Справа № 203/4781/23
1-кс/0203/3999/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2023 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю адвоката - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілим у кримінальному провадженні,-
ВСТАНОВИВ:
До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшла вищезазначена скарга, подана в порядку ст.303 КПК України, в якій скаржник просив скасувати постанову старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_5 від 01.08.2023 року у кримінальному провадженні №6202310030000368 про відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілою у кримінальному провадженні. В обгрунтування скарги посилався на необгрунтованість та передчасність винесення оскаржуваної постанови.
В судове засідання адвокат ОСОБА_3 підтримав подану скаргу та, посилаючись на викладені в ній підстави, просив задовольнити останню.
Слідчий в призначене судове засідання не з'явився, що в силу ч.3 ст.306 КПК України не перешкоджає розгляду скарги.
Частиною 1 ст.303 КПК України визначено перелік рішень, дій чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Зокрема, п.5 ч.1 ст.303 КПК України передбачено, що під час досудового розслідування може бути оскаржено рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову у визнанні потерпілим.
Частиною 2 ст.9 КПК України встановлено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Відповідно до ст.220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Згідно ч.ч.1-5 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Згідно ч.ч.3,5 ст.110 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне.
Постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Під час розгляду скарги встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №6202310030000368, відомості про яке внесено до ЄРДР 22.03.2023 року з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.382 КК України на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 21.02.2023 року у справі №761/5467/23, якою було зобов'язано слідчого внести до ЄРДР відомості за заявою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 щодо неправомірних дій службових осіб Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, що виразились у невиконанні ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська.
В рамках вказаного кримінального провадження ОСОБА_6 01.05.2023 року було подано клопотання про залучення її в якості потерпілої у кримінальному провадженні та проведення окремих слідчих дій.
Після скасування ухвалою слідчого судді попередньої постанови слідчого від 03.05.2023 року про відому в задоволенні клопотання ОСОБА_4 від 01.05.2023 року, за наслідками його повторного розгляду слідчим 01.08.2023 року знов було винесено постанову про відмову в його задоволенні.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про залучення ОСОБА_4 в якості потерпілої у кримінальному провадженні, слідчий посилався на ненадання до клопотання доказів, які б свідчили про заподіяння останній будь-якої шкоди.
При цьому, посилаючись на відсутність відомостей щодо завдання заявниці у т.ч. майнової шкоди, слідчий не надав будь-яку оцінку доводам заяви ОСОБА_4 щодо вчинення кримінального правопорушення, яке полягало у невиконанні ухвал слідчих суддів про повернення працівниками поліції вилученого під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні майна його власнику ОСОБА_7 , право власності на яке після смерті останнього перейшло до ОСОБА_4 ; не допитав заявницю на предмет встановлення цих обставин, наявності в неї документів на майно, його вартості; не допитав працівників поліції та не вжив інших заходів для перевірки фактичних обставин кримінального провадження, зокрема, щодо місцезнаходження вилученого майна, причин його тривалого неповернення згідно ухвали слідчого судді власнику або його правонаступнику.
З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що постанова від 01.08.2023 року винесена передчасно та підлягає скасуванню в частині, що оскаржується, а саме: в частині відмови у визнанні ОСОБА_4 потерпілою у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,26,303-307 КПК України, слідчий суддя -
УХВАЛИВ:
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілим у кримінальному провадженні - задовольнити.
Скасувати постанову старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_5 від 01 серпня 2023 року у кримінальному провадженні №6202310030000368 в частині відмову у визнанні ОСОБА_4 потерпілою у кримінальному провадженні.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1