Справа №753/9221/23 Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-сс/824/5091/2023 Доповідач - ОСОБА_2
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2023 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду у складі:
Головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційною скаргою адвоката, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 серпня 2023 року, якою задоволено клопотання про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12022100020000464 від 01.02.2023року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2, 3 ст.255, ч.3 ст.332, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України.
ВСТАНОВИЛА:
27 липня 2023 року до Дарницького районного суду надійшло клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження № 12022100020000464 від 01.02.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2, 3 ст.255, ч.3 ст.332, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України, а саме на:
- автомобіль MERCEDESBEBZ GLS400, д.н.з. НОМЕР_1 , імобілайзер від автомобіля MERCEDES BEBZGLS 400, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 .
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від
02 серпня 2023 року, клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на вказане майно. Обґрунтовуючи своє рішення, слідчим суддею зазначено, що арешт на вказане майно накладається з метою конфіскації майна, як виду покарання, у разі визнання ОСОБА_9 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.332, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України.
На вказану ухвалу, слідчого судді адвокат, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою, вважає її незаконною. Стверджує, що арештоване майно не відповідає ознакам речових доказів, передбачених
ст.98 КПК України, адже не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, крім того вказане майно не містить на собі його сліди та відомості, які можуть бути використані як доказ кримінального правопорушення, крім того стороною обвинувачення не було доведено необхідність арешту та наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Звертає увагу, що арештований автомобіль придбаний ОСОБА_6 у законний спосіб, а накладений арешт позбавляє останню права на вільне розпорядження своїм майном, що призводить до постійного невідкладного пошуку засобів пересування для себе та малолітньої дитина, яка важко хворіє від народження. Крім того, на думку апелянта, вказане клопотання не належним чином подано до суду, що порушує принцип верховенства права та права на справедливий суд. Тому просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
В судове засідання апеляційного суду учасники процесу не з'явилися.
Прокурор надіслав до суду клопотання з проханням проводити з ним судове засідання в режимі відеоконференції, однак з технічних причин з'єднатися з прокурором не постало можливим.
Адвокат, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , надіслав до суду клопотання про слухання апеляційної скарги за його відсутність та за відсутність власника майна.
Згідно положень ст.422 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш, як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.
Тому, з огляду на приписи ст.422 КПК України колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану апеляційну скаргу за відсутності всіх учасників процесу, оскільки це не суперечить положенням ч.4 ст.405 КПК України.
Таким чином, ознайомившись з матеріалами клопотаннята обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як вбачається з матеріалів провадження, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.332, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України, про що ОСОБА_9 повідомлено 25.07.2023, та зі змісту вказаного повідомлення про підозру вбачається, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні ряду злочинів, серед яких наявний і тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років з конфіскацією майна.
У зв'язку з чим, 25.07.2023 року було проведено обшук автомобіля MERCEDES BEBZGLS 400, д.н.з. НОМЕР_1 , імобілайзер від автомобіля MERCEDES BEBZGLS 400, д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував у користуванні ОСОБА_9 та належить його дружині - ОСОБА_6 .
Вказане майно, являються предметом забезпечення кримінального провадження, а саме конфіскації майна, як додаткового виду покарання у кримінальному провадженні №12022100020000464 від 01.02.2023 року.
Оскільки арешт накладено з метою конфіскації майна, як виду додаткового покарання, в разі визнання ОСОБА_9 винуватим за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, відповідно до ст.170 КПК України, існують підстави для тимчасового позбавлення права на відчуження вказаного майна, з урахуванням положень ст.60 СК України, відповідно до яких, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності, незалежно від того, що однин з них не мав з поважних причин самостійного заробітку.
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Тобто незважаючи на те, що автомобіль MERCEDESBEBZ GLS400, д.н.з. НОМЕР_1 , імобілайзер від автомобіля MERCEDES BEBZGLS 400, д.н.з. НОМЕР_1 , належить дружині підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_6 , воно може бути конфіскованим у разі визнання ОСОБА_9 винуватим за статтею КК України, санкція якої передбачає такий вид додаткового покарання, як конфіскація майна.
У випадку, передбаченому ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається, серед іншого, з метою забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна.
Тому, розглядаючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно, у відповідності до ст.173 КПК України слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що майно, яке належить дружині підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_6 , а саме автомобіль MERCEDESBEBZ GLS400, д.н.з. НОМЕР_1 , імобілайзер від автомобіля MERCEDES BEBZGLS 400, д.н.з. НОМЕР_1 , відповідає критеріям п.3 ч.2 ст.170 КПК України та прийшов до правильного висновку про те, що незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 , щодо відсутності правових підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_6 , є безпідставними та необґрунтованими, при цьому слід зазначити, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину. Лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони не є підставою для скасування судового рішення та підлягають з'ясуванню під час розгляду судом першої інстанції кримінального провадження по суті.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, в апеляційній скарзі не наведено та колегією суддів не встановлено.
Істотних порушень вимог КПК України, які б стали підставою для скасування ухвали слідчого судді у даному провадженні, не вбачається.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, а саме на автомобіль MERCEDESBEBZ GLS400, д.н.з. НОМЕР_1 , імобілайзер від автомобіля MERCEDES BEBZGLS 400, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить дружині підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_6 , діяв у спосіб і у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 серпня 2023 року, якою задоволено клопотання про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12022100020000464 від 01.02.2023року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2, 3 ст.255, ч.3 ст.332, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України, а саме на:
- автомобіль MERCEDESBEBZ GLS400, д.н.з. НОМЕР_1 , імобілайзер від автомобіля MERCEDES BEBZGLS 400, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , необхідно залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах власника майна ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02 серпня 2023 року, якою задоволено клопотання про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження № 12022100020000464 від 01.02.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2, 3 ст.255, ч.3 ст.332, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358 КК України, а саме на:
- автомобіль MERCEDESBEBZ GLS400, д.н.з. НОМЕР_1 , імобілайзер від автомобілю MERCEDES BEBZGLS 400, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
_________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4