягнутої за рішенням суду суми моральної шкоди судом до уваги не приймаються, оскільки як до 23 травня 2020 року, так і чинним податковим законодавством передбачається, що стягнуті за рішенням суду суми на відшкодування шкоди життю та здоров'ю не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, що узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 180/377/20, від 21 червня 2022 року у справі №599/645/21.
З огляду на викладене, пред'явлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 264, 430 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПОКРОВСЬКЕ» про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПОКРОВСЬКЕ» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, що спричинена втратою працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, у розмірі 75000 (сімдесят п'ять тисяч) гривень 00 копійок без утримання з цієї суми податків та інших обов'язкових платежів.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПОКРОВСЬКЕ» на користь держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 (шістдесят) копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ПОКРОВСЬКЕ», місцезнаходження: м. Покровськ, площа Шибанкова, буд.1а, ідентифікаційний код 13498562.
Головуючий: